Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/18630/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2026 року № 520/18630/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Лозівської окружної прокуратури до Лозівської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Лозівська окружна прокуратура (далі - Прокурор) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 06716633) щодо неоформлення за територіальною громадою Лозівської міської ради права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239;

2) зобов`язати Лозівську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 06716633) вжити заходів щодо оформлення за Лозівською міською територіальною громадою права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем протиправно не оформлено за територіальною громадою Лозівської міської ради право комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 30.06.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 02.07.2026 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 02.07.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом дійшов наступного.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX у Харківській області ліквідовано Лозівський район.

Відповідно до п. 2 зазначеної постанови, у Харківській області утворено Лозівський район (з адміністративним центром у місті Лозова) у складі територій Біляївської сільської, Близнюківської селищної, Лозівської міської, Олексіївської сільської, Первомайської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно з розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» та за результатами місцевих виборів на території області створено Лозівську міську територіальну громаду, в яку увійшла Артільна територіальна громада.

На виконання положень п. 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу та Закону України «Про бюджет» районні ради передали із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установи та заклади, розташовані на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначених бюджетним Кодексом.

Так, п.1 Рішенням Лозівської міської ради 15.03.2019 № 1431, яке розміщене на офіційному сайті ради затверджений Передавальний акт Артільної сільської ради, код ЄДРПОУ 04396940, юридична адреса: 64630, Харківська область, Лозівський район, село Артільне, вулиця Молодіжна, будинок 4.

Відповідно до додатку до рішення Лозівської міської ради 15.03.2019 № 1431 з Артільної сільської ради до Лозівської міської ради передано необоротних активів (балансова вартість) – 2232953,00 грн., у тому числі:- основних засобів - 2223288,00 грн.; - інших необоротних матеріальних активів – 9665,00 грн.; 1.2 Виробничих запасів – 0,00 грн.; 1.3 Грошових коштів – 18495,63 грн.; 1.4 Дебіторської заборгованості – 0,00 грн., у тому числі:- перед бюджетом - 0,00 грн.; - з оплати праці – 0,00грн.; 1.5 Кредиторської заборгованості – 0,00грн., у тому числі:- перед бюджетом – 0,00 грн.; - з оплати праці – 0,00 грн.

Разом із майном Артільної сільської ради Лозівська міська рада приймає документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об`єкти основних засобів та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками.

В додатку 7 до Передавального акту з Артільної сільської ради до Лозівської міської ради (необоротні активи) передано житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право власності на житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" - огорожа Адреса: Харківська обл., Лозівський р., с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26 до цього часу зареєстровано за Артільною сільською радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239).

Тобто, з 15.03.2019 по даний час Лозівською міською радою не проведено державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності – житловий будинок.

Прокурор, вважаючи, що бездіяльність відповідача, яка виразилась у неоформленні за територіальною громадою Лозівської міської ради права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239, суперечить інтересам держави в цілому та територіальної громади зокрема, оскільки позбавляє її можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном (об`єктом нерухомості), а також отримувати дохід від передачі в користування третім особам, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Стосовно наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з частиною 3 статті 23 цього ж Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №320/14554/21, від 19 червня 2024 року у справі № 320/14524/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В адміністративному позові Прокурор стверджує, що у даному випадку Лозівська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Проте, саме Лозівською міською радою не проведено державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності – житловий будинок, що суперечить інтересам держави в цілому та територіальної громади зокрема, оскільки позбавляє її можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном (об`єктом нерухомості), а також отримувати дохід від передачі в користування третім особам, звернувся до суду з даним позовом.

З цього приводу суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

У даному випадку, Лозівська окружна прокуратура, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту порушених інтересів держави у сфері управління комунальним майном, звертається до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Лозівської міської ради вчинити певні дії, та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту державних інтересів і, відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, є позивачем у справі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 19 січня 2023 року у справі №320/14554/21.

Стосовно суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333, формування ефективного місцевого самоврядування повинно стати запорукою створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів міста, села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Як передбачено ч. 1 ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування:

- управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;

- затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відтак, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 327 ЦК України унормовано, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

У ч. 1 ст. 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами ч. ч. 1-2 ст.182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Отож, нерухоме майно є об`єктом цивільних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. ч. 1, 3 ст. 16, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Так, відповідачем, як суб`єктом комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад відповідні права комунальної власності, понад 6 років фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на житловий будинок.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦК України.

Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (ст. 318 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс тощо). Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання. Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і таке інше).

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів, зокрема селищних рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об`єкти права комунальної власності в оренду відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі – Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до державного реєстратора або нотаріуса. Для державної реєстрації права власності заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими актами законодавства, цим Порядком.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України (п. 5 ч. 2) визначений такий спосіб захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав як примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, вжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності на житловий будинок є обов`язком Лозівської міської ради, в силу положень ст. ст. 172, 327 ЦК України, ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 16, ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка реалізує повноваження власника такого нерухомого майна з метою його належного утримання та використання за цільовим призначенням.

Проте, всупереч вищенаведеним законодавчим вимогам, відповідачем, як суб`єктом комунальної власності, що реалізує від імені та в інтересах відповідної територіальної громади правомочності власника, не вчинено дій щодо державної реєстрації права комунальної власності на вказану будівлю.

Законність, пропорційність та своєчасність є одними із критеріїв, за яким адміністративний суд надає оцінку діям чи бездіяльності відповідача, відповідно до яких суттєвим є дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), дії повинні бути вчинені протягом розумного строку, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав жодних доказів на підтвердження причин невиконання своїх повноважень у розумний строк.

З огляду на викладене, суд висновує про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо неоформлення за територіальною громадою Лозівської міської ради права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239.

В той же час, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права держави є зобов`язання відповідача вжити заходів щодо оформлення за Лозівською міською територіальною громадою права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, висновує про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд висновує, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 06716633) щодо неоформлення за територіальною громадою Лозівської міської ради права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239.

Зобов`язати Лозівську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 06716633) вжити заходів щодо оформлення за Лозівською міською територіальною громадою права комунальної власності (речового права на майно) на нерухоме майно – житловий будинок, загальна площа (кв.м): 64.8, житлова площа (кв.м): 40.5, Опис: літера "А"- житловий будинок; літера "Б"-сарай; літера "В"-сарай; літера "Г"- вбиральня; літера "Д" - льох; літера "№" – огорожа, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Артільне, вулиця Набережна, будинок 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176778863239.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано – 26.10.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко