Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №500/3967/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3967/26

26 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 16.03.2026 №25 про скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалити рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Позов обґрунтований тим, що позивачу упродовж 2025 року неодноразово надавалися відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі – Закон № 3543-ХІІ). 16.03.2026 ОСОБА_1 надійшло повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1826 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до рішення, оформленого протоколом від 16.03.2026 №25, скасовано надану йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Підставою для скасування вказано відсутність чинних документів, що підтверджують право на відстрочку, оскільки строк дії судового рішення завершився; відповідно до частинами 6 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Представник позивача не погоджується з таким рішенням та зазначає, що ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07.03.2014 ОСОБА_1 призначено опікуном над сестрою – ОСОБА_2 , яка визнана недієздатною на підставі рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 29.04.1996. ОСОБА_1 здійснює опіку та догляд за сестрою безперервно з 2014 року по теперішній час. В свою чергу, відстрочка надається не на підставі рішення про визнання особи недієздатною, а на підставі рішення про призначення опікуна. Рішення суду про призначення опікуна не має обмеженого строку дії і діє до його скасування в судовому порядку або до зміни обставин (видужання підопічного чи його смерть). Крім того, положення ЦПК України щодо строку дії рішення про недієздатність не більше двох років не можуть автоматично поширюватися на судові рішення, ухвалені до набрання чинності відповідним змінами законодавства.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та зазначає, що 16.03.2026 Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято рішення стосовно позивача про скасування раніше наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причина скасування: відсутність чинних документів, що підтверджують право на відстрочку, оскільки строк дії судового рішення завершився. Згідно з частиною шостою статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не може перевищувати двох років. Це означає, що статус недієздатності потребує регулярного перегляду та підтвердження. Тобто суд не може винести рішення про недієздатність "назавжди". Про прийняте рішення позивача проінформовано листом ІНФОРМАЦІЯ_3 у виді повідомлення від 16.03.2026 № 1826. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 06.08.2026 поновлено ІНФОРМАЦІЯ_3 строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято до розгляду відзив, поданий відповідачем. Продовжено строк розгляду справи до тридцяти днів.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з аргументами відповідача з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначає, що відстрочку було скасовано рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.03.2026 виключно з мотивів закінчення строку дії судового рішення про визнання особи недієздатною. Натомість матеріали позову свідчать, що позивач здійснює опіку над недієздатною сестрою безперервно з 2014 року, а судове рішення про визнання сестри недієздатною, ухвалене 29.04.1996 (тобто задовго до внесення змін до ЦПК України, якими було запроваджено положення про визначення судом строку дії такого рішення) не скасоване та продовжує породжувати юридичні наслідки.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним.

Позивачу неодноразова надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, про що свідчать довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.01.2025 №367 (до 07.02.2025), від 15.03.2025 №3318 (до 09.05.2025), від 13.05.2025 №5312 (до 07.08.2025) (а.с.17-18).

Відомості електронного військово-облікового документа позивача, сформованого станом на 13.03.2026, також вказують на надання Комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації у період до завершення мобілізації на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII (а.с.19 зворот).

Надалі відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації скасована. Так, матеріали справи містять копію витягу з протоколу Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №25 від 16.03.2026 з відомостями про те, що під порядковим №24 прийнято таке рішення щодо ОСОБА_1 «відповідно до пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку скасувати», у примітці зазначено «відсутність чинних документів, що підтверджують право на відстрочку, оскільки строк дії судового рішення завершився. Відповідно до частини 6 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років» (40-41).

Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.03.2026 №1826, адресованим позивачу, доведено до відома інформацію про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до рішення, ухваленого протоколом від 16.03.2026 №23, скасовано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з поясненням підстав скасування: відсутність чинних документів, що підтверджують право на відстрочку, оскільки строк дії судового рішення завершився. Відповідно до частини 6 статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (а.с.42).

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.06.2026 №3776 в повідомленні надісланому ОСОБА_1 16.03.2026 за вихідним №1826 допущена описка, а саме помилково зазначений номер протоколу №23 натомість протоколу №25 (а.с.25).

Позивач, не погодившись з рішенням про скасування відстрочки, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, мобілізацію в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

18.05.2024 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII, яка передбачає підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За змістом пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання/ переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 59 Порядку №560 визначено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів). .

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначену у заяві про надання відстрочки, або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Судом встановлено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації була надана позивачу Комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 10 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Спірним у цій справі є питання наявності підстав для скасування цієї відстрочки згідно з рішенням, оформленим протоколом Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №25 від 16.03.2026. При цьому у протоколі вказане таке обґрунтування рішення як відсутність чинних документів, що підтверджують право на відстрочку, оскільки строк дії судового рішення завершився, з посиланням на частину шосту статті 300 ЦПК України, згідно з якою строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є: рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.

На підтвердження права на відстрочку на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ позивач надав до відповідача рішення суду про призначення опікуна.

Так, ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07.03.2014 у справі №6009/323-14-ц, яка набрала законної сили, встановлено опіку над недієздатною внаслідок психічного захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою с.Андрушівка Шумського району та призначено її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 .

Ще матеріали справи містять копію рішення Шумського районного суду від 29.04.1996 у справі №22, яке набрало законної сили, про визнання недієздатною ОСОБА_2 , 1964 року народження, що народилася і проживає в с.Андрушівка Шумського району Тернопільської області.

Згідно з статтею 260 ЦПК України (від 18.07.1963, в редакції, чинній станом на дату ухвалення рішення від 29.04.1996) рішення суду про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Воно є підставою для призначення обмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному - опікуна.

Скасування обмеження дієздатності громадянина, який припинив зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами (стаття 15 Цивільного кодексу України), здійснюється рішенням суду за заявою самого громадянина, його піклувальника або установ, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цього Кодексу, а також з власної ініціативи суду.

Поновлення громадянина в дієздатності у разі його видужання або значного поліпшення здоров`я (стаття 16 Цивільного кодексу України) здійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна або установ, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цього Кодексу, а також з власної ініціативи суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Воно є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи піклування.

ЦПК України від 18.07.1963 втратив чинність 01.09.2005 на підставі ЦПК України 18.03.2004. Надалі Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, викладено Цивільний процесуальний кодекс України в новій редакції.

Так, відповідно до статті 300 ЦПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї або органу опіки та піклування.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень цивільно-процесуального законодавства свідчить про те, що за нормами ЦПК України, чинними до 15.12.2017, не передбачалось обмеження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною в часі. Поновлення цивільної дієздатності особи за вказаною нормою здійснювалося за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна або установ, організацій та осіб, зазначених у статті ЦПК України, а також з власної ініціативи суду.

Натомість після змін, внесених до ЦПК України з 15.12.2017, встановлено, що строк визначеного судом дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не може перевищувати двох років (частина шоста статті 300 ЦПК України). Порядок продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлено частинами сьомою-дев`ятою статті 300 ЦПК України.

Аналізуючи вказані обставини Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29.07.2026 у справі №495/3492/18 зазначив наступне:

“при запровадженні на рівні процесуального закону (Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) правил про строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною парламент не передбачив певних особливостей щодо рішень, які були ухвалені до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, тобто до 15 грудня 2017 року;

з урахуванням того, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, і питання про встановлення опіки, призначення/зміну чи звільнення опікуна, є наслідком вирішення питання про недієздатність фізичної особи, то у випадку рішень, які були ухвалені до 15 грудня 2017 року, перед вирішенням питання про встановлення опіки, призначення/зміну чи звільнення опікуна потрібно по-перше, з`ясувати, чи недієздатна особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, за допомогою висновку судово-психіатричної експертизи. По-друге, якщо буде встановлено, що особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, то суд на виконання частини шостої статті 300 ЦПК України має встановити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. По-третє, тільки після цього відбувається вирішення питання про встановлення опіки, призначення/зміну чи звільнення опікуна”.

Системний аналіз наведених положень ЦПК України (у редакціях до 15.12.2017 та після цієї дати), з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду свідчить про те, що дія судових рішень про обмеження цивільної дієздатності або визнання особи недієздатною та призначення опікуна, прийнятих до 15.12.2017, - не обмежена в часі та не підлягає правовій оцінці відповідно до положень статті 300 ЦПК України (у редакції після 15.12.2017). Винятком слугують обставини, за яких незважаючи на наявність рішення суду, прийнятого до 15.12.2017, після цієї дати виникла потреба у встановленні опіки, призначенні/зміни чи звільненні опікуна. У такому випадку вирішенню вказаних питань передує проведення судово-психіатричної експертизи та подальше прийняття рішення вже з урахуванням положень статті 300 ЦПК України.

Повертаючись до обставин даної справи суд відзначає, що як рішення Шумського районного суду від 29.04.1996 у справі №22, яким визнано недієздатною ОСОБА_2 , так і ухвала Шумського районного суду Тернопільської області від 07.03.2014 у справі №6009/323-14-ц, якою встановлено опіку над недієздатною внаслідок психічного захворювання ОСОБА_2 та призначено її опікуном ОСОБА_1 , було постановлена за нормами ЦПК України, чинними до 15.12.2017, статтею 260 якого на час прийняття рішення суду про визнання сестри позивача недієздатною не передбачалось обмеження дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною в часі. Поновлення цивільної дієздатності особи за вказаною нормою здійснювалося за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна або установ, організацій та осіб, зазначених у статті 256 ЦПК України, а також з власної ініціативи суду.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано до суду доказів (відповідного рішення суду) на підтвердження поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_2 та/або зміни чи звільнення її опікуна ОСОБА_1 .

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати строк дії (чинності) рішення Шумського районного суду від 29.04.1996 у справі №22 припиненим, а посилання відповідача на положення частини шостої статті 300 ЦПК України (у редакції з 15.12.2017) є необґрунтованими.

Також суд зазначає, що пунктом 60 Порядку №560 передбачена можливість перевірки підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, водночас така перевірка здійснюється за наявності підстав, зокрема у разі отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано жодної отриманої офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки, що свідчить про відсутність таких та відсутність законних підстав для скасування відстрочки ОСОБА_1 .

За таких обставин та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №25 від 16.03.2026, не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас слід відмовити у позовній вимозі про зобов`язання Комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалити рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оскільки скасування судом рішення про скасування відстрочки позивачу як протиправного матиме наслідком відновлення відстрочки на період, на який така була надана, і не потребує додаткового ухвалення рішення з даного питання.

Отож, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 532,48 грн, сплачений відповідно до квитанції від 23.06.2026.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №25 від 16.03.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.