Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №644/10348/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/10348/26

Провадження № 2/644/6191/26

27.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Григоряна Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову посилається на те, що у позивача та відповідача наявні спільні діти, які проживають разом із позивачкою, знаходяться на її утриманні. Відповідач свої батьківські обов`язки по утриманню дітей не виконує стабільно, хоча зобов`язаний і може це робити.

Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в судовому порядку.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 17.08.2026 було відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні.

Від відповідача надійшла заява на електронну поштову скриньку суду, в якій він зазначає про те, що не може бути присутнім в судовому засідання в зв`язку із воєнним станом та про те, що позов визнає.

Від позивачки до суду надійшла заява, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача за наявними у справі документами.

Позивачка та відповідач в судові засідання, призначені на 24.09.2026, 27.10.2026 не з`явилися, були повідомлені про судовий розгляд належним чином. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Безм`ятеженської сільської ради Шевченківського району Харківської області Україна від 24.11.2016 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . У графі «Батьки» вказано: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 . Також, відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Куп`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.04.2024 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . У графі «Батьки» вказано: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1

Як зазначила позивачка, і це не спростовано відповідачем, наразі діти знаходяться повністю на її вихованні, відповідач іноді надає матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти з відповідача у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Частиною 5 ст. 183 СК України визначено розмір аліментів, що стягуються на утримання неповнолітніх дітей, а саме: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, рекомендований розмір аліментів на двох дітей складає не менше 1/3 від всіх доходів заробітку (доходу) платника аліментів. Суд вважає такий розмір достатнім та обґрунтованим. Суд окремо зазначає, що відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Оскільки відповідач не надав заперечень щодо заявленого розміру аліментів, а позивач просить стягнути аліменти у розмірі, у рекомендованому розмірі аліментів на одну дитину, позивачка є матір`ю неповнолітніх дітей, які з нею проживають суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд встановлює строк стягнення аліментів до досягнення повноліття старшою дитиною, адже після досягнення нею повноліття, частка стягнення на іншу неповнолітню в той час дитину, може бути зменшена.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України; ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 07.08.2026.

Рішення підлягає до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 (останнє відоме позивачу зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Повне рішення суду складено 27.10.2026.

Суддя Марина МАРКОСЯН