Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №641/8272/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-др/641/31/26Справа № 641/8272/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Курганникової О.А.,

за участі секретаря судових засідань - Юрченко Д.Ю.

заявника – ОСОБА_1

представника стягувача адвоката Романченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько- Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції..

встановив:

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 16.09.2026 року в задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько- Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовлено.

22.09.2026 року на адресу суду від адвоката Романченка О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача, ОСОБА_3 судових витрат у розмірі судові витрати у розмірі 4292,00 (чотири тисячі двісті дев`яносто дві гривні 00 коп.) гривень, з яких 292,00 (триста дев`яносто дві гривні 00 коп.) гривень – витрати на відправку поштової кореспонденції, 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) гривень – витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти стягнення додаткових витрат, посилаючись на їх необґрунтованість.

Адвокат Ромаченко О.М. підтримав заяву про стягнення судових витрат, просив її задовольнити.

Розглянувши питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з частиною другою статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18.

Так, ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 16.09.2026 у справі № 641/8272/25 у задоволенні скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено у повному обсязі.

Інтереси ОСОБА_4 представляв адвокат Романченко О.М. на підставі договору про надання правничої допомоги № 52/10-2025.

15 жовтня 2025 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_5 було укладено Договір № 52/10-2025. На виконання п. 6.2. даного договору 25 березня 2026 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_5 було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 52/10-2025 від 15.10.2025. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору № 52/10-2025 від 15.10.2025 Адвокатське бюро «Олексія Романченко» прийняло на себе зобов`язання надати Клієнту професійну правничу допомогу у справі № 641/8272/2, в рамках якої розглядаються скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців в рамках виконавчого провадження № 79571450 з примусового виконання судового наказу Слобідського районного суду м. Харкова від 31.10.2025 у справі № 641/8272/25 про стягнення аліментів. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 3 до Договору № 52/10-2025 від 15.10.2025 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 3 до Договору № 52/10-2025 від 15.10.2025 надання Адвокатським бюро професійної правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає (за необхідності): ознайомлення із матеріалами заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, підготовка та подання до суду заперечень на заяву, підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи.

17 вересня 2026 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_5 було підписано Акт виконаних робіт № 3 до Договору № 52/10-2025 від 15.10.2025, відповідно до якого Сторони погодили, що відповідно до п. 1, 6 Додаткової угоди № 3 від 25.03.2026 до Договору № 52/10-2025 від 15.10.2025 Адвокатське бюро надало Клієнту професійну правничу допомогу у Слобідському районному суді м. Харкова при розгляді справи № 641/8272/25, в рамках якої були розглянуті скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців в рамках виконавчого провадження № 79571450 з примусового виконання судового наказу Слобідського районного суду м. Харкова від 31.10.2025 у справі № 641/8272/25 про стягнення аліментів.

На підтвердження оплати вказаної суми надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 05.04.2026 року.

Частинами 1 та 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Враховуючи, що скаргу ОСОБА_1 скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько- Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишено без задоволення, з урахуванням категорії справи, тривалості її розгляду, обсягу та складності наданих стягувачу послуг з правничої допомоги, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності та необхідності адвокатських витрат, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню судові витрати на надання правничої допомоги у розмірі 2000,00 грн.

Також, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати за відправку поштової кореспонденції у розмірі 146,50 грн, що підтверджується копією квитанції від 21.09.2026 року.

Керуючись ст.ст. 141, 246, 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько- Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі гривень) гривень та витрати за відправку поштової кореспонденції у розмірі 146 (сто сорок шість) гривень 50 копійок.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А.Курганникова