Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №460/13709/24 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/13709/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

доСільськогосподарського виробничого кооперативу- агрофірми "Мир"

про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу-агрофірми "Мир" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 111040,08грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Позивач зазначає у позові, що відповідач не виконує вказані зобов`язання, в результаті чого витрати за нараховану та виплачену пенсію працівникам підприємства у загальному розмірі залишились невідшкодованими. З наведених обставин, позивач просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 14.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Поштове відправлення з копією зазначеної вище ухвали направлялось відповідачу за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, поштове відправлення залишилося неврученим.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 440/18128/21.

Відтак, відповідач повідомлений судом належним чином.

Враховуючи вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Сільськогосподарський виробничий кооператив-агрофірма "Мир" (код ЄДРПОУ 03775859) є платником страхових внесків, збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до матеріалів судової справи, відповідач не належить до сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку. Докази на підтвердження протилежного в матеріалах судової справи відсутні.

Згідно з даними обліку позивача, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам за період з січня 2019 року по вересень 2022 року в сумі 111040,08 грн.

На виконання вимог п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), ГУ ПФУ в Рівненській області було надіслано Сільськогосподарському виробничому кооперативу-агрофірмі "Мир" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII та п.п.2-8 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV.

Відповідачем добровільно не відшкодовано суму витрат, зазначену у вищевказаному розрахунку, що змусило позивача звернутися до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог пп. 1 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV(далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV), платники збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

А відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV, набрав чинності з 01.01.2004. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Так, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 даного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

А згідно з абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об`єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.1 Інструкції, для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п.6.7 Інструкції).

Водночас, згідно з п. 6.8. даної Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до вимог п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/18421/19, який є обов`язковим для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В строки, визначені п. 6.7. Інструкції, відповідач витрати позивачу не відшкодовував.

Судом встановлено, що у відповідача працювали фізичні особи, яким призначена пенсія на пільгових умовах.

Позивач зазначив, що згідно з розрахунком суми позову за відповідачем рахується заборгованість за період з січня 2019 року по вересень 2022 року в сумі 111040,08 грн.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2019 року по вересень 2022 року.

В матеріалах справи наявні докази того, що відповідачу супровідними листами відповідно до копій фіскальних чеків та списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, при дослідженні доказів судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду у Рівненській області підтвердило понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2019 року по вересень 2022 року в сумі 111040,08 грн.

Оскільки у даному випадку правовідносини не передбачають виставлення вимог та нарахування штрафних санкцій та пені, стягненню у зазначеному порядку (судовому) підлягають лише фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 111040,08 грн.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу - агрофірма "Мир" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу - агрофірма "Мир" (ідентифікаційний код юридичної особи 03775859) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2019 року по вересень 2022 року в сумі 111040,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м.Рівне, Рівненська обл., 33028, ідентифікаційний код юридичної особи 21084076)

Відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив- агрофірма "Мир" (вул. Перемоги, 9, с.Чудниця, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35425, ідентифікаційний код юридичної особи)

Рішення складено 27 жовтня 2026 року

Суддя О.М. Дудар