Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №619/5977/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5977/26

провадження № 2/619/3370/26

Рішення

іменем України

26 жовтня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/5977/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представниця позивача: Денисенко І.А.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в системі «Електронний суд» 04.09.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 вартість з розподілу природного газу в розмірі 3412,31 грн. У обґрунтування позову зазначено, що між сторонами виникли договірні відносини з надання послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач приєднався до умов типового договору шляхом фактичного користування послугами та часткової їх оплати, однак не виконував належним чином зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати. Унаслідок цього за період з 1 липня 2023 року по 31 серпня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 3412,31 грн. 26.08.2026 судовий наказ про стягнення заборгованості в розмірі 7300,00 грн було скасовано ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на відсутність фактичного споживання природного газу в період з 01.07.2023 по 31.08.2026, здійснення відповідачем платежів за послуги з розподілу газу на загальну суму 10813,50 грн та неправомірність нарахувань позивача за 2023-2024 роки. Згідно з контррозрахунком, законна вартість послуг за спірний період становить 2374,62 грн, унаслідок чого утворилася переплата в розмірі 8438,88 грн, а не заявлена позивачем заборгованість. У зв`язку з цим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представницею позивача до суду надано відповідь на відзив, у якому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що фактичне забезпечення домоволодіння відповідача послугами з розподілу природного газу, часткова оплата відповідних рахунків та відсутність звернення щодо припинення договірних відносин свідчать про приєднання Відповідача до умов публічного договору. Відповідно, відповідач зобов`язаний оплачувати послуги згідно з установленими тарифами та визначеною річною замовленою потужністю, навіть за відсутності фактичного споживання газу в окремі періоди, якщо договір не розірвано. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати послуг з розподілу природного газу за період із липня 2023 року по серпень 2026 року, станом на 31.08.2026 утворилася заборгованість у розмірі 3412,31 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України 08.09.2026 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 3288842 щодо місця перебування (проживання) відповідача.

Ухвалою суду від 10.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.10.2026.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву, у якій вона просить здійснити розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За відомостями Відповіді №39715975 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, подав відзив до суду, причину неявки суду не повідомив, суд розглядає справу без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (далі - Оператор ГРМ, Позивач) - є газорозподільним підприємством, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в Харківській області. В своїй роботі керується Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494, Правилами безпеки систем газопостачання тощо.

Вищезазначена діяльність Товариства здійснюється на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Ліцензії (див. за посиланням https://www.nerc.gov.ua/acts/providachu-licenziyi-z-rozpodilu-prirodnogo-gazu-tov-gazorozpodilni-merezhi-ukrayini) (Постанови від 26 грудня 2022 р. № 1839 та 28.06.2023 № 1131).

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ; до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

На виконання статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 30.09.2015 № 2498 затвердила Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) (див. за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1384-15#Text).

Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору).

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (п. 1.2. Договору).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.

Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору).

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 5.1. Договору).

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1. Договору).

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4. Договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ (п. 6.6. Договору).

Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VІ Кодексу припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор, НКРЕКП): - розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; - встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Відповідно до статті 4 Закону до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження та оприлюднення у встановленому порядку методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу, методологій визначення тарифів на послуги розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу щодо газосховищ, до яких застосовується режим регульованого доступу відповідно до статті 48 цього Закону, на послуги установки LNG та встановлення тарифів, які повинні забезпечити необхідні інвестиції в газотранспортні та газорозподільні системи, газосховища, а також установку LNG.

Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VІ Кодексу, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

Як зазначив ВС/КЦС у своїй ухвалі від 07.10.2021 у справі № 468/1649/20-ц: «Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки нарахування АТ «Миколаївгаз» заборгованості ОСОБА_1 за спірний період здійснено у відповідності до положень пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Судом апеляційної інстанції правильно враховано, що ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу, умовам якої суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку, що свідчить про наявність договірних правовідносин між сторонами. Припинення споживання природного газу через неоплату послуг не звільняє споживача, приєднаного до системи газопостачання, від оплати послуг за забезпечення доступу до газорозподільної системи з можливістю споживання природного газу. Позивач остаточно не відмовлявся від послуг газопостачання, про розірвання договору не заявляв».

У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

03 червня 2025 року ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» звернулося до Дергачівського районного суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , яка на 31.05.2025 складала 7300,00 грн та стягнення судового збору в розмірі 302,80 грн.

26 серпня 2026 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , Дергачівським районним судом Харківської області винесено ухвалу, відповідно до якої, скасовано судовий наказ від 05.06.2025 по справі №619/3154/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вартість послуги з розподілу природного газу в сумі 7300,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що об`єкт відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Позивач здійснює діяльність з розподілу природного газу на відповідній території з 01.07.2023 на підставі постанов НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 та від 28.06.2023 № 1131. Тариф для Харківської філії згідно з постановою НКРЕКП від 28.06.2023 № 1142 становить 1,99 грн за 1 м? на місяць без ПДВ, тобто 2,388 грн з ПДВ.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем. Типовий договір, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, є публічним договором приєднання. Відповідно до пункту 1.3 цього договору приєднання може підтверджуватися, зокрема, сплатою рахунка оператора ГРМ та/або документально підтвердженим споживанням газу.

Так, факт неодноразового внесення відповідачем коштів за послугу розподілу сторонами фактично не заперечується. У відповіді на відзив позивач навів 16 платежів за період з грудня 2023 року по червень 2026 року, які загалом становлять 10813,50 грн. Такі дії свідчать про фактичне прийняття умов договору розподілу та існування договірних відносин між сторонами.

За змістом пунктів 1.1, 2.1 Типового договору послуга розподілу охоплює забезпечення цілодобового доступу об`єкта споживача до газорозподільної системи. Тому плата за неї не тотожна оплаті фактично спожитих кубічних метрів природного газу постачальнику. Пункт 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачає, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу саме по собі не звільняє від оплати послуг за договором, крім випадку його розірвання. Доказів розірвання договору в матеріалах, наданих для підготовки цього проєкту, не встановлено.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність на розрахунковий календарний рік визначається виходячи з фактичного обсягу споживання за попередній газовий рік, який триває з 1 жовтня до 30 вересня. Для побутового об`єкта з комплексним використанням природного газу, зокрема для опалення, установлено мінімальну річну величину 314 м?. Ця величина є нижньою межею, а не фіксованим розміром потужності для кожного споживача незалежно від попереднього споживання. Місячна вартість послуги визначається як одна дванадцята річної замовленої потужності, помножена на встановлений тариф.

Отже, доводи відповідача про те, що відсутність поточного споживання у 2023-2024 роках сама по собі зумовлює нарахування лише за мінімальною потужністю 314 м? протягом усього спірного періоду, є помилковим. Для 2023 року необхідно враховувати газовий рік 01.10.2021-30.09.2022, а для 2024 року - 01.10.2022-30.09.2023. Дані про нульове споживання у подальших місяцях можуть впливати на визначення потужності наступних календарних років, що і відображено в нарахуваннях за 2025-2026 роки.

У відповіді на відзив позивач пояснив порядок нарахувань: за липень-грудень 2023 року - 704,51 грн щомісяця за потужністю 3 540,23 м? на рік; за січень-грудень 2024 року - 729,09 грн щомісяця за потужністю 3 663,76 м? на рік; за січень 2025 року-серпень 2026 року - 62,49 грн щомісяця за мінімальною потужністю 314 м?. Відповідні величини та помісячні нарахування відображені у довідці про стан розрахунків за особовим рахунком.

За період липень-грудень 2023 року нараховано 4 227,06 грн (704,51 ? 6); за 2024 рік - 8749,08 грн (729,09 ? 12); за 2025 рік - 749,88 грн (62,49 ? 12); за січень-серпень 2026 року - 499,92 грн (62,49 ? 8). Загальна сума нарахувань за 38 місяців становить 14 225,94 грн. З урахуванням платежів 10813,50 грн різниця становить 3412,44 грн, що і зазначено у довідці оператора як залишок. Така різниця 0,13 грн пов`язана з відображеними у довідці сумами й потребує звірки первинних розрахункових даних. Оскільки позивач просить стягнути меншу суму 3412,31 грн, суд не вправі виходити за межі заявлених вимог.

Додані відповідачем роздруківки з кабінету my.gas.ua відображають розрахунки за поставлений природний газ, зокрема показання лічильника та коригування обсягу в липні 2023 року на мінус 386 м?. Водночас вони не є тотожними розрахунку плати за послугу розподілу та не підтверджують автоматично, що обсяги за попередні газові роки, використані оператором для визначення річної замовленої потужності, становили нуль. Більше того, у цих документах наведені ненульові обсяги за окремі місяці 2023 року.

Контррозрахунок відповідача виходить з однакової щомісячної плати 62,49 грн за всі 38 місяців. Такий спосіб обчислення не враховує правила визначення потужності за попередній газовий рік. Крім того, у контррозрахунку за січень-серпень 2026 року помилково зазначено підсумок 749,88 грн, який відповідає дванадцяти, а не восьми місяцям. Тому наведений відповідачем висновок про переплату 8438,88 грн не може бути прийнятий без належного перерахунку.

Оцінюючи предмет доказування, суд виходить із того, що для вирішення вимоги про стягнення плати за розподіл природного газу необхідно встановити: наявність між сторонами зобов`язальних відносин, належність об`єкта відповідачу та його підключення до газорозподільної системи, право позивача надавати відповідну послугу на цій території, розмір річної замовленої потужності на кожен розрахунковий рік, чинний тариф, фактичні платежі та залишок несплаченої вартості послуг. Кожна із цих обставин підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку з іншими доказами.

Стаття 40 Закону України «Про ринок природного газу» пов`язує надання послуги розподілу із договором. За пунктом 1.3 Типового договору розподілу природного газу такий договір є публічним договором приєднання, а його акцептування може підтверджуватися, зокрема, оплатою рахунка оператора. Отже, відсутність окремого паперового примірника договору з власноручними підписами не виключає існування договірних правовідносин. Водночас суд не ототожнює сам факт належності нерухомості особі з автоматичним підтвердженням усіх умов і розміру грошового зобов`язання: останні підлягають самостійному доказуванню.

Особовий рахунок № НОМЕР_2 використовується для обліку послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач у власному контррозрахунку також посилається на цей рахунок і визнає здійснення платежів за розподіл газу. Зазначена узгодженість даних має значення для встановлення зв`язку між споживачем, об`єктом і спірними нарахуваннями.

Постанова НКРЕКП від 28 червня 2023 року № 1131 передбачила поширення ліцензованої діяльності ТОВ «Газорозподільні мережі України» на відповідну територію з 01 липня 2023 року. Постановою НКРЕКП від 28 червня 2023 року № 1142 для Харківської філії визначено тариф 1,99 грн за 1 куб. м на місяць без податку на додану вартість, що за ставки ПДВ 20 відсотків становить 2,388 грн. Таким чином, для обчислення місячної плати має значення саме тариф на замовлену потужність, а не ціна одного кубічного метра товарного природного газу, сплаченого постачальнику.

За пунктом 6.3 Типового договору місячна вартість послуги визначається як добуток однієї дванадцятої річної замовленої потужності та тарифу оператора. Розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому попередній газовий рік не збігається з попереднім календарним роком: він охоплює період з 1 жовтня одного року до 30 вересня наступного. Відтак поточне споживання у січні або лютому 2024 року не є безпосередньою величиною для розрахунку замовленої потужності на 2024 рік.

Позивач зазначає, що для 2023 року враховано споживання 3540,23 куб. м за газовий рік з 01.10.2021 до 30.09.2022, що відповідає приблизно 295,02 куб. м на місяць; для 2024 року - 3 663,76 куб. м за газовий рік з 01.10.2022 до 30.09.2023, або приблизно 305,31 куб. м на місяць. Ці значення відображені в поясненнях позивача та у довідці про стан розрахунків. Суд має відрізняти наведені оператором підсумкові показники від первинних відомостей про обсяги споживання, за якими вони сформовані.

Для 2025 та 2026 років оператор застосував мінімальну річну замовлену потужність 314 куб. м, оскільки за його даними протягом відповідних попередніх газових років споживання було відсутнім. Такий мінімум стосується об`єктів побутових споживачів, на яких природний газ використовується комплексно, зокрема для опалення. Відповідач у відзиві сам характеризує газове обладнання об`єкта як таке, що призначене для опалення та підігріву води. Отже, доводи про застосування мінімального показника для цих років узгоджується з позицією самого позивача; спір насамперед стосується 2023-2024 років.

Посилання відповідача на тривалу відсутність проживання у будинку, використання електроплити та нульові показники споживання в окремі місяці не доводять припинення доступу об`єкта до газорозподільної мережі. Розподіл газу як послуга передбачає підтримання можливості його отримання через підключену систему. Водночас наведені відповідачем обставини можуть бути значущими для перевірки правильності обсягів фактичного споживання, які оператор узяв за основу для визначення річної потужності; з цієї причини вони не можуть бути відхилені лише з мотивів відсутності розірвання договору.

Надані відповідачем роздруківки з особистого кабінету my.gas.ua містять відомості про ціну газу 7,96 грн за куб. м, місячні обсяги споживання та розрахунки за постачання природного газу. Зокрема, на них відображено споживання у січні 2023 року 662,06 куб. м, у лютому - 849 куб. м, у березні - 438 куб. м, у травні - 44 куб. м, у грудні - 364 куб. м, а за липень - від`ємне коригування 386 куб. м. Такі документи не є безпосереднім розрахунком плати за розподіл газу, проте містять дані, що можуть стосуватися формування обсягу споживання за газовий рік, який завершився 30.09.2023.

Від`ємне коригування за липень 2023 року саме по собі не свідчить про помилковість усієї річної замовленої потужності на 2024 рік. Для такого висновку потрібно з`ясувати, чи врахував оператор це коригування у своїх облікових даних, до якого періоду воно віднесене та чи відображено відповідне зменшення у підсумковому річному обсязі 3 663,76 куб. м. Необхідно також враховувати, що у довідці оператора за липень 2023 року зазначено обсяг 1 077,81 куб. м; без деталізації походження цього показника і звірки із коригуванням на 386 куб. м робити категоричний висновок про правильність або неправильність річного обсягу не можна.

Зіставлення даних особистого кабінету постачальника та довідки оператора потребує врахування різного призначення цих документів. Перший відображає відносини купівлі-продажу (постачання) газу та розрахунки за товар, другий - нарахування за доступ до мережі та замовлену потужність. Відмінність сум боргу за двома видами послуг не є арифметичною суперечністю. Разом із тим відомості про обсяги фактичного споживання можуть бути спільними вихідними даними для обох систем обліку та підлягають зіставленню за датами і періодами.

Контррозрахунок відповідача містить 38 місячних нарахувань по 62,49 грн, тобто 2 374,62 грн за весь спірний період, та враховує 10 813,50 грн сплачених коштів, унаслідок чого відповідач вказує на переплату 8 438,88 грн. Арифметично такий результат відповідає використаній ним формулі. Однак його юридична обґрунтованість залежить від правильності передумови - застосування мінімальної річної потужності не лише з 2025 року, а й за липень-грудень 2023 року та весь 2024 рік. За відсутності встановлених підстав для перегляду обсягів попередніх газових років сама по собі відсутність поточного споживання не підтверджує такої передумови.

У свою чергу довідка оператора відображає нарахування 704,51 грн на місяць за липень-грудень 2023 року, 729,09 грн на місяць за 2024 рік та 62,49 грн на місяць за січень 2025 - серпень 2026 року. Сума зазначених округлених місячних нарахувань становить 14225,94 грн. Після віднімання платежів 10813,50 грн арифметичний залишок складає 3412,44 грн. Водночас позивач просить стягнути 3412,31 грн, а в довідці зазначено саме цей залишок. Різниця у 0,13 грн не може бути самостійно пояснена судом без даних про точність обчислення, округлення або коригування, однак заявлена вимога не перевищує арифметично отриманий за округленими місячними сумами залишок.

За статтями 76-81, 89 ЦПК України письмові документи сторін підлягають оцінці за належністю, допустимістю, достовірністю та достатністю в сукупності. Довідка оператора про стан розрахунків є письмовим доказом нарахувань, проте не має наперед установленої сили. Так само роздруківки особистого кабінету і контррозрахунок відповідача не є беззаперечним підтвердженням переплати. Суд не може покладати на відповідача обов`язок спростувати будь-яку заявлену суму до того, як позивач підтвердив факти, з яких ця сума виникла.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Оцінюючи подані сторонами розрахунки та пояснення, суд виходить із відмінності плати за постачання від плати за розподіл, установленого порядку визначення річної замовленої потужності та факту врахування позивачем здійснених платежів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вартість послуги з розподілу природного газу в сумі 3412,31 грн (три тисячі чотириста дванадцять гривень 31 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судовий збір в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок)

Надіслати учасникам позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45051254, місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І. М. Нечипоренко