Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №387/574/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Суд: Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №387/574/26

Суддя: Майстер І. П.

ЄУН 387/574/26

Номер провадження по справі 2/387/720/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

21 квітня 2026 року до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №30548 від 23 березня 2025 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 30548 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 730 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування, що становить 365,00 % річних.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав, однак відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, унаслідок чого утворилася заборгованість. У зв`язку з порушенням умов договору позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 37 800,00 грн, яка, згідно з поданим розрахунком, складається із заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 23 800,00 грн та штрафу за порушення умов кредитного договору в розмірі 14 000,00 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнала частково обґрунтованими, заперечуючи проти їх задоволення в частині стягнення штрафу та висловлюючи заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві відповідачка не заперечувала факту укладення 23 березня 2025 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» кредитного договору № 30548, за умовами якого їй було надано кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 730 днів зі сплатою процентів за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, що становить 365,00 % річних.

Водночас відповідачка вважала безпідставною вимогу позивача про стягнення штрафу в розмірі 14 000,00 грн. На обґрунтування своїх заперечень посилалася на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за таке прострочення неустойка та інші передбачені договором платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Крім того, відповідачка посилалася на правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22, зазначаючи, що передбачене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнення позичальника від сплати неустойки поширюється на кредитні правовідносини, які виникли під час дії воєнного стану. З огляду на це вважала, що штраф у розмірі 14 000,00 грн не підлягає стягненню.

Також відповідачка заперечувала проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та такими, що підлягають зменшенню.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Крім того, позивач подав відповідь на відзив відповідачки.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що внаслідок порушення відповідачкою зобов`язань за кредитним договором станом на 12 березня 2026 року заборгованість становить 37 800,00 грн, з яких 23 800,00 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом за період із 23 березня 2025 року до 26 лютого 2026 року, нарахованими відповідно до пункту 1.2 кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, та 14 000,00 грн — штраф за порушення умов кредитного договору.

Щодо заперечень відповідачки проти стягнення штрафу позивач наполягав на обґрунтованості заявлених вимог та необхідності виконання відповідачкою взятих на себе договірних зобов`язань.

Також представник позивача заперечував проти доводів відповідачки щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що матеріали справи містять документи на підтвердження понесених витрат, обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. На думку позивача, відповідачка не навела належного обґрунтування неспівмірності заявлених витрат, а посилання на систему оподаткування особи, яка надає правничу допомогу, саме по собі не спростовує її професійного статусу та не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Письмових заяв про розгляд справи за її відсутності або інших клопотань до суду не подала.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

23 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30548 у формі електронного документа, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) №903121.

Відповідно до умов кредитного договору №30548 позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 1,0 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, що відповідає річній процентній ставці 365,00 %.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком №1 до договору.

Відповідно до пункту 1.5 договору його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, ТОВ «ФК «Процент», розміщені для загального доступу на офіційному вебсайті товариства за адресою https://procent.com.ua.

Згідно з пунктом 1.4 договору для мінімізації загальних витрат позичальника товариство рекомендує здійснити повне погашення кредиту та нарахованих процентів за перший платіжний період, а саме: дата видачі кредиту – 23.03.2025, дата платежу процентів першого періоду – 12.04.2025, сума кредиту – 7 000,00 грн, сума нарахованих процентів – 1 400,00 грн, загальна сума до сплати – 8 400,00 грн.

Відповідно до пункту 1.6 договору товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальнику.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства у строки, визначені графіком платежів, наведеним у Додатку №1 до договору. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та проводиться щоденно, починаючи з дня перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб позичальника і до дня повернення кредиту включно. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 4.4 договору у разі прострочення оплати чергового платежу позичальник зобов`язаний протягом 20 календарних днів сплатити прострочені проценти, строк сплати яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування кредитом станом на дату оплати.

Додаток №1 до кредитного договору №30548 від 23.03.2025 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та інформацію щодо реальної річної процентної ставки, складені відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України №16 від 11.02.2021. Загальна вартість кредиту за договором становить 58 100,00 гривень.

Згідно з розділом 6 договору він укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на вебсайті https://procent.com.ua відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Після проходження реєстрації та ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі позичальник зареєстрував електронний платіжний засіб, на який були перераховані кредитні кошти.

Відповідно до пункту 8.1 договору він складений в електронному вигляді українською мовою та підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а товариством – кваліфікованим електронним підписом та/або кваліфікованою електронною печаткою.

Таким чином, кредитний договір №30548 від 23.03.2025 був укладений в електронній формі, яка відповідно до статті 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми правочину.

На підтвердження укладення кредитного договору позивач також надав паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором №903121.

Відповідно до копії квитанції про виплату на платіжну картку № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у сумі 7 000,00 гривень.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 26.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №30548 від 23.03.2025 становить 44800,00 грн, з яких: 7 000,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту та 23 800,00 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, заборгованість за штрафами становить 14 000,00 гривень.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь №20.1.0.0.0/7-260506/67458-БТ від 12.05.2026, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та підтверджено зарахування на зазначений рахунок за період 23.03.2025-28.03.2025 грошових коштів у сумі 7 000,00 гривень.

Крім того, банком надано виписку про рух коштів по зазначеному рахунку за період з 23.03.2025-28.03.2025, яка містить відомості про дату та час зарахування кредитних коштів.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Судом установлено, що 23.03.2025 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №30548 в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи позивача.

Факт укладення договору підтверджується поданими позивачем електронними документами, паспортом споживчого кредиту, текстом кредитного договору та відомостями про ідентифікацію позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Відповідно до пункту 1.1 договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7 000 грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 1,0 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.3 договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів встановлена кожні 20 днів.

Пунктом 1.12 договору сторони прямо погодили, що продовження строку надання кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору, не передбачено.

За змістом пункту 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються щоденно з дня надання кредиту до дня повернення кредиту включно.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок їх одержання встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, визначених договором.

Частиною першою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати визначаються кредитним договором.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» проценти за споживчим кредитом є платою за користування кредитом та підлягають сплаті в порядку і строки, визначені договором.

Оскільки сторони погодили строк кредитування тривалістю 730 днів та не передбачили можливості його автоматичного продовження чи пролонгації, нарахування процентів у межах зазначеного строку відповідає вимогам статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що відповідно до пункту 1.3 договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування. Пунктом 1.2 договору сторони погодили процентну ставку у розмірі 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти нараховані за період, який не перевищує погоджений сторонами строк кредитування, оскільки станом на дату здійснення розрахунку - 26.02.2026 строк дії договору не сплив.

Відповідно до статей 526, 629, 1048, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки строк кредитування не закінчився, право позивача на нарахування передбачених договором процентів не припинилося, а тому заявлені вимоги про стягнення процентів за користування кредитом є правомірними.

Положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки позивач не заявляє вимог про стягнення відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, інфляційних втрат чи трьох процентів річних, а просить стягнути виключно суму кредиту та проценти за користування кредитом, нараховані в межах строку дії договору.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про доведеність істотного порушення ОСОБА_1 кредитно-договірних зобов`язань, правомірність пред`явлення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Процент» як кредитором, які підлягають задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» заборгованості за кредитним договором №30548 від 23.03.2025 в розмірі 23800 гривень 00 копійок.

При цьому, щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по штрафам в розмірі 14000,00 гривень.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір № 30548 від 23.03.2025 та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то нараховані позивачем штрафи у розмірі 14 000,00 грн не можуть бути стягнуті з відповідачки ОСОБА_1 , оскільки остання нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати, а нараховані штрафи підлягають списанню позивачем.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами відповідно до вимог ЦПК України.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року, довіреність на представництво інтересів позивача, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Руденка К.В., акт приймання-передачі наданих послуг № 103 від 26 січня 2026 року, витяг із реєстру боржників до зазначеного акта та платіжну інструкцію № 3403 від 30 вересня 2025 року.

З наданих доказів убачається, що вартість правничої допомоги, пов`язаної зі стягненням заборгованості з відповідачки, становить 10 000,00 грн, з яких 9 000,00 грн — вартість складання та подання позовної заяви і клопотання про витребування доказів, а 1 000,00 грн — вартість складання адвокатського запиту.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує характер спірних правовідносин, предмет позову, обсяг підготовлених процесуальних документів, відсутність участі представника позивача в судових засіданнях, а також заперечення відповідачки щодо співмірності заявлених витрат.

З огляду на наведене суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн надмірними та такими, що не повною мірою відповідають складності справи й обсягу фактично виконаної роботи. З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості суд визначає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень.

Водночас відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а саме стягнуто заборгованість у розмірі 23 800,00 грн із заявлених 37 800,00 грн, частка задоволених позовних вимог становить 62,96 %.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 3 148,15 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі, обчисленому пропорційно до задоволеної частини позовних вимог від фактично сплаченої суми судового збору.

ІІІ Резолютивна частина

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Процент» заборгованість за кредитним договором № 30548 від 23 березня 2025 року в розмірі 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Процент» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Процент» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 148 (три тисячі сто сорок вісім) гривень 15 копійок.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЦЕНТ" 03124, м.Київ бульвар Вацвала Гавела,4, ЄДРПОУ 41466388;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua