Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №347/2307/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2307/26

Провадження № 2/347/1562/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

15.09.2026 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 13.03.2025 року був розірваний за рішенням суду.

У шлюбі в них народилося двоє дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти залишились на проживання та утримання матері – ОСОБА_3 .

Відповідач проживає окремо та, як стверджує позивач, ухиляється від матеріального утримання власних дітей. ОСОБА_3 не має змоги самостійно утримувати синів, оскільки це потребує значних грошових витрат.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 добровільно не надає фінансової допомоги дітям, хоча вона неодноразово зверталась до відповідача з такими проханнями.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_3 просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – у твердій грошовій сумі по 4 000 гривень на кожну дитину окремо, що в загальній сумі становить 8 000 гривень, щомісячно до повноліття кожного із них.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та додатково пояснив, що діти повністю перебувають на утриманні матері, відповідач участі в утриманні дітей не бере. Позовні вимоги просив задовольнити повністю.

22.10.2026 року відповідач подав до суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема медичних документів та виписок з банківського рахунку. В судовому засіданні ОСОБА_2 просив частково задовольнити позовні вимоги, зважаючи на те, що він є особою з інвалідністю 3 групи, на підтвердження чого додав документи. Ствердив, що зазначені обставини, не дають йому змоги сплачувати аліменти в тому розмірі, який просить позивач. Також відповідач зазначив, що відкрив на ім`я дітей рахунки в банку, куди неодноразово добровільно переказував грошові кошти.

Позиція учасників в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позову підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Додатково зазначив, що позивач самостійно утримує дітей, і діти знаходяться на її утриманні. Коштів, яких вона заробляє в повній мірі не вистачає на задоволення всіх потребі, а тому змушена звернутися до суду з даним позовом. Що стосується покликання відповідача на стан здоров`я, то в цій частині, представник позивача заперечив, та зазначив, що інформації, яка перешкоджає відповідачу працевлаштуватись, та утримувати належним чином дітей в матеріалах справи немає.

Відповідач вимоги позову визнав частково. Зазначив, що він допомагає утримувати дітей, самостійно перераховує їм кошти, купив мобільний телефон, та за можливості організовує дозвілля. На даний час діти проживають разом із матір`ю за кордоном, в Польщі. Коли діти перебували на території України, відповідач, як батько дітей, організовував їм дозвілля, водив в аквапарк. Також відповідач ствердив, що оскільки діти неповнолітні, то відкрив їм картковий рахунок, на своє ім`я, куди періодично перераховує грошові кошти, в залежності від отриманого заробітку, про, що надав відповідні квитанції про переказ коштів. Відповідач ОСОБА_2 просив врахувати його стан здоров`я, згідно з яким, йому встановлена ІІІ група інвалідності, внаслідок загального захворювання, а відтак йому протипоказана важка фізична праця. Крім того, відповідач часто проходить обстеження, та лікування, що потребує додаткових грошових коштів. З цих підстав, відповідач не заперечив щодо стягнення з нього грошових коштів, в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Заяви та клопотання учасників справи.

22.10.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи (а. с. 33-81).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 16.09.2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків.

Ухвалою від 17.09.2026 року позовну заяву ОСОБА_3 також залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків.

Ухвалою від 21.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 22 жовтня 2026 року.

22.10.2026 року в судовому засіданні, із занесенням до протоколу судового засідання, поновлено відповідачу строк для подання доказів, та долучено письмові докази до матеріалів цивільної справи.

22.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 27.10.2026 року о 10 год.

27.10.2026 року сторони в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії рішення Косівського районного суду від 13.03.2025 року шлюб між ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , зареєстрований 22.09.2012 року, був розірваний в судовому порядку. Рішення набрало законної сили 15.04.2026 року. Неповнолітніх дітей залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_3 (а. с. 7-9).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (зворот а. с. 10).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 10).

Відповідно до копії витягу з рішення ЕКОПФО від 16.04.2026 року, ОСОБА_2 встановлено 3 групу інвалідності з причини «загальне захворювання» з датою повторного огляду – 01.04.2027 року (а. с. 38-40).

Як вбачається з копій долучених до матеріалів справи медичних документів, ОСОБА_2 періодично відвідує лікарів та перебуває на стаціонарному лікуванні (а. с. 34-36, 58-81).

Відповідно до копій виписок по картці, зазначено рух коштів по картці ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 року по 22.10.2026 року (а. с. 47-51).

Як вбачається з копій квитанцій та скриншотів з додатку «Приват24», ОСОБА_2 здійснював грошові перекази зі своїх банківських карток на різні суми (а. с. 52-56).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Так, утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти проживають та перебувають на утриманні матері – ОСОБА_3 . Позивач не має змоги самостійно фінансово забезпечувати синів, оскільки це потребує значних грошових витрат.

Відповідач, як батько дітей, зобов`язаний їх утримувати, однак, на теперішній час, цей обов`язок виконує не повною мірою. ОСОБА_2 ствердив, що відкрив рахунки в банку для своїх синів та періодично переказує їм грошові кошти в різних сумах.

Однак суд зазначає, що позбавлений можливості встановити належність вказаних банківських карток дітям – ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , а також підтвердити факт переказу грошових коштів ОСОБА_2 своїм неповнолітнім дітям.

Крім того, надання відповідачем в добровільному порядку коштів на утримання дітей, жодним чином не позбавляє права позивача на стягнення аліментів.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не міститься в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання своїх дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані їх утримувати до досягнення ними повноліття.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд дійшов переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Суд звертає увагу, що відповідач є молодою людиною працездатного віку. Разом з тим відповідач є особою з інвалідністю 3 групи та періодично перебуває на стаціонарному лікуванні, однак зазначені обставини не звільняють його від обов`язку, передбаченого ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відтак в силу свого батьківського обов`язку, відповідач ОСОБА_2 повинен утримувати своїх синів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги необхідність створення для дітей такого рівня життя, який був би достатнім для їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, та ч. 2 ст.182 СК згідно з якою мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину окремо, до досягнення дітьми повноліття.

На переконання суду такий розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду – з 15.09.2026 року.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог на користь держави в розмірі 798,72 гривень, (6 000 х 100% : 8 000 = 75%), (1 331,20 : 100% х 75% = 998,4 грн. х 0,8 (коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у випадку подання процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі) = 798,72.

На підставі ст. 180-182, 190, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – у розмірі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 15 вересня 2026 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 798, 72 грн на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула