Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №341/1473/26
Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.
Єдиний унікальний номер 341/1473/26
Номер провадження 3/341/197/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
захисника Дениса Т. Д.,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
установив
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наступних встановлених суддею обставин.
23 липня 2026 року о 10 годині 07 хвилин у селі Крилос дорога АД Н-10 336 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом СНERY, н. з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Указаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання з`явився захисник Денис Т. Д., який захисник просив провадження у справі закрити. Зазначив, що з самим протоколом та процедурою проходження категорично не згідний. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 відмовився лише від проходження огляду на стан сп`яніння безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу. При цьому від проходження огляду у закладі охорони здоров`я не відмовлявся. Зазначив, що працівники поліції навіть не пропонували такий пройти. Відсутнє направлення на огляд. ОСОБА_1 змушений був сам поїхати і пройти огляд. Відповідно до довідки він був тверезий. До справи долучено медичну довідку №22, згідно з даними якої у ОСОБА_1 23.07.2026 о 11:00 ознак сп`яніння не виявлено.
Таким чином, працівники поліції після відмови від огляду на місці: не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я; не роз`яснили можливість пройти такий огляд; не оформили належним чином направлення на медичний огляд; не забезпечили доставлення до уповноваженого закладу охорони здоров`я; не зафіксували відмову від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки такої відмови не було.
Надаючи правову оцінку наявним у справі доказам, суті пред`явленого обвинувачення та доводам сторони захисту, суддя виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дослідивши матеріали справи і надавши їм правову оцінку, суддя встановив, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, з огляду на таке.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена належними і допустимими доказами, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 23 липня 2026 року серії ЕПР1 № 726774, у якому зафіксовано дані особи, час, місце та спосіб вчинення правопорушення, повідомлення про місце розгляду справи, відмова особи від пояснень і від підписів протоколу;
- відеозаписах працівників патрульної поліції, на яких відображено рух патрульного автомобіля, який зупиняє транспортний засіб СНERY, н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки автомобіля працівник поліції пояснив причину зупинки порушенням з боку водія ПДР України, зокрема через несправність задніх покажчиків фар "стоп", та встановив особу водія. Надалі на відеозаписі зафіксовано як працівник поліції після перевірки документів ОСОБА_1 запитує, чи водій вживав алкоголь, на що водій відповів, що не вживав. Працівник поліції озвучив, що вбачає у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з виявленими й озвученими ознаками алкогольного сп`яніння працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, вказавши на такий обов`язок водія відповідно до ПДР. На таку пропозицію ОСОБА_1 чітко повідомляє, що проходити огляд не буде. Водій зазначив, що проходити огляд не буде і це його право. Надалі працівник поліції пояснив водію про наслідки відмови від проходження огляду - складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відмову від огляду. Після роз`яснення наслідків відмови ОСОБА_1 повторно чітко та усвідомлено відповів, що має право огляд не проходити і такий проходити не буде. ОСОБА_1 роз`яснено його права, надалі складено протокол та озвучено особі. ОСОБА_1 від підписів у протоколі відмовився, проте його примірник отримав.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які брали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення на підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв`язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Факти керування ТЗ та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема відеозаписами працівників поліції, що дає судді підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Викладені у клопотанні доводи сторони захисту не спростовують зазначених висновків судді, з огляду на таке.
Так, у ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Проте, указана норма стосується оцінки результатів саме огляду, від якого у цьому випадку ОСОБА_1 відмовився і такий через відмову останнього не проводився.
Суддя, безумовно, погоджується з доводами захисника про те, що ОСОБА_1 мав право пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі і на відеозаписах працівників поліції відсутня така пропозиція особі, хоч поліцейські і зобов`язані були роз`яснити таке право водієві.
Проте, оцінюючи поведінку ОСОБА_1 суддя виходить з такого.
Чіткі та усвідомлені відповіді «огляд проходити не буду», «не буду проходити», "це моє право не прохзодити огляд" на зрозумілі пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння без конкретизації, де саме (на місці чи в медичному закладі), повторна відмова від огляду взагалі після роз`яснення обов`язку такий пройти і наслідків такої відмови, на переконання судді, свідчать про те, що ОСОБА_1 свідомо відмовився виконати передбачений пунктом 2.5 ПДР України обов`язок водія щодо проходження огляду взагалі. При цьому водій і без роз`яснення зобов`язаний знати положення п. 2.5 ПДР. Тобто, водій, в принципі, не хотів проходити огляд. При цьому будь-які дані про те, що така відмова ОСОБА_1 була пов`язана з пропозицією пройти огляд саме на місці зупинки ТЗ через недовіру чи з інших підстав, у матеріалах справи відсутні. Відсутні і дані про те, що ОСОБА_1 бажав скористатися правом пройти огляд саме у медичному закладі, а працівники поліції не забезпечили особі реалізацію такого права.
Іншими словами, на підставі встановлених обставин і керуючись внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився виконати приписи п. 2.5 ПДР України як водій і така відмова жодним чином не пов`язана зі способом проходження огляду.
Також, не заслуговують на увагу покликання захисника на приписи Порядку № 1103, трактовані на власний розсуд, щодо обов`язку поліцейського оформити відповідне направлення до медичного закладу для проходження водієм огляду, оскільки у вказаному Порядку № 1103 не передбачено такого обов`язку працівника поліції, зокрема під час відмови водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Таке направлення оформляється виключно у випадку реалізації особою права на проходження огляду у медичному закладі.
Так само і доставляти особу до медичного закладу у випадку відмови особи від огляду працівники поліції не зобов`язані і навіть не мають права (у цьому випадку) вчиняти такі дії без згоди водія.
Довідка про відсутність стану алкогольного сп`яніння не спростовує факту порушення п. 2.5 ПДР (відмови від огляду).
Підсумовуючи усе викладене вище, вважаю, що наявними у справі доказами доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто, аналіз усіх доказів у справі в їх сукупності та взаємозв`язку дає судді підстави для безсумнівного висновку про те, що ОСОБА_1 керував ТЗ і відмовився проходити огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння взагалі, незалежно від способу такого огляду.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 130, 251, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua