Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №640/19758/21 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/19758/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТТО РЕНТАЛ» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТТО РЕНТАЛ» (далі позивач, ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ») до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області), у якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «ПС» № 000001250902 від 04.11.2020 року про застосування відносно ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» штрафних санкцій в сумі 80 000,00 гривень та № 000001260902 від 04.11.2020 року про застосування відносно ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» на суму 60 000,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

15.12.2022 року набрав чинності Закон України від 13.12.2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», яким ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. На виконання вимог зазначеного Закону та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, справу № 640/19758/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 року справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року прийнято справу до провадження; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; відхилено клопотання позивача про розгляд справи за участю його представника; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 07.10.2020 року № 1696 проведено фактичні перевірки ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» за адресами здійснення господарської діяльності: Тернопільська область, Монастириський район, м. Монастириська, вул. Шевченка, 1, та Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, вул. Грушевського, 94. За наслідками перевірок складено акти від 15.10.2020 року № 818/19-00-09-02/42536284 та № 819/19-00-09-02/42536284, у яких податковий орган дійшов висновків про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі відповідно 3 рівнемірів-лічильників і 1 витратоміра-лічильника та 2 рівнемірів-лічильників і 1 витратоміра-лічильника за період з 29.04.2020 року по 20.05.2020 року, та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вказує, що господарська діяльність з роздрібної торгівлі пальним на зазначених автозаправних станціях здійснюється ним лише з 09.06.2020 року на підставі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується Z-звітами та не заперечується в актах перевірок. До 09.06.2020 року товариство на цих акцизних складах не здійснювало ні зберігання, ні реалізації пального. Оскільки ст.230 ПК України забороняє саме реалізацію пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників, а така реалізація у спірний період не здійснювалась, порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності за ст.128-1 ПК України, не вчинено.

Крім того, позивач зазначає, що наказ про проведення фактичної перевірки не містить підстави для його винесення з передбачених п.80.2 ст.80 ПК України, у тому числі будь-якої інформації про можливі порушення ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» вимог законодавства, а лише констатує доцільність проведення перевірки. Загальне посилання на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, на думку позивача, не є достатнім, а порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки є самостійною підставою для визнання протиправними прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПС України від 29.06.2021 року скарги залишено без задоволення.

11.08.2025 року відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що фактичну перевірку проведено на підставі наказу від 07.10.2020 року № 1696, виданого відповідно до ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України з метою дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів. Посадовим особам позивача пред`явлено направлення на перевірку, копію наказу та службові посвідчення, посадових осіб відповідача допущено до перевірки.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначив, що пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України містить дві самостійні підстави для призначення фактичної перевірки, а здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, не вимагає наявності інформації про порушення, тому в наказі достатньо посилання на правову норму. Відповідач також посилається на те, що дефекти процедури не тягнуть скасування правильного по суті рішення, а допуск до перевірки нівелює процедурні порушення.

По суті порушення відповідач зазначає, що перевірками встановлено використання позивачем на АЗС у м. Монастириська 4 резервуарів, обладнаних рівнемірами-лічильниками, та 2 паливороздавальних колонок, а на АЗС у м. Збараж 4 резервуарів та 2 паливороздавальних колонок, і відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі відповідно 3 рівнемірів-лічильників і 1 витратоміра-лічильника по акцизному складу № 1014638 та 2 рівнемірів-лічильників і 1 витратоміра-лічильника по акцизному складу № 1014639 за період з 29.04.2020 року по 20.05.2020 року, що є порушенням пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, відповідальність за яке передбачена п.128-1.1 ст.128-1 ПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТТО РЕНТАЛ» (код ЄДРПОУ 42536284) зареєстроване як юридична особа 09.10.2018 року, місцезнаходження: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, кабінет 307; основним видом економічної діяльності товариства є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30) (а.с.60).

Згідно з витягом з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, сформованим 29.04.2020 року, ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального з 06.03.2019 року; 29.04.2020 року позивачем зареєстровано акцизні склади з уніфікованими номерами 1014638 (Тернопільська область, Монастириський район, м. Монастириська, вул. Шевченка, 1) та 1014639 (Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, вул. Грушевського М., 94) з типом об`єкта оподаткування «автозаправочна станція (АЗС)» (а.с.21-23).

Відповідно до коригуючої довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 21.05.2020 року № 1, зареєстрованої в Єдиному реєстрі, на акцизному складі № 1014638 розташовано три стаціонарні резервуари пального, на яких встановлено рівнеміри VeederRoot із серійними номерами 292380, 292385, 292371, та витратомір із серійним номером 7540 (а.с.24-26). Коригуючою довідкою від 23.06.2020 року до реєстру внесено відомості про четвертий резервуар цього акцизного складу, введений в експлуатацію 22.06.2020 року (а.с.27-29). Відомості про резервуари, рівнеміри та витратоміри акцизного складу № 1014639 містяться в коригуючій довідці від 18.06.2020 року (а.с.32-34).

Книгу обліку розрахункових операцій № 3000793564Р/1 щодо реєстратора розрахункових операцій на АЗС у м. Монастириська зареєстровано 20.05.2020 року (а.с.41); книгу обліку розрахункових операцій № 3000796519р/1 щодо АЗС у м. Збараж, як зазначено в акті перевірки, зареєстровано 11.05.2020 року.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області видано позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: № 19110314202000034 за місцем торгівлі: Тернопільська область, Монастириський район, м. Монастириська, вул. Шевченка, 1, автозаправна станція з магазином, та № 19060314202000033 за місцем торгівлі: Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, вул. Грушевського М., 94, автозаправна станція з магазином, обидві з терміном дії з 09.06.2020 року до 09.06.2025 року (а.с.56-59).

Перші Z-звіти реєстраторів розрахункових операцій на зазначених АЗС сформовано за 09.06.2020 року, при цьому у Z-звіті АЗС у м. Збараж залишки пального в усіх резервуарах на початок зміни зазначено нульовими (а.с.36-40).

На підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 07.10.2020 року № 1696 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень від 07.10.2020 року № 2264, № 2265 посадовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області з 07.10.2020 року по 15.10.2020 року проведено фактичну перевірку АЗС позивача за адресою: м. Монастириська, вул. Шевченка, 1, за результатами якої складено акт від 15.10.2020 року № 818/19-00-09-02/42536284 (а.с.13-16). В акті зазначено, що за вказаною адресою зареєстровано акцизний склад за уніфікованим номером 1014638 (дата запису 29.04.2020 року), де здійснюється роздрібна торгівля пальним на підставі ліцензії та використовуються 2 резервуари з бензином, 1 резервуар дизельного пального, 1 резервуар з газом та 2 паливороздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників; перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 3 рівнемірів-лічильників та 1 витратоміра-лічильника на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу за період з 29.04.2020 року по 20.05.2020 року; роздрібна торгівля пальним проводилась згідно з Z-звітами та книгою обліку розрахункових операцій з 09.06.2020 року.

На підставі того ж наказу та направлень від 08.10.2020 року № 2277, № 2278 з 09.10.2020 року по 15.10.2020 року проведено фактичну перевірку АЗС позивача за адресою: м. Збараж, вул. Грушевського, 94, за результатами якої складено акт від 15.10.2020 року № 819/19-00-09-02/42536284 (а.с.9-12). В акті зазначено, що за вказаною адресою зареєстровано акцизний склад за уніфікованим номером 1014639 (дата запису 29.04.2020 року), використовуються 2 резервуари пального, 2 резервуари газу та 2 паливороздавальні колонки; перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 2 рівнемірів-лічильників та 1 витратоміра-лічильника на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу за період з 29.04.2020 року по 20.05.2020 року; роздрібна торгівля пальним проводилась згідно з Z-звітами та книгою обліку розрахункових операцій з 09.06.2020 року.

В обох актах контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України. Акти підписано начальником АЗС Беньком Ю.Є. із зауваженнями про те, що дані, викладені в актах, не відповідають дійсності, з висновками він не погоджується.

На підставі вказаних актів ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.11.2020 року:

№ 000001250902, яким за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України на підставі п.128-1.1 ст.128-1 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 80 000,00 грн. (4 х 20 000,00 грн.) (а.с.19-20);

№ 000001260902, яким за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України на підставі п.128-1.1 ст.128-1 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 60 000,00 грн. (3 х 20 000,00 грн.) (а.с.17-18).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку скаргами від 27.04.2021 року. Рішеннями ДПС України від 29.06.2021 року № 14487/6/99-00-06-03-01-06 та № 14493/6/99-00-06-03-01-06 податкові повідомлення-рішення від 04.11.2020 року № 000001250902 та № 000001260902 залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с.44-47, 50-53). Зазначені рішення отримано позивачем 02.07.2021 року (а.с.48-49, 54-55).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення перевірок, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України; тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Щодо наявності у діях позивача порушення, за яке застосовано штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з абз.1 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (останній абзац пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Відповідно до абз.1, 2 п.128-1.1 ст.128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Згідно з абз.4 п.18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України норми п.128-1.1 ст.128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 891 (далі Порядок № 891). Відповідно до п.6 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію про розпорядника акцизного складу, акцизні склади, розташовані на них резервуари, витратоміри та рівнеміри, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації, а дані про залишки та обсяг обігу пального формуються та надсилаються щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).

Отже, обов`язок обладнати акцизний склад витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками і зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі законодавець пов`язує з акцизним складом, на території якого здійснюються операції з пальним (зберігання, реалізація тощо), та з введеними в експлуатацію резервуарами, а прямою забороною в разі відсутності такої реєстрації встановлено заборону реалізації пального. Метою такого регулювання є облік фактичного обігу пального на акцизному складі.

Як встановлено судом, акцизні склади № 1014638 та № 1014639 зареєстровано позивачем 29.04.2020 року; рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники акцизного складу № 1014638 внесено до Єдиного державного реєстру довідкою від 21.05.2020 року; книги обліку розрахункових операцій зареєстровано 11.05.2020 року та 20.05.2020 року; ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на обох АЗС видано з 09.06.2020 року, а перші Z-звіти сформовано за 09.06.2020 року. В актах перевірок відповідач сам зафіксував, що роздрібна торгівля пальним на обох АЗС проводилась з 09.06.2020 року.

Відповідач не надав суду жодних доказів того, що у період з 29.04.2020 року по 20.05.2020 року позивач здійснював на зазначених акцизних складах зберігання, отримання чи реалізацію пального: в актах перевірок відсутні посилання на товарно-транспортні накладні, акцизні накладні, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, залишки пального в резервуарах чи будь-які інші документи, які б свідчили про наявність пального на акцизних складах позивача або його обіг у спірний період. Навпаки, Z-звіт за перший день роботи АЗС у м. Збараж (09.06.2020 року) містить нульові залишки пального в резервуарах на початок зміни.

Таким чином, у період з 29.04.2020 року по 20.05.2020 року акцизні склади позивача не використовувались для зберігання чи реалізації пального, а реєстрацію рівнемірів-лічильників і витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі позивачем здійснено до початку операцій з пальним. Встановлена податковим органом відсутність реєстрації протягом трьох тижнів після реєстрації акцизних складів, у період, коли операції з пальним на них не здійснювались, не призвела до будь-якої можливості неврахованого обігу пального, на запобігання якому спрямовані вимоги пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, і не свідчить про порушення позивачем заборони реалізації пального без зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Суд також враховує, що на час проведення перевірок (07.10.2020-15.10.2020 року) рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники на обох акцизних складах були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, що відповідачем не заперечується. Податковий орган фактично застосував відповідальність за минулий період, у якому акцизні склади ще не функціонували, без встановлення будь-яких обставин обігу пального в цей період.

Щодо доводів позивача про відсутність у наказі від 07.10.2020 року № 1696 визначеної пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки суд зазначає, що копію цього наказу до матеріалів справи не надано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку його змісту. Водночас, з огляду на встановлену судом відсутність самого порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, вказана обставина не впливає на висновок суду про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у п.110 рішення у справі «Компанія Вастберга таксі Актіболаг та Вулік проти Швеції» від 23.07.2002 року зазначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідачем законність податкових повідомлень-рішень від 04.11.2020 року №000001250902 та № 000001260902 не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Решта доводів та заперечень учасників справи на висновки суду по суті справи не впливають. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2021 року № 14742 (а.с.61), ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТТО РЕНТАЛ» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області форми «ПС» від 04.11.2020 року № 000001250902.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області форми «ПС» від 04.11.2020 року № 000001260902.

Стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТТО РЕНТАЛ» 2270(дві тисячі двісті сімдесят)грн. 00коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТТО РЕНТАЛ» (код ЄДРПОУ 42536284; місцезнаходження: вул. Будіндустрії, буд. 5, кабінет 307, м. Київ, 01013).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ ВП 44143637; місцезнаходження: вул. Білецька, буд. 1, м. Тернопіль, 46003).

Суддя М.М. Аракелян