Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №640/19164/20 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/19164/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» (датована 12.08.2020 року) до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 25.02.2020 року № 32420/26-15-04-13-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС»;

зобов`язати відповідача направити Державній фіскальній службі України документи щодо скасування рішення від 25.02.2020 року № 32420/26-15-04-13-21, яким ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» анульовано свідоцтво платника ПДВ, для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та поновити реєстрацію ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» платником податку на додану вартість;

стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Після усунення позивачем недоліків ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Тим самим вирішено клопотання позивача від 12.08.2020 року № 10 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання Закону України від 13.12.2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 року № 399, справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року справу прийнято до провадження, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Цією ж ухвалою на підставі ст.52 КАС України замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.02.2020 року контролюючим органом прийнято рішення про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість на підставі пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, тобто у зв`язку з тим, що протягом 12 послідовних податкових місяців платник подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Позивач є платником податку на додану вартість з 01.07.2014 року, зареєстрованим у порядку добровільної реєстрації (п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України), індивідуальний податковий номер 390365326591.

Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим як нормативно, так і документально. Зокрема, 16.01.2019 року за результатами господарської операції з продажу майна позивач склав на покупця ТОВ «БВМ-ЕНЕРГО» податкову накладну № 1 з сумою податку на додану вартість 1 048 100,00 грн. Реєстрацію цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а після подання позивачем пояснень і документів комісією контролюючого органу прийнято рішення про відмову в її реєстрації.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 року у справі № 640/5457/19 позов ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» задоволено, рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 14.02.2019 року № 1077040/39036537 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.01.2019 року визнано протиправним та скасовано. Як зазначає позивач, з метою запобігання постійному зупиненню органами фіскальної служби реєстрації податкових накладних товариство призупинило господарсько-фінансові операції до вирішення в судовому порядку питання неправомірності дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних.

30.10.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Головного управління ДПС у м. Києві на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначив, що за даними інформаційного фонду Реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.07.2014 року, реєстрацію анульовано за рішенням контролюючого органу № 32420/26-15-04-13-21 на підставі пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України у зв`язку з поданням декларацій з податку на додану вартість, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів. Відповідач послався на положення ст.184 Податкового кодексу України та розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, і вважає, що мав правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення. До відзиву відповідач додав копію доказу направлення відзиву позивачу та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39036537) зареєстроване як юридична особа 24.12.2013 року, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Рейтарська, будинок 4, офіс 1, 01030, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14-17 ).

З 01.07.2014 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 390365326591.

15.01.2019 року між ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» (продавець) та ТОВ «БВМ-ЕНЕРГО» (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна № 15-01/2019, на виконання якого позивач відвантажив покупцю обладнання за видатковою накладною від 16.01.2019 року на суму 6 288 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 048 100,00 грн., та склав податкову накладну № 1 від 16.01.2019 року. Реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, а рішенням комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.02.2019 року № 1077040/39036537 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.01.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 року у справі № 640/5457/19 за позовом ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 14.02.2019 року № 1077040/39036537 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 16.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (а.с.5-12). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на вказані судові рішення.

При цьому, як встановлено судом у справі № 640/5457/19, контролюючий орган у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначив конкретного критерію ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію, та не конкретизував, які саме документи має надати платник, а позивач надав контролюючому органу документи на підтвердження реальності господарської операції (договір, видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, довіреність), які не були взяті до уваги.

25.02.2020 року заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 32420/26-15-04-13-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС», складене комісією, створеною відповідно до розпорядження Головного управління ДПС у м. Києві від 08.01.2020 року № 4-р (а.с.13).

Згідно з п.1 вказаного рішення комісією встановлено, що платник податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 24.02.2020 року № 3019/26-15-04-13-13.

Відповідно до п.2 рішення платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з лютого 2019 до січня 2020 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень. Розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання рішення становить 0 гривень.

У висновку комісії зазначено, що перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України. Датою анулювання реєстрації визначено 25.02.2020 року.

З цим рішенням позивач не погодився та звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України у разі якщо особа, яка відповідно до статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 ст.184 Податкового кодексу України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Згідно п.184.5 ст.184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233 (далі Положення № 1130).

Відповідно до пп.«г» п.5.1 розділу V Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно абз.3-5 п.5.2 розділу V Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до п.5.5 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (пп.3 п.5.5 розділу V Положення № 1130).

Згідно п.5.6 розділу V Положення № 1130 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Як зазначено у правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2026 року у справі № 160/25367/24: «Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях».

Разом з тим, конструкція пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 380/8769/20 та від 30.11.2022 року у справі № 380/8687/20, в яких Верховний Суд визнав протиправним анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, неможливість формування податкових зобов`язань та податкового кредиту якого у відповідний період була зумовлена обставинами, що не залежали від його волі і які він активно оскаржував у судовому порядку.

У постанові від 15.07.2026 року у справі № 160/25367/24 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зазначивши, що господарська діяльність платника тривалий час була фактично заблокована неправомірними рішеннями контролюючого органу, визнаними протиправними та скасованими в судовому порядку, що, в свою чергу, не дає підстав для висновку про наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Натомість у справах, в яких Верховний Суд визнав правомірним анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (постанови від 07.01.2025 року у справі № 160/7847/24, від 06.08.2026 року у справі № 160/30905/25), подання декларацій з нульовими показниками протягом 12 послідовних податкових місяців підтверджувалось наявними у матеріалах справи довідками контролюючого органу, самі платники цих обставин не заперечували, а будь-яких об`єктивних перешкод для здійснення та декларування господарських операцій встановлено не було. Отже, обставини зазначених справ не є подібними до обставин цієї справи.

Застосовуючи наведені норми та правові висновки до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, єдиним документом, який, на думку контролюючого органу, підтверджує наявність підстави для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, є довідка про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 24.02.2020 року № 3019/26-15-04-13-13.

Проте зазначена довідка, як і реєстр (перелік) податкових декларацій позивача за період з лютого 2019 року по січень 2020 року та самі податкові декларації з податку на додану вартість за цей період, відповідачем до суду не надані, хоча відповідно до п.5.6 розділу V Положення № 1130 документи, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до примірника рішення, що зберігається в обліковій справі платника податків, тобто перебувають у розпорядженні відповідача.

До відзиву на позов відповідачем додано лише витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який жодних відомостей про подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість та про їх показники не містить. Наведені у відзиві положення розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, регулюють процедуру переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого у зв`язку зі зміною місцезнаходження і до підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначених ст.184 Податкового кодексу України, жодного відношення не мають.

Після прийняття справи до провадження Одеським окружним адміністративним судом та заміни відповідача правонаступником відповідач, якому ухвалою суду від 24.02.2025 року було встановлено строк для подання відзиву, своїм правом на подання додаткових пояснень та доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не скористався, копію ухвали суду від 24.02.2025 року отримав в «Електронний кабінет» 24.02.2025 року.

Таким чином, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував, які саме податкові декларації з податку на додану вартість подавались позивачем за податкові періоди з лютого 2019 року по січень 2020 року, коли вони надійшли до контролюючого органу та які обсяги постачання/придбання товарів у них відображено. Отже, висновок комісії про подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, зроблений на підставі документа, зміст якого суду не розкрито і правильність якого суд позбавлений можливості перевірити.

Суд також бере до уваги, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування призупинення ним господарських операцій, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 року у справі № 640/5457/19, яке набрало законної сили 16.11.2020 року, встановлено протиправність рішення комісії контролюючого органу від 14.02.2019 року № 1077040/39036537 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.01.2019 року, складеної позивачем за операцією з постачання майна на суму 6 288 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 048 100,00 грн., реальність якої підтверджувалась наданими контролюючому органу первинними документами. У вказаній справі брали участь позивач і Головне управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є відповідач, а апеляційну та касаційну скарги на рішення суду подавало саме Головне управління ДПС у м. Києві.

Отже, 14.02.2019 року, тобто безпосередньо перед початком 12-місячного періоду, визначеного в оскаржуваному рішенні (з лютого 2019 року по січень 2020 року), контролюючий орган протиправно відмовив позивачу в реєстрації податкової накладної за єдиною значною господарською операцією, яку позивач на той час здійснив, а позивач протягом усього цього періоду оскаржував вказане рішення в судовому порядку (провадження у справі № 640/5457/19 відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2019 року). На момент прийняття оскаржуваного рішення (25.02.2020 року) спір щодо реєстрації податкової накладної ще не був вирішений, а позивач не мав можливості сформувати податкове зобов`язання за податковою накладною, у реєстрації якої йому протиправно відмовлено.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що призупинення ним господарських операцій у спірний період було вимушеним та обумовленим протиправними діями контролюючого органу, які позивач активно оскаржував у судовому порядку, а не свідомою пасивною поведінкою платника податку. З огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.10.2022 року у справі № 380/8769/20, від 30.11.2022 року у справі № 380/8687/20 та від 15.07.2026 року у справі № 160/25367/24, такі обставини виключають можливість застосування до позивача пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Крім того, п.184.2 ст.184 Податкового кодексу України передбачає, що анулювання реєстрації на підставі пп.«г» п.184.1 цієї статті може здійснюватися за самостійним рішенням контролюючого органу. Приймаючи таке рішення, контролюючий орган відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України має діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Проте наявність незавершеного судового спору між позивачем та контролюючим органом щодо реєстрації податкової накладної, про який відповідачу було достеменно відомо як стороні цього спору, при прийнятті оскаржуваного рішення до уваги взагалі не бралась.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Компанія Вастберга таксі Актіболаг та Вулік проти Швеції» (п.110) зазначив, що адміністративні суди, розглядаючи справи стосовно податкового законодавства, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржувані рішення; справи мають бути вирішені на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених законом, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідачем не доведено наявності обставин, передбачених пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, а тому рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.02.2020 року № 32420/26-15-04-13-21 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача направити Державній фіскальній службі України документи щодо скасування оскаржуваного рішення для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.3 п.5.10 розділу V Положення № 1130 підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно абз.6 п.5.10 розділу V Положення № 1130 у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

Відповідно до абз.5 п.2.6 розділу II Положення № 1130 контролюючі органи, які є територіальними органами Державної податкової служби України, здійснюють реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ та підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації.

Таким чином, внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про поновлення реєстрації платника податку на додану вартість у разі скасування рішення про анулювання реєстрації судом здійснюється контролюючим органом, який прийняв таке рішення, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, і не потребує направлення документів до центрального органу виконавчої влади.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та відновлення становища, яке існувало до порушення на підставі ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» як платника податку на додану вартість з дати її анулювання шляхом внесення до Реєстру платників податку на додану вартість відповідного запису.

Водночас позовна вимога в частині зобов`язання відповідача направити Державній фіскальній службі України документи щодо скасування оскаржуваного рішення задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство такої процедури для випадку скасування рішення про анулювання реєстрації судом не передбачає, а Державна фіскальна служба України реорганізована, і держателем та адміністратором Реєстру платників податку на додану вартість є Державна податкова служба України (п.2.1 розділу II Положення № 1130), територіальним органом якої є відповідач.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, ухвалених судами, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 2102грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України, оскільки основну позовну вимогу про скасування рішення про анулювання реєстрації задоволено, а відмова у задоволенні похідної вимоги стосується лише способу відновлення порушеного права.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25 лютого 2020 року № 32420/26-15-04-13-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39036537).

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39036537, індивідуальний податковий номер 390365326591) як платника податку на додану вартість з дати її анулювання шляхом внесення до Реєстру платників податку на додану вартість відповідного запису.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102(дві тисячі сто дві)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БВМ-ЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39036537; місцезнаходження: вул. Рейтарська, буд. 4, офіс 1, м. Київ, 01030).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116).

Суддя М.М. Аракелян