Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №420/7243/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №420/7243/26

Суддя: Бездрабко О.І.

Справа № 420/7243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якій просить:

- визнати рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 263040019490 від 26.12.2025 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" - протиправним;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву та зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру": половину строку навчання (1 рік 5 місяців) в вищому навчальному закладі Івано-Франківському державному аграрному коледжі за спеціальністю 5.060101 "Правознавство"; стаж роботи в комунальному засобі масової інформації - Івано-Франківському обласному телебаченні "Галичина" з 03.06.2002 по 18.12.2002 (6 місяців 15 днів); стаж роботи на посаді державної служби прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області з 20 грудня 2002 по 06 лютого 2005 року (2 роки 1 місяць 17 днів); до стажу роботи на посадах прокурорів в органах прокуратури України, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру" період роботи з 07 грудня 2010 року по 19 грудня 2025 року, який складає 15 років 12 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 20.12.2002 р. по теперішній час працює в органах прокуратури України, на даний час - на посаді прокурора організаційно-методичного відділу управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора. 19.12.2025 р. звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру". За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд ГУ ПФУ в Одеській області, яке рішенням № 263040019490 від 26.12.2025 р. відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідної вислуги років (25 років) та стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих (15 років), визначивши стаж на посадах прокурорів/слідчих 13 років 7 місяців 16 днів, а вислугу років - 20 років 10 місяців 13 днів. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки, на її думку: до вислуги років підлягає зарахуванню половина строку денного навчання в Івано-Франківському державному аграрному коледжі за спеціальністю "Правознавство" (2001 р., кваліфікація - юрист), оскільки коледж відповідно до ст.34 Закону України "Про освіту" (в редакції від 23.05.1991 р.) та ст.28 Закону України "Про вищу освіту" № 1556-VII є вищим навчальним закладом, а диплом молодшого спеціаліста згідно з п.п.4 п.2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556-VII прирівнюється до диплома молодшого бакалавра; до вислуги років підлягає зарахуванню період роботи з 03.06.2002 р. по 18.12.2002 р. на Івано-Франківському обласному телебаченні "Галичина", засновником якого є орган місцевого самоврядування, оскільки відповідно до ст.12 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283, стаж роботи журналіста в комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби; період роботи з 20.12.2002 р. по 06.02.2005 р. на посаді державного службовця - прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області підлягає зарахуванню до вислуги років, оскільки на цю посаду вона була призначена за результатами конкурсу, умовою участі в якому була наявність вищої юридичної або журналістської освіти, прийняла присягу державного службовця, їй присвоювались ранги державного службовця та встановлювалась надбавка за вислугу років; стаж роботи на посадах прокурора з 07.12.2010 р. на день звернення становив понад 15 років. Позивач вважає, що її загальна вислуга років станом на 19.12.2025 р. становить понад 25 років, у тому числі стаж роботи на посадах прокурора - понад 15 років, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.03.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

27.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб страховий стаж позивача становить 27 років 2 місяці 21 день, а стаж за вислугу років - 20 років 10 місяців 13 днів, в тому числі: стаж на посадах прокурорів та слідчих - 13 років 7 місяців 16 днів, інші посади на вислугу років - 1 рік 4 місяці 27 днів, держслужбовець з вищою юридичною освітою - 5 років 10 місяців. Зазначає, що відсутні підстави для зарахування до вислуги років половини строку денної форми навчання згідно з дублікатом диплому від 31.10.2024 р. серії НОМЕР_1 , оскільки Івано-Франківський державний аграрний коледж не є вищим юридичним навчальним закладом, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65 коледжі належали до вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та готували фахівців з неповною вищою освітою (молодших спеціалістів). Також відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 20.12.2002 р. по 06.02.2005 р., оскільки у цей період позивач обіймала посаду державного службовця, не маючи вищої юридичної освіти, яка відповідно до п.1 ч.7 ст.27 Закону України "Про прокуратуру" передбачає освіту ступеня магістра (або прирівняну до неї освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста). Посилається на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 р. у справі № 480/974/23, а також на дискреційний характер повноважень органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсій.

31.03.2026 р. представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача. Зазначає, що відповідач у відзиві не навів заперечень щодо зарахування до вислуги років періоду роботи на обласному телебаченні "Галичина" та щодо обчислення стажу роботи на посадах прокурора з 07.12.2010 р., 15-річний рубіж якого досягнуто 07.12.2025 р. Вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65, на яку посилається відповідач, відносить підготовку молодших спеціалістів до системи вищої освіти, Статутом Івано-Франківського державного аграрного коледжу передбачено відділення денної форми навчання зі спеціальності "Правознавство", а відповідь коледжу від 15.05.2025 р. № 01/05-33 підтверджує його статус вищого навчального закладу I-II рівнів акредитації. Вважає, що положення ст.27 Закону України "Про прокуратуру" регулюють вимоги до кандидатів на посаду прокурора і не можуть застосовуватись до правовідносин щодо зарахування стажу для призначення пенсії, а вимога щодо наявності вищої юридичної освіти, встановлена ст.86 Закону України "Про прокуратуру" 2014 року, не може застосовуватися ретроспективно до стажу державної служби, набутого у 2002-2005 роках. Також зазначає, що наведена відповідачем судова практика стосується навчання у технікумі, а не в коледжі, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

07.04.2026 р. від відповідача повторно надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

Третя особа пояснень щодо позову до суду не надала.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.12.2025 р. позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру", яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.12.2025 р. № 263040019490 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII, за відсутності необхідного стажу за вислугу років 25 років та за відсутності стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих - 15 років.

У рішенні, зокрема, зазначено, що:

"Страховий стаж особи становить 27 років 2 місяці 21 день.

Стаж за вислугу років 20 років 10 місяців 13 днів в тому числі:

стаж на посадах прокурорів та слідчих 13 років 7 місяців 16 днів;

інші посади на вислугу років - 1 рік 4 місяці 27 днів;

держслужбовець з вищою юридичною освітою 5 років 10 місяців.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи;

за наданими документами до вислуги років не зараховано:

половину строку денної форми навчання згідно дублікату диплому від 31.10.2024 E2 №0033633, оскільки Івано-Франківський державний аграрний коледж не є вищим юридичним навчальним закладом; - період роботи з 20.12.2002 по 06.02.2005, оскільки заявниця обіймала посаду державного службовця, не маючи ще вищої юридичної освіти.

Працює."

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (дата заповнення 01.12.1999 р.):

- запис №1 від 01.12.1999 р. - прийнята на посаду журналіста ПП ТРК "Еліт-ТБ";

- запис №2 від 01.03.2000 р. - переведена на посаду кореспондента;

- запис №3 від 21.05.2002 р. - звільнена за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України);

- запис №4 від 03.06.2002 р. - прийнята тимчасово терміном на два місяці редактором програм Обласного телебачення "Галичина";

- запис №5 від 01.08.2002 р. - прийнята на роботу за трудовою угодою;

- запис №6 від 18.12.2002 р. - трудова угода розірвана за власним бажанням;

- запис №7 від 20.12.2002 р. - прийнята на посаду прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області, встановлено 13 ранг державного службовця;

- запис №8 від 20.01.2005 р. - присвоєно 11 ранг державного службовця;

- запис №9 від 22.01.2007 р. - присвоєно 10 ранг державного службовця;

- запис №10 від 28.01.2009 р. - присвоєно черговий 9 ранг державного службовця;

- запис №11 від 07.12.2010 р. - призначена на посаду прес-секретаря (на правах старшого помічника прокурора області)

- запис №12 від 04.02.2011 р. - прийнято Присягу працівника прокуратури;

- запис №13 від 11.06.2012 р. - призначена на посаду прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області (на правах старшого прокурора прокуратури Івано-Франківської області);

- запис №14 від 17.10.2013 р. - звільнена в порядку переведення на роботу в Генеральну прокуратуру України (п. 5 ст. 36 КЗпП України);

- запис №15 від 18.10.2013 р. - призначена старшим прокурором відділу зв`язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України;

- запис №16 від 27.12.2013 р. - переведена старшим прокурором відділу забезпечення медійної діяльності прес-служби;

- запис №17 від 05.06.2014 р. - переведена старшим прокурором відділу взаємодії із засобами масової інформації управління забезпечення зв`язків із засобами масової інформації та громадськістю;

- запис №18 від 29.07.2014 р. - призначена старшим прокурором відділу підготовки інформаційних матеріалів управління зв`язків із засобами масової інформації та громадськістю;

- запис №19 від 21.08.2015 р. - переведена прокурором відділу підготовки інформаційних матеріалів;

- запис №20 від 31.01.2018 р. - у зв`язку з перейменуванням Департаменту запис за к20 вважати недійсним;

- запис №21 від 02.02.2018 р. - призначена прокурором відділу організаційної роботи та аналітичної роботи управління організаційного забезпечення діяльності;

- запис №22 від 02.01.2020 р. - переведена прокурором відділу забезпечення діяльності кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора;

- запис №23 від 30.04.2020 р. - призначена на посаду прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури управління організації участі прокурорів в суді Депаратменту представництва інтересів держави в суді;

- запис №24 від 23.06.2020 р. - призначена на посаду прокурора відділу правового аналізу управління правового забезпечення;

- запис №25 від 19.08.2020 р. - призначена на посаду прокурора відділу правового аналізу управління правового забезпечення Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення;

- запис №26 від 21.10.2022 р. - призначена на посаду прокурора організаційно-методичного відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України.

З 01.09.1998 р. по 09.07.2001 р. позивач навчалася в Івано-Франківському державному аграрному коледжі на денній формі навчання за спеціальністю "Правознавство", що підтверджується диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 від 09.07.2001 р. та довідкою ВСП "Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування" від 15.05.2025 р. № 93-К.

Згідно з архівною довідкою ВСП "Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування" від 12.05.2025 р. № 90-К Івано-Франківський сільськогосподарський технікум згідно з наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 24.03.1999 р. № 131 перейменовано в Івано-Франківський державний аграрний коледж I-II рівнів акредитації.

Листом від 15.05.2025 р. № 01/05-33, наданим у відповідь на адвокатський запит, ВСП "Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування" повідомив, що відповідно до наказу Міністерства агропромислового комплексу України від 24.03.1999 р. № 131 Івано-Франківський аграрний коледж мав I-II рівень акредитації, рівень освіти, отриманий ОСОБА_1 у 2001 році, відноситься до першого рівня вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст, а юридичне відділення у структурі коледжу функціонує з 1991 року (наказ від 24.08.1991 р. № 65).

Відповідно до наказів обласного телебачення "Галичина" від 03.06.2002 р. № 44 та від 18.12.2002 р. № 120, а також довідки Івано-Франківського обласного телебачення "Галичина" від 14.05.2025 р. № 97 позивач з 03.06.2002 р. по 18.12.2002 р. працювала на посаді редактора програм Івано-Франківського обласного телебачення "Галичина".

Наказами:

- прокуратури Івано-Франківської області від 19.12.2002 р. №547 позивача з 20.12.2002 р. призначено на посаду прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області;

- прокуратури Івано-Франківської області від 20.01.2005 р. №18 позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця;

- прокуратури Івано-Франківської області від 22.01.2007 р. №21 позивачу присвоєно 10 ранг державного службовця;

- прокуратури Івано-Франківської області від 28.01.2009 р. №44 позивачу присвоєно 9 ранг державного службовця.

Наказом Генерального прокурора України від 20.12.2010 р. № 1870к позивачу, як прес-секретарю прокурора Івано-Франківської області (на правах старшого помічника прокурора області), присвоєно класний чин юриста 1 класу. 04.02.2011 р. позивач прийняла присягу працівника прокуратури.

Наказом прокуратури Івано-Франківської області від 11.06.2012 р. № 531к позивача призначено на посаду прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області (на правах старшого прокурора прокуратури Івано-Франківської області), звільнивши її з посади прес-секретаря прокурора Івано-Франківської області (на правах старшого помічника прокурора області).

Згідно з:

- довідкою Офісу Генерального прокурора від 20.01.2026 р. № 07/1/1-25-26 позивач з 07.12.2010 р. по теперішній час працює на посадах прокурора в органах прокуратури України, а саме: з 07.12.2010 р. по 10.06.2012 р. - прес-секретар (на правах старшого помічника прокурора області) прокуратури Івано-Франківської області; з 11.06.2012 р. по 17.10.2013 р. - прес-секретар прокурора Івано-Франківської області (на правах старшого прокурора прокуратури Івано-Франківської області); з 18.10.2013 р. по 01.02.2018 р. - на посадах старшого прокурора та прокурора структурних підрозділів Генеральної прокуратури України; з 02.02.2018 р. по 20.10.2022 р. - на посадах прокурора структурних підрозділів Генеральної прокуратури України та Офісу Генерального прокурора; з 21.10.2022 р. по теперішній час - прокурор організаційно-методичного відділу управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора. Стаж роботи на посадах прокурора станом на 20.01.2026 р. складає 15 років 01 місяць 14 днів;

- довідкою Офісу Генерального прокурора від 19.12.2025 р. № 07/1/1-475-25 стаж роботи позивача на посадах прокурора станом на 19.12.2025 р. складає 15 років 00 місяців 13 днів.

- протоколу засідання комісії з установлення стажу роботи Офісу Генерального прокурора від 29.05.2025 р. № 6 стаж позивача складає 25 років 03 місяці 09 днів.

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 26.12.2025 р. № 263040019490, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Абзацом 22 статті 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно ч.5 ст.45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У період з 2001 р. до набрання чинності Законом України від 14.10.2014 р. № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури регулювалося статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 р. № 1789-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-XII).

Відповідно до ст.50-1 Закону № 1789-XII прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин і вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах, установлених на дату звернення за пенсією.

Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п`ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 60 відсотків місячного заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім`ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених законами України.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників та у зв`язку з обранням їх на виборні посади органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Військові прокурори і слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців.

У 2015 р. було прийнято Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), яким встановлено нове правове регулювання пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Відповідні питання врегульовано ст.86 цього Закону.

Відповідно до ст.86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п`ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

Відповідно до частини шостої статті 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (у тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури — відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Згідно з ч.8 ст.86 Закону № 1697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Як вбачається з оскаржуваного рішення пенсійного органу спірним є питання зарахування до вислуги років половини строку денної форми навчання згідно дублікату диплому від 31.10.2024 р. E2 №0033633, оскільки Івано-Франківський державний аграрний коледж не є вищим юридичним навчальним закладом та період роботи з 20.12.2002 р. по 06.02.2005 р., оскільки заявниця обіймала посаду державного службовця, не маючи ще вищої юридичної освіти.

Щодо періоду навчання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.6 ст.86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Статтею 1 Закону України "Про вищу освіту" зазначено, що вищий навчальний заклад це освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб, відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Згідно з абз.5 п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про вищу освіту" вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

За приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про вищу освіту" університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад 4 рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природних, гуманітарних, технічних, економічних, та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв;

інститут - вищий навчальний заклад 3-4 рівня акредитації або структурний підрозділ університету, який провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про вищу освіту" в Україні діють заклади вищої освіти таких типів, зокрема:

університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;

академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов`язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Частиною 1 статті 49 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що особа має право здобувати вищу освіту в різних формах або поєднувати їх.

Основними формами здобуття вищої освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); дуальна.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.61 Закону України "Про вищу освіту" особами, які навчаються у закладах вищої освіти, є:

1) здобувачі вищої освіти;

2) інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти.

Здобувачами вищої освіти є, зокрема, студент - особа, зарахована до закладу вищої освіти з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Із змісту наведених правових норм слідує, що університет є вищим навчальним закладом, основним структурним підрозділом якого є факультет і кафедра. У вищих навчальних закладах здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою.

Згідно із п."д" ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Суд враховує, що на теперішній час в Україні не існує закону про правничу (юридичну) освіту або іншого спеціального закону, який би врегульовував суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації права особи на правничу (юридичну) освіту як передумови до юридичної професії.

Разом з тим, виключно законами України визначаються вимоги до осіб, які можуть обіймати посади, пов`язані зі здійсненням правничої (юридичної) професійної діяльності, зокрема, й посади прокурора. Однією з умов для зайняття посади прокурора є саме наявність юридичної освіти.

Наявність відповідної освіти у позивача підтверджується дипломом позивача, де у графі спеціальність міститься запис "правознавство".

Законодавець, закріплюючи у Законі України "Про прокуратуру" приписи щодо навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання, керувався саме кінцевою метою - отримання освіти правознавця (юриста).

Так, з 01.09.1998 р. по 09.07.2001 р. позивач навчалася в Івано-Франківському державному аграрному коледжі на денній формі навчання за спеціальністю "Правознавство", що підтверджується диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 від 09.07.2001 р., довідкою ВСП "Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування" від 15.05.2025 р. № 93-К та дублікатом диплому від 31.10.2024 р. E2 №0033633.

Тобто, з наданих документів вбачається, що позивач здійснювала навчання на факультеті денної форми навчання вищого навчального закладу за спеціальністю "Правознавство" та здобула кваліфікацію та присвоєний ступінь юрист.

Таким чином, з наведених документів встановлено, що позивач навчалася на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання.

Вищенаведене підтверджує факт навчання позивача та отримання відповідної кваліфікації, без наявності якої працевлаштування в органах прокуратури та тим більше займання посади прокурора було б неможливе.

Відповідно до Переліку напрямів підготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням і спеціальностей різних кваліфікаційних рівнів та робітничих професій, затверджених постановою КМУ від 18.05.1994 р. № 325 спеціальність 7.060101 Правознавство відносилась до галузі знань Право.

Крім того, відповідно до ст.43 Закону Української РСР "Про освіту" від 23.05.1991 р. № 1060-ХІІ (в редакції станом на 03.11.1998 р.) вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Статтею 5 чинного Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 р. № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII) передбачено рівні та ступені вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти: перший (бакалаврський) рівень: другий (магістерський) рівень: третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр:

4) доктор філософії доктор мистецтва.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому никлі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвічної освіти заклад вищої освіти мас право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Відповідно до ст.28 Закону № 1556-VII в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: університет, академія, інститут, коледж.

Підпунктом 4 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України № 1556-VII передбачено, що після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

Згідно ч.2 ст.7 Закону № 1556-VIІ диплом молодшого бакалавра є одним із документів про вищу освіту.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

Отже, у випадку сумніву щодо того, що позивачка дійсно навчалася на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання, пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від органів державної влади, підприємств, установ і організацій додаткових відомостей.

Проте відповідачем не наведено жодних аргументів, які б ставили під сумнів те, що позивачка навчалася на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання.

З огляду на викладене, висновки пенсійних органів щодо не зарахування до вислуги років позивача половини строку навчання на денній формі навчання у вищому навчальному закладі Івано-Франківському державному аграрному коледжі є безпідставним.

За наведених обставин, суд вважає протиправними та необґрунтованими висновки відповідача в частині не зарахування до стажу позивача, що дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру", половини строку навчання у Івано-Франківському державному аграрному коледжі.

На переконання суду, формальні недоліки або відсутність деталізації окремих слів у документах про освіту за наявності підтвердженого факту здобуття юридичної спеціальності за денною формою не можуть позбавляти особу права на зарахування відповідного періоду до спеціального стажу.

Таким чином, період навчання позивача в у Івано-Франківському державному аграрному коледжі у розмірі половини строку підлягає зарахуванню до вислуги років, що дає право на пенсію за Законом № 1697-VII.

Щодо періоду роботи позивача державного службовця, не маючи ще вищої юридичної освіти, а саме в період з 20.12.2002 р. по 06.02.2005 р., суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.1 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно ст.2 Закону № 3724-XII "Про державну службу" (в редакції станом на 04.07.2001 р.) посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

За змістом ст.24 Закону № 3724-XII прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

Відповідно ст.25 Закону № 3724-XII (в редакції станом на 04.07.2001 р.) основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Встановлюються такі категорії посад службовців:

- перша категорія - посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України, голів інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, представників Президента України в областях, містах Києві та Севастополі, перших заступників міністрів, перших заступників голів державних комітетів, що входять до складу Уряду, керівників Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України та інші прирівняні до них посади;

- друга категорія - посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, секретаріатів постійних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, першого заступника Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, перших заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

- третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади та інші прирівняні до них посади;

- четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

- п`ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

- шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

- сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівняні до них посади.

Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Кабінетом Міністрів України 03.05.1994 р. за № 283 прийнята постанова про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 283).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби;

на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком;

на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;

на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, що згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Згідно пунктом 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.12.1999 р. позивача: