Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №400/4420/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №400/4420/26

Суддя: Дерев'янко Л.Л.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.№ 400/4420/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн у розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 09.09.2024 по 20.09.2024, з 20.09.2024 по 31.09.2024, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 12.06.2025 по 23.07.2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000,00 грн у розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 09.09.2024 по 20.09.2024, з 20.09.2024 по 31.09.2024, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 12.06.2025 по 23.07.2025.

ІІ. Виклад позицій учасників справи

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.09.2024 по 12.11.2025. В лютому 2023 року позивачем отримана травма під час захисту Батьківщини, в результаті якої позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Позивач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, вважає, що він має право на додаткове грошове забезпечення у розмірі 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування. Позивач стверджує, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, відповідачем не здійснена за період з 09.09.2024 по 20.09.2024, з 20.09.2024 по 31.09.2024, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 12.06.2025 по 23.07.2025. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив до суду не подав.

ІІІ. Рух справи.

Ухвалою суду від 29.04.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановив строк для подання сторонами заяв по суті.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

12.02.2023 під час проходження військової служби, солдат ОСОБА_1 одержав вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму, розрив барабанної перетинки ліворуч, гостру нейросенсорну приглуховатість ІІ ступеню при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини. У стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Зазначене підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_2 від 03.03.2023 № 871.

В подальшому позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4237 ОСОБА_1 (місце служби – військова частина НОМЕР_1 ) перебував у стаціонарі з 09.09.2024 по 20.09.2024. В розділі «Повний діагноз» зокрема заначено: Наслідки ЗЧМТ (12.02.2023)

Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 4442 підтверджує стаціонарне лікування позивач у період з 20.09.2024 по 30.09.2024. В розділі «Повний діагноз» зазначено, серед іншого: наслідки МВТ (12.12.2023), ЗЧМТ

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1776 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 02.04.2025 по 10.04.2025. В розділі «Повний діагноз» зокрема заначено: Наслідки ЗЧМТ (12.02.2023), ЗЧМТ

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 13711/528 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 12.06.2025 по 23.07.2025. В розділі «Повний діагноз» зокрема заначено: Наслідки ВТ (12.02.2023)

Протоколом засідання штатної 18 регіональної військово-лікарської комісії №2025-0722-1203-0874-7 від 22.07.2025 затверджено свідоцтво про хворобу № 2025-0714-2026-0072-3 від 21.07.2025, за яким травма ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №316 від 12.11.2025 позивач звільнений у відставку відповідно до підпункту "б" пункту 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04 квітня 2006 року №3597-1У (за станом здоров`я: на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців).

Позивач двічі (20.01.2026 та 18.03.2026) звертався до відповідача з заявою про виплату додаткової винагороди, підвищеної до 100 000 грн, за період стаціонарного лікування.

Листом від 26.03.2026 відповідач повідомив, що оскільки перебування на лікуванні у спірні періоди обумовлене соматичними захворюваннями, відповідач не має підстав для нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 тис грн за час перебування на лікуванні.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, позивач звернувся до суду.

V. Джерела права.

Відповідно до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частинами другої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановлено загальні умови щодо її виплати.

Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 (далі - Постанова №400; набрала чинності 02.04.2022 та застосовується з 24.02.2022) пункт 1 Постанови №168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:

"Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), -виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, які доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Такими рішеннями регламентовано порядок документального підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

У пункті 7 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого); підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

VІ. Мотиви, з яких виходить суд.

Застосовуючи приписи зазначених вище норм права до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Судом враховує, що травма позивач отримана 12.02.2023, ТАК, під час захисту Батьківщини, що підтверджується, зокрема, довідкою про обставини травми військової частини НОМЕР_2 від 03.03.2023 № 871, протоколом засідання штатної 18 регіональної військово-лікарської комісії №2025-0722-1203-0874-7 від 22.07.2025 затверджено свідоцтво про хворобу № 2025-0714-2026-0072-3 від 21.07.2025, за яким травма ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини,

З листа відповідача 26.03.2026 суд встановив, що останній заперечує право позивача на отримання додаткової винагороди з розрахунку 100 тис грн за час перебування на лікуванні, оскільки таке лікуванні, на думку відповідача, зумовлене соматичними захворюваннями, а не отриманою травмою.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача і зазначає, що виписки із медичних карт стаціонарного хворого підтверджують, що в спірні періоди в умовах стаціонару відбувалось лікування, в тому числі, наслідків закритої черепно-мозкової травми, отриманої 12.02.2023 (детальне посилання на такі виписки і діагноз міститься в розділі ІV цього рішення).

Суд враховує, що відносини, подібні тим, що мають місце за обставинами цієї справи, були предметом розгляду Верховного Суду.

Так, в постанові від 19.03.2026 по справі № 600/367/24 містяться такі висновки Верховного Суду: «помилковим є висновок апеляційного суду про те, що лікування захворювань, які не є наслідками поранення, не охоплюється поняттям "лікування у зв`язку з пораненням". Для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення. Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 "у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини" охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізацій. У цій справі позивач отримав акубаротравму 12.02.2023 під час захисту Батьківщини, що підтверджено довідкою № 680/у та постановою ВЛК від 02.11.2023. Медичні документи (виписні епікризи, виписки з медичних карт) прямо вказують, що діагнози, з якими позивач перебував на стаціонарному лікуванні у спірні періоди (порушення адаптації, остеохондроз), є наслідками перенесеної акубаротравми від 12.02.2023. Отже, таке лікування є лікуванням у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини».

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що хоча лікування позивача в умовах стаціонару в спірні періоди 2024, 2025 років відбувалось не безпосередньо після отриманої травми, таке лікування було, серед іншого, обумовлено травмою, тобто є його наслідком.

З огляду на викладене, суд констатує, що в ході розгляду справи встановлено, що отримана позивачем 12.02.2023 травма є такою, що пов`язана з захистом Батьківщини. Наданими позивачем доказами підтверджуються обставини перебування позивача на стаціонарному лікуванні в зв`язку з отриманим пораненням. Отже, в наявності є обидві умови, які, відповідно до Постанови № 168, надають військовослужбовцю право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн.

За таких обставин, ненарахування позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, за період стаціонарного лікування з 09.09.2024 по 20.09.2024, з 20.09.2024 по 30.09.2024, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 12.06.2025 по 23.07.2025, є протиправним.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, суд вважає належним способом покладання на відповідача зобов`язання здійснити донарахування і виплату додаткової винагороди за періоди, в яких допущена протиправна бездіяльність.

VІІ. Висновки суду

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Позивача звільнено від сплати судового збору, а тому питання розподілу судових витрат в частині сплати судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 09.09.2024 по 20.09.2024, з 20.09.2024 по 30.09.2024, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 12.06.2025 по 23.07.2025.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період 09.09.2024 по 20.09.2024, з 20.09.2024 по 30.09.2024, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 12.06.2025 по 23.07.2025.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua