Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №400/12171/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.№ 400/12171/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства України, з викликом сторін адміністративну справу за позовом Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – позивач), в які позивач просив суд:

«виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хоменка Дмитра Костянтиновича від 08.09.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 81906844 у розмірі 34588,00 грн.»

13.10.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява від 07.10.2026 № 29043/11.5-09 з такими позовними вимогами до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач):

визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хоменка Дмитра Юрійовича від 08.09.2026 за № 81906844 про відкриття виконавчого провадження, яким постановлено стягнути з Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчий збір у розмірі 34588 грн;

визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хоменка Дмитра Юрійовича від 08.09.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні за № 81906844 у розмірі 34588,00 гривні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження (далі – ВП) № 81906844, відкрите 08.09.2026 на підставі виконавчого листа № 400/1318/26, виданого 10.08.2026 Миколаївським окружним адміністративним судом, про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 126655,25 гривні. Також 08.09.2026 державний виконавець відповідача виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 34588,00 грн, кваліфікувавши судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню, як рішення немайнового характеру. На думку позивача, зазначена постанова є протиправною, оскільки резолютивною частиною рішення прямо встановлено конкретний розмір грошового зобов`язання боржника – 126655,25 грн, яке позивача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу. Кінцевим результатом виконання судового рішення є передача стягувачу конкретно визначеної суми грошових коштів. Тому розмір виконавчого збору мав обраховуватися з урахуванням суми виплаченого доходу, тобто як зі спору майнового характеру. Саме формулювання судом способу захисту як «зобов`язати нарахувати та виплатити» не змінює майнової природи присудженого стягувачу блага, бо його розмір визначений безпосередньо судовим рішенням та виконавчим документом, зокрема не потребує самостійного визначення державним виконавцем або боржником. Отже, при застосуванні передбаченого статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» порядку визначення виконавчого збору за рішенням майнового характеру становив би 12665,53 грн, а не 34588,00 гривень.

У відзиві на позовну заяву від 20.10.2026 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що оскаржувана постанова є правомірною у зв`язку з тим, що позивач не виконав судове рішення у справі № 400/1318/26 до винесення постанови про відкриття відповідного виконавчого провадження. Станом на день подання відзиву на позовну заяву з позивача виконавчий збір фактично не стягнутий.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали (із зазначенням відомостей про відповідача, із формуванням чітких позовних вимог і поданням документа про сплату судового збору).

13.10.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява від 07.10.2026 № 29043/11.5-09.

16.10.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених статтями 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ, про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , а також про призначення судового засідання на 27.10.2026.

У судове засідання учасники справи не явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Тому суд розглянув цю адміністративну справу у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 400/1318/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026, позов ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволено, зокрема зобов`язано Дніпровське міжрегіонального управління Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 126655,25 гривні.

10.08.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист в адміністративній справі № 400/1318/26.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 26.08.2026 головний державний виконавець відповідача прийняв 08.09.2026 постанову про відкриття виконавчого провадження № 81906844 про примусове виконання виконавчого листа у справі № 400/1318/26, виданого Миколаївський окружним адміністративним судом 08.09.2026. Відповідно до пункту 3 вищенаведеної постанови постановлено стягнути з позивача виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 34588,00 гривень.

Також 08.09.2026 головний державний виконавець прийняв постанову у виконавчому провадженні № 81906844 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 34588,00 гривень

Не погоджуючись із правомірністю зазначених постанов в частині стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою-третьою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Абзацом першим частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У постанові від 26.02.2019 Велика Палата Верховного Суду у справі № 907/9/17 дійшла висновку, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Суд встановив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 400/1318/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026, позов ОСОБА_1 до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволено, зокрема зобов`язано Дніпровське міжрегіонального управління Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 126655,25 гривні.

Таким чином, позовні вимоги у справі № 400/1318/26 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є майновими позовними вимогами, оскільки їх об`єктом виступає благо, яке підлягає грошовій оцінці.

Відповідно розмір виконавчого збору у даному випадку мав обчислюватися з урахуванням суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яку судовим рішенням суду зобов`язано перерахувати та виплатити, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 280/9443/21.

Тому відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір у виконавчому провадженні № 81906844 мав би становити 10 відсотків суми, що підлягає стягненню (126655,25 грн), тобто 12665,53 грн, а не 34588,00 грн, як встановлено в оскаржуваних постановах.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 06.10.2026 № 694 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 3328,00 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.

Звернення позивача до адміністративного суду з цим позовом зумовлене незгодою із рішенням відповідача, тобто метою такого звернення слугував захист порушених прав та інтересів, як сторони виконавчого провадження (боржника), а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Таким чином, враховуючи сформовані Верховним Судом правові висновки у постанові від 31.05.2023 у справі № 815/4246/17, позивач діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як позивач (боржник) до суб`єкта владних повноважень відповідача, щодо оскарження постанови про накладення штрафу, водночас будучи стороною виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 287, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хоменка Дмитра Юрійовича від 08.09.2026 за № 81906844 про відкриття виконавчого провадження.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хоменка Дмитра Юрійовича від 08.09.2026 у виконавчому провадженні за № 81906844 про стягнення виконавчого збору.

4. Стягнути на користь Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 3328 (Три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Учасники справи:

позивач: Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (просп. Дмитра Яворницького, 21А, м. Дніпро, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 49005; код ЄДРПОУ 43315529)

відповідач: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 43315529);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

9. Поний текст рішення суду складений 27.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук