Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №400/9524/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.№ 400/9524/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,

простягнення майнової шкоди в розмірі 68 395,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 68 395,67 грн.

?В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду командира мінометної батареї.

За результатами службового розслідування, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2025 № 239, було встановлено, що 23 березня 2025 року відповідач у районі населеного пункту Половинки Миколаївської області особисто перебував за кермом автомобіля KIA SORENTO (військовий номер НОМЕР_2 ). Під час руху стався пробій прокладки головки блоку циліндрів (ГБЦ), що призвело до потрапляння вихлопних газів у розширювальний бачок, зниження рівня компресії та перегріву двигуна.

?Позивач вказує, що відповідач порушив вимоги регламентованих норм, не перевірив належно технічний стан автомобіля та продовжив його експлуатацію в умовах критичного перегріву й відсутності охолоджуючої рідини, що спричинило механічні ушкодження двигуна. За розрахунком позивача, вартість середнього ремонту становить 68 395,67 грн. У зв`язку з відмовою відповідача добровільно відшкодувати зазначену суму після звільнення зі служби, позивач просить стягнути вказані кошти у судовому порядку на підставі Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Суд ухвалою від 04.09.2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

? 01.10.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимогвказавши, що позивачем не надано доказів (витягу з інвентаризаційних відомостей або облікових книг військового майна), що автомобіль KIA SORENTO перебуває на балансі військової частини НОМЕР_1 як військове майно.

?Недоведеність розміру та причинного зв`язку: Акт технічного огляду № 102 складено лише 16.04.2025 (через 24 дні після події) комісією, члени якої не мають кваліфікації судово-автотехнічних експертів. У матеріалах справи відсутній бухгалтерський або експертний розрахунок вартості деталей і робіт із урахуванням фізичного зносу майна.

Порушення порядку проведення розслідування виявлено 23.03.2025, однак службове розслідування було призначено наказом № 310 лише 11.04.2025 з порушенням 3-денного строку, встановленого ст. 8 Закону № 160-IX.

?Розглянувши подані документи та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

? ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира мінометної батареї. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2025 № 123 відповідача було звільнено з військової служби у запас.

?25.04.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 239 затверджено акти службового розслідування за фактом поломки автомобіля KIA SORENTO (військовий номер НОМЕР_2 ), що мала місце 23.03.2025., що й стало підставою для звернення з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

?Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160-IX), підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, протиправної поведінки особи, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини військовослужбовця.

?За змістом ст.6 Закону №160-IX військовослужбовець несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з його вини шкоди лише за наявності чітко визначених підстав (умисел, зловживання службовим становищем, вчинення дій у стані сп`яніння тощо). В інших випадках діє принцип обмеженої матеріальної відповідальності. Щодо доказування належності майна та складу правопорушення

?Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах за позовами суб`єкта владних повноважень про стягнення коштів обов`язок щодо доказування правомірності своїх вимог та наявності всіх елементів складу правопорушення покладається виключно на позивача.

?Для покладення на військовослужбовця матеріальної відповідальності позивач зобов`язаний довести:факт перебування майна на балансі військової частини та його належність до військового майна;?наявність прямої дійсної шкоди та її точний грошовий розмір; протиправну поведінку відповідача та його вину у виникненні поломки;прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням негативних наслідків.

Згідно зі ст. 7 Закону № 160-IX, розмір завданої шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням ціни майна та ступеня його фізичного зносу.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не надано до суду балансової довідки, інвентаризаційного опису, первинних бухгалтерських документів чи офіційного розрахунку залишкової вартості автомобіля KIA SORENTO та його вузлів. Сума 68 395,67 грн ґрунтується виключно на акті кошторису орієнтовного ремонту, що не може вважатися належним доказом прямої дійсної шкоди відповідно до вимог бухгалтерського обліку в ЗСУ.

Акт технічного стану № 102 від 16.04.2025 складено комісією військової частини через 24 дні після події.

Суд зазначає, що визначення причин виходу з ладу внутрішніх елементів двигуна (пробій прокладки ГБЦ, втрата компресії) вимагає спеціальних знань у галузі автотехнічної експертизи. Позивач не проводив судову автотехнічну чи автотоварознавчу експертизу. Матеріали розслідування не містять спростування того, що поломка сталася внаслідок природного зносу, втомних деформацій металу або прихованих дефектів, які існували до 23.03.2025.

Згідно зі ст. 8 Закону № 160-IX, службове розслідування призначається письмовим наказом протягом трьох днів з дня отримання письмової доповіді про факт завданої шкоди. Подія мала місце 23.03.2025, натомість наказ про призначення службового розслідування № 310 видано лише 11.04.2025, що свідчить про недотримання позивачем порядку проведення розслідування, встановленого законодавством.

?За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не виконав покладений на нього обов`язок доказування та не надав належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження вини відповідача та розміру матеріальної шкоди.

?На підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи, оцінивши докази у їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову суб`єкта владних повноважень судові витрати, понесені відповідачем, підлягають компенсації, а судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ) - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко