Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/18674/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Львівсправа № 380/18674/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 у період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн на місяць;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 160367,74 грн додаткової винагороди, передбаченої у розмірі 20100,00 грн на місяць, за період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 12 січня 2024 року по 26 грудня 2024 року перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із довготривалим лікуванням внаслідок отриманого тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. У зв`язку з цим відповідно до вимог пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі – також Порядок № 260), позивач у період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року набув право на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн на місяць. Проте, відповідач виплату такої додаткової винагороди за період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року позивачу не здійснив, чим порушив його право на належне грошове забезпечення. Всього за період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року, на переконання позивача, йому належить 160367,74 грн додаткової винагороди, яку слід стягнути з відповідача.

З огляду на викладене просить позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у поясненні щодо позову. Відповідач вказує, що виплата грошового забезпечення позивачу протягом січня-вересня 2024 року здійснювалася у повному розмірі: по серпень 2024 року він отримував грошове забезпечення в повному розмірі, оскільки двомісячний строк перебування у розпорядженні (без врахування часу перебування на лікуванні та у відпустках) сплив лише 20 серпня 2024 року; починаючи з 20 серпня 2024 року нарахування грошового забезпечення здійснювалося з розрахунку окладу за військовим званням + надбавки за вислугу років, оскільки сплив двомісячний термін перебування у розпорядженні. Позивач не має права на отримання додаткової винагороди з розрахунку 20100,00 грн на місяць, оскільки така виплата здійснюється виключно тим, хто визнаний обмежено придатним або непридатним з переоглядом через 6-12 місяців, а позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

З огляду на викладене просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 22 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач у період з 08 грудня 2022 року по 26 грудня 2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації.

У періоди з 16 грудня 2022 року по 24 лютого 2023 року та з 05 травня 2023 року по 11 листопада 2023 року позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 23 грудня 2024 року № 8822.

11 листопада 2023 року позивач під час обстрілу отримав поранення, яке згідно з довідками військово-лікарської комісії від 09 січня 2024 року № 061/01-158/07 та від 19 лютого 2024 року № 742/6 пов`язане із захистом Батьківщини та відноситься до тяжких.

У зв`язку із отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідними виписками із медичної карти стаціонарного хворого.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 січня 2024 року № 11 позивача відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 09 січня 2024 року № 16 зараховано у розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », залишено на всіх видах забезпечення та вирішено утримувати у списках військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20 вересня 2024 року № 8142 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 грудня 2024 року № 322 позивача з 26 грудня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2024 рік додаткова винагорода, передбачена пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260, у розмірі 20100,00 грн на місяць у період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року позивачу не виплачувалася.

Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати у період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року додаткової винагороди, передбаченої пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260, у розмірі 20100,00 грн на місяць, звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260, у розмірі 20100,00 грн на місяць за період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі встановлює та визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011).

За змістом статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом п`ятим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», який набрав чинності 30 червня 2023 року, установлено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1), який надалі було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та діє й на сьогодні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови № 168 установлено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» Порядок № 260 доповнено новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.

Згідно з абзацом двадцять п`ятим пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 у редакції наказу Міністерства оборони України від 26 вересня 2023 року № 566, який відповідно до пункту 4 зазначеного наказу застосовується з 01 червня 2023 року, військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Аналіз наведених норм вказує, що військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, та зараховані у розпорядження відповідного командира, протягом двох місяців з дня такого зарахування виплачується грошове забезпечення, а у разі перебування у розпорядженні понад два місяці, щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень за сукупності таких умов:

1) пов`язаність поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини;

2) визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

3) зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідного командира та його перебування у розпорядженні понад два місяці.

Тобто, для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень за час перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідного командира, серед інших обов`язкових умов, ключовим є також питання формулювання постанови військово-лікарської комісії, а саме визнання військовослужбовця «обмежено придатним до військової служби» або ж «непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців».

Постанови ж військово-лікарської комісії в інших, відмінних від вищевказаних формулювань, свідчать про недотримання сукупності умов, зазначених вище, та не дають військовослужбовцю права на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень за час його перебування у розпорядженні відповідного командира, незалежно від пов`язаності отриманого ним поранення (контузії, травми або каліцтва) із захистом Батьківщини та перебуванням у розпорядженні понад два місяці.

Відповідно до підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі – Положення № 402, в редакції, чинній на час прийняття постанови про придатність позивача до військової служби (від 20 вересня 2024 року)) при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту:

«Непридатний»:

до військової служби з виключенням з військового обліку;

до військової служби за контрактом;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ;

до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до підводного водіння танків;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається під час дії воєнного стану);

до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів).

Постанова «Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2б, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 76б, 77б, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.

У мирний час та під час дії особливого періоду (за винятком періоду дії воєнного стану) у таких випадках приймається постанова «Непридатний до військової служби».

Аналіз наведених приписів Положення № 402 вказує, що постанова «непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» приймається під час дії воєнного стану у тих випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців, натомість, постанова «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» приймається в інших випадках, відмінних від зазначених вище, а отже, постанови військово-лікарської комісії у формулюваннях «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» та «непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» є різними за своїм змістом та не можуть бути ототожнені.

Суд встановив, що отримане позивачем поранення пов`язане із захистом Батьківщини та у розпорядженні відповідного командира він перебував понад два місяці.

Проте, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20 вересня 2024 року № 8142 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, позивач не був визнаний військово-лікарською комісією ані обмежено придатним, ані непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, що є обов`язковою умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі № 240/6281/25.

За вказаних обставин, оскільки позивач згідно з висновком військово-лікарської комісії не визнаний «обмежено придатним до військової служби» або ж «непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців», то право на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні в нього відсутнє.

Беручи до уваги викладене, суд констатує, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 у період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн на місяць та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 160367,74 грн додаткової винагороди, передбаченої у розмірі 20100,00 грн на місяць, за період з 12 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна