Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/15750/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/15750/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 29.04.2026;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 29.04.2026.

Ухвалою від 03.08.2026 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України.

Згідно з інформацією відображеною в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2017 - 2018 роки, ОСОБА_1 під час проходження військової служби, зокрема у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року перебувала на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).

Відповідно до Витягу з Наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 №240-ОС позивачку виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 05.03.2025.

Згідно з інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2017-2025 роки, позивачка проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у спірний період: - з 14.12.2017 (наказ від 14.12.2017 №283-ОС) по грудень 2018 року включно – НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_5 ); - з січня 2019 року по 05.03.2025 включно –в НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологам, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологам, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 було виплачено ОСОБА_1 заборгованість грошового забезпечення із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологам, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Разом з тим, під час виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 заборгованості грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не було виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованого грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по день фактичної виплати 29.04.2026.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач стверджує про порушення своїх прав та законних інтересів, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позов.

24.08.2026 відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/10228/25 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та зобов`язано відповідача нарахувати й виплатити належні позивачці кошти. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 зазначене рішення залишено без змін, у зв`язку з чим воно набрало законної сили. На виконання судового рішення військова частина НОМЕР_1 27.04.2026 здійснила нарахування грошового забезпечення, а 29.04.2026 виплатила позивачці належні кошти, що підтверджується платіжною інструкцією № 6555 від 27.04.2026.

Посилаючись на положення статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III та пунктів 2, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, відповідач зазначив, що право на компенсацію виникає за умови затримки виплати нарахованих грошових доходів на один і більше календарних місяців. На його думку, у спірних правовідносинах правові підстави для виплати компенсації відсутні, оскільки нарахування та виплату коштів на виконання судового рішення здійснено в межах місячного строку після набрання ним законної сили.

Крім того, відповідач наголосив на необхідності розмежування доходів, які мають разовий і постійний характер, та зазначив, що кошти, виплачені ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 380/10228/25, на його переконання, не входять до складу грошового забезпечення військовослужбовця. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач також послався на статті 17, 19, 43 Конституції України, статті 1, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558.

З огляду на викладене, військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України.

Згідно з інформацією відображеною в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2017 - 2018 роки, ОСОБА_1 під час проходження військової служби, зокрема у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року перебувала на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).

Відповідно до Витягу з Наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 №240-ОС позивачку виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 05.03.2025.

Згідно з інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2017-2025 роки, позивачка проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у спірний період: - з 14.12.2017 (наказ від 14.12.2017 №283-ОС) по грудень 2018 року включно – НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_5 ); - з січня 2019 року по 05.03.2025 включно –в НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологам, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологам, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

15.04.2026 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/10228/25.

17.04.2026 листом №09/8232-26-Вих відповідач повідомив, що належні виплати будуть проведені відповідачем в травні 2026 року.

29.04.2026 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 було виплачено ОСОБА_1 заборгованість грошового забезпечення із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологам, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати зазначеної компенсації за період затримки виплати грошового забезпечення з лютого 2020 року до дня фактичної виплати 29.04.2026, ОСОБА_1 звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно вимог статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” № 2050-III від 19.10.2000 року (далі – Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Статтями 3, 4, 7 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Згідно п.п. 2-5, 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі – Порядок № 159), компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

В позовній заяві у даній справі позивачка посилається на те, що під час проходження військової служби відповідачем неправильно нараховувалося грошове забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/10228/25 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування неналежного розміру прожиткового мінімуму при нарахуванні грошового забезпечення та зобов`язано відповідача здійснити його перерахунок і виплату за періоди з січня 2020 року по серпень 2021 року та з грудня 2021 року по січень 2022 року. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 зазначене рішення залишено без змін. На виконання судового рішення 29.04.2026 відповідач виплатив позивачці заборгованість із грошового забезпечення в сумі 60 072,28 грн. Разом із тим, позивачка зазначає, що відповідач не нарахував та не виплатив їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованого грошового забезпечення за весь період затримки — з лютого 2020 року до дня фактичної виплати 29.04.2026, як це передбачено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159.

Позивачка вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку із чим, останній звернувся до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що фактична виплата перерахованих сум грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/10228/25 відбулася лише 29.04.2026.

Відповідач у своєму відзиві не заперечує факту невиплати позивачці компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, водночас вважає, що правові підстави для її нарахування та виплати відсутні.

Суд зауважує, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

При цьому, відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2024 по справі №380/560/8194/20, у якій суд касаційної інстанції відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 року, від 17.11.2021 року, від 27.07.2022 року, від 11.05.2023 року (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20).

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 сформулював такі висновки, зокрема:

- нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості, при цьому, така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

- з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду;

- отримання листа від органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, відповідно, з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Як встановлено судом, виплату заборгованості з грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/10228/25 відповідач здійснив лише 29.04.2026. Відтак, саме з цієї дати позивачці стало відомо про ненарахування та невиплату відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яку відповідно до Закону № 2050-III та Порядку № 159 належало нарахувати і виплатити одночасно з погашенням заборгованості.

Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум грошового забезпечення, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.

Разом із тим щодо складу виплат, на які має нараховуватись компенсація, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище за правилами ст 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Разом із тим, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/10228/25 позивачці виплачено заборгованість із грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, допомоги по вагітності та пологах, а також надбавок і доплат, нарахованих у зв`язку з проходженням військової служби, за періоди з січня 2020 року по серпень 2021 року та з грудня 2021 року по січень 2022 року. Виплату зазначених сум здійснено 29.04.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Суд зауважує, що грошова допомога на оздоровлення, допомога по вагітності та пологах не мають постійний характер і є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

Відтак у відповідача відсутній обов`язок нарахування на вказані виплати компенсації втрати частини доходів, тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

За встановлених обставин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки їх виплати, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 на виплачених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період із січня 2020 року по серпень 2021 року включно та з грудня 2021 року по січень 2022 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на виплачені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 суми щомісячного грошового забезпечення, надбавок і доплат, що не мають разового характеру, за період з лютого 2020 року до дня їх фактичної виплати 29 квітня 2026 року.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на виплачені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10228/25 суми щомісячного грошового забезпечення, надбавок і доплат, що не мають разового характеру, за період затримки їх виплати з лютого 2020 року до дня фактичної виплати 29 квітня 2026 року.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна