Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №640/3775/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/3775/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № UA500020/2021/000129/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000718.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та компанією LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO., LTD (Китай) укладено 27.07.2020 контакт №28/07, відповідно до якого компанія продає, а позивач купує товар в кількості, асортименті, за цінами, зазначеними в інвойсі на товар, що поставляється. Відповідно до п. 2 додаткової угоди №3 від 22.09.2021 до контракту №28/07 вартість встановлюється у доларах США і розуміється на умовах поставки CFR, CIF – Одеса/Чорноморськ, FOB – порт Китаю. Ціна включає вартість товару, упаковки та маркування. Страхування не передбачене.

На умовах поставки CFR, CIF ціна включає вартість товару, упаковки та маркування, фрахт, а при CIF ще вантаж має бути застрахований.

З метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів, поставлених на виконання контракту № 28/07, що надійшли на адресу ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ», до Одеської митниці 02.11.2021 подано митну декларацію ІМ/40/ЕЕ № UA500020/2021/218370, відповідно до якої заявлено: Товар № 1 - «круги шліфувальні та аналогічні вироби із синтетичних полімерів, армовані: CUTTING WHEEL / ВІДРІЗНИЙ КРУГ: 125x1.0x22.23 мм - 50 400,00 шт.; 125x1.2x22.23 мм -158 400,00шт.; 150xl.6x22.23 мм - 10 000,00 шт.; 150x2.0x22.23 мм - 10 200,00 шт.; 180x1.6x22.23 мм - 10 000,00 шт.; 180x2.0x22.23 мм - 10 000,00 шт.; 230x2.0x22.23 мм - 20 200,00шт.; GRINDING WHEEL / ЗАЧИСНИЙ КРУГ: 125x6.0x22.23 мм - 20 000,00 шт.; 23 0x6x22.23 мм - 2 000,00 шт.; Торговельна марка: AKSOR, Країна виробництва: CN, Виробник: LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO.,LTD.

Товар № 2 - «шліфувальні круги на тканій основі: FLAP DISC / ПЕЛЮСТКОВИЙ КРУГ: Т29-125x22 мм #60 - 6 400,00 шт.; Т29-125x22 мм #80 - 6 400,00 шт. Торговельна марка: AKSOR, Країна виробництва: CN, Виробник: LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO.,LTD.

Проведено 03.11.2021 частковий митний огляд товарів, за результатами якого складено Акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, та встановлено, що товари відповідають даним, зазначеним в митній декларації.

Позивачем 07.11.2021 подано МД ІМ/40/ДЕ № UA500020/2021/219017, за якою товари - «вузька тканина з синтетичних волокон: липучка (текстильна застібка (стрічка гачок та петель))», що надійшли на адресу ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ», оформлено та випущено у вільний обіг з урахуванням вимог, викладених у картці відмови № UA500020/2021/000718.

Декларантом при поданні МД № UA500020/2021/219017 митну вартість товарів визначено за основним методом - за ціною контракту, а саме: Товар № 1 - «круги шліфувальні та аналогічні вироби із синтетичних полімерів, армовані: CUTTING WHEEL / ВІДРІЗНИЙ КРУГ...», вагою нетто 19 741 к г - 25 503,40 дол. США (1,29 дол. США/кг. нетто) Товар № 2 - «шліфувальні круги на тканій основі: FLAP DISC / ПЕЛЮСТКОВИЙ КРУГ...», вагою нетто 1 304 кг - 1 523,20 дол. США (1,17 дол. США/кг. нетто).

З метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та методу її визначення за МД № UA500020/2021/219017 на виконання вимог ст. 53 МК України декларантом подано, в тому числі додатково, копії наступних документів:

1) Прямий зовнішньоекономічний контракт № 28/07 від 27.07.2020;

2) Інвойс № LFSS- VA-005 від 28.02.2021;

3) Пакувальний лист до інвойсу № 28.02.2021 від 28.02.2021;

4) Коносамент № ZIMUXNG3321821 від 28.08.2021;

5) Платіжне доручення № 42 від 13.10.2021, що підтверджує факт оплати товару за інвойсом на поставку № LFSS- VA-005 від 28.02.2021;

6) Прайс лист виробника від 01.02.2021;

7) Копія експортної декларації № 021720210000308941 від 24.08.2021;

8) Додаткова угода до контракту № 1 від 22.07.2021;

9) Додаткова угода до контракту № 2 від 25.07.2021;

10) Додаткова угода до контракту № 3 від 22.09.2021;

11) Вагова № РК -36219026 від 28.10.2021, за результатами зважування виявлено, що вага товару більша ніж у документах отриманих від продавця, після чого продавцем був надданий новий пакувальний лист та лист від 29.10.2021.

У подальшому для підтвердження заявленої митної вартості товарів додано податкові накладні № 543 від 13.10.2020 та № 630 від 15.04.2021.

Митне оформлення товарів та їх випуск у вільний обіг проведено, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто, зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Як слідує з гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № ЦА500020/2021/000129/2, подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у коносаменті № Z1MUXNG3321821 від 28.08.2021 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

2) в наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (вартість та фрахт) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе розходи по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт, покупець сплачує страхування вантажу. Про те у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу.

3) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі -МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.07.2020 № 28/07 упаковка входить у вартість товару, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Також у з гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № UA5 00020/2021/000129/2 зазначено, що відповідно до п. З ст. 5 3 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як слідує з запиту, що був підставою для витребування додаткових документів, стало те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у коносаменті №Z1MUXNG3321821 від 28.08.2021 зазначені умови оплати фрахту «FREIGUT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

2) в наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (вартість та фрахт) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе розходи по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт, покупець сплачує страхування вантажу. Про те у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу.

3) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.07.2020 № 28/07 упаковка входить у вартість товару, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

В Рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 зазначено, що «На вимогу митного органу декларантом 07.11.2021 року надіслано податкову накладну № 543 від 13.10.2020, податкову накладну № 630 від 15.04.2021 та лист № 07/11-2021 від 07.11.2021, яким повідомлено, що більше документів надано не буде».

Разом з тим, листом ТОВ «С ТА К ЛОДЖІСТИК» від 07.11.2021 №07/11-2021 Одеську митницю повідомлено про те, що для підтвердження фактурної вартості товару за ВМД №UА500020/2021/218370 від 02.11.2021 (контейнер 136367), згідно ст. 53 п. 3 МК України імпортер ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» надав як найповніший пакет документів, а також пред`явлені додаткові документи.

Крім того, у листі ТОВ «С ТА К ЛОДЖІСТИК» від 07.11.2021 № 07/11-2021 зазначено, що страхування вантажу не здійснювалось. Ліцензійних чи авторських договорів покупця не укладалося. Товар не є об`єктом інтелектуальної власності. Договори з третіми особами відсутні у зв`язку з тим, що контракт укладений між імпортером та прямим виробником (продавцем). Каталоги та специфікації відсутні, є прайс лист від виробника та 100% попередня оплата за вантаж згідно наданого інвойсу.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

За правилами ч. 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з ч. 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 1 контракту від 27.07.2020 між ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» та компанією «LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO., LTD» (Китай) Продавець продає, а Покупець купує на умовах CFR, CIF - Одеса/Чорноморськ, FOB- порт Китаю.

Відповідно до інвойсу від № LFSS- VA-005 від 28.02.2021 товари поставлені на умовах CFR Одеса.

Сторони при укладанні контракту від 27.07.2020 № 28/07 та додатків до нього, скористалися правом використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, та з метою визначення прав і обов`язків сторін використали правила Інкотермс.

Термін CFR "вартість і фрахт (... назва порту призначення)" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

В коносаменті від 28.08.2021 № ZIMUXNG3321821 дійсно зазначено «FREIGUT PREPAID» що в перекладі означає «фрахт з передоплатою», тобто за фрахт сплачено в порту відправлення.

У розумінні Інкотермс термін «Фрахт» включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Запис в коносаменті від 28.08.2021 № ZIMUXNG3321821 «FREIGHT PREPAID» (фрахт з передоплатою) лише означає, що продавцем виконано умови поставки CFR, визначені контрактом від 27.07.2020 № 28/07, та сплачено фрахт.

Таким чином, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту від 27.07.2020 № 28/07, такі складові митної вартості товару, як витрати на транспортування (фрахт) не потребують додаткового підтвердження та подання додаткових документів, оскільки транспортні витрати вже включені продавцем до ціни товару.

В якості обґрунтування виявлених розбіжностей в Рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № UA500020/2021/000129/2 зазначено, що в наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (вартість та фрахт) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе розходи по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт, покупець сплачує страхування вантажу. Проте у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу.

Однак, вказані твердження не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки, як вже зазначалось, сторони при укладанні контракту від 27.07.2020 № 28/07 та додатків до нього, скористалися правом використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, та з метою визначення прав і обов`язків сторін використали правила Інкотермс.

Відповідно до п. 1 контракту від 27.07.2020 між ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» та компанією «LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO., LTD» (Китай) Продавець продає, а Покупець купує на умовах Cl R, CIF - Одеса/Чорноморськ, FOB- порт Китаю.

Відповідно до п. 2 контракту від 27.07.2020 між ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» та компанією «LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO., LTD» (Китай), ціна встановлюється у доларах США та розуміється на умовах поставки CFR, CIF - Одеса/Чорноморськ, FOB- порт Китаю. Страхування не передбачено, Продавець зобов`язаний відправити товар на лінійному судні, яке має загальну морську страховку.

Відповідно до інвойсу від № LFSS- VA-005 від 28.02.2021 товари поставлені на умовах CFR Одеса.

Базис поставки CFR не зобов`язує жодну із сторін здійснювати страхування товару, що поставляється від ризику випадкового знищення чи загибелі.

Отже на умовах поставки CFR страхування не обумовлено договором від 27.07.2020 № 28/07 та не здійснювалось а ні продавцем а ні покупцем товарів.

Таким чином, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту від 27.07.2020 № 28/07, такі складові митної вартості товару, як витрати на страхування не потребують додаткового підтвердження та подання додаткових документів, оскільки страхування не здійснювалось.

Вказана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 820/2003/17.

В якості обґрунтування виявлених розбіжностей в Рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № UA500020/2021/000/29/2 зазначено, що відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 cт. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.07.2020 №28/07 упаковка входить у вартість товару, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати, понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Отже, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Відповідно до п. 2 контракту від 27.07.2020 між ТОВ «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» та компанією «LANGFANG SHENGSEN ABRASIVES CO., LTD» (Китай), ціна включає вартість товару, упаковки та маркування.

Отже, витрати на упаковку та маркування є витратами постачальника та вже включені у вартість товару, що не заперечується відповідачем у оскаржуваних рішенням про коригування митної вартості товарів.

Отже, в даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару). При цьому чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, від 18.12.2019 у справі №160/8775/18, від 24.01.2019 у справі №815/5824/17, від 23.10.2018 у справі №826/1903 8/13-а.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № UA500020/2021/000129/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000718, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2021 № UA500020/2021/000129/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000718.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗКОМПЛЕКТ» сплачений судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.