Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: цивільного захисту
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №П/320/5696/18
Суддя: Горобцова Я.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 року Київ № П/320/5696/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» про застосування заходів реагування,
в с т а н о в и в:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі – Управління, позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Компанія Інтерлогос» (далі – ПрАТ «Компанія Інтерлогос», відповідач), в якому просило суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень в Приватному акціонерному товаристві «Компанія Інтерлогос», розташованому за адресою: провулок Деревообробний, 3 в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення роботи приміщень в ПрАТ «Компанія Інтерлогос», розташованого за адресою: провулок Деревообробний, 3 в Голосіївському районі м. Києва.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач усунув майже всі виявлені порушення, окрім обладнання АЗС ПрАТ «Компанія Інтерлогос» автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, встановлення якої на даний час є неможливим, оскільки позивачем не забезпечено функціонування пульта централізованого спостереження.
Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
26 лютого 2021 року матеріали адміністративної справи №320/5696/18 надійшли на адресу суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Горобцовій Я. В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року справу №320/5696/18 прийнято до провадження та встановлено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
У період з 20 серпня 2018 року по 27 серпня 2018 року посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі наказу від 17 липня 2018 року № 438 та посвідчення на проведення перевірки від 13 серпня 2018 року № 2344 проведено планову перевірку щодо додержання АЗС ПрАТ «Компанія Інтерлогос», розташованого за адресою: м. Київ, Голосіївський район, провулок Деревообробний, 3, вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами проведення планової перевірки був складений акт від 27 серпня 2018 року № 222 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано ряд порушень, що можуть створити загрозу життю та здоров`ю людей.
Наявність встановлених в акті перевірки від 7 серпня 2018 року № 222 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
У подальшому, відповідачем частково усунуто порушення, які визначені в акті перевірки від 27 серпня 2018 року № 222, але за результатом проведення повторної позапланової перевірки відповідача, про що складено акт перевірки від 20 листопада 2018 року №349, позивачем виявлено ряд порушень, які, як зазначає позивач в акті, не були усунуті відповідачем:
- об`єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;
- відстань від резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива до будівель (складські приміщення та приміщення охорони) має бути не менше 50 метрів, в порушення п. 17.1 табл. 12 ВБН В.2.2-58.1-94;
- відстань від резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива до краю внутрішнього проїзду має бути не менше 6 метрів, в порушення п. 17.1 табл. 17 ВБН В.2.2-58.1-94.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог частини 5 статті 4 Закону № 877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Частиною 7 статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частини 2 статті 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частини 3 статті 64 КЦЗ).
Згідно з частиною 2 статті 51 КЦЗ забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частини 3 статті 55 КЦЗ).
Частиною 1 статті 53 КЦЗ визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.
Встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».
Водночас, норма статті 53 КЦЗ зобов`язує встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення тільки на об`єктах підвищеної небезпеки.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 50 КЦЗ України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.
У силу пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини 1 статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частини друга статті 70 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 (далі - Положення № 20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Судом встановлено, що в ході проведення позивачем повторної позапланової перевірки відповідачем усунуто всі виявлені порушення, окрім порушення щодо відсутності обладнання автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; розміщення резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива на відстані менше 50 метрів від будівель (складські приміщення та приміщення охорони); розміщення резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива на відстані менше 6 метрів від краю внутрішнього проїзду.
Верховний суд під час перегляду даної справи, у постанові від 18 лютого 2021 року, зокрема зазначив, що відповідач відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Отже, доводи відповідача про відсутність порушень, які суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги, не підтверджені належними доказами.
Також судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014.
Суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку доводам позивача про те, що згідно з п.п. 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014, у разі відсутності підтвердження з боку ППС (пульт центрального зв`язку) факту отримання тривожного сповіщення СРВНСО (система раннього виявлення) повинна здійснювати автоматичне телефонне з`єднання з оперативно-диспетчерською службою.
Пульт централізованого спостереження є лише частиною (складовою) СРВНСО, а його відсутність не унеможливлює спрацювання системи.
Тобто, у разі відсутності або не належної роботи ПЦС відбудеться передача тривожного сигналу сповіщення щодо загрози виникнення НС від СРВНСО до оперативно-диспетчерської служби, як того вимагає ДПБ В.2.5-76:2014. Позивач звертав увагу на той факт, що такі системи запроваджені на території України.
Під час повторного перегляду даної справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно акту прийому-передачі від 31 травня 2019 року та на підставі Угоди від 31 травня 2019 року про розірвання Договору суборенди складу нафтопродуктів № 01/09/3/17 від 01 вересня 2017 року, вищевказаний потенційно небезпечний об`єкт (далі - ПНО), який перебував у суборенді ПрАТ «Компанія Інтерлогос», було повернуто орендарю - ТОВ «Пром-Рент», про що було заявлено ще на стадії апеляційного розгляду.
У зв`язку з тим, що ПрАТ «Компанія Інтерлогос» припинило використання ПНО у своїй господарській діяльності та повернуло його ТОВ «Пром-Рент», листом №288 від 02 серпня 2019 року, ПрАТ «Компанія Інтерлогос» звернулось до Департаменту страхового фонду документації (копія листа та поштового опису в матеріалах справи), з проханням внести відповідні зміни до Державного реєстру потенційно небезпечних об`єктів.
Департаментом страхового фонду, листом №3315/02/7379/25 від 11 вересня 2019 року було повідомлено, що для виключення ПрАТ «Компанія Інтерлогос» як відповідальної особи ПНО з Державного реєстру потенційно небезпечних об`єктів, необхідно звернення безпосередньо ТОВ «Пром-Рент» або іншої відповідальної особи ПНО, після чого буде розглянуто звернення ПрАТ «Компанія Інтерлогос».
На звернення ПрАТ «Компанія Інтерлогос» до ТОВ «Пром-Рент» щодо переоформлення вказаного ПНО в Державному реєстрі потенційно небезпечних об`єктів, останнім повідомлено, що після повного демонтажу наземних резервуарів ще у 2019 році, ПНО, як склад пально-мастильних матеріалів не є придатним до використання його за призначенням, зацікавлених у його відновлення осіб не знаходиться, а тому до цього часу вказаний об`єкт ніким не використовується взагалі.
Для переконання у достовірності щодо вище отриманої інформації, 09 березня 2021 року представником ПрАТ «Компанія Інтерлогос» було відвідано вищевказаний об`єкт та зроблено світлини (копії додаються), на яких видно, що наземних резервуарів на об`єкті не має, а з огляду на зовнішній вигляд можна зробити висновок, що вказаний об`єкт взагалі ніким не використовується, тим паче за призначенням.
Таким чином, оскільки ПрАТ «Компанія Інтерлогос» не має у користуванні ПНО по пров. Деревообробному, 3 у м. Києві, вимоги щодо застосування до ПрАТ «Компанія Інтерлогос» заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень, які не належать ПрАТ «Компанія Інтерлогос» ще з 31 травня 2019 року, є не законними і фактично неможливими.
Суд не погоджується із вказаними вище твердженнями відповідача, оскільки в силу вимог Закону № 877-V, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки чи оскаржуваному приписі порушень є результати повторної перевірки.
Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.
Водночас, матеріали справи не містять висновку позивача про повне усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень.
Правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При обранні заходу реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
На переконання суду недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей.
Під час розгляду даної справи суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №320/5418/19, від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №819/1853/17, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/7292/18, де Суд виснував, що навіть одне з порушень, яке створює загрозу життя та здоров`ю людей є достатнім для застосування до підконтрольного суб`єкта заходів реагування у виді зупинення його роботи.
Виявлені порушення несуть в собі потенційний ризик як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації. Повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечними для життя і здоров`я людей. Водночас, існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Отже, враховуючи вищезазначене у сукупності, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та не порушує принципу пропорційності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За правилами частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведені процесуальні норми, розподіл судових витрат в межах даної справи не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень в Приватному акціонерному товаристві «Компанія Інтерлогос», розташованому за адресою: провулок Деревообробний, 3 в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua