Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №240/24212/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/24212/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи з 55% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 18.06.2026 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову вказує, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII). Стверджує, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 2. Зазначає, що згідно з розрахунком із пенсійної справи йому було призначено пенсію з розрахунку 55% грошового забезпечення, оскільки до внесення змін Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV пункт "в" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII передбачав, що військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Водночас відповідно до розрахунку станом на 01.01.2008 основний розмір його пенсії становить 50% сум грошового забезпечення. Не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 10.07.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зазначив, що з дня взяття на облік по 31.12.2007 пенсію позивача було обчислено відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 2262-XII як особі, яка має вислугу 20 років, у розмірі 50% грошового забезпечення, а з урахуванням пункту "в" цієї статті (збільшення пенсії на 5% особам, віднесеним до категорії 2 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) - у розмірі 55% грошового забезпечення. Також зазначив, що 29.04.2006 до статті 13 Закону № 2262-XII було внесено зміни, внаслідок яких попередня дія пункту "в" цієї статті скасована. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" позивачу з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною грошового забезпечення з розрахунку 50% грошового забезпечення за редакцією статті 13 цього Закону, яка діяла на день перерахунку та діє нині. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

У періоди з 13.07.2026 по 17.07.2026, з 27.07.2026 по 31.07.2026 та з 18.08.2026 по 31.08.2026 головуючий суддя перебував у щорічній відпустці, а у період з 21.09.2026 по 25.09.2026 - на курсах підтримання кваліфікації суддів.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

Позивачу пенсію призначено з 21.06.1997, її розмір становив 55% грошового забезпечення.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 04.05.2012.

Відповідно до розрахунку станом на 01.01.2008 пенсію позивача перераховано, а її основний розмір визначено у розмірі 50% грошового забезпечення.

З 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач перерахував пенсію позивача у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Відповідач не заперечує, що основний розмір пенсії позивача станом на час розгляду справи обчислюється з розрахунку 50% відповідних сум грошового забезпечення.

Обставини призначення пенсії позивачу з 21.06.1997 у розмірі 55% грошового забезпечення, з яких 50% - за вислугу 20 років та 5% - як особі, віднесеній до категорії 2 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також перерахунок пенсії з 01.01.2008 з розрахунку 50% підтверджуються розрахунками пенсії станом на 31.12.2007 та на 13.05.2026, доданими до позовної заяви, і сторонами не оспорюються.

20.05.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою (вх. № 31881/Б-0600-26) про перерахунок пенсії з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення, зокрема шляхом збільшення її розміру на 5% як особі, віднесеній до категорії 2 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням раніше проведених виплат.

Листом від 25.06.2026 № 0600-0203-8/63897 (який разом з листом від 24.06.2026 № 0600-0203-8/62710 замінив лист від 18.06.2026 № 35015-31881/Б-02/8-0600/26) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що з дати взяття на облік по 31.12.2007 пенсію було обчислено відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 2262-XII як особі, яка має вислугу 20 років, у розмірі 50% грошового забезпечення, а з урахуванням пункту "в" цієї статті - у розмірі 55%. Також зазначено, що 29.04.2006 до статті 13 Закону № 2262-XII було внесено зміни, якими скасовано попередню дію пункту "в", а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" позивачу з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії з розрахунку 50% грошового забезпечення в редакції статті 13, яка діяла на день перерахунку та діє на даний час.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції, є Закон № 2262-XII.

Відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначалися в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з частиною другою цієї статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.

Отже, станом на день призначення пенсії позивачу (21.06.1997) пункт "в" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII передбачав збільшення пенсії особам, віднесеним до категорії 2 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення, і саме на цій підставі пенсію позивача, обчислену за вислугу 20 років у розмірі 50%, було збільшено до 55%.

Граничний розмір пенсії, встановлений частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII, предметом спору не є. У подальшому до статті 13 цього Закону неодноразово вносилися зміни.

Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" (далі - Закон № 3591-IV) до пункту "в" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII внесено зміни, відповідно до яких цим пунктом передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей“ (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Отже, нова редакція пункту "в" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, на 10% (категорія 1) та на 5% (категорії 2-4).

Однак суд зауважує, що за буквальним змістом частини першої статті 13 цього Закону в ній визначено розміри пенсії за вислугу років, які призначаються, та відсутні застереження щодо застосування цих розмірів до вже призначених пенсій за вислугу років.

Разом із тим судом установлено, що з 01.01.2008 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу з розрахунку 50% грошового забезпечення, застосувавши редакцію статті 13 Закону № 2262-XII, чинну на день перерахунку.

При цьому суд зазначає, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала.

Так, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України; якщо внаслідок такого перерахунку розміри пенсій є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Умови та порядок перерахунку визначено, зокрема, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, пунктом 4 якого передбачено, що якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Таким чином, підставою для перерахунку є підвищення грошового забезпечення, а не зміна умов призначення пенсії, і ні стаття 63 Закону № 2262-XII, ні постанови Кабінету Міністрів України № 1294, № 103 та № 704 не передбачають зміни відсоткового значення розміру пенсії, визначеного при її призначенні.

Слід зауважити, що відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм випливає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках від відповідних сум грошового забезпечення і діяла на момент призначення пенсії. Зміни, внесені до частини першої статті 13 Закону № 2262-XII щодо відсутності збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10% та 5% особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, застосування до правовідносин, які виникли при призначенні позивачу пенсії в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, положень статті 13 Закону № 2262-XII у редакції, чинній після набрання чинності Законом № 3591-IV, порушувало б конституційний принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі та вимоги частини третьої статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту й обсягу існуючих прав.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.

При цьому відсоткове співвідношення раніше призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу), установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, є сталим як через те, що воно визначається на день призначення пенсії, а не при перерахунку раніше призначених пенсій, так і з огляду на принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, закріплений статтею 58 Конституції України.

Посилання відповідача на частину другу статті 19 Конституції України та на те, що перерахунок здійснено за редакцією статті 13 Закону № 2262-XII, чинною на день перерахунку, суд відхиляє. Стаття 13 цього Закону визначає розмір пенсії при її призначенні, тоді як перерахунок призначених пенсій здійснюється відповідно до статті 63 цього Закону та постанов Кабінету Міністрів України, якими відсоткове значення розміру основної пенсії не змінюється. Отже, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, відповідач при перерахунку був зобов`язаний зберегти визначений при призначенні відсотковий розмір пенсії позивача. Зростання номінального розміру пенсії внаслідок підвищення грошового забезпечення не спростовує протиправності зменшення відсоткового значення її основного розміру, яке є предметом спору.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), згідно з якими при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, а відсоткове значення розміру основної пенсії, визначене при її призначенні, є незмінним.

Щодо осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі № 600/5357/23-а дійшов висновку, що при перерахунку їхніх пенсій з огляду на положення статті 16 у сукупності з частиною п`ятою статті 17 Конституції України як виняток із загального правила застосовується тлумачення закону на користь особи у формі застосування редакції статті 13 Закону № 2262-XII, чинної до внесення змін Законом № 3591-IV, а відсоткове значення розміру основної пенсії, визначене при її призначенні, є незмінним. Ці висновки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За наведених обставин суд доходить висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення, викладена в листі від 25.06.2026 № 0600-0203-8/63897, є протиправною, оскільки при перерахунку пенсії з 01.01.2008 відповідач безпідставно зменшив відсоткове значення основного розміру пенсії позивача, який під час проходження служби брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений в установленому законом порядку до категорії 2, з 55% до 50% сум грошового забезпечення, а при подальших перерахунках, зокрема з 01.01.2018, цей розмір не відновив, чим порушив гарантоване статтею 46 Конституції України право позивача на соціальний захист.

Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення з 18.06.2026 з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 122, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341)задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення з 18.06.2026 з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 26 жовтня 2026 р.

26.10.26