Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/26034/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №160/26034/26

Суддя: Кисіль Сергій Вікторович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26034/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити позивачу з 23 лютого 2026 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за вислугу років, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. 25 жовтня 2017 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії з урахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки, складав 9920,06 грн (3764,40 грн х 2,63523).

Згідно із заявою від 05 травня 2022 року позивачу призначена пенсія за вислугу років. Розмір пенсії обчислено із загального страхового стажу 40 років 09 місяців 15 днів (період проходження військової служби з 20 грудня 1986 року по 03 червня 1990 року у кратному пільговому обчислені) та заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2021 року.

Середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії, розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2022 року та становив 15739,42 грн (3764,40 – середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 роки х 1,17 х 111 х 1,11 х 1,14 х 2,54423 – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації).

Тобто з 25 жовтня 2017 року позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернувся вперше 05 травня 2022 року.

Отже, у цьому випадку має місце саме призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з чим має відбутися не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії. У випадку, коли позивачу призначено пенсію по інвалідності за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку моєї пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення», показник середньої заробітної плати враховуватися за календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (2019, 2020, 2021 роки), оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія, яка до цього була призначена позивачу.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позовну заяву з додатками та ухвалу 31 серпня 2026 року отримало в електронному кабінеті 25 серпня 2026 року та 31 серпня 2026 року відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного документа за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.

У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2026 року від відповідача витребувані докази і пояснення.

13 жовтня 2026 відповідач повідомив суд, що позивачу 25 жовтня 2017 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а 05 травня 2022 року згідно з заявою № 2983 переведено на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та 25 жовтня 2017 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір пенсії обчислений з врахуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

05 травня 2022 року на підставі заяви від 05 травня 2022 року № 2983 позивача переведено на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

23 лютого 2026 року позивач звернувся до відповідача про застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки при обчисленні йому пенсії за вислугу років, на що одержав відмову від 18 березня 2026 року № 30704-18729/Г-01/8-0400/26.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 2 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) передбачено, що за цим Законом призначаються, зокрема пенсія за вислугу років.

Відповідно до статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають:

- окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

- робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

- водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

- механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення);

- працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

- робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

- деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту «ж» статті 55;

- працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55;

- спортсмени відповідно до пункту «є» статті 55.

Частиною першою статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Частина друга статті 40 Закону № 1058-ІV передбачає, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп – це заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс – це середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск – це сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К – це страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного за цим Законом, на інший вид пенсії за цим же законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-ІV, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII позивачу призначена вперше 05 травня 2022 року.

Тобто, в цьому випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії № 1788-XII, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2025 року у справі № 200/1478/24.

Зокрема у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/1478/24 зазначено, що у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, такий перехід не може вважатися «переведенням на інший вид пенсії» у розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Це є призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.

Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом № 1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

У зв`язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону № 1058-IV, треба застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону.

З огляду на це, при призначенні у 05 травня 2022 року позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII повинен був бути застосований показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення, а саме за 2019-2021 роки.

Враховуючи наведене, відмова відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки, є протиправною.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 23 лютого 2026 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за вислугу років, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третьої апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua