Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/25784/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25784/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.08.2026 надійшла надіслана поштою 19.08.2026 позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій заявлено вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.07.2026 № 046050023104 про відмову в призначенні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) вирішити питання про нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу ХМ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 . адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331 (одна тисяча тридцять одну) грн 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 09 липня 2026 року звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про проведення перерахунку пенсії та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Вказала, що згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 від 15.01.2025, отримує пенсію за віком (довічно), але при оформленні пенсії їй не виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 10 пенсій, так як позивач має стаж роботи на посаді медичного працівника більше 36 років.

Позивач 07 серпня 2026 року поштою отримала від Головного управління Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні перерахунку пенсій № 046050023104 від 16.07.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому вказано, що страховий стаж заявниці на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, становить 23 роки 08 місяців 09 днів (періоди: з 01.08.1989 по 02.07.1990, з 26.08.14995 по 07.09.2000, з 14.09.2000 по 02.02.2002, з 20.05.2008 по 04.10.2024).

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 , виданої 05.09.1989 та довідки № 1326 від 09.12.2024 заявниця працювала за основним місцем роботи в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»: - з 07.02.2002 по 30.06.2002 працювала на посаді цеховий лікар-терапевт в Пункті охорони здоров`я шахти «Октябрська»;

- з 01.07.2002 по 19.05.2008 працювала на посаді цеховий лікар-терапевт в Медичній службі Управління соціальних підрозділів (Лікувально-оздоровчий комиплекс ВАТ «КЖРК»).

В цей же період з 07.02.20202 по 19.05.2008 заявниця працювала на посаді лікаря терапевта за сумісництвом в КП «Криворізька міська лікарня № 9», тому цей період не враховано до спеціально стажу роботи за вислугу років.

Період роботи з. 07.02.2002 по 30.06.2002 не зараховано до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, оскільки відсутня інформація чи входить Пункт охорони здоров`я шахти «Октябрська» до складу поліклініки або амбулаторії.

Період роботи з 01.07.2002 по 19.05.2008 не зараховано до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, оскільки зазначена установа Лікувально оздоровчий комплекс ВАТ «КЖРК» не передбачена переліком закладів охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. затвердженим постановою Кабінету Міністрів У країни від 4 листопада 1993р. № 909.

З вказаним рішенням позивач не згодна.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано докази.

Відповідач правом відзиву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

09.07.2026 ОСОБА_1 звернулася із заявою в проведенні перерахунку пенсії, щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 16.07.2026 № 046050023104 відмовило ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви від 09.07.2026, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи за вислугу років.

В обґрунтування зазначено, що при розгляді наданих документів з`ясовано, що страховий стаж заявниці на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, становить 23 роки 08 місяців 09 днів (періоди: з 01.08.1989 по 02.07.1990, з 26.08.1995 по 07.09.2000, з 14.09.2000 по 02.02.2002, з 20.05.2008 по 04.10.2024).

Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_5 , виданою 05.09.1989, та довідкою № 1326 від 09.12.2024, заявниця працювала за основним місцем роботи в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»:

з 07.02.2002 по 30.06.2002 працювала на посаді цеховий лікар-терапевт в пункті охорони здоров`я шахти «Октябрська»;

з 01.07.2002 по 19.05.2008 працювала на посаді цехового лікаря-терапевта в Медичній службі Управління соціальних підрозділів (Лікувально-оздоровчий комплекс ВАТ «КЖРК»).

В цей же період з 07.02.20202 по 19.05.2008 заявниця працювала на посаді лікаря - терапевта за сумісництвом в КП « Криворізька міська лікарня № 9», тому цей період не враховано до спеціально стажу роботи за вислугу років.

Період роботи з 07.02.2002 по 30.06.2002 не зараховано до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, оскільки відсутня інформація чи входить Пункт охорони здоров`я шахти «Октябрська» до складу поліклініки або амбулаторії.

Період роботи з 01.07.2002 по 19.05.2008 не зараховано до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, оскільки зазначена установа Лікувально-оздоровчий комплекс ВАТ «КЖРК» не передбачена переліком закладів охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993р. № 909.

У трудовій книжці серії НОМЕР_5 , виданої 05.09.1989 на ім`я позивача містяться наступні записи щодо спірного періоду:

ВАТ «Кривбасзалідрудком» Шахта «Октябрьска»

Запис № 13 - 07.02.2002 - прийнята цеховим лікарем-терапевтом дільниці № 50 шахти «Октябрьска».

Запис № 14 - 30.06.2002 - звільнена за переведенням до новоствореного відокремленого структурного підрозділу - лікувально-оздоровчого комплексу (ЛОК) ВАТ «КЗРК», п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Лікувально оздоровчий комплекс ВАТ «КЗРК»

Запис № 15 - 01.07.2002 - прийнята за переведенням цеховим лікарем терапевтом на дільницю № 1 шахти «Октябрьска» цехової медичної служби.

Запис № 16 - 02.01.2003 - створено структурний підрозділ-управління соціальних підрозділів у складі структурних підрозділів лікувально-оздоровчого комплексу Палацу культури, цеху громадського харчування.

Запис № 17 - 01.05.2007 - реорганізовано лікувально-оздоровчий комплекс управління соціальних підрозділів шляхом поділу на санаторій-профілакторій і цехову медичну службу.

Запис № 18 – 19.05.2008 - звільнена в порядку переведення до КЗ «Міська лікарня № 9», згідно п.5 ст.36 КЗпП України.

Згідно з довідкою № 1326 від 09.12.2024, виданою АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», за підписом уповноваженої особи та засвідченою печаткою підприємства, ОСОБА_1 , 1964 року народження, працювала повний робочий день в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у такі періоди:

з 07.02.2002 по 30.06.2002 — у пункті охорони здоров`я шахти «Октябрська» на посаді цехового лікаря-терапевта;

з 01.07.2002 по 19.05.2008 — у медичній службі Управління соціальних підрозділів на посаді цехового лікаря-терапевта.

У довідці зазначено, що підставою для її видачі є особова картка, наказ про прийняття на роботу від 08.02.2002 № 6к та наказ про звільнення з роботи від 01.07.2002 № 27а/к — щодо першого періоду роботи; особова картка, наказ про прийняття на роботу від 01.07.2002 № 1к та наказ про звільнення з роботи від 19.05.2008 № 1197к — щодо другого періоду роботи.

Також у довідці вказано, що в зазначені періоди роботи відпустки без збереження заробітної плати, відпустки для догляду за дітьми, простої підприємства та інші неявки на роботу були відсутні.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Щодо незарахування періодів роботи позивача з 07.02.2002 по 30.06.2002 та з 01.07.2002 по 19.05.2008 до спеціального стажу у сфері охорони здоров`я, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я, медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу в дію цього Закону, зараховуються в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, окрім випадків, передбачених цим Законом.

У п. 2 прикінцевих положень Закону № 1058 зазначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи положення абзацу другого частини 16 Прикінцевих положень Закону № 1058, при визначенні права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - за даними трудової книжки, а у разі необхідності - уточнюючих довідок.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 1058 передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону «Про пенсійне забезпечення» право па пенсію по вислузі років мають працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55 цього Закону.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, пенсія за вислугу років призначається відповідно до законодавства, яке діяло до вступу в дію ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і продовжує діяти до введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач працювала повний робочий день в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у такі періоди з 07.02.2002 по 30.06.2002 — у пункті охорони здоров`я шахти «Октябрська» на посаді цехового лікаря-терапевта; з 01.07.2002 по 19.05.2008 — у медичній службі Управління соціальних підрозділів на посаді цехового лікаря-терапевта.

Відповідно до підпункту «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-ХІІ (у редакції, чинній на час роботи позивача у 2002 - 2008 роках), заклади охорони здоров`я - це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Як було визначено у ч. 1, 2 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-XII (у редакції, чинній на час роботи позивача у 2002 - 2008 роках), безпосередню охорону здоров`я населення забезпечують санітарно - профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров`я. Заклади охорони здоров`я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально - технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров`я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 визначено, шо робота на посадах: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), дає право на пенсію за вислугу років. При цьому серед найменувань закладів і установ зазначені лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно- поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Крім того, у примітці 2 до Переліку № 909 установлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно зі ст. 62 Закону від 05.11.1991 № 1788-Х1І основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, законодавець встановив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у випадку відсутності останньої або відповідних записів у ній. трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих, зокрема, за місцем роботи.

Згідно із записами № 13– 18 трудової книжки позивача, з 07.02.2002 по 30.06.2002 вона працювала цеховим лікарем-терапевтом дільниці № 50 шахти «Октябрьска» ВАТ «Кривбасзалізрудком», а з 01.07.2002 по 19.05.2008 - цеховим лікарем-терапевтом дільниці № 1 шахти «Октябрьска» цехової медичної служби Лікувально-оздоровчого комплексу ВАТ «КЗРК».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди роботи позивача до стажу вислуги років, що надає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу ХМ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону № 1058-ІV, станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій висловив Верховний Суд у справі № 234/13835/17 від 13 березня 2018 року в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 02 березня 2020 року по справі № 175/4086/16-а, від 28 квітня 2020 року у справі № 678/941/17, від 12 березня 2019 року по справі № 127/9277/17 та іншим.

Суд зазначає, що позивачу призначена пенсія за віком, станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а її стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.

Крім того, позивачу до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, для виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, з метою дотримання принципу юридичної визначеності, на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних та:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.07.2026 № 046050023104 про відмову в призначенні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн (квитанція до платіжної інструкції № 0031110072 від 17.07.2026).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги належать до задоволення, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.07.2026 № 046050023104 про відмову в призначенні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива