Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/4992/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/4992/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я», в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», викладену у листі від 16.02.2026 № 3414/01-19/2026;

- визнати причини пропуску строку подання скарги поважними та зобов`язати Державну установу «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» розглянути скаргу ОСОБА_1 по суті з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 16 лютого 2026 року ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийнято рішення, оформлене листом № 3414/01-19/2026, яким їй відмовлено у поновленні строку подання скарги на рішення експертної команди від 08.12.2025 № 97/25/8449/P. При цьому позивач наголошує, що скаргу нею було подано в межах 40 денного строку, передбаченого пунктом 60 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1338. Однак, внаслідок реформування системи охорони здоров`я позивачем скаргу було направлено до МОЗ України, докази чого також було додано. З огляду на викладене позивач зазначає, що встановлений законодавцем строк оскарження рішення нею не було пропущено та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/4992/26 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

18.03.2026 року Державною установо «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673). Враховуючи зазначене, ЦМСЕК МОЗ України було передано всі нерозглянуті матеріали та справи за запитами правоохоронних органів до Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено – ЦОФСО) для подальшого розгляду на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року. Звертає увагу суду, що у своєї скарзі від 09.02.2026 року ОСОБА_1 , зазначила, що 05.01.2026 року у межах 40-денного строку, вона подала скаргу до Міністерства охорони здоров`я України, через урядовий портал, вимагаючи з початку перевірки законності цього ж рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького від 08.12.2025 року та приведення його у відповідність до обов`язкових нормативних актів. Далі, скаржниця зазначає, що 07.02.2026 року отримала відповідь Міністерства охорони здоров`я України в якій було роз`яснено, що адміністративне оскарження рішення експертної команди має здійснюватися шляхом подання скарги безпосередньо до Центру оцінювання функціонального стану особи (м. Дніпро) у результаті чого зазначила, що пропуск строку стався з незалежних від неї причин – у зв`язку із тривалим розглядом її звернення Міністерством охорони здоров`я України та об`єктивною відсутністю у неї інформації про належний орган адміністративного оскарження та за цих обставин просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на подання скарги. Вважають, що відповідач законно обґрунтував свою відмову у поновлені строку на подання скарги, тим, що документів на підтвердження поважності причин пропуску строку оскарження не надано, а надані скаржником документи не підтверджують поважність причин пропуску строку, що докладно викладено у листі-відповіді за вих. №3414/01-19/2026 від 16.02.2026 року та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.03.2026 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив проти позову, в якій зазначила щодо поважності причин пропуску строку звернення зі скаргою та наголошує про те, що відповідачем не було надано оцінку листу МОЗ України від 26.01.2026 року, який підтверджує об`єктивну причину затримки звернення безпосередньо до Центру.

27.05.2026 року ОСОБА_1 подала додаткові пояснення, якими зазначає щодо неправомірного рішення відповідача про повернення її скарги без розгляду та просить долучити супровідний лист МОЗ України, яким її скаргу направлено за належністю.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

13.02.2026 року ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» була отримана скарга ОСОБА_1 від 09.02.2026 року на рішення № 97/25/8449/Р експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького від 08.12.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності, терміном на 3 роки, з яким вона не погодилася в частині встановлення строку і просить встановити інвалідність «безстроково».

У своїй скарзі від 09.02.2026 року ОСОБА_1 , зазначила, що 05.01.2026 року у межах 40-денного строку, вона подала скаргу до Міністерства охорони здоров`я України, через урядовий портал, вимагаючи з початку перевірки законності цього ж рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького від 08.12.2025 року та приведення його у відповідність до обов`язкових нормативних актів. Далі, скаржниця зазначає, що 07.02.2026 року отримала відповідь Міністерства охорони здоров`я України в якій було роз`яснено, що адміністративне оскарження рішення експертної команди має здійснюватися шляхом подання скарги безпосередньо до Центру оцінювання функціонального стану особи (м. Дніпро) у результаті чого зазначила, що пропуск строку стався з незалежних від неї причин – у зв`язку із тривалим розглядом її звернення Міністерством охорони здоров`я України та об`єктивною відсутністю у неї інформації про належний орган адміністративного оскарження та за цих обставин просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на подання скарги.

16.02.2026 року ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку подання скарги, керуючись абзацом 4 пункту 60 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонального стану особи, відмовлено у поновленні строку подання скарги.

Позивач вважає таку позицію відповідача щодо відмови у розгляді її скарги протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я № 2801-XII від 19.11.1992. (далі - Закон №2801-ХІІ в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до статті 69-1 Основ законодавства України про охорону здоров`я рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (їх уповноваженими представниками), у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, та/або в судовому порядку.

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Особа (її уповноважений представник) подає в порядку адміністративного оскарження скаргу на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії: у паперовій формі - до Центру оцінювання функціонального стану особи; через електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування шляхом звернення до лікаря, який направив на таке оцінювання.

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, особі (її уповноваженому представнику).

За результатами адміністративного оскарження або перевірки обґрунтованості рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про підтвердження або скасування рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється, або приймає нове рішення з таких самих питань, з яких було прийнято рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності, які в повному обсязі набули чинності з 01.01.2025.

Так, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

За змістом абз. 2 п. 3 Положення Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

За змістом пп. 6), 7) п. 9 Положення, експертні команди встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; встановлюють ступінь втрати професійної працездатності.

Пунктом 16 Положення встановлено, що адміністратори закладів охорони здоровя, на базі яких функціонують експертні команди відповідно до пункту 24 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктами 6-9 Порядку визначено, що оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень (постанов) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що лікар, який направив особу на проведення оцінювання, не може входити до складу експертної команди, що проводить оцінювання цієї особи.

Особа, щодо якої проводиться оцінювання, зобов`язана бути присутньою на засіданні експертної команди (крім заочного розгляду справи) незалежно від присутності уповноваженого представника (п. 12 Порядку).

Положеннями пунктів 44, 45, 53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди.

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

За змістом пунктів 57, 59 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 58 Порядку №1338 скарга на рішення експертної команди подається до Центру оцінювання функціонального стану особи у паперовій формі або в електронній формі.

Відповідно до пункту 60 Порядку №1338 скарга на рішення експертної команди подається протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди скаржнику або його уповноваженому представнику. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин скаржник або його уповноважений представник може звернутися із заявою про поновлення строку подання скарги.

Відповідно до пунктів 67-70 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео-та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення експертної команди;

скасування оскарженого рішення експертної команди;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи.

На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів.

Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав витяг рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №97/25/8449/Р від 08.12.2025 в день його прийняття, про що свідчить відповідна відмітка.

Адміністративну скаргу на зазначене рішення подано за межами 40-денного строку, встановленого у статті 69-1 Основ законодавства України про охорону здоров`я.

Між тим Основи законодавства України про охорону здоров`я не встановлюють наслідки пропуску цього строку, а також не встановлюють можливості його поновлення.

Водночас, така можливість передбачена абз. 2 п. 60 Порядку № 1338 згідно якого у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин (відрядження, що підтверджується наказом роботодавця; тимчасової непрацездатності, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність чи листком непрацездатності, або проходження військової служби (служби), що підтверджується листом з військової частини, органу (підрозділу) поліції, цивільного захисту) строку подання скарги скаржник (його уповноважений представник) може звернутися до Центру оцінювання функціонального стану особи з клопотанням про поновлення строку подання скарги, в якому містяться відомості, зазначені в додатку 2. Таке клопотання може бути подано протягом 10 робочих днів з дня припинення обставин, що були поважною причиною пропуску строку подання скарги, але не пізніше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується.

Поряд з цим, Основи законодавства України про охорону здоров`я прямо передбачено застосування приписів Закону України «Про адміністративну процедуру» в процедурі адміністративного оскарження рішень експертних команд.

Відповідно до частини 4 статті 80 цього Закону строк подання скарги не вважається пропущеним у разі незазначення в адміністративному акті строку та порядку його оскарження.

Як вбачається з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 97/25/8449/В від 08.12.2025 у ньому зазначено строк та порядок оскарження із зазначенням компетентного органу до якого має бути подано відповідну скаргу.

З огляду на викладене судом відхиляються доводи позивача, стосовно її необізнаності у порядку адміністративного оскарження зазначеного рішення та направлення скарги до МОЗ України, оскільки оскаржуваним рішенням роз`яснено строк та порядок його оскарження із зазначенням адреси знаходження Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пункт сьомого частини першої статті 2 Закону України “Про адміністративну процедуру” (далі - ЗАП) дискреційне повноваження - це повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Поняття дискреції також визначено в таких нормативних актах: - Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року; - «Методологія проведення антикорупційної експертизи», затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

З огляду на викладене суд зазначає, що в межах спірних правовідносин не було встановлено вчинення протиправних дій відносно позивача, а відповідач діяв у визначений законодавцем спосіб та в межах встановлених повноважень, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна