Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/16453/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №160/16453/26

Суддя: Бондар Марина Володимирівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/16453/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Ф" № 0104616-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.02.2026;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Ф" № 0104614-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.02.2026;

- податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Ф" №0017999-1306-0436 від 22.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач отримала спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 рік, який підлягає сплаті фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості. 22.05.2026 відповідачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 0017999 1306-0436 про наявність у позивача податкового боргу з вищевказаного податку на загальну суму 6 437,20 грн. Так, податкове повідомлення-рішення №0104616-2412-0462-UA12020010000033698 сформовано відповідачем у зв`язку з володінням позивачем на праві власності квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ; загальна площа об`єкта 62.80 кв. м.; сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток 129.5 кв. м. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення №0104614-2412-0462-UA12020010000033698 сформовано відповідачем у зв`язку з володінням позивачем на праві власності квартирою за адресою: АДРЕСА_2 ; загальна площа об`єкта 66.70 кв. м.; сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток 129.5 кв. м. Позивач зауважує, що згадані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі помилкових відомостей щодо об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності позивача. Так, 09.04.2013 позивачем, як продавцем, з однієї сторони, а з другої сторони ОСОБА_2 , укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , загальна площа 66,7 кв.м. Згаданий договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. та зареєстровано в реєстрі за №1794. Того ж дня, 09.04.2013 у 13:54:14 право власності на вказану квартиру зареєстровано за покупцем ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. як спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Тому, зі вказаної дати у позивача припинився обов`язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на вказаний об`єкт нерухомого майна, оскільки останній перестав бути його власником. Оскільки у 2025 році позивач не була власником вищевказаного об`єкту оподаткування, сумарна загальна площа належних їй об`єктів житлової нерухомості або їх часток складала не 129.5 кв. м., як вважає відповідач, а 62.80 кв. м., що є вирішальним для визначення бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості та, відповідно, і визначення податкового зобов`язання позивача за податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Відтак, на переконання позивача, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік, є протиправними та підлягають скасуванню. З огляду на вищевикладене, підлягає задоволенню також і похідна вимога – про скасування податкової вимоги, винесеної відповідачем на підставі протиправних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 22.06.2026 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

06.07.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300, 18010200). Відповідно даних аналітично-інформаційної системи ДПС України критерієм пошуку фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є власником: квартири, загальною площею 66,70 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири; квартири, загальною площею 62,8 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири. Отже, відповідно до аналітично-інформаційної системи ДПС України ОСОБА_1 володіє двома об`єктами нерухомого майна, тому відповідач нарахував позивачу податкове зобов`язання за кожен об`єкт нерухомості. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснювалося на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу (ІКС «Податковий блок») та сформовано в автоматичному режимі податкові повідомлення рішення за 2025 рік: від 19.02.2026 №0104616-2412-0462-UA12020010000033698 за 2025 рік на суму 3235,53 грн за квартирою загальною площею 66,70 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; від 19.02.2026 №0104614-2412-0462-UA12020010000033698 за 2025 рік на суму 3436,47 грн за квартирою загальною площею площею 62,8 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Також, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформована податкова вимога за формою «Ф» №0017999-1306-0436 від 22.05.2026. Щодо твердження позивача на те, що спірне нерухоме майно не перебуває у власності ОСОБА_1 , а саме, квартира, загальною площею 66,70 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, відповідач зазначає, що за даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 62,8 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири. Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що ним правомірно винесено податкове повідомлення-рішення на нерухоме майно: квартира, загальною площею 62,8 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами – власниками об`єктів нерухомості.

Судом встановлено, що позивач до 09.04.2013 була власником квартири загальною площею 66,70 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, 09.04.2013 між ОСОБА_1 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з пунктом 1 якого ОСОБА_1 продала, ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_3 .

Вказана квартира АДРЕСА_4 у житловому будинку літ. А-4 складається з: 1 – коридор, 2 – кухня, 3 – санвузол, 4 – кладова, 5- житлова, 7 – житлова, І – балкон. Житлова площа – 48,0 кв.м., загальна площа – 66,7 кв.м.

Зазначений договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В.

Згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, викладеною у витязі від 29.05.2026 № 479468413, право власності позивача на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,7 кв. м, припинено 09.04.2013 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 1794, виданого 09.04.2013, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1498315 від 09.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Рудкевичем Є.В.

У 2025 році позивач була власником квартири загальною площею 62,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

19.02.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0104616-2412-0462-UA12020010000033698 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 рік, відповідно до якого позивачу як власнику об`єктів житлової нерухомості визначено податкове зобов`язання в розмірі 3 235,53 грн щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м. У зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано, що сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток становить 129,5 кв. м.

Також, 19.02.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0104614-2412-0462-UA12020010000033698 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 рік, відповідно до якого позивачу як власнику об`єктів житлової нерухомості визначено податкове зобов`язання у розмірі 3 436,47 грн щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м. У зазначеному податковому повідомленні-рішенні також вказано, що сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток становить 129,5 кв. м.

22.05.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачу сформовано податкову вимогу №0017999-1306-0436 на суму 6437,20 грн.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення і податкову вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється ПК України.

Відповідно до підпункту 265.1.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 ПК України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, зокрема, включають:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо);

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2. статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пунктом 266.4. статті 266 ПК України визначені пільги зі сплати податку.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З огляду на наведені положення ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави вважати, що при отриманні інформації про наявність у власності фізичної особи об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом виносяться податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі – Закон №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 12 Закону №1952-IV, Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону №1952-IV інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", або в паперовій формі (частина 2 статті 32 Закону №1952-IV).

Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, арбітражних керуючих, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 3 статті 32 Закону №1952-IV).

Підставою для нарахування спірних податкових зобов`язань стало те, що, за даними аналітично-інформаційної системи ДПС України, позивач обліковувався як власник двох об`єктів житлової нерухомості, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м, та квартири загальною площею 62,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

19.02.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0104616-2412-0462-UA12020010000033698 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 року, відповідно до якого позивачу як власнику об`єктів житлової нерухомості визначено податкове зобов`язання у розмірі 3 235,53 грн щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м.

У зазначеному податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом визначено, що сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток, належних позивачу, становить 129,5 кв. м.

Також 19.02.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0104614-2412-0462-UA12020010000033698 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 року, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов`язання у розмірі 3 436,47 грн щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м.

У цьому податковому повідомленні-рішенні також зазначено, що сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток становить 129,5 кв. м.

22.05.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано щодо позивача податкову вимогу № 0017999-1306-0436 на загальну суму 6 437,20 грн.

Водночас, судом встановлено, що право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м, припинено 09.04.2013, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, викладеними у витягу від 29.05.2026 № 479468413. Згідно з указаними відомостями, право власності припинено на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 1794, виданого 09.04.2013, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1498315 від 09.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Рудкевичем Є.В.

Отже, на момент визначення позивачу податкових зобов`язань за 2025 рік право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , було припинено (понад дванадцять років тому). Відтак, зазначений об`єкт нерухомого майна не міг враховуватися як об`єкт, що належить позивачу на праві власності у 2025 році, для визначення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Суд зазначає, що при визначенні податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган повинен встановити факт належності платнику податків відповідного об`єкта нерухомого майна саме у тому податковому періоді, за який здійснюється нарахування податку.

При цьому визначення об`єкта оподаткування, його площі та належності конкретному платнику податків має здійснюватися на підставі належних і достовірних даних про речові права на нерухоме майно. Такими даними, зокрема, є відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також правовстановлюючі документи, на підставі яких виникає, переходить або припиняється право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна.

Отже, у разі наявності розбіжностей між відомостями, що містяться в аналітично-інформаційній системі ДПС України, та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи правовстановлюючими документами, контролюючий орган при визначенні податкового зобов`язання не може без перевірки та з`ясування дійсного правового статусу об`єкта нерухомого майна покладати в основу нарахування виключно дані власної інформаційної системи.

Аналітично-інформаційна система ДПС України є інформаційним ресурсом контролюючого органу та не є правовстановлюючим джерелом, яке саме по собі підтверджує виникнення, існування або продовження права власності особи на конкретний об`єкт нерухомого майна. Натомість факт виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно підтверджується відповідними відомостями державного реєстру речових прав та правовстановлюючими документами.

Тому, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.02.2026 №0104614-2412-0462-UA12020010000033698, яким позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 року у розмірі 3436,47 грн щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 станом на 2025 рік не була власником цієї квартири.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.02.2026 №0104616-2412-0462-UA12020010000033698, суд зазначає таке.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що вона є власником об`єкта житлової нерухомості, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м.

19.02.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0104616-2412-0462-UA12020010000033698 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2025 року, відповідно до якого позивачу як власнику об`єктів житлової нерухомості визначено податкове зобов`язання у розмірі 3 235,53 грн щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м.

Разом з тим у графі «7» зазначеного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом визначено показник сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості або їх часток у розмірі 129,5 кв. м.

Як встановлено судом, зазначений показник сформований шляхом додавання площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м, та площі квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м.

Водночас, право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м, припинено 09.04.2013, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та правовстановлюючими документами, на підставі яких здійснено державну реєстрацію припинення відповідного права.

Отже, станом на 2025 рік у власності позивача перебувала лише квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м.

Таким чином, зазначений у графі « 7» податкового повідомлення-рішення показник 129,5 кв.м є неправильним, оскільки включає площу об`єкта нерухомого майна, право власності позивача на який було припинено ще 09.04.2013. Належний показник сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості, що перебували у власності позивача у 2025 році, становить 62,80 кв. м.

Водночас суд зазначає, що встановлення протиправності врахування контролюючим органом квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,70 кв. м, не свідчить про відсутність у позивача обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2025 рік щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,80 кв. м.

Отже, зазначений об`єкт нерухомого майна є об`єктом оподаткування, а позивач має обов`язок сплатити визначений законом податок щодо належної їй нерухомості.

У даному випадку загальна площа об`єкта (К7) становить 62,80 кв. м, розмір частки платника податку у праві спільної власності (К6) становить 62,80 кв. м, а ставка податку (К9) - 1,20 відсотка. Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня відповідного звітного року (К10), становить 8 000 грн.

З урахуванням передбаченого підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України зменшення бази оподаткування на 60 кв. м база оподаткування становить:

62,80 кв. м – 60 кв. м = 2,80 кв. м.

Сума податку визначається за формулою:

К11 = ((К7 – К8) Ч К9 Ч К10) Ч (К6 / К7), де:

- К6 - розмір частки у праві спільної власності на об`єкт, кв. м;

- К7 - сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток, кв. м;

- К8 - пільга у вигляді зменшення бази оподаткування, кв. м/кількість місяців;

- К9 - ставка податку, %;

- К10 - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, грн;

- К11 - сума податкового зобов`язання розподілена пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості, з урахуванням кількості місяців володіння таким об`єктом та підпункту 266.7.1 1 пункту 266.7 статті 266 ПК України.

З огляду на встановлені обставини справи;

К11 = ((62,80 – 60) Ч 0,012 Ч 8 000) Ч (62,80 / 62,80).

При цьому:

62,80 / 62,80 = 1,

а отже:

К11 = 2,80 Ч 0,012 Ч 8 000 Ч 1 = 268,80 грн.

Таким чином, за наведених обставин та за умови застосування до об`єкта передбаченого законом зменшення бази оподаткування на 60 кв. м, належний розмір податкового зобов`язання за 2025 рік становить 268,80 грн, а не 3 235,53 грн, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 19.02.2026 №0104616-2412-0462-UA12020010000033698 підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 2 966,73 грн, як таке, що в цій частині прийняте без належного врахування передбаченого підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України зменшення бази оподаткування.

Щодо податкової вимоги від 22.05.2026 № 0017999-1306-0436 суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки позивач оскаржила в судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 19.02.2026, визначені ними грошові зобов`язання мають статус неузгоджених.

Отже, податкова вимога від 22.05.2026 № 0017999-1306-0436, є передчасною та підлягає скасуванню.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2026 №0104614-2412-0462-UA12020010000033698 в повному обсязі, податкового повідомлення-рішення від 19.02.2026 №0104616-2412-0462-UA12020010000033698 - у сумі 2 966,73 грн та визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 22.05.2026 №0017999-1306-0436.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 2129,94 грн, що документально підтверджується платіжними інструкціями №5515-4687-3013-1828 від 12.06.2026 на суму 1064,97 грн та №1000-6537-9456-0332 від 16.06.2026 на суму 1064,97 грн.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Ф" № 0104614-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.02.2026.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Ф" № 0104616-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.02.2026 в частині визначення грошового зобов`язання в сумі 2 966,73 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою "Ф" №0017999-1306-0436 від 22.05.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 97 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua