Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/16313/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: охорони здоров’я, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №160/16313/26

Суддя: Бондар Марина Володимирівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/16313/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ», Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» (далі – КНП КМР «МЛШМД», відповідач-1), Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» (далі – Установа, відповідач-2), в якій позивач просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №205/26/361/Р від 23.02.2026 (номер витягу 205/26/361/В), яке прийнято КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» про відмову у встановленні ОСОБА_1 групи інвалідності;

- визнати противоправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №258/26/1729 від 28.05.2026 номер витягу 258/26/1729/ВП, яке прийнято ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВОЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» про відмову у встановленні ОСОБА_1 групи інвалідності;

- зобов`язати ДЕРЖАВНУ УСТАНОВУ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» встановити ОСОБА_1 ІІІ (третю) групу інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є вчителем фізкультури. Проте, з 2023 року позивач має захворювання, яке не дає йому повноцінно жити та працювати за фахом а саме: спастичну кривошию ліворуч з вираженим порушенням функції хребта, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами (код МКХ10: G24.3). Більш того, позивач також має такі захворювання як поширений остеохондроз, спондилоартроз та спондильоз шийного відділу хребта, грижа міжхребцевого диску між 5 та 6 шийними хребцями з краніальною міграцією та стенозом хребцевого каналу, протрузії дисків між 4 і 5 та 6 і 7 шийних хребців, цервікобрахіалгія (код МКХ-10: M50.1, M50.8, M48.02); хронічний простатит (код МКХ-10: N41.1); змішаний тривожно-депресивний розлад із вираженою тривалою соматичною депресивністю та інсомнією (код МКХ-10: F41.2). У зв`язку з вищевикладеним позивач подав документи до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності, яка знаходиться у КНП КМР «МЛШМД». Рішенням відповідача-1 №205/26/361/Р від 23.02.2026 зроблено висновок, що надані позивачем медичні документи, легке обмеження життєдіяльності, не дають підстав для встановлення групи інвалідності. Втім, у рішенні відповідача-1 визначені рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю: «Додаються до витягу з рішення». На переконання позивача, експертною командою відповідача-1 опосередковано визнано, що ОСОБА_1 має право на встановлення групи інвалідності. Не погоджуючись з рішенням рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №205/26/361/Р від 23.02.2026 відповідача-1, позивачем подана скарга на зазначене рішення. Також, для вирішення наявності чи відсутності підстав для встановлення групи інвалідності, позивачем замовлений висновок спеціаліста, яким проведене незалежне судово-медичне дослідження на підставі листа-звернення громадянина ОСОБА_1 від 30.04.2026. За висновком спеціаліста від 15.05.2026, стан здоров`я ОСОБА_2 є підставою для встановлення йому третьої групи інвалідності. Вищезазначений висновок яким направлений до скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №205/26/361/Р від 23.02.2026. Однак, 28.05.2026 відповідач-2 прийняв рішення №258/26/1729, в якому зроблений висновок, що у пацієнта позивача мають місце патологічні зміни з боку нервової системи та опорно-рухового апарату, що обмежують його життєдіяльність у легкому ступені, що не є критерієм встановлення жодної групи інвалідності. На переконання позивача, відповідач-2 не надав жодних обґрунтувань, чому саме позивачу відмовлено у встановленні групи інвалідності, та не надав жодних аргументів щодо долученого позивачем висновку спеціаліста, яким проведене незалежне судово-медичне дослідження на підставі листа-звернення ОСОБА_1 від 30.04.2026. Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.06.2026 до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Установи проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що 28.05.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Установи за результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивача, а також наявних медичних документів, встановлено, що команда відповідача-1 оглянула ОСОБА_1 , вивчила надану медико-експертну документацію, і визначила, що у ОСОБА_1 мають місце патологічні зміни з боку нервової системи та опорно-рухового апарату, що обмежують його життєдіяльність у легкому ступені, що не є критерієм встановлення жодної групи інвалідності та рішення №205/26/361 від 23.02.2026 відповідає чинному законодавству; рекомендовано: консультація невролога та психіатра для підбору раціональної фармакотерапії, ботулінотерапії; консультація нейрохірурга Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України. Відповідач-2 зауважує, що ним належно обґрунтовано рішення, а суд не може перебирати на себе повноваження МСЕК, щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи, так як це є дискреційним повноваженням відповідних комісій. З огляду на викладене, рішення відповідача-1 залишено без змін. Установа наголошує, що встановлення чи не встановлення групи і терміну інвалідності особі є комплексною процедурою та суд не може підміняти спеціалізований орган у визначені медичних діагнозів пацієнта. Також, експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи в період медичного огляду позивача належним чином враховано стан здоров`я, наявні діагнози, тривалість хвороби, обмеження життєдіяльності, а також фахівцями спеціалізованого медичного органу розглянуті усі документи позивача (виписки, консультаційні висновки, історію хвороби, тощо), законність дій експертними командами. Позивач у позові не навів жодних правових підстав та доказів, що свідчать про порушення процедури прийняття спірних рішень відповідачів. Крім того, експертною командою відповідача-2 не формувалось нове рішення, а підтверджено рішення експертної команди відповідача-1 від 23.02.2026 №205/26/361.

02.07.2026 суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник КНП КМР «МЛШМД» проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що у відповідності до абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова №1338) з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією Постановою. Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Щодо долученого позивачем висновку спеціаліста, відповідач-1 зазначає, що спеціаліст вийшов за межі своєї компетенції та фактично перебрав на себе функцію експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Крім того, висновок спеціаліста датується 15.05.2026, тобто після винесення рішення експертною командою відповідача-1 та не має враховуватись при прийнятті рішення, оскільки він не відноситься до обов`язкових медичних документів, а спеціаліст не має повноважень для встановлення інвалідності особам. Відповідач-1 наголошує, що експертною командою КНП КМР «МЛШМД» проведено експертний аналіз всіх наданих документів з направленням про проведення на оцінювання повсякденного функціонування особи, проведено оцінювання в присутності позивача, роз`яснено право на оскарження рішення експертної команди в адміністративному порядку. При адміністративному оскарженні рішення відповідача-1, відповідачем-2 встановлено правомірність винесеного відповідачем-1 рішення, що є належним доказом законності і обґрунтованості такого винесення. Крім того, відповідач-1 наголошує, що суд не може здійснювати оцінку підставності прийнятого рішення, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності прийнятого рішення виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

03.07.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідачів, в якій зазначено, що рішення відповідача-1 є невмотивованим, а рішення відповідача-2 є копіюванням висновку відповідача-1. При цьому відповідач-2 проігнорував висновок спеціаліста від 15.05.2026, яким підтверджено, що позивач має право на встановлення третьої групи інвалідності, оскільки хвороби обмежують його життєдіяльність та працездатність за наступними критеріями: здатність до самообслуговування (є труднощі при виконанні дій, які потребують координації рухів голови та шиї, постійна напруга м`язів та біль вимагають використання допоміжних засобів, що відповідає помірному обмеженню - 1 ступінь); здатність до пересування (поширений остеохондроз обмежує здатність до тривалої ходьби, перебування у статичному положенні викликає біль, що відповідає помірному обмеженню - 1 ступінь); здатність до орієнтації та спілкування (психічний розлад - тривожність та дискомфорт знижують якість соціальної взаємодії, що є важливим для професії педагога і відповідає помірному обмеженню – 1 ступінь); здатність до трудової діяльності (втрата професійної працездатності - 70% (тривожний синдром 10%; порушення функції шийного відділу хребта - 30%; гіперкінетичний синдром - 30%). Отже, оскаржувані рішення відповідача-1 та відповідача-2 є необґрунтованим, оскільки зі змісту цих рішень неможливо зрозуміти причини, підстави та обставини, виходячи з яких відповідачами вони були прийняті.

09.07.2026 до суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких КНП КМР «МЛШМД» проти задоволення позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності, яка знаходиться у КНП КМР «МЛШМД».

23.02.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи КНП КМР «МЛШМД» проведено медичний огляд ОСОБА_1 та досліджено долучені копії медичних документів, за наслідком чого винесено рішення від 23.02.2026 №205/26/361/Р.

У підпункті 17.1.7 «Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я» вказано:

- основний діагноз: G24.3 – спастична кривошея;

- супутні діагнози: F06.4 – тривожний розлад органічного генезу; М42.10 – остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта; G54.2 – ураження шийних корінців, не класифіковані в інших рубриках;

- ускладнення основного діагнозу: М48.02 – спінальний стеноз, шийний відділ; R26.8 – інші та неуточнені порушення ходи та рухливості; М79.60 – біль в кінцівках, множинні локалізації.

За наслідком проведеного огляду 23.02.2026, ОСОБА_1 не встановлено жодної групи інвалідності.

Після чого, позивач самостійно звернувся до спеціаліста з метою проведення незалежного судово-медичного дослідження за медичними документами ОСОБА_1 .

У висновку спеціаліста від 15.05.2025 зазначено, що лікар-спеціаліст в області судової медицини, у відповідності до поставлених питань, дійшов до наступних висновків:

«Питання 1. На які захворювання хворіє ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Відповідь: Дані медичної документації свідчать про те, що ОСОБА_1 на теперішній час хворіє на такі хвороби: спастичну кривошию ліворуч з вираженим порушенням функції хребта, стійким больовим та м`язово тонічним синдромами (код МКХ10: G24.3); поширений остеохондроз, спондилоартроз та спондильоз шийного відділу хребта, грижа міжхребцевого диску між 5 та 6 шийними хребцями з краніальною міграцією та стенозом хребцевого каналу, протрузії дисків між 4 і 5 та 6 і 7 шийних хребців, цервікобрахіалгія (код МКХ-10: M50.1, M50.8, M48.02); хронічний простатит (код МКХ-10: N41.1); змішаний тривожно-депресивний розлад із вираженою тривалою соматичною депресивністю та інсомнією (код МКХ-10: F41.2).

Питання 2. Чи може ОСОБА_1 , претендувати на групу інвалідності і за якими критеріями?

Відповідь: Вважаю, що наявні у ОСОБА_1 хвороби обмежують його життєдіяльність та працездатність за наступними критеріями: здатність до самообслуговування (є труднощі при виконанні дій, які потребують координації рухів голови та шиї, постійна напруга м`язів та біль вимагають використання допоміжних засобів, що відповідає помірному обмеженню - 1 ступінь); здатність до пересування (поширений остеохондроз обмежує здатність до тривалої ходьби, перебування у статичному положенні викликає біль, що відповідає помірному обмеженню - 1 ступінь); здатність до орієнтації та спілкування (психічний розлад - тривожність та дискомфорт знижують якість соціальної взаємодії, що є важливим для професії педагога і відповідає помірному обмеженню – 1 ступінь); здатність до трудової діяльності (втрата професійної працездатності - 70% (тривожний синдром 10%; порушення функції шийного відділу хребта - 30%; гіперкінетичний синдром - 30%).

Згідно Постанови КМУ № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», Наказу МОЗ України № 2067 від 10.12.2024 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» та Наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», вважаю, що результати оцінки відповідності до зазначених критеріїв є підставою для встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності».

Після чого, позивач звернувся зі скаргою на рішення від 23.02.2026 №205/26/361/Р до Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ», додавши до переліку документів висновок експерта від 15.05.2026.

28.05.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії проведено медичний огляд ОСОБА_1 та досліджено долучені копії медичних документів, за наслідком чого винесено рішення від 28.05.2026 №258/26/1729/ВП.

У пункті 18 «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» зазначено: команда ЕКОПФО оглянула ОСОБА_1 , вивчила надану медико-експертну документацію і визначила, що у ОСОБА_1 мають місце патологічні зміни з боку нервової системи та опорно-рухового апарату, що обмежують його життєдіяльність у легкому ступені, що не є критерієм встановлення жодної групи інвалідності. Рішення №205/26/361 від 23.02.2026 відповідає чинному законодавству. Рекомендовано: консультація невролога та психіатра для підбору раціональної фармакотерапї,

За наслідком перегляду рішення відповідача-1 (від 23.02.2026 №205/26/361/Р), Установою винесено рішення (28.05.2026 №258/26/1729/ВП) про підтвердження рішення відповідача-1.

Вважаючи рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа з стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Частинами 2, 3 статті 2 Закону №875-ХІІ визначено, що особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава зобов`язана створити умови для реалізації особою з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Порядок - №1338), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338.

Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (пункт 7 Порядку №1338).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку №1338).

Згідно з пунктом 9 Порядку №1338 склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1338 оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я.

У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про яку оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, розгляд справ здійснюється із застосуванням паперового документообігу з урахуванням таких особливостей:

направлення на оцінювання, протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди оформлюються в паперовій формі. Форми зазначених документів затверджуються МОЗ;

направлення на оцінювання власноручно підписується лікарем, який направив на оцінювання, та скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), в якому працює такий лікар;

протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди власноручно підписуються усіма членами експертної команди та скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), на базі якого функціонує відповідна експертна команда;

рішення експертної команди та зазначені документи підлягають внесенню до електронної системи не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після появи технічної можливості.

Відповідно до пункту 28 Порядку №1338 розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1338 розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки.

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи або отримати доступ до результатів попередніх оцінювань, що містяться в електронній системі. Розгляд справи зупиняється на строк, необхідний для отримання доступу до справи.

У разі виникнення необхідності у проведенні додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

Під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

У відповідності до пункту 30 Порядку №1338 головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи.

Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди.

Пунктом 31 Порядку №1338 визначено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

На підставі пункту 32 Порядку №1338 якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (пункт 35 Порядку №1338).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (пункт 36 Порядку №1338).

Згідно з пунктом 37 Порядку №1338 протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію:

1) форма проведення розгляду;

2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі;

3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання;

4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду;

5) спосіб участі кожної особи в розгляді;

6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання;

7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання;

8) інша інформація, визначена МОЗ.

Відповідно до пункту 40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено;

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;

потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я”;

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (пункт 44 Порядку №1338).

У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (пункт 45 Порядку №1338).

Згідно з пунктом 53 Порядку №1338 після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі.

Відповідно до пункту 57 Порядку №1338 рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Згідно з пунктом 58 Порядку №1338 скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи (пункт 59 Порядку №1338).

Відповідно до пункту 60 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення;

скасування оскарженого рішення;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Згідно з пунктом 69 Порядку №1338 не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи:

у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Центр оцінювання функціонального стану особи забезпечує надсилання інформації до територіального органу Пенсійного фонду України, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіального центру комплектування та соціальної підтримки у випадках та в порядку, визначених пунктами 55 і 56 цього Порядку.

За умовами Критеріїв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов (пункт 8):

- стійкі порушення функцій організму хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

- обмеження життєдіяльності особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

- необхідність вжиття заходів соціального захисту особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Суд враховує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача-1 щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.

Отже, оцінка підставності рішення відповідача-1 щодо невизнання позивача особою з інвалідністю виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, адже суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що у рішенні відповідача-1, яким позивачу не встановлено жодної групи інвалідності, у пункті 18 зазначено про рекомендації, які додаються до рішення та є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, тоді як такі рекомендації фактично до рішення не додані.

Зазначена обставина сама по собі не свідчить про протиправність рішення відповідача-1 та не може бути підставою для висновку про встановлення позивачу групи інвалідності чи наявність відповідного волевиявлення відповідача.

Посилання у пункті 18 на рекомендації не впливає на зміст та юридичні наслідки прийнятого рішення. Визначальним є зміст самого рішення, відповідно до якого позивачу жодної групи інвалідності не встановлено.

Щодо посилань позивача на те, що під час прийняття обох спірних рішень відповідачами не було досліджено всі подані документи, суд критично оцінює такі доводи, оскільки вони мають загальний характер та не містять конкретизації, які саме документи не були досліджені, а також яким чином їх недослідження могло вплинути на правильність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Саме лише посилання позивача на недослідження всіх документів без зазначення конкретних доказів, які залишилися поза увагою відповідачів, та без доведення їх істотного значення для вирішення питання не може свідчити про неповноту розгляду поданих матеріалів або протиправність спірних рішень.

Щодо посилань позивача на неврахування відповідачем-2 висновку спеціаліста, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення відповідача-1 прийнято 23.02.2026. Водночас, висновок спеціаліста, на який посилається позивач, був отриманий ним лише 15.05.2026, тобто після прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення. Таким чином, на момент прийняття рішення від 23.02.2026 зазначений висновок об`єктивно не існував, а відтак не міг бути предметом оцінки відповідача-1.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача щодо неврахування зазначеного висновку відповідачем-2, оскільки такий висновок не є обов`язковим документом, на підставі якого безпосередньо встановлюється група інвалідності.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Постанови №1338 з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до встановленого порядку, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб.

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується у кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Отже, саме експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи наділена повноваженнями щодо проведення відповідного оцінювання та прийняття рішення з питань встановлення інвалідності. Висновок окремого спеціаліста, який містить рекомендацію щодо встановлення позивачу III групи інвалідності, не є рішенням експертної команди та не має для неї наперед визначальної чи обов`язкової сили.

За таких обставин, сам факт наявності у позивача висновку спеціаліста від 15.05.2026, у якому рекомендовано встановлення III групи інвалідності, не свідчить про протиправність оскаржуваних рішень та не підтверджує обов`язку відповідача-2 прийняти рішення виключно з урахуванням зазначеної рекомендації.

Отже, доводи позивача про те, що неврахування відповідачем-2 висновку спеціаліста від 15.05.2026 свідчить про неповне дослідження його медичних документів, ґрунтуються на помилковому ототожненні рекомендаційного висновку спеціаліста з обов`язковим для врахування рішенням суб`єкта, уповноваженого на встановлення інвалідності.

Сам факт неврахування або незгоди з окремим висновком спеціаліста не може безумовно свідчити про протиправність рішення відповідача-2, якщо такий висновок не має відповідно до закону наперед установленої сили та не є обов`язковим для суб`єкта, який здійснює оцінювання повсякденного функціонування особи.

Крім того, відповідач-2 за результатами перегляду рішення відповідача-1 не приймав нового рішення щодо встановлення позивачу групи інвалідності, а здійснив перевірку обґрунтованості рішення відповідача-1 від 23.02.2026 та підтвердив його обґрунтованість.

Отже, рішення відповідачів №205/26/361/Р від 23.02.2026 та №258/26/1729 від 28.05.2026 не підлягають скасуванню, оскільки прийняті в межах наданих їм повноважень та за результатами відповідного оцінювання.

Проведення огляду з метою визначення наявності чи відсутності інвалідності належить до дискреційних повноважень експертної команди з оцінювання.

Судовим розглядом не встановлено, що експертною командою документи були досліджені не в повному обсязі. Крім того, огляд позивача було проведено очно, що також свідчить про безпосереднє здійснення оцінювання його стану.

Суд також вважає неналежним спосіб захисту, обраний позивачем, у частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 встановити йому інвалідність.

Зазначена вимога фактично спрямована на зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення щодо встановлення позивачу інвалідності та визначення відповідної групи інвалідності.

Водночас, питання щодо встановлення інвалідності для повнолітньої особи відповідно до законодавства вирішується за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою, яка здійснює оцінювання з урахуванням стану здоров`я особи, ступеня обмеження її життєдіяльності та інших передбачених законодавством обставин.

Таким чином, встановлення інвалідності передбачає проведення спеціального оцінювання та здійснення відповідної професійної оцінки, що належить до компетенції уповноваженого суб`єкта, а не суду.

Суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати особі інвалідність чи визначати її конкретну групу, оскільки це потребує оцінки медичних та функціональних критеріїв, що належить до виключної компетенції експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відтак, задоволення позовної вимоги у спосіб, обраний позивачем, фактично призвело б до підміни судом уповноваженого суб`єкта владних повноважень та вирішення питання, яке належить до його компетенції.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога про зобов`язання відповідача встановити позивачу інвалідність є неналежним способом захисту порушеного, на думку позивача, права, оскільки передбачає прийняття судом рішення з питання, вирішення якого законодавством віднесено до повноважень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» (адреса: вул. Чорновола В`ячеслава, 79-А, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 01985854), Державної установи «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» (адреса: пров. Макаревського Феодосія, 1-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03191673) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua