Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №160/17683/26
Суддя: Юрков Едуард Олегович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/17683/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
23 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026 року № 112750010371 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 такі періоди роботи: з 01.10.1991 року по 31.10.1995 року (на посаді токаря), з 17.05.1999 року по 03.09.2002 року (на посаді майстра / «майстра-бригадира»), з 01.05.2005 року по 31.10.2005, з 01.08.2007 року по 09.06.2008 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 травня 2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внести зміни до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), зазначивши у відомостях про сплату страхових внесків за періоди з 01.10.2005 по 31.10.2005 та з
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026 №112750010371 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не врахував окремі періоди його роботи на підприємствах « ОСОБА_2 » та «Енерговугілля», унаслідок чого неправильно визначив тривалість пільгового стажу та дійшов помилкового висновку про відсутність права на призначення пенсії. Зокрема, позивач не погоджується з незарахуванням періоду роботи токарем з 01.10.1991 по 31.10.1995, посилаючись на виконання робіт на дільниці механізації ремонтних і монтажних робіт у розрізах та на брикетних фабриках. На його думку, документи про характер роботи та результати першої атестації робочих місць, затверджені наказом від 08.09.1994 №45, підтверджують підстави для врахування цього періоду до пільгового стажу, зокрема й часу роботи до проведення атестації. Щодо періоду роботи майстром, майстром-бригадиром з 17.05.1999 по 03.09.2002 позивач зазначає, що займану посаду та переведення на неї підтверджують кадрові документи й особова картка, а пільговий характер роботи — наказ про атестацію робочих місць від 11.03.1999 №35. Відсутність назви посади в окремих відомостях про нарахування заробітної плати, на переконання позивача, не спростовує відомостей інших документів та не є достатньою підставою для відмови в зарахуванні цього періоду. Також позивач оспорює неврахування окремих періодів роботи заступником начальника дільниці у 2005 та 2007–2008 роках через відсутність у системі персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків. Стверджує, що його робота, нарахування заробітної плати та утримання внесків підтверджуються архівними документами, а відповідне робоче місце було атестоване згідно з наказом від 04.03.2004 №25. Наголошує, що обов`язок перерахування внесків покладено на роботодавця, тому невиконання останнім цього обов`язку не повинно спричиняти негативних наслідків для працівника. Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що надані документи в сукупності підтверджують необхідний пільговий стаж, а відмова пенсійного органу ґрунтується на формальному підході до їх оцінки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 09.07.2026 року подано до суду відзив у якому відповідач заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що для призначення такої пенсії необхідне документальне підтвердження роботи повний робочий день на відповідних посадах зі шкідливими і важкими умовами праці та результатів атестації робочих місць. Головне управління наголошує, що рішення прийнято з урахуванням рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 30.04.2026 №10. Цим рішенням відмовлено в підтвердженні пільгового стажу за періоди з 01.10.1991 по 31.10.1995 та з 17.05.1999 по 03.09.2002, оскільки посади «токар» і «майстер-бригадир» не передбачені Списком №2, а за періоди з 01.10.2005 по 31.10.2005 та з 01.08.2007 по 09.06.2008 — у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. Відповідач вказує, що зазначене рішення Комісії не оскаржене, а повноважень щодо його скасування Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має. З огляду на це вважає себе неналежним відповідачем у справі. Заперечуючи проти вимоги про внесення до форми ОК-5 позначки про сплату страхових внесків «ТАК», відповідач посилається на те, що позивач та його роботодавець перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, тому внесення відповідних змін не належить до його повноважень. Крім того, зазначає, що відомості про сплату внесків формуються на підставі фактичного надходження коштів на рахунки Пенсійного фонду. На думку відповідача, визнання протиправним незарахування періоду роботи до стажу через несплату внесків не є тотожним встановленню факту їх сплати та не створює підстав для внесення відповідної позначки до персоніфікованого обліку. З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.05.2026 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 30.04.2026 №10 заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи задоволено частково. Підтверджено стаж роботи за Списком №2 за періоди з 05.11.1995 по 30.04.1997, з 01.06.1997 по 29.06.1997, з 05.07.1997 по 16.05.1999, з 04.09.2002 по 20.08.2003, з 11.10.2003 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 18.10.2006 та з 01.11.2006 по 31.07.2007. Водночас відмовлено в підтвердженні пільгового стажу за період з 01.10.1991 по 31.10.1995, оскільки посада «токар» не передбачена Списком №2, та за період з 17.05.1999 по 03.09.2002, оскільки цим Списком не передбачена посада «майстер-бригадир». За періоди з 01.10.2005 по 31.10.2005 та з 01.08.2007 по 09.06.2008 відмовлено в підтвердженні стажу у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026 №112750010371 позивача повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення. У рішенні зазначено, що на момент звернення вік позивача становив 55 років 9 місяців 4 дні, загальний страховий стаж — 37 років 11 місяців 5 днів, а пільговий стаж — 8 років 1 місяць 3 дні. Водночас для призначення чоловікам пенсії за Списком №2 після досягнення 55 років необхідно мати щонайменше 30 років страхового стажу, з яких не менше 12 років 6 місяців — на відповідних роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058.
Статтею 8 Закону №1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
На підставі частини 4 статті 24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі-Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
На реалізацію пункту 20 Порядку постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі-Порядок №18-1).
Пунктами 1 та 2 Порядку №18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема й для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку №18-1).
Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що із заявою про підтвердження стажу роботи заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Відповідно до пункту 15 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Відтак, зі змісту наведених положень Порядку №18-1 слідує, що такий застосовується для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника. Для підтвердження стажу роботи заявник (уповноважений представник) подає до територіального органу Пенсійного фонду України відповідну заяву, за результатами розгляду якої комісією, що діє при органі Пенсійного фонду, приймається рішення про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Судом встановлено, що питання підтвердження спірних періодів роботи позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, було вирішено Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області шляхом прийняття рішення від 30.04.2026 №10. Зазначеним рішенням заяву позивача задоволено частково, підтверджено окремі періоди пільгового стажу та відмовлено в підтвердженні інших періодів, щодо зарахування яких заявлено вимоги у цій справі.
Отже, рішення про відмову в підтвердженні спірних періодів пільгового стажу прийнято саме Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області самостійного рішення за результатами розгляду заяви про підтвердження цих періодів роботи не приймало, а під час вирішення питання про призначення пенсії врахувало стаж, підтверджений зазначеною Комісією.
Рішення Комісії від 30.04.2026 №10 позивачем не оскаржувалося ані до Пенсійного фонду України, ані в судовому порядку, не скасоване та залишається чинним. Вимог щодо визнання протиправним і скасування цього рішення в межах даної справи позивач також не заявив.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділене повноваженнями переглядати чи скасовувати рішення Комісії, утвореної при іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, та підміняти її під час вирішення питання про підтвердження стажу в порядку, передбаченому Порядком №18-1. Тому врахування відповідачем чинного рішення Комісії під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії саме по собі не свідчить про протиправність його дій.
Доводи позивача щодо характеру виконуваної роботи, атестації робочих місць та документального підтвердження спірних періодів фактично стосуються обґрунтованості рішення Комісії від 30.04.2026 №10. Водночас такі доводи не підтверджують наявності у відповідача повноважень самостійно переглянути результати підтвердження стажу, визначені цим рішенням.
За встановленої тривалості підтвердженого пільгового стажу — 8 років 1 місяць 3 дні — та відсутності необхідного стажу для призначення пенсії на заявлених позивачем умовах суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026 №112750010371 прийнято з урахуванням чинного рішення уповноваженої Комісії та в межах повноважень відповідача. Відтак підстав для його скасування та зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до пільгового стажу і повторно розглянути заяву про призначення пенсії судом не встановлено, у зв`язку з чим зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5, зазначивши відомості про сплату страхових внесків за спірні періоди, суд зазначає таке.
Відомості про сплату страхових внесків у системі персоніфікованого обліку відображають фактичне надходження відповідних платежів. Документи, які підтверджують роботу позивача, нарахування йому заробітної плати та утримання з неї страхових внесків, самі по собі не підтверджують перерахування цих внесків роботодавцем. При цьому питання зарахування періодів роботи до стажу в разі невиконання роботодавцем обов`язку зі сплати внесків та питання відображення факту їх сплати у формі ОК-5 є різними за своїм змістом. Можливість зарахування відповідного періоду до стажу не є підставою для внесення до реєстру відомостей про фактичну сплату внесків за відсутності підтвердження такої сплати.
Крім того, позивач та його роботодавець перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Розгляд Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви про призначення пенсії за принципом екстериторіальності сам по собі не свідчить про покладення на цей орган обов`язку виправляти облікові відомості щодо сплати внесків роботодавцем, який перебуває на обліку в іншому територіальному органі.
Отже, за відсутності доказів фактичної сплати страхових внесків за спірні періоди та неправомірного відображення відповідачем відповідних даних у системі персоніфікованого обліку суд не встановив підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внести заявлені позивачем зміни до відомостей за формою ОК-5. Тому ця позовна вимога також не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваного наказу, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua