Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №766/17614/24 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/17614/24 Головуючий у 1 інстанції: Іванцова Н.К.

Номер провадження: 33/819/188/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Базіль Л.В., секретар Манько К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Погрібної Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового рішення.

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Короткий зміст клопотання про поновлення строку.

09 жовтня 2026 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Погрібна Т.С. через систему «Електронний суд» звернулась з апеляційною скаргою на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2025 року, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні, викладеному в апеляційній скарзі, захисник зазначила, що у цій справі наявна сукупність конкретних та об`єктивних обставин, які перешкодили ОСОБА_1 своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, а саме: судовий розгляд справи відбувся за відсутності апелянта; судова кореспонденція направлялася за адресою, яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання ОСОБА_1 ; апелянт у зв`язку з проходженням військової служби фактично не проживав за місцем реєстрації; у протоколі не зазначено конкретної дати та часу судового розгляду; адреса суду в протоколі зазначена із використанням назви вулиці, яка на момент складання протоколу вже була змінена; SMS-повідомлення було направлено на номер телефону, який відрізняється від фактичного номера телефону апелянта; у матеріалах справи відсутня письмова згода ОСОБА_1 на отримання судових повідомлень за допомогою SMS; матеріали справи не містять належного доказу вручення ОСОБА_1 копії постанови від 11 лютого 2025 року; апелянт тривалий час проходив військову службу, у тому числі виконував завдання в районах ведення бойових дій; апелянт не мав реальної можливості своєчасно дізнатися про ухвалення постанови та її зміст. За таких обставин пропуск строку на апеляційне оскарження не може розглядатися як наслідок свідомої бездіяльності або навмисного зволікання ОСОБА_1 .

Явка учасників провадження в судове засідання.

ОСОБА_1 та його захисник Погрібна Т.С. у судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 22.10.2026 року захисник Погрібна Т.С. через систему «Електронний суд» подала до апеляційного суду заяву, в якій просила провести розгляд справи у призначеному судовому засіданні 27 жовтня 2026 року за її відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .

За змістом ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає за можливе розглянути клопотання захисника Погрібної Т.С. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за їх відсутності.

Висновки щодо строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 11.02.2025 року, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.

Таким чином, законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді з моменту її винесення, а не з моменту отримання копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності чи її захисником. Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Безпідставне поновлення строку на оскарження рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується стороною захисту, що Херсонським міським судом Херсонської області вживалися заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, а саме шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті суду, а також шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення Дніпропетровська область, м. П`ятихатки, вул. Дніпровська, буд. 3.

Не заперечується стороною захисту і факт обізнаності ОСОБА_1 щодо складення 13.10.2024 року стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

11.02.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області розглянув справу

№ 766/17614/24 за відсутності ОСОБА_1 та виніс постанову, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

11 лютого 2025 року міський суд скерував копію постанови від 11.02.2025 року на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , проте відомості про її вручення в матеріалах справи відсутні (а.с.22).

За інформацією ЄДРСР, яка є відкритою та загальнодоступною, судове рішення направлено до Реєстру 14.02.2025, а з 17.02.2025 р. забезпечено надання загального доступу.

ОСОБА_1 був обізнаний про складення стосовно нього протоколу, який розглядався Херсонським міським судом Херсонської області.

З огляду на положення ч.2 ст.294 КУпАП судове рішення у цій справі могло бути оскаржене в апеляційному порядку до 21.02.2025 року (включно).

Разом з тим, апеляційну скаргу захисник Погрібна Т.С. скерувала до суду через систему «Електронний суд» лише 09.10.2026 року, тобто поза межами строку, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП, а саме через 1 рік 7 місяців.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, захисник посилається на те, що судовий розгляд справи відбувся за відсутності апелянта; судова кореспонденція направлялася за адресою, яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання ОСОБА_1 ; апелянт у зв`язку з проходженням військової служби фактично не проживав за місцем реєстрації; у протоколі не зазначено конкретної дати та часу судового розгляду; адреса суду в протоколі зазначена із використанням назви вулиці, яка на момент складання протоколу вже була змінена; SMS-повідомлення було направлено на номер телефону, який відрізняється від фактичного номера телефону апелянта; у матеріалах справи відсутня письмова згода ОСОБА_1 на отримання судових повідомлень за допомогою SMS; матеріали справи не містять належного доказу вручення ОСОБА_1 копії постанови від 11 лютого 2025 року; апелянт тривалий час проходив військову службу, у тому числі виконував завдання в районах ведення бойових дій; апелянт не мав реальної можливості своєчасно дізнатися про ухвалення постанови та її зміст.

Апеляційний суд дійшов висновку, що викладені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними у розумінні вимог процесуального законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Апеляційний суд зауважує, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, слід дійти висновку, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що з 13.10.2024 року ОСОБА_1 був обізнаний про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, з 17.02.2025 р. в ЄДРСР, інформація в якому є відкритою було забезпечено надання загального доступу до постанови суду від 11.02.2025 р.

Також, 02 травня 2025 року державним виконавцем Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 77787389 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн, що свідчить про те, що у травні 2025 року ОСОБА_1 вже був обізнаний про результати розгляду цієї справи. Проте, до 09.10.2026 року рухом справи він не цікавився, з будь-якими заявами, клопотаннями чи повідомленнями до Херсонського міського суду Херсонської області не звертався.

Отже, протягом майже двох років (з моменту складання протоколу (13.102024 р.) до моменту скерування апеляційної скарги – 09.10.2026 р.) ОСОБА_1 проявляв пасивну процесуальну поведінку та не вчинив жодних дій, спрямованих на реалізацію свого права на оскарження постанови суду.

Щодо посилань захисту, на те, що ОСОБА_1 виконував завдання в районах ведення бойових дій, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, то апеляційний суд звертає увагу на таке.

Із довідки військової частини НОМЕР_1 № 31/0464 від 31 жовтня 2025, долученої до апеляційної скарги слідує, що виконання ОСОБА_1 завдань, пов`язаних з заходами, необхідними для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, припинились 31.01.2025 року, тобто до винесення 11.02.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому слід звернути увагу на те, що безпосередня участь ОСОБА_1 у відповідних заходах не була безперервною.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, сукупність указаних обставин свідчать про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.

За викладеного, апеляційний суд вважає, що поважних причин, які б безумовно свідчили про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, не наведено та апеляційною інстанцією не встановлено, а тому в задоволенні заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, апеляційну скаргу відповідно до ст. 294 КУпАП необхідно повернути апелянту.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати наведені захисником Погрібною Тетяною Сергіївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Погрібної Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 11.02.2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В. Базіль