Суд: Херсонський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №766/9741/20
Суддя: Базіль Л. В.
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 766/9741/20 Головуюча у 1-й інстанції: Зубов О.С.
Номер провадження: 33/819/155/26 Доповідач Базіль Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2026 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Базіль Л.В., секретар Манько К.М. за участю представника ОСОБА_1 , адвоката Бобрика Олексія Артуровича, представника Південної митниці Квасниці Юрія Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями (уточненнями) представника ОСОБА_1 , адвоката Бобрика Олексія Артуровича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Казахської ССР, громадянина російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 472 МК України
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст постанови суду першої інстанції.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 481385 грн 17 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 замість конфіскації товару, вартість предметів правопорушення в сумі 481385 грн 17 коп. Грошові кошти в сумі 962 770 грн 34 коп., що були перераховані ОСОБА_1 на рахунок Чорноморської митниці Держслужби згідно платіжного доручення № 16 від 16.01.2020 року, в рахунок забезпечення стягнення штрафу та конфіскації предмета правопорушення, перераховано до державного бюджету України. Решту грошових коштів в розмірі 27218 грн 82 коп. повернуто ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь: держави судовий збір в сумі 454,00 грн; на користь Чорноморської митниці Держслужби витрати за проведення судової експертизи в сумі 2160,00 грн.
За постановою судді, ОСОБА_1 15.01.2020 року, під час здійснення митного контролю та оформлення т/х «Suzanna D», прапор Мальта, в зоні митного контролю митного поста «Миколаїв-морський» в Миколаївському морському порту, причал №1, не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність на борту судна паливного мазуту в кількості 26,776 тон та дизельного пального в кількості 3,532 тон вартістю 494994 грн 58 коп., які були виявлені під час проведення огляду паливних танків вказаного судна.
Суддя кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.472 МК України, а саме недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись з наведеною постановою суду, представник ОСОБА_1 , адвокат Бобрик О.А. подав апеляційну скаргу з доповненнями та уточненнями до неї у яких, просить скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2021 року та закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України. Зобов`язати митницю у Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі повернути ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» 989 989 грн 16 коп., перерахованих на рахунок Чорноморської митниці Держслужби в якості гарантування сплати штрафу і вартості предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0013/50800/20 від 15.01.2020 в установленому законом порядку.
Апелянт вказує, що постанова суду є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Посилається на те, що 15.01.2020 року співробітниками Чорноморської митниці Держслужби на борту судна «SUZANNA D», прапор Мальта був складений протокол про порушення митних правил №0013/50800/20 від 15.01.2020 року за ст. 472 МК України стосовно капітана судна ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 було заявлено в Декларації про суднові припаси (IMO Ships stores declaration) від 15.01.2020 року про наявність на борту судна 593 тон паливного мазуту і 70,1 тон дизельного пального. Того ж дня в ході проведення огляду паливних танків судна було виявлено, що на судні знаходиться 619,94 тон паливного мазуту та 73,632 тон дизельного пального, що на 26,776 тон паливного мазуту і на 3,532 тон дизельного пального більше, ніж було задекларовано апелянтом. Захисник вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність Митницею фактичної кількості пального наявного у паливних танках Судна на момент складання протоколу. Звертає увагу апеляційного суду на те, що визначена посадовими особами митниці кількість паливного мазуту і дизельного пального на судні не відповідає дійсності, оскільки посадовими особами митниці допущені помилки при проведені процедури замірів і підрахунку кількості паливного мазуту на судні, що підтверджується експертним висновком Національного університету «Одеська морська академія». Також, вважає, що посадова особа Митниці – Свєтличний Л.Є., який здійснював вимірювання і розрахунки наявного в танках Судна паливного мазуту та дизельного пального не відповідає вимогам спеціаліста з вимірювання кількості пального на морських судах, оскільки не має відповідної кваліфікації. А тому висновок суду про те, що вимірювання кількості пального проводилось «уповноваженою» на те особою є хибним.
Звертає увагу на те, що згідно вимог митного законодавства України ОСОБА_1 , як капітан судна не був зобов`язаний подавати Декларацію про суднові припаси від 15.01.2020 року та декларувати суднові припаси наявні на судні під час відбуття останнього за митну територію України. Зауважує, що згідно до законодавства України подання декларації про суднові припаси вимагається тільки при прибутті судна на територію України (ст. 225 МК України), однак при відбутті судна за межі України подання такої декларації не вимагається (ст. 229 МК України). Відповідні положення також містяться у п. 2.11.2 частини D розділу 2 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства, 1965 року. Також, відповідно до п.18 розділу 4 (припаси) Спеціального додатку J Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур під час від`їзду морського (річкового) судна з митної території окрема декларація на припаси не вимагається. На виконання вимог ст.225 МК України, при прибутті на митну територію України 10.01.2020 року капітан судна ОСОБА_1 подав митниці Декларацію про суднові припаси від 10.01.2020 року (на прибуття), якою декларував наявне на судні пальне. Поповнення судновими припасами судно, під час перебування у Миколаївському морському порті, не здійснювало. За таких обставин, захист, вважає, що при покиданні судном митної території України подання Декларації про суднові припаси від 15.01.2020 року (на вибуття) не було обов`язковим відповідно до МК України і наведених положень Конвенцій, які є частиною законодавства України з питань митної справи (ч.1ст.1 МК України). За викладеного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не мав обов`язку по декларуванню суднових припасів під час відбуття судна за межі митної території України, то в його діях на думку захисту відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки остання передбачає відповідальність тільки у разі недекларуванні товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Звертає увагу на те, що посадові особи Митниці здійснили митний огляд Судна, з порушенням законодавства України, а Акт огляду не може вважатись належним доказом фіксування результатів митного огляду Судна, оскільки митницею не надано жодних доказів того, що на час проведення митного огляду судна існували законні та обґрунтовані підстави вважати, що судно рухалось за маршрутом, що є типовим для переміщення товарів, які є предметами контрабанди та порушення митних правил. За відсутності таких доказів у посадових осіб митниці не було підстав для проведення митного огляду судна.
Адвокат вказує, що суд не звернув уваги на те, що протокол про порушення митних правил складений неуповноваженою особою, а тому він є недопустимим доказом у справі. Так, відповідно до ст.494 МК України протокол про порушення митних правил має складати тільки та посадова особа, яка виявила правопорушення. Вказує, що зі змісту протоколу вбачається, що підставою для його складення було виявлення незадекларованих суднових припасів, які були виявлені в ході проведення митного огляду судна, який відповідно до Акту огляду, проводився посадовими особами Миколаївської митниці ДФС, а відтак право на складання протоколу мала посадова особа Миколаївської митниці ДФС, яка виявила порушення митних правил у ході проведення митного огляду, а не Чорноморської митниці Держслужби.
Звертає увагу на той факт, що капітан судна не був залучений до участі у замірах кількості і розрахунку виявленого посадовими особами митниці пального, наявного на судні, хоча з моменту прибуття митників на судно і до моменту залишення ними судна, капітан не покидав кают-компанію на судні. В порушення положень ч.6 ст.338 МК України, відповідно до яких огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності – за умови залучення не менше ніж двох понятих( як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими. Зі змісту протоколу опитування в справі про порушення митних правил №0013/5080/20 від 18.05.2020 р. вбачається, що вимірювання пального і розрахунки пального відбувалось у присутності старшого механіка Судна, ОСОБА_2 та іншого механіка судна та посадової особи Митниці, ОСОБА_3 . При цьому посадова особа Митниці не залучала жодних понятих. У акту огляду не міститься жодних відміток про те, що апелянт відмовився від участі у проведенні митного огляду судна. До того ж Акт огляду складений на українській мові, якою ОСОБА_1 не володіє, і на час його підписання, ОСОБА_1 не був наданий перекладач. Не залучаючи капітана судна до процедури митного огляду судна, посадові особи митниці позбавили його можливості вказати посадовим особам митниці на неправильність здійснення ними замірів і розрахунку кількості паливного мазуту, а також впевнитись у об`єктивності проведеного огляду у цілому.
Звертає увагу на те, що митний огляд судна проведений без відповідного рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов`язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, як того вимагають приписи ст.338 МК України. Оскільки митний огляд судна проведений без рішення керівника митниці, то результати такого огляду, відображені у Акті огляду, є також незаконними.
Також вказує, що митний огляд судна проводився без застосування системи управління ризиками, які б визначили необхідність проведення митного огляду судна, його обсяг та товари, відносно яких був виявлений ризик.
Апелянт вважає, що оскільки акт огляду був отриманий незаконним шляхом, то обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні митних правил не може ґрунтуватись на підставі Акту огляду, який на думку апелянта є недопустимим доказом у цій справі.
Вказує на те, що протокол про порушення митних правил не відповідає вимогам ст. 494 МК України і є неналежним доказом, оскільки в ньому відсутня інформація про ідентифікуючі ознаки предметів порушення митних правил. Зазначає, що як слідує із змісту протоколу, то посадові особи митниці виявили на судні начебто незадекларовані 26,777 тон паливного мазуту та 3,532 тон дизельного пального, тоді як станом на 15.01.2020 року на судні знаходились різні марки паливного мазуту, а саме мазут марки VLSFO 0,5 та паливний мазут марки IFO-380. Зазначає, що санкція ст.472 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100% вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів. А відтак, суд, призначаючи розмір штрафу апелянту, мав би належним чином встановити достовірну вартість паливного мазуту і дизельного пального, які були виявлені посадовими особами Митниці, однак таких доказів у матеріалах справи не має. Так, згідно експертного висновку №120-0342 від 06.05.2020 р. слідує, що вартість товару паливний мазут VLSFO у кількості 26,766 тон, та товару «дизельне пальне» марки MGO, у кількості 3,532 тон, станом на 15.01.2020 року – визначити не вдалося можливим через відсутність достовірної інформації. Крім того, звертає увагу на те, що експерт, який підготував висновок, вийшов за рамки поставленого йому митницею запитання щодо вартості паливного мазуту і дизельного пального і самостійно вирішив встановити середню вартість паливного мазуту і дизельного пального. Але апелянт, зауважує, що для цілей визначення розміру санкцій, передбачених ст.472 МК України, не може використовуватись «середня вартість» предметів правопорушення. Вартість предметів правопорушення може встановлюватися тільки виходячи з їх реальної ринкової вартості.
Покликаючись на ч. 9 ст. 495 МК України апелянт вважає, що акт огляду не підпадає під перелік доказів, тому він не може бути доказом у даній справі про порушення митних правил.
Крім того, звертає увагу, що посадові особи митниці порушили право капітана на користування послугами кваліфікованого перекладача під час висунення звинувачень про порушення митних правил України.
За викладеного апелянт вважає, що наявні правові підстави для скасування постанови і закриття провадження у справі.
23.09.2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Бобрик О. А. надав додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу апеляційного суду на те, що під час проведення митного огляду тх «Suzanna D» (далі - Судно) 15.01.2020 року посадовими особами Митниці стосовно апелянта були складені два протоколи про порушення митних правил за ст. 472 МК України: за недекларування паливного мазуту та дизельного пального, який є предметом розгляду даної справи (протокол про ПМП №0013/50800/20 від15.01.2020 року) та за недекларування хімічних речовин у палубних приміщеннях Судна (протокол про ПМП
№ 0014/50800/20 від 15.01.2020 року). Фактично розділили один доказовий епізод на два провадження лише за видом припасів (предмети правопорушення), хоча спільними залишаються джерело доказів, порядок їх одержання та правовий режим декларування суднових припасів при вибутті Судна.
15.12.2025 року Херсонським апеляційним судом була винесена Постанова по справі № 766/10625/20 за результатами розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності апелянта за Протоколом про ПМП № 0013/50800/20 від 15.01.2025 року (далі - Постанова), відповідно до якої справа була закрита у зв`язку з відсутністю у діях Апелянта складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України. Повторно звертає увагу апеляційного суду на відсутності у апелянта обов`язку по декларуванню суднових припасів під час відбуття судна за межі митної території України, оскільки доказів того, що на Судно доставлялись нові суднові припаси під час його стоянки в Миколаївському морському торговельному порту в матеріалах справи відсутні. Крім того, стверджує про порушення процедури проведення митного огляду Судна, оскільки апелянт не був присутній під час митного огляду палубних приміщень судна, присутність якого у відповідності до ст. 249, ст. 338 МК України, Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (затв. наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 року No 1316) під час митного огляду Судна була обов`язковою. Відтак, Акт огляду є недопустимим доказом у справі. Звернув увагу на відсутність ідентифікуючих характеристик предмета правопорушення як у протоколі про порушення митних правил, так і в Акті огляду.
У той же час, Апелянт звертав увагу суду першої інстанції на те, що на борту Судна знаходились різні марки паливного мазуту та дизельного пального і не зазначення посадовими особами індивідуальних ознак начебто незадекларованого палива виявленого під час митного огляду, не дозволяє встановити предмет порушення митних правил. Зазначені обставини враховані Херсонським апеляційним судом в постанові у справі №766/10625/20, які на думку представника, мають преюдиційне значення для дійсної справи і мають бути враховані апеляційним судом, оскільки у цих справах беруть участь ті самі особи (Апелянт і Митниця) і обидва протоколи про порушення митних правил відносно Апелянта складені за результатами одно й того ж митного огляду Судна. Вказує, що хоча положеннями МК України та КУпАП не закріплений інститут преюдиції, у той же час вказані нормативні акти не містять жодних обмежень на застосування аналогії при застосуванні норм процесуального характеру (порядку розгляду справи). У зв`язку з наведеним Апелянт вважає, що у даному випадку можливе застосування за аналогією закону положень ч. 4 ст. 78 КАС які визначають, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Європейський суд з прав людини допускає, що різні суди можуть дійти відмінних висновків у подібних справах, коли такі висновки є раціональними та належно вмотивованими (Stoilkovska v. the former Yugoslav Republic of Macedonia, заява № 29784/07, § 46, рішення від 18.07.2013 року). У цій справі вимога до мотивування є ще вищою, оскільки йдеться не просто про схожі обставини, а про одну особу, одну подію та один первинний доказ. До того ж за ст. 495 МК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність порушення митних правил та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; такі дані встановлюються, зокрема, іншими документами.
На думку Апелянта Постанова є щонайменше таким документом і підлягає оцінці в сукупності з матеріалами справи.
Узагальнені аргументи інших учасників провадження.
У запереченнях на доповнення апеляційної скарги на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2021 року представник Чорноморської митниці Держслужби, О.Бакулин, зазначив наступне: щодо тверджень скаржника про допущення посадовими особами Митниці помилок при проведенні процедури замірів і підрахунку кількості паливного мазуту на Судні.
15.01.2020 р. в ході проведення огляду судна SUZANNA D, прапор Мальта, головним державним інспектором митниці Свєтличним Л.С. виявлено, що фактично у паливних танках на судні знаходиться 619,94 тон паливного мазуту та 73,632 тон дизельного пального, що на 26,776 тон паливного мазуту та на 3,532 тон дизельного пального попередньою вартістю 494 994 грн 58 коп. більше, ніж було задекларовано капітаном т/х «SUZANNA D», прапор Мальта, ОСОБА_1 . Заміри та підрахунки кількості паливного мазуту та дизельного пального проводились в присутності старшого механіка судна ОСОБА_2 .. При цьому, старший механік судна також самостійно здійснював заміри та підрахунки пального, які були ідентичними.
Вважає, що наданий адвокатом висновок Національного університету «Одеська морська академія» є не допустимим та не належним доказом у справі, так як виданий установою, яка не має право проводити експертизи у справах про порушення митних правил; вказаний висновок не відповідає критеріям, викладеним у Законі № 52/95-ВР; жодні дослідження пов`язані з вимірюванням та розрахунками пального на борту судна т/х «SUZANNA D», не проводилися; у висновку містяться лише припущення про правомірність дій капітана судна при вимірюванні пального 15.01.2020р.; висновок має рекомендаційний характер; щодо обов`язку капітана декларувати суднові припаси шляхом заявлення точних відомостей про їх найменування та кількість вказав, що таке питання визначено законодавчими актами з питань митної справи, зокрема вимогами п.п. в) п. 2 ч.1 ст. 335 МК України, відповідно до яких перевізники на водному транспорті, надають органу доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, на припаси, які знаходяться на борту такого транспортного засобу, декларацію про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість.
Аналогічна правова норма щодо декларування припасів, міститься і у Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року. Зазначає, що хоча п. 2.11.2 підрозділу D «кількість примірників документів, що вимагаються при відправленні судна» розділу 2 додатку до Конвенції, рекомендована практика, тобто бажана, но не обов`язково, передбачено, що при відправленні судна не слід вимагати окремої Декларації про суднові припаси, які вже вказані в декларації при прибутті, або у відношенні припасів, прийнятих на борт в порту і включених в інший митний документ, представлений в тому ж порт, проте вважає, що слід застосовувати п.19 розділу 4 (припаси) Спеціального додатку J Конвенції про спрощення, тобто обов`язковим для застосування, є стандартне правило, згідно з яким, коли митна служба вимагає декларацію на припаси, завантажені на борт морських (річкових) або повітряних суден, що відбувають з митної території, інформація, передбачувана декларацією, обмежується мінімуму даних, необхідних для здійснення митного контролю. Тому, вважає, що декларування суднових припасів при їх переміщенні через митний кордон (при ввезені або вивезені за межі митної території) є обов`язковим.
Щодо тверджень апелянта про те, що Акт огляду від 15.01.2020 р. є недопустимим доказом у цій справі, вказує, що складання Акту огляду передбачено ч.8 ст.338 МК України, а його форма встановлена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 636, а тому цей документ є офіційним документом, що посвідчує юридичні факти, а саме результати застосування однієї із форм митного контролю – митного огляду, а відтак є допустимим доказом. Звертає увагу на те, що зазначений акт капітан т/х SUZANNA D, ОСОБА_1 підписав без зауважень.
Щодо відсутності рішення керівника митного органу про проведення митного огляду зазначив, що пунктом 5 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467, до однієї із підстав для проведення огляду є переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил. При наявності підстав, визначених у наведеній постанові, та відповідно до п.п.17,18 Схеми митного контролю, огляд судна може бути проведено без рішення керівника митного органу, необхідність такого огляду визначається старшим зміни та митного наряду безпосередньо на борту судна з повідомленням про початок огляду капітана судна. Оскільки згідно з даними зазначеними у Генеральній декларації від 15.01.2020 р. попереднім портом відвідування т/х SUZANNA D, прапор Мальта, був порт ISKENDERUN (Туреччина), тобто судно переміщувалося за маршрутом, який є типовим для перевезення предметів контрабанди – наркотичних засобів (герої, канабіс, тощо), а відтак існувала ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Вищезазначена підстава для проведення огляду т/х SUZANNA D, прапор Мальта, була зазначена у п.4 Акту огляду. Також, з метою перевірки достовірності відомостей, зазначених у поданих для митного контролю та оформлення документів, у тому числі IMO SHIP,S STORES DECLARATION від 15.01.2020, старшим зміни та митного наряду було прийнято рішення на проведення часткового митного огляду транспортного засобу – т/х SUZANNA D, прапор Мальта, про що було повідомлено капітану цього судна та морському агенту. За наведеного вважає, що 15.01.2020 року на законних підставах було проведено огляд т/х SUZANNA D, прапор Мальта, при цьому було виявлено порушення митних правил, що зафіксовано у протоколі про порушення митних правил №0013/50800/20. Зазначений протокол про порушення митних правил був складений негайно після виявлення ознак порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України. Необхідності у проведені митного обстеження не було, так як митне правопорушення вже було задокументовано згідно з протоколом №0013/50800/20 від 15.01.2020 р.
Щодо вини капітана у вчиненому порушенні митних правил, вказав, що до об`єкту правопорушення, передбаченого ст.472 МК України відноситься порядок декларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ст.ст.257,335 МК України, перевізник зобов`язаний здійснити декларування товарів-суднових припасів, тобто заявити за встановленою формою – у декларації про суднові припаси, точні відомості про вказані товари: мету їх переміщення, найменування та кількість. Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення може характеризуватися як умисною, так і необережною формою вини. Також, правопорушення митних правил, передбачене ст.472 МК України, містить формальний склад правопорушення та не передбачає у якості обов`язкової ознаки наявність шкідливих наслідків, а тому твердження захисника про те, що дії капітана не призвели і не могли призвести до шкідливих наслідків, а тому не має і вини у формі умислу чи необережності у діях капітана не відповідають вимогам законодавства.
Щодо недопустимості протоколу про порушення митних правил, як доказу, зазначив, що протокол №0013/50800/20 складено за участю перекладача, співробітника Чорноморської митниці Держслужби ОСОБА_4 , який володіє російською мовою та якому було роз`яснено обов`язок точно і у повному обсязі здійснити переклад, про що у протоколі є відповідний підпис ОСОБА_4 . Як перекладач може виступати посадова особа органу доходів і зборів, що відповідає вимогам ст.503 МК України. Протокол про порушення митних правил з роз`ясненням прав, передбачених ч.4 ст.494, ст.498 МК України, ст.63 Конституції України було усно перекладено з української на російську мову та зачитано на російській мові громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , на підтвердження чого він особисто поставив у відповідній графі протоколу підпис. Будь-яких заяв, клопотань або зауважень (усних, письмових) щодо перекладу змісту протоколу, необхідності залучення перекладача від нього не надходило.
Вважає, що адміністративний протокол про ПМП №0013/50800/20 від 15.01.2020 р. складено обґрунтовано, відповідно до вимог ст.494 МК України, зібрані у справі докази доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного розгляду.
Під час апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_1 , адвокат Бобрик О.А. приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надав пояснення на підтримання доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням доповнень та уточнення до неї.
ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Херсонського апеляційного суду, оскільки іншим шляхом повідомити ОСОБА_1 , громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , наразі не має можливості, з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з російською федерацією.
Адвокат Бобрик О.А. вважав можливим здійснити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , вказавши про узгодженість із ним позиції захисту.
Представник митниці Квасниця Ю.А. приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Позиція апеляційного суду.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Бобрик О.А., представника митниці, Квасниці Ю.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2021 року стосовно ОСОБА_1 було складено протокол від 15.01.2020 р. за №0013/50800/20 за порушення митних правил за ст.472 МК України, яка передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
А саме за те, що ОСОБА_1 , 15.01.2020 р., під час здійснення митного контролю та оформлення т/х «Suzanna D», прапор Мальта, в зоні митного контролю митного поста «Миколаїв-морський» в Миколаївському морському порту, причал №1, не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність на борту судна паливного мазуту в кількості 26,776 тон та дизельного пального в кількості 3,532 тон вартістю 494994 грн 58 коп., які були виявлені під час проведення огляду паливних танків вказаного судна.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходячи з положень ст.335 МК України, відповідно до яких перевізники на водному транспорті, надають органу доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, на припаси, які знаходяться на борту такого транспортного засобу, декларацію про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість, вважав, що капітан судна зобов`язаний вказувати у декларації про суднові припаси дані про найменування припасу та його кількості як при ввезені на територію України так і при вивезенні.
Та, оскільки ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність на борту судна паливного мазуту в кількості 26,776 тон та дизельного пального в кількості 3,532 тон вартістю 494994 грн 58 коп., які були виявлені під час проведення огляду паливних танків вказаного судна, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Проте, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Питання притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил крім положень МК України, регулюються і нормами КУпАП, за ст.7 якого, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 8 МКУ визначено, що митна справа здійснюється, зокрема на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення – сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
За змістом ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Виходячи із зазначених норм права слід дійти висновку, що підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Відповідно до положень ст.472 МКУ в редакції станом на 15.01.2020 р. - порушенням митних правил визнається - недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Виходячи із аналізу вказаної норми права, слідує, що предметом доказування для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України, серед іншого, зокрема є доведення обов`язку декларувати за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які переміщуються через митний кордон України, предметів правопорушення та вартість незадекларованого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується правопорушення, передбачене ст.472 Митного Кодексу України, а саме те, що він не заявив точних та достовірних відомостей у Декларації про суднові припаси від 15.01.2020 року про суднові припаси Судна при переміщенні їх через митний кордон під час відбуття Судна за межі митної території України.
Відповідно до ч.4 ст. 225 Митного Кодексу, окрема митна декларація або документ, що її замінює, на припаси, які залишаються на борту транспортного засобу, не подається.
За змістом ч. 2 ст. 229 Митного Кодексу України, під час відбуття транспортного засобу комерційного призначення за межі митної території України окрема митна декларація або документ, що її замінює, на припаси, що знаходилися на такому транспортному засобі на момент його прибуття на митну територію України, не вимагаються.
Зазначені положення національного законодавства узгоджуються із положеннями, які закріплені в Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р. Згідно з п. 2.11.2. підрозділу D «Кількість примірників документів, що вимагаються при відправлені судна» розділу 2 Додатку до Конвенції, при відправленні з порту не слід вимагати нової Декларації про вантаж у відношенні вантажу, який уже зазначений в декларації при прибутті в цей порт і залишається на борту, при відправленні судна не слід вимагати окремої Декларації про суднові припаси, які вже вказані в декларації при прибутті, або у відношенні припасів, прийнятих на борт в порту і включених в інший митний документ, представлений в тому ж порту.
Відповідно до положення пункту 18, 19 Розділу 4 (Припаси) Спеціального додатку J Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, рекомендоване правило, під час від`їзду морського (річкового) судна з митної території окрема декларація на припаси не вимагається.
Коли митна служба вимагає декларацію на припаси, завантажені на борт морських (річкових) або повітряних суден, що відбувають з митної території, інформація, передбачувана декларацією, обмежується мінімумом даних, необхідних для здійснення митного контролю. Ці положення стосуються припасів, які завантажені на борт судна на митній території країни.
За обставинами цієї справи судно SUZANNA D, прапор Мальта прибуло на митну територію України (Миколаївський морський порт) 10.01.2020 року та при прибутті капітан судна подав митниці Декларацію про суднові припаси від 10.01.2020 року, якою задекларував наявне на судні пальне.
Відомостей про те, що з 10.01.2020 р. по 15.01.2020 р. у період перебування судна в Миколаївському морському порті, здійснювалося поповнення Судна судновими припасами( пальним), матеріали справи не містять.
Тлумачення ч.4 ст.225 та ч.2 ст.229 Митного Кодексу України в сукупності із положеннями Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року дає підстави для висновку, що у разі, коли судно відбуває з митної території вимагати нової декларації про суднові припаси, які уже зазначені в декларації при прибутті в цей порт і залишилися на борту не слід.
За наведеного, апеляційний суд вважає цілком обґрунтованими доводи захисника Бобрика О.А. про те, що при відбутті Судна за межі митної території України подання декларації про суднові припаси від 15.01.2020 року (на вибуття) не було обов`язковим. Крім того, захистом правильно зауважено, що подання ОСОБА_1 декларації про суднові припаси 15.01.2020 р., подання якої за фактичних обставин цієї справи та у відповідності до вище наведених норм права було не обов`язковим, не може бути наслідком адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного Кодексу України, не врахував фактичних обставин цієї справи, а саме того, що при прибутті т/х SUZANNA D, прапор Мальта на митну територію України капітаном судна, як того вимагають положення ст.225, п.2 ч.1 ст.335 МК України було подано відомості про суднові припаси, які наявні на судні на момент прибуття в порт України, в тому числі і щодо пального, та не звернув уваги, що судно знаходячись під митним контролем з 10.01.2020 р. по 15.01.2020 р. не здійснювало загрузку пального на судно, а відтак у такому випадку слід було керуватися положеннями ч.2 ст.229 МК України, які є спеціальними по відношенню до ст.335 МК України.
Отже, хибним є висновок суду першої інстанції про те, що капітан судна «SUZANNA D», ОСОБА_1 під час відбуття вказаного транспортного засобу комерційного призначення за межі митної території України зобов`язаний був подавати декларацію про суднові припаси, які ним вже були задекларовані при прибутті судна на митну територію України, і які не поповнювалися протягом часу, коли судно знаходилось під митним контролем України.
Без належної правової перевірки залишені судом першої інстанції твердження представника ОСОБА_1 , адвоката Бобрика О.А. щодо невідповідності протоколу про порушення митних правил від 15.01.2020 року № №0013/50800/20 вимогам ст.494 МК України.
Перевіряючи зазначені твердження адвоката Бобрика О.А. апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.4944 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:
1) дату і місце його складення;
2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;
4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;
5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;
6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу;
8) інші необхідні для вирішення справи відомості.
Дослідивши протокол про порушення митних правил №0013/50800/20 від 15.01.2020 року, апеляційний суд встановив, що при його складанні уповноваженою особою митного органу предмет правопорушення був описаний загальними фразами, а саме, як паливний мазут, та дизельне пальне без зазначення індивідуальних ознак такого палива.
За твердженнями адвоката Бобрика О.А., які документально підтверджені матеріалами справи станом на 15.01.2020 року на судні знаходились різні марки паливного мазуту. Так, згідно Бункерної розписки №0140276 від 10.12.2019 року, у порту Стамбул судно завантажило у паливні танки 160 тон паливного мазуту марки IFO -380; також на судні знаходився паливний мазут марки VLSFO 0,5%(відповідно до Бункерної розписки №214/TR від 22.12.2019 року .
Відхиляючи твердження адвоката Бобрика О.А. щодо невідповідності протоколу про порушення митних правил від 15.01.2020 року № №0013/50800/20 вимогам ст.494 МК України, суд першої інстанції посилався на наявність товаросупровідних документів та інших матеріалів справи, проте не звернув уваги, що такі документи не зазначені в протоколі про порушення митних правил, та залишив поза увагою, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно в межах тих обставин і щодо того предмета, які зазначені в протоколі.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.01.2020 року, який був проведений в ході митного контролю в супереч вимогам ст.338 Митного Кодексу України, за змістом якої в акті обов`язково зазначаються інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився, не містить ідентифікуючих ознак об`єкта контролю.
Отже, оскільки акт огляду, не дозволяє ідентифікувати об`єкт контролю, апеляційний суд погоджується з доводами захисту про те, що такий акт огляду не є належним доказом у справі.
Не може бути визнаний належним доказом на підтвердження вартості пального і експертний висновок №120-0342 від 06.05.2020 року, оскільки експертом визначалась вартість товару, а саме «паливний мазут» VLSFO та дизельне пальне марки MGO, які не були зазначені ні в протоколі, ні в акті огляду як предмети правопорушення. Крім того, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку була встановлена середня вартість зазначеного пального, що є неприпустимим, оскільки сума адміністративного стягнення у виді штрафу за ст. 472 КПК України встановлюється саме в залежності від вартості товарів.
Отже, за наявності встановлених апеляційним судом обставин, представником митного органу в судовому засіданні не надано суду раціонального пояснення стосовно того, за яким критерієм митний орган встановив вартість товару.
З огляду на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку, що надані митним органом матеріали не дають можливості зробити висновок, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
Використовуючи практику Європейського суду з прав людини щодо критеріїв Європейського Суду про виконання сторонами покладеного на них обов`язку (тягаря) доведення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку митним органом не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тому рішення міського суду не можна визнати законним та обґрунтованим.
Інші доводи наведені захистом в апеляційній скарзі (доповненнях до неї), апеляційний суд відхиляє, як такі що не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково прийнятними, а відтак оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України підлягає скасуванню з ухваленням нової про закриття провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заявлені в апеляційній скарзі вимоги про зобов`язання митниці у Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі повернути ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» 989 989 грн 16 коп., перерахованих на рахунок Чорноморської митниці Держслужби в якості гарантування сплати штрафу і вартості предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0013/50800/20 від 15.01.2020 не можуть бути задоволенні, оскільки не входять до переліку вирішення питань, окреслених в ч.4 ст.527 МК України.
Керуючись ст.ст.527,529, 531 МК України, ч.1 ст.247 КУпАП апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу з доповненнями (уточненнями) представника ОСОБА_1 , адвоката Бобрика Олексія Артуровича задовольнити частково.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 472 МК України закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення є остаточною іоскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В. Базіль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua