Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №591/6881/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/6881/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1491/26Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,за участю секретаря судового засідання – Баришевої А.І., захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Халупка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Халупка С.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 02 червня 2026 року о 10 год 09 хв у м. Суми по вул. Харківській, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen (державний номерний знак НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за згодою водія за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510» (результат – 0,57 проміле), з результатами огляду водій погодився. Своїми діями порушив пункт 2.9 «а» ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Халупко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак суд першої інстанції не застосував спеціальний порядок огляду, передбачений статтею 266-1 КУпАП, та не витребував із військової частини документи щодо проходження служби і маршруту руху. Також вказував на недоведеність справності та належної ідентифікації технічного приладу, питання щодо документального підтвердження його повірки, а також незгоду з законністю зупинки транспортного засобу.

Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_1 – адвокат Халупко В.М. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, відеозаписи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За приписами ст. ст. 245, 280, 251 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи на підставі належних і допустимих доказів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681738 від 02 червня 2026 року;

роздруківкою результату тесту № 601 від 02 червня 2026 року (0,57 проміле);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результат становить 0,57 проміле, із чим водій погодився;

відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано процес зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ознак сп`яніння, проходження огляду на місці за допомогою приладу «Drager» та згода водія з результатами тесту.

Доводи захисника про необхідність застосування до ОСОБА_1 спеціального порядку огляду, передбаченого статтею 266-1 КУпАП, є безпідставними. Положення статті 266-1 КУпАП не поширюються на військовослужбовців у випадках керування ними транспортними засобами на дорогах загального користування. Відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Відтак, порядок огляду водіїв на стан сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП із застосуванням технічних приладів працівниками поліції, застосовано правомірно.

Посилання апелянта на те, що суд не витребував від військової частини документи щодо проходження служби ОСОБА_1 та маршруту його руху, підлягають відхиленню, оскільки на суд не покладено обов`язку щодо збирання доказів з власної ініціативи, а клопотань про витребування вказаних матеріалів сторона захисту не заявляла. Крім того, наявність у особи статусу військовослужбовця за відсутності обставин крайньої необхідності не звільняє водія від відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Щодо порушеного стороною захисту питання стосовно технічного стану та документального підтвердження повірки газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», апеляційний суд зазначає таке.

По-перше, згідно з пунктом 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, перед проведенням огляду поліцейський інформує особу про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу. Як убачається з матеріалів справи та відеозапису з нагрудних камер, під час проведення огляду та складання протоколу водій ОСОБА_1 будь-яких вимог щодо надання таких документів не висловлював.

По-друге, роздруківка результатів тестування (чек тесту № 601 від 02 червня 2026 року) містить відмітку про дату калібрування приладу, що підтверджує його технічну справність та готовність до застосування на момент огляду.

По-третє, оскільки під час розгляду справи сторона захисту клопотань про витребування додаткових документів щодо повірки газоаналізатора не заявляла, суд, дотримуючись принципів змагальності та об`єктивності, позбавлений можливості здійснювати збирання доказів з власної ініціативи. За таких обставин, згода водія з результатами тесту (0,57 проміле) без висловлення зауважень щодо справності приладу свідчить про належність та допустимість вказаного доказу.

Законність зупинки транспортного засобу підтверджена наявними матеріалами провадження та положеннями ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Наявність у тексті рішення суду першої інстанції описки щодо дати складання протоколу є очевидною технічною помилкою, яка не ставить під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого рішення і не слугує підставою для його скасування.

Сукупність досліджених доказів у справі поза розумним сумнівом доводить наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до вимог статей 33–35 КУпАП, є співмірним вчиненому правопорушенню та достатнім для досягнення мети запобігання новим правопорушенням.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 294, 295 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Халупка С.В. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.