Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №592/4490/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/4490/26

Номер провадження 22-ц/816/2862/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),

суддів: Собини О.І., Сидоренко А.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 липня 2026 року, ухвалене у м. Суми у складі судді Зері Ю.О.,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

19 березня 2026 року АТ «Універсал банк» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано наступними обставинами.

06 червня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank», на підставі якого йому відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано платіжну картку з кредитним лімітом. Анкета-заява разом з Умовами та правилами обслуговування, Тарифами, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становлять договір, умови якого відповідач зобов`язався виконувати.

За умовами договору кредит надавався у формі поновлюваного кредитного ліміту для безготівкових розрахунків та отримання готівки. Відповідач зобов`язався повертати кредитні кошти, сплачувати проценти та щомісячні мінімальні платежі. Договором передбачено пільговий період до 62 днів, базову процентну ставку 3,1 % на місяць та збільшену ставку 6,2 % на місяць у разі прострочення.

Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого ліміту. Однак відповідач своєчасно заборгованість не погашав і щомісячних мінімальних платежів не сплачував. У зв`язку з простроченням понад 90 днів уся заборгованість стала простроченою. 28 грудня 2025 року банк направив відповідачу через мобільний застосунок повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості, проте її не було погашено, у зв`язку з чим кредит підлягав поверненню на вимогу банку.

За розрахунком позивача, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 51 981,37 грн, з яких 40 435,52 грн заборгованість за кредитом, 8 455,02 грн пеня та 3 090,83 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

АТ «Універсал Банк» просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором від 06 червня 2024 року в розмірі 51 981,37 грн, а також понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 липня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 06 червня 2024 року у розмірі 21 746,34 грн, а також 2 662,40 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами 06 червня 2024 року укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, у якій погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами поза межами пільгового періоду. Суд установив відсутність заборгованості за процентами та, урахувавши здійснені відповідачем платежі в загальному розмірі 18 689,18 грн, дійшов висновку про наявність заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 21 746,34 грн. Водночас, відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суд керувався положеннями пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими на період дії воєнного стану передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним рішенням суду, АТ «Універсал банк» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30235,03 грн та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі АТ «Універсал банк» наголошує на правомірності укладення електронного договору, погодженні відповідачем умов кредитування та законності нарахування процентів за ставками 3,1 % і 6,2 % на місяць. Також зазначає, що банк мав право спрямовувати кредитні кошти на погашення заборгованості за процентами за відсутності власних коштів відповідача на рахунку.

Вказує, що на підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідача до позовної заяви було надано виписку з особового рахунку та детальний розрахунок заборгованості, які є належними та допустимими доказами руху коштів, надання кредиту й розміру боргу. Водночас відповідач не надав доказів на спростування розрахунку банку та власного контррозрахунку, а тому доводи щодо неправильності визначення заборгованості є необґрунтованими.

Заперечує висновок про неправомірне зарахування сплачених відповідачем 18 689,18 грн на погашення пені та інших нарахувань замість основного боргу, посилаючись на те, що перше нарахування за порушення грошового зобов`язання відбулося 01 січня 2026 року, тоді як останній платіж відповідача здійснено 08 грудня 2025 року.

Вважає, що суд першої інстанції не повною мірою дослідив анкету-заяву, виписку з рахунку, розрахунок заборгованості та умови договору, що призвело до неправильного вирішення спору. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на відповідні постанови Верховного Суду щодо обов`язковості договору та доказового значення банківських виписок і розрахунку заборгованості.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Борох В.М., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки суд належним чином дослідив розрахунок заборгованості, врахував здійснені відповідачем платежі на загальну суму 18 689,18 грн та визначив фактичну заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21 746,34 грн.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

06 червня 2024 року АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок і встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок (а.с. 10).

Зі змісту анкети-заяви вбачається, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

У анкеті-заяві відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок в АТ «Універсал банк» у гривні НОМЕР_2 , та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному застосунку.

У пункті 2 анкети-заяви передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank було підписане позичальником власним УЕП в мобільному застосунку і є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору (а.с. 11).

Згідно п. 1 Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank відповідач: підтвердив отримання примірника договору в мобільному застосунку monobank; підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердив укладання договору; зобов`язався виконувати умови договору; підтвердив, що інформація про заплановану до отримання клієнтом фінансову послугу, вартість цієї послуги та інша інформація передбачена до надання, зокрема Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про платіжні послуги» надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті Банку.

Окрім того, в Запевненні клієнта до договору про надання банківських послуг monobank позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний застосунок або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.9).

Аналогічні умови наведені у паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем 06 червня 2024 року електронним підписом з особистим ключем, генерацію ключової пари засвідчено відповідачем у анкеті-заяві (а.с. 12).

На підтвердження позовних вимог банк надав витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, затверджених рішенням правління ПАТ «Універсал банк», оформленим протоколом № 23 від 29 травня 2024 року, а також Тарифи за продуктом «Чорна картка monobank» від 01 червня 2024 року, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 22-69).

На підставі підписаної цифровим підписом заяви клієнта від 06 червня 2024 року № 20.30.0010414945 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн, який надавався двома траншами по 10 000 грн кожен - 06 липня та 06 серпня 2024 року (а.с. 108, 112). Загальна вартість цього кредиту згідно з таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит становила 20 760 грн (а. с. 112).

На підставі підписаної цифровим підписом заяви клієнта від 05 серпня 2024 року № 20.30.0011286013 на отримання кредиту ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн. Загальна вартість цього кредиту згідно з відповідною таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит становила 14 560 грн (а. с. 113, 117).

Відповідно до виписки по рахунку з 06 червня 2024 року по 04 січня 2026 року ОСОБА_1 на картку було зараховано 20 000 грн відповідно до договору від 06 червня 2024 року №20.30.0010414945 та 10 000 грн відповідно до договору від 05 серпня 2024 року №20.30.0011286013 (а.с. 121-127).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 06 червня 2024 року станом на 04 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становила 51 981,37 грн, із яких: 40 435,52 грн залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 8 455,02 грн пеня, 3 090,83 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання, заборгованість за відсотками відсутня (а.с. 18).

Із наданого розрахунку вбачається, що у період з 06 червня 2024 року по 04 січня 2026 року відповідач користувався кредитними коштами та періодично вносив платежі на погашення заборгованості всього на загальну суму 18689,18 грн.

28 грудня 2025 року ОСОБА_1 направлялася вимога про повне повернення всієї суми заборгованості по кредиту – 51 682, 42 грн, яка є простроченою, а кредит переведено у статус «на вимогу» (а.с. 118)

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 526, частиною 1 статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 12 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Колегія суддів вважає доведеними належними та допустимими доказами факт укладення між сторонами кредитного договору від 06 червня 2024 року, надання відповідачу кредитних коштів та виникнення між сторонами договірних зобов`язань. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем анкети-заяви із використанням аналога власноручного підпису, заяви клієнта та запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, підписаних кваліфікованим електронним підписом, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Водночас надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» з додатками, не містять підпису відповідача, тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Судом встановлено, що умовами підписаної відповідачем анкети-заяви передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами пільгового періоду в розмірі 3,1 % на місяць. Отже, відповідач, підписавши анкету-заяву та підтвердивши ознайомлення з умовами кредитування, погодився зі сплатою процентів за користування кредитом у визначеному договором розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний не лише повернути кредит, а й сплатити проценти за користування ним. При цьому розмір процентів та порядок їх сплати визначаються договором відповідно до статті 1056-1 ЦК України.

З огляду на погодження сторонами процентної ставки за користування кредитними коштами, відповідні проценти є складовою договірного зобов`язання відповідача. Тому заборгованість за кредитним договором, яка включає основну суму кредиту та проценти за користування кредитними коштами, підлягає стягненню в зазначеному позивачем розмірі.

Із наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 04 січня 2026 року заявлена до стягнення сума 40 435,52 грн визначена як залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом, яка включає і заборгованість за процентами. Підстав для зменшення цієї суми з урахуванням сплачених відповідачем коштів до 21 746,34 грн колегія суддів не вбачає, оскільки надані позивачем розрахунки не дають підстав стверджувати, що внесені відповідачем кошти зараховувалися на погашення не передбачених договором грошових зобов`язань. Інших розрахунків (контррозрахунків) заборгованості відповідача перед банком останній суду не надав.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за кредитом підлягає зміні.

Щодо відмови у стягненні пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки спірні правовідносини виникли та існували в період дії воєнного стану в Україні, нарахована банком пеня не підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, зазначена позивачем складова заборгованості – за порушення грошового зобов`язання, не передбачена умовами кредитного договору. Позивач не заявляв вимог про стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, як правового наслідку прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги в цій частині наведених висновків суду не спростовують.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання є законним і обґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення в частині визначеної до стягнення суми заборгованості та в частині розподілу між сторонами судових витрат – зміні. У зв`язку з викладеним заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню у розмірі 40 435,52 грн.

Висновки суду щодо судових витрат

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову (на 77,8 %) та апеляційної скарги (на 61,8 %), із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 050 грн (2 662,4 грн х 77,8 %) за розгляд справи у суді першої інстанції та 2 468 грн (3 993,6 грн х 61,8 %) за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 липня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а абзац другий резолютивної частини - у такій редакції:

«Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 06 червня 2024 року у розмірі 40 435,52 грн та 2 050 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» 2 468 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повну постанову складено 27 жовтня 2026 року.

Головуючий - Д.В. Сізов

Судді: О.І. Собина

А.П. Сидоренко