Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №946/1591/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/9279/26

Справа № 946/1591/26

Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №946/1591/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, стягнення додаткових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2026 року у складі судді Пащенко Т.П., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 10 березня 2026 року до суду з вищеназваним позовом до відповідача ОСОБА_2 , просила розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року в справі №502/1881/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, рівній 889,00 грн., на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, рівній 800,00 грн., збільшити та стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 3000,00 грн. на кожну дитину. Крім того, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 пов`язанні з лікування додаткові витрати на дочку ОСОБА_6 в сумі 2100,00 грн. (а.с.1-2).

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі (а.с.27).

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, зазначивши, що не має постійної роботи у зв`язку з воєнним станом (роботодавці не бажають брати на роботу чоловіків мобілізаційного віку); проживає з батьками, яким в силу їх віку також має допомагати; його доходи ледь покривають сплату комунальних послуг, придбання ліків та продуктів харчування. Для сплати заборгованості по аліментам вимушений був взяти кошти в борг. Погоджується на сплату аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, рівній 2000,00 грн. на кожну дитину; згоден сплатити пов`язані з лікуванням дочки додаткові витрати в сумі 2100,00 грн. (а.с.36-37, 47-48).

Позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, за змістом якої вказала, що запропонований відповідачем розмір аліментів 2000,00 на кожну дитину не покриває навіть частини реальних витрат на дітей. Усім необхідним (харчування, одяг, взуття, витрати на навчання, витрати на проїзд) дітей забезпечує самостійно. Діти щоденно користуються автобусом для поїздки до навчального закладу, у зворотному напрямку особисто забирає їх власним автомобілем, що потребує додаткових витрат на пальне та утримання транспортного засобу. Витрати на дітей є постійними та значними, заявлений розмір аліментів є обґрунтований. Посилання відповідача на відсутність постійної роботи не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки обов`язок утримувати дітей не залежить від наявності офіційного доходу є безумовним та першочерговим (а.с.32-33, 68-69).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2026 року позов задоволено частково;

розмір аліментів, визначений Кілійським районним судом Одеської області від 29 листопада 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінено та присуджено аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, рівній 2500,00 грн., щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття кожного з дітей, з подальшою індексацією відповідно до закону;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2100,00 грн.;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. (а.с.90-93).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру аліментів на утримання дітей та визначити до стягнення аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 2000,00 грн. на кожну дитину (а.с.99).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, підтримано викладене в суді першої інстанції обґрунтування позиції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримала обґрунтування викладеної в суді першої інстанції позиції.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вимог про зміну розміру аліментів в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (у шлюбу ОСОБА_7 ) є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти син ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_6 проживають з матір`ю, батько проживає окремо.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року у справі №509/1881/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 889,00 грн., починаючи з 11 жовтня 2017 року до повноліття; стягнуто на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 800,00 грн., починаючи з 11 жовтня 2017 року до повноліття.

Відомості про задекларовані доходи та втрати (видатки) сторін, наявності рухомого та нерухомого майна тощо відсутні.

За доводами сторін ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та доходу; мав зростаючу заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, яку станом на серпень 2025 року погасив повністю.

ОСОБА_1 з 20 липня 2025 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (до вибуття у відпустку проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора радіолокаційного поста радіолокаційного вузла).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст.192 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч.2 ст.182 СК України).

Судовим рішенням у справі №502/1881/17 на утримання двох дітей стягувались аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 889,00 грн. на сина та рівній 800,00 грн. на дочку. Даний розмір аліментів був присуджений у 2017 році, починаючи з 11 жовтня 2017 року до повноліття кожного з дітей.

ОСОБА_1 як одержувач аліментів на утримання дітей звернулась до суду з позовом про збільшення розміру аліментів з 889,00 грн. та 800,00 грн. відповідно на сина та дочку до 3000,00 грн. на кожного з дітей. Вимоги обґрунтувала тим, що визначений у 2017 році розмір аліментів на дітей наразі не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, які дорослішають, тому є необхідність у збільшенні розміру аліментів, що відповідач спроможний забезпечити.

ОСОБА_2 не спростував доводи ОСОБА_1 про те, що отримувані аліменти не є достатніми для забезпечення повсякденного життя дітей, їх навчання та розвитку як такого, що є необхідність у збільшенні грошового утримання на дітей.

ОСОБА_2 як платник аліментів не надав суду доказів того, які доходи отримував та наразі отримує, що має обмеження по здоров`ю для працевлаштування чи що є інші обставини, які суттєво впливають на його матеріальне становище, відтак, не спростував доводи ОСОБА_1 про його спроможність сплачувати збільшений розмір аліментів.

Закон гарантує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, проте дане не є визначальним у визначенні розміру аліментів, оскільки батьки мають забезпечувати утримання своїх дітей не на мінімальному рівні, а на рівні, який необхідний для забезпечення розвитку дітей.

В справі, що переглядається, дійсно, ні позивач не надала доказів зміни матеріального стану платника аліментів в сторону покращення, ні відповідач не надав доказів зміни свого матеріального стану в сторону погіршення.

Однак дані обставини не можуть мати наслідком відмову у збільшенні розміру аліментів на утримання дітей, оскільки батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття і це утримання має забезпечувати дитині гармонійний розвиток.

Розмір аліментів на кожну дитину на рівні 2500,00 грн., які визначив суд, зваживши як на позовні вимоги так і на заперечення на позов, не є тим розміром аліментів, який працездатний батько дітей не може забезпечити.

Обов`язок сплачувати збільшений розмір аліментів у платника аліментів виникає за загальним правилом з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позовні вимоги про збільшення розміру аліментів на утримання дітей задоволено обґрунтовано, підстав для перегляду визначеного судом розміру аліментів не встановлено.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення додаткових витрат на дитину не оскаржено, відтак, в силу визначених статтею 367 ЦПРК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції при даному апеляційному перегляді справи рішення суду в цій частині вимог не перевіряється.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2026 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 26 жовтня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.О.Погорєлова

О.М.Таварткіладзе