Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №947/28864/25
Суддя: Громік Р. Д.
Номер провадження: 22-ц/813/4630/26
Справа № 947/28864/25
Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого – Громіка Р.Д.,
суддів – Драгомерецького М.М., Роїка Д.Я.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОНТАН-16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
04 серпня 2025 року представник позивача звернулася з позовом, в якому просить: стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОНТАН-16» з відповідача – ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 23738,30 гривень та витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року позовні вимоги ОСББ «ФОНТАН-16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Фонтан-16» заборгованість у загальному розмірі 23738,30 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків та платежів (з утримання будинку та прибудинкової території, опалення, утримання охорони, обслуговування котельної, вивіз ТПВ) у розмірі 21256,08 грн за період з 01.02.2024 по 30.06.2025; 2086,87 грн – інфляційні втрати; 395,35 грн. – 3 % річних. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Фонтан-16» сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у вказаний період відповідач здійснювала оплату за житлово комунальні послуги та у березні 2025 року сплатила накопичений борг, що підтверджується даними від АТ КБ «ПриватБанк» через який відбувалася оплата і позивач обізнаний про те, позначаючи сплачені суми в своїх щомісячних довідках з розрахунків при цьому свідомо вводячи в оману суд, приховуючи квітанції про оплату відповідачем.
Крім того в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справи, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Щодо відзиву ОСББ «Фонтан-16» на апеляційну скаргу ОСОБА_1
20 березня 2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від адвоката Брославця В.В., який діє в інтересах ОСББ «Фонтан-16», надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Разом з відзивом на апеляційну скаргу адвокатом Брославцем В.В., який діє в інтересах ОСББ «Фонтан-16», подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що 26 січня 2026 року між ОСББ «Фонтан-16» та адвокатом Брославцем В.В. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, у зв`язку з тим, що адвокат, яка представляла інтересі позивача у суду першої інстанції через зміну місця роботи не змогла продовжувати цю діяльність. Вподальшому 27 січня 2026 року адвокат Брославець В.В. подав до суду апеляційної інстанції клопотання про ознайомлення з матеріалами справи з якими фактично ознайомився 02 лютого 2026 року. Враховуючи наведене, адвокат Брославець В.В. вважає причини пропуску строку з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на апеляційну скаргу є поважними.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення вказаного строку, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження
Крім того у ч. 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСББ «ФОНТАН-16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Визначено, що копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали, заяви чи клопотання надіслати іншим учасникам процесу. Роз`яснено учасникам у справі, що вони можуть подати відзив на апеляційну скаргу та заперечення щодо поданих скаржником заяв чи клопотань протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі.
Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року отримано ОССБ «Фонтан-16» 15 січня 2026 року о 12:38:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Так, 27 січня 2026 року адвокат Брославець В.В. подав до суду апеляційної інстанції клопотання про ознайомлення з матеріалами справи з якими фактично ознайомився 02 лютого 2026 року.
Однак, відзив на апеляційну скаргу надійшов до Одеського апеляційного суду 20 березня 2026 року, хоча вказане відправлення передано до кур`єрської служби доставки 03 лютого 2026 року.
До відзиву на апеляційну скаргу додано накладну кур`єрської служби доставки №8092 з якої вбачається, що 03.02.2026 о 15:55 год., Товариством з обмеженою відповідальністю «Двадцять п`ять годин» ЄДРПОУ 37585398 здійснено відправлення пакету з такими реквізитами: відправник – адвокат Брославець В.В., адреса: м. Одеса, п/с 8, одержувач: Одеський апеляційний суд, адреса: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24 А, опис вкладеного: відзив на апеляційну скаргу з додатками.
Однак вказаний відзив на апеляційну скаргу зареєстровано канцелярією Одеського апеляційного суду 20 березня 2026 року.
Апеляційним судом установлено, що ТОВ «Двадцять п`ять годин» здійснює поштово-кур`єрську діяльність за КВЕД 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність» (основний вид діяльності), про що міститься відповідна інформація на сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою статті 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ТОВ «Двадцять п`ять годин» є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку (рішення НКРЗІ від 01 грудня 2020 року №460). Згідно з цим реєстром до переліку послуг, які надаються ТОВ «Двадцять п`ять годин», належать: «приймання поштових відправлень; обробка поштових відправлень; перевезення поштових відправлень; доставка (вручення) поштових відправлень; виконання доручень користувачів щодо поштових переказів».
Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними (далі - Правила), відповідно до пункту 58 яких під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
З наданої копії накладної №8092 убачається, що така не містить відбитку календарного штемпеля.
Враховуючи, що згідно з Правилами розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, за формою та змістом має відповідати вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення), апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку, що надана заявницею копія квитанції до прибуткового касового ордеру №180 від 14 грудня 2023 року не містить реквізитів, наявність яких є обов`язковою.
Серед іншого слід зазначити, що належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання / відправлення поштового відправлення є поштовий конверт із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити дату отримання та відправлення кореспонденції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» в редакції, чинній на час відправлення апеляційної скарги, послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Правил в редакції, чинній на час відправлення кореспонденції, визначено, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в отриманні від відправника поштового відправлення, поштового переказу для їх наступного пересилання оператором поштового зв`язку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв`язку. Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Відповідно до пункту 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Відповідно до абзацу 2 пункту третього розділу І Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 1527/20068/12 (провадження № 61-4624св24).
З огляду на вказане вище у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість визначити дійсну дату звернення адвоката Брославця В.В., який діє в інтересах ОСББ «Фонтан-16» з відзивом на апеляційну скаргу до суду, що перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити питання про поновлення процесуального строку на подання вказаного відзиву.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відмову у поновленні процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, а тому відзив ОСББ «Фонтан-16» підлягає поверненню заявнику.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 жовтня 2026 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Щодо оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСББ «Фонтан-16» створено 12.10.2011 р., номер запису в реєстрі 15561020000042626, код ЄДРПОУ 37873503.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ОСББ» статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
22 вересня 2016 року рішенням загальних зборів співвласників (протокол № 3 від 22 вересня 2016 року) було затверджено нову редакцію Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фонтан-16». Справжність підпису Голови правління ОСОБА_2 була засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Божемовською Н.В. 25 листопада 2016 року.
Згідно з п. 1.1. вказаного Статуту, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фонтан-16» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до п. 2.1. даного Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим Статутом.
Пунктом 2.3 Статуту визначено, що завданням та предметом діяльності Об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку, паркінгу та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про ОСББ», органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.
Згідно з статті 22 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, у тому числі: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Для виконання завдань та предмету, які зазначені в статуті об`єднання, ОСББ уклало ряд договорів, зокрема:
- з ТОВ «Союз» № 378/ОЖП/91 від 01.09.2016 року на вивіз твердих побутових відходів;
- з ПП «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «-ФЕНІКС-» про надання охоронних послуг №0Ю72023-ФО від 01.07.2023 року; з ТОВ «АБ «Зевс» № 17Ю2022-ФО від 17 жовтня 2022 року про надання охоронних послуг;
- з ТОВ «Арсенал-Південь» № АР22010101-ФП від 01 січня 2022 року про надання охоронних послуг;
- з ТОВ «Інфокс» Типовий договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 10378 від 30.07.2020 року та № 11047 від 12.01.2024 року;
- з ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про постачання електричної енергії № 7096 від 21 грудня 2016 року;
- з ПП «Юг-ліфт» на часткове технічне обслуговування, експлуатацію та ремонт обладнання № 05-02 від 22 лютого 2021 року;
- з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Договір постачання природного газу від 27.09.2024 року № 9009-ОСББ(24)-14 укладено шляхом заяви-приєднання до договору постачання природного газу;
- з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про постачання природного газу № 4616-НГТ-23 від 16 вересня 2021 року, №4213-ПСО-23 від 14 жовтня 2022 року та№ 5964-ОСББ(23)-23 від 08 листопада 2023 року;
- з ТОВ «Сервіс Уют» про надання послуг з технічного сервісного обслуговування газового обладнання котельні житлового будинку № 30у/23 від 01 жовтня 2023 року та № 24у/16 від 01 вересня 2016 року.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Частиною 19 вказаної статті визначено, що до компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Протоколом №6 зборів ОСББ «Фонтан-16» від 26.06.2018 року затверджено з 01 липня 2018 року розмір внеску з однієї квартири/офісу на утримання охорони будинку і прибудинкової території в нічний час в розмірі 58 грн 40 коп, з подальшим збільшенням до 135 грн 68 коп, при охороні будинку і прибудинкової території в цілодобовому режимі.
Протоколом №8 зборів ОСББ «Фонтан-16» від 1 грудня 2019 року затверджено розмір внеску на компенсацію витрат з управління будинком з 01.12.2019 року у розмірі 3.843 грн. за 1 кв.м. загальної площі для приміщень, що розташовані з другого та вище поверхів. Також затверджено розмір внеску за опалення за 1 кв.м. з 01.12.2019 у розмірі 16, 342 грн. для. житлових приміщень та нежитлових приміщень з наступним перерахунком по закінченню опалювального сезону виходячи фактично використаного обсягу газу, вартість однієї Гкал – 1114,204 грн. для житлових приміщень та нежитлових приміщень, та витрати на обслуговування дахової котельні за 1 кв.м. - 1,425 грн. Також, затверджено розмір внеску на компенсацію витрат за ввезення побутових відходів на період з 01.01.2019 року по 30.11.2019 р. у розмірі 0.157 грн. за 1 кв.м. для всіх приміщень, та з 01.12.2019 року у розмірі 28 грн. з одного приміщення.
Протоколом №9 зборів ОСББ «Фонтан-16» від 20 грудня 2020 року затверджено тариф на оплату УБПТ (утримання будинку і прибудинкової території) у розмірі 7,62 грн. з одного кв.м. загальної площі для помешкань, що розташовані починаючи з другого поверху та вище, та 6, 37 грн. для помешкань, що розташовані нижче другого поверху – з 01 січня 2021 року. Також затверджено розмір внеску за опалення з 01.01.2021 року за 1 кв.м. – 16, 342 грн. для житлових приміщень та нежитлових приміщень, розмір внеску на компенсацію вартості однієї Гкал теплової енергії -1114,204 грн. для житлових приміщень та нежитлових приміщень, та витрати на обслуговування дахової котельні за 1 кв.м. – 2,614 грн.
Відповідно до п. 6.2 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фонтан-16» співвласники, серед іншого, зобов`язані виконувати вимоги та обов`язки, передбачені Статутом Об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року співвласники, окрім іншого, зобов`язані: виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно з п. 28 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення..
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник, серед іншого, зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.
Статтею 13 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири 86,9 кв.м.
З лютого 2024 року відповідач, фактично споживаючи послуги з утримання будинку та прибудинкової території, охорони, опалення та обслуговування котельної, вивезення твердих побутових відходів – систематично не сплачує відповідні внески та платежі, в зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість перед ОСББ «Фонтан-16» зі сплати внесків та платежів у розмірі 21256,08 грн. за період з 01.02.2024 р. по 30.06.2025 р.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги.
Частиною 3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 погодилась з раніше зробленим висновком, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що закріплена у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові (Постанови Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц, від 20.11.2024 року у справі № 463/6799/18).
Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед ОСББ «Фонтан-16» станом на 30.06.2025 становить 23738,30 грн., з яких: 21256,08 грн. – основна сума заборгованості; 2086,87 грн. – інфляційні втрати; 395,35 грн. – 3 % річних.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Щодо доводів апеляційної скарги про погашення вказаної заборгованості, то колегія суддів зазначає таке.
Колегією суддів встановлено, що скаржником до апеляційної скарги долучено:
- платіжну інструкцію 0.0.3670866949.1 від 27.05.2024 про сплату 1463,09 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за лютий 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.3670868897.1 від 27.05.2024 про сплату 1403,52 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за березень 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.3670870422.1 від 27.05.2024 про сплату 603,48 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за квітень 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.3811048753.1 від 10.08.2024 про сплату 638,64 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за травень 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.3811054019.1 від 10.08.2024 про сплату 673,80 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за червень 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.3811056616.1 від 10.08.2024 про сплату 568,32 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за липень 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.4006484927.1 від 14.11.2024 про сплату 603,48 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за серпень 2024, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4006505642.1 від 14.11.2024 про сплату 603,48 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за вересень 2024, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4006543282.1 від 14.11.2024 про сплату 758,83 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за жовтень 2024, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4113121170.1 від 07.01.2025 про сплату 1486,50 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за листопад 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.4113136154.1 від 07.01.2025 про сплату 1347,88 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за грудень 2024);
- платіжну інструкцію 0.0.4246595717.1 від 13.03.2025 про сплату 2171,10 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за січень 2025);
- платіжну інструкцію 0.0.4246603014.1 від 13.03.2025 про сплату 2061,67 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , 16/81039, за лютий 2025);
- платіжну інструкцію 0.0.4308901396.1 від 14.04.2025 про сплату 1958,28 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за березень 2025, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4308912670.1 від 14.04.2025 про сплату 5000 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , погашення боргу, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4435140975.1 від 30.06.2025 про сплату 1001,66 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за квітень 2025, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4435143720.1 від 30.06.2025 про сплату 1001,66 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за травень 2025, 16/81039);
- платіжну інструкцію 0.0.4519658369.1 від 28.08.2025 про сплату 1007,14 гривень (призначення платежу оплата комунальних послуг, ОСОБА_3 , за червень 2025, 16/81039)
Загальний розмір внесків за вказаний період становить 24352,23 гривні.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на початок періоду заборгованості, а саме до лютого 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становила 23478,76 гривень.
Таким чином, внесені кошти ОСОБА_1 були зараховані на погашення попередньої заборгованості, яка утворилась до лютого 2024 року.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що заборгованість за період лютого 2024 року по червень 2025 року, скаржником не погашена, а тому вказані доводи скаржника не знайшли свого підтвердження.
Наведені в апеляційних скаргах інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 §23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Щодо оскарження додаткового рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2025 року.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року позовні вимоги ОСББ «ФОНТАН-16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Фонтан-16» заборгованість у загальному розмірі 23738,30 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків та платежів (з утримання будинку та прибудинкової території, опалення, утримання охорони, обслуговування котельної, вивіз ТПВ) у розмірі 21256,08 грн за період з 01.02.2024 по 30.06.2025; 2086,87 грн – інфляційні втрати; 395,35 грн. – 3 % річних. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Фонтан-16» сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень.
У позовній заяві представник позивача на виконання вимог ст. 175 ЦПК України зазначала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з витрат на оплату судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник позивача також повідомляла суд, що після ухвалення рішення суду першої інстанції, він протягом 5 днів подасть до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, а також документи які їх підтверджують.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.
Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року у справі №820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що станом на день подачі вказаної заяви вартість наданих послуг і виконаних робіт у справі №947/28864/25 за Договором про надання правової допомоги від 12 травня 2025 року склала 8 000 грн., що підтверджуються наступними доказами.
12 травня 2025 року ОСББ «Фонтан-16» був укладений договір про надання правової допомоги з адвокатом Поярковою О.В.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання представляти, захищати права, свободи та інтереси Клієнта у судах всіх рівнів та підвідомчості, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Зміст повноважень що Клієнт надає Адвокату, передбачений розділом 2 Договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 5.1 Договору за надання Адвокатом правової допомоги за цим Договором, що вказана в пункті 1.1. Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених у Додатковій угоді до цього Договору.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 7 від 17.07.2025 року до договору про надання правової допомоги від 12.05.2025 року, виплати за цим Договором складаються з: а) суми гонорару, що виплачується КЛІЄНТОМ АДВОКАТУ; б) сум, що виплачуються КЛІЄНТОМ АДВОКАТУ як покриття фактичних видатків, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим Договором.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 Додаткової угоди, АДВОКАТ та КЛІЄНТ погодили, що вартість правничої допомоги (гонорар) у суді першої інстанції буде визначена у фіксованому розмірі в Акті приймання–передачі послуг, але не може складати більше 10 000 грн. Розмір гонорару адвоката є фіксованим. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення АДВОКАТОМ позитивного результату, якого бажає КЛІЄНТ. Факт наданих послуг та вартість наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг підписується Сторонами на протязі 2 днів з дня ухвалення рішення судом (п. 8 Додаткової угоди).
Відповідно до пункту 9 Додаткової угоди, оплата гонорару АДВОКАТА здійснюється протягом 2 (двох) днів після підписання Акту приймання-передачі послуг на підставі рахунку на оплату гонорару.
Відповідно до умов Додаткової угоди та за результатами розгляду справи, після ухвалення рішення по справі № 947/28864/25 між Адвокатом Поярковою О.В. та ОСББ «Фонтан-16» був підписаний Акт приймання-передачі послуг.
Відповідно до Акту приймання-передачі послуг від 14 листопада 2025 року, укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 12.05.2025 р., адвокат передав, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000 грн., пов`язані з розглядом Київським районним судом міста Одеси справи №947/28864/25.
14 листопада 2025 року адвокатом Поярковою О.В. був виставлений ОСББ «Фонтан-16» рахунок № 2 від 14 листопада 2025 року за Договором про надання правової допомоги від 12 травня 2025 року та Актом приймання-передачі послуг від 14 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги від 12.05.2025 р. та додаткової угоди № 7 від 17.07.2025 до договору про надання правової допомоги на суму 8 000 грн., який ОСББ «Фонтан-16» оплатив в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1636 від 18.11.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних зі стягненням заборгованості, тому її складання не вимагає значного часу.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд першої інстанції вмотивовано вважав за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСББ «ФОНТАН-16» до суми 5000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо оскарження додаткового рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2025 року фактично зводяться до незгоди із вказаним рішенням.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 §23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалені відповідно до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані рішення суду залишити без змін.
Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2026 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
Д.Я. Роїк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua