Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №142/757/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 142/757/26

Провадження № 33/801/1148/2026

Категорія: 299

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гринишина А. А.

Доповідач: Рупак А. А.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Рупак Антон Антонійович розглянувши у місті Вінниці у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Піщанка Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ПРИКЗ, інспектора прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП,

Зміст судового рішення

Постановою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп.

Також стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Встановлені судом обставини

22.07.2026 близько 08 год. 00 хв., під час проведення контрольного шикування особового складу відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " начальник відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " капітан ОСОБА_2 виявив відсутність інспектора прикордонної служби 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В), молодшого сержанта ОСОБА_1 , який відповідно до розподілу сил та засобів був визначений для несення служби. Молодший сержант ОСОБА_1 без поважних причин у визначений час не прибув до місця несення служби, про причини своєї відсутності безпосереднього начальника не повідомив, чим допустив недбале ставлення до виконання обов`язків військової служби, який своїми діями порушив вимоги статей 11, 12, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 17215 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що їх подала.

В апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з закриттям провадження по справі на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, суддею під час розгляду не взято до уваги всіх обставин, які вплинули б на правильне вирішення справи, не вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх доказів. Вказує, що суд першої інстанції не з`ясував належним чином відповідні обставини, а саме ким складено протокол та хто його підписав чи повноваженою особою, також у даній справі немає доказових підтверджень (документів) на повноваження такої особи, яка складала даний протокол, таким чином, протокол про вчинення адміністративного правопорушення є основним та найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Позиції учасників судового провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до початку розгляду апеляційної скарги, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, при цьому підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Мотиви суду.

Дослідивши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Під час розгляду справи суддя у відповідності до вимог статті 280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 17215 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

У свою чергу недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП є військові службові особи, якими згідно з частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» вважаються військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Диспозиція частини другої статті 17215 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 185/12161/15-к зазначив, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний був зобов`язаний вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свої службові обов`язки виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові обов`язки, відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 12, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), берегти військове майно та дотримуватися встановлених правил військової служби.

Відповідно до статті 12 зазначеного Статуту військовослужбовець зобов`язаний про все, що сталося з ним і стосується виконання ним службових обов`язків, а також про зроблені йому зауваження доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона в законі.

Згідно зі статтею 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Відповідно до статті 16 зазначеного Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був визначений для несення служби відповідно до розподілу сил та засобів, однак у визначений час до місця несення служби не прибув та про причини своєї відсутності безпосереднього начальника не повідомив.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334867 від 22 липня 2026 року;

- письмовими поясненнями начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітана ОСОБА_2 від 22 липня 2026 року;

- витягом з Книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » «Список особового складу»;

- службовою карткою військовослужбовця ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 будучи зобов`язаним виконувати обов`язки військової служби та маючи реальну можливість прибути до місця несення служби у визначений час, без поважних причин не прибув до нього та не повідомив безпосереднього начальника про причини своєї відсутності, чим допустив недбале ставлення до виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; додержуватися норм законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини; не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також запобігати вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частино другою статті 17215 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, є безпідставними.

Так, визнаючи військовослужбовця винним у недбалому ставленні до військової служби, суд має право посилатися на загальні положення військових статутів та нормативно-правових актів Міністерства оборони України без необхідності деталізувати конкретний перелік його посадових обов`язків.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334867 від 22 липня 2026 року містить зазначені положення нормативно-правових актів, які було порушено, а саме статей 11, 12, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, у діях конкретної особи, суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження, на підставі доказів, зібраних органом, повноважним на складання протоколу.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою особою слід зазначити, що відповідно до пункту статті 255 КУпАП на командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) уповноважені на складання протоколів за статтею 17215 КУпАП.

У цьому ж провадженні відповідний протокол складено начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_3 , тобто відповідною службовою особою.

Також суд апеляційної інстанції установив, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам статей 254-256 КУпАП.

На підставі викладеного, суд першої інстанції повно, всебічно дослідив обставини вчинення правопорушення та дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частино другою статті 17215 КУпАП.

Призначене суддею адміністративне стягнення за скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Піщанського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП, залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: