Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №650/1703/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1703/26

Провадження № 2/650/2478/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кудряшової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту № 60719897 в електронній формі, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 6 000 грн та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у встановлені договором строки.

Позивач зазначає, що первісний кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачці кредитні кошти на визначений нею банківський рахунок.

Однак відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, кредитні кошти та проценти за користування ними не повернула, унаслідок чого утворилася заборгованість.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 60719897 від 10 листопада 2021 року.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідачки становить 20 400 грн, з яких 6 000 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 14 400 грн — заборгованість за процентами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Враховуючи належне повідомлення відповідачки, її неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № 60719897.

Відповідно до пункту 3.1 договору розмір кредиту становить 6 000 грн.

Згідно з пунктом 3.2 договору сторони погодили застосування пільгової процентної ставки в розмірі 2 % на день протягом періоду з 10 листопада 2021 року по 10 грудня 2021 року та стандартної процентної ставки в розмірі 3 % на день протягом періоду з 11 грудня 2021 року по 08 лютого 2022 року.

Пунктом 4.2 договору встановлено кінцевий строк повернення кредиту та сплати процентів — 08 лютого 2022 року.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною. Підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, укладення кредитного договору в електронній формі відповідає вимогам законодавства, а використання відповідачкою одноразового ідентифікатора підтверджує її волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за договором та надано відповідачці кредитні кошти в розмірі 6 000 грн, що підтверджується доказами перерахування коштів.

Водночас відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості залишок основного боргу становить 6 000 грн, заборгованість за процентами — 14 400 грн, а загальна сума заборгованості — 20 400 грн.

Із розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснювалося за встановленими договором процентними ставками, а останнє нарахування проведено 08 лютого 2022 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Суд враховує, що після закінчення визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Разом із тим у цій справі проценти, заявлені позивачем до стягнення, нараховані в межах строку кредитування, встановленого договором, а тому наведений правовий висновок не виключає можливості їх стягнення.

Дослідивши кредитний договір та розрахунок заборгованості, суд встановив, що сума процентів у розмірі 14 400 грн відповідає погодженим сторонами умовам кредитування та періоду їх нарахування.

Доказів повернення кредитних коштів або сплати нарахованих процентів відповідачкою суду не надано.

Щодо права позивача на стягнення заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

Судом встановлено, що 01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/1.

Відповідно до договору факторингу та документів, які підтверджують передачу права вимоги, до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 60719897 від 10 листопада 2021 року.

Отже, ТОВ «ФК «ПОЗИКА» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідачки виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів, невиконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також набуття позивачем права грошової вимоги.

Наданий розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору та іншими матеріалами справи, доказів на його спростування відповідачкою не надано.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20 400 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

На підтвердження зазначених витрат до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт наданих послуг та детальний опис виконаних робіт.

Дослідивши зазначені документи, суд встановив, що витрати пов`язані з розглядом цієї справи, їх розмір підтверджено належними доказами.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, ціну позову та значення справи для сторін, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та співмірним.

Підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу судом не встановлено.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та врахувавши встановлені обставини, суд доходить висновку, що позов ТОВ «ФК «ПОЗИКА» є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263–265, 268, 274, 280–284 ЦПК України, статтями 11, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, заборгованість за кредитним договором № 60719897 від 10 листопада 2021 року в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, з яких:

?6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок — заборгованість за основною сумою кредиту;

?14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Загальна сума стягнення становить 28 562 (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку після залишення заяви про його перегляд без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя О.В. Ковальчук