Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №592/8375/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/8375/26

Провадження №2/592/2651/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого-судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Зінченко Г.С., розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на заставне майно,

з участю учасників справи:

представника позивача – Ющенка А.Ю.,

установив:

Позивач в особі свого представника звернувся до суду з зазначеним позовом та просить:

-стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №205-0160 від 01.09.2021 у загальному розмірі 383235,07 грн;

-у рахунок погашення кредитних зобов`язань, звернути стягнення на предмет застави, а саме комплектну наземну сонячну електростанцію потужністю 30кВт, придбану за Договором купівлі-продажу товару, поставки та виконання робіт №17/21 від 05.08.2021, місцезнаходження предмету застави визначено – вул. Сумська, 19, с. Велика Рибиця Краснопільський район Сумської області.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №205-0160 (за продуктом «Зелена енергія») на загальну суму 722925,00 на строк 72 місяці , з терміном остаточного повернення не пізніше 5 грудня 2028 року, позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти в передбачені договором строки, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах визначених договором. 09.09.2022 між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір №1 до договору про споживчий кредит №205-0160, згідно якого сторони домовилися, що позичальник сплачує прострочені за користування проценти в розмірі 22007,74 грн шляхом збільшення на відповідну суму залишку заборгованості. Однак позичальник свої зобов`язання за укладеним договором не виконав, у зв`язку з чим позикодавцем було прийнято рішення про дострокове повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом. Станом на 07.05.2026 заборгованість відповідача перед банком становить 383235,07 грн та складається з заборгованості за основним боргом у розмірі 315722,65, процентів за користування кредитом у розмірі 67512,42 грн.

Крім того, зазначає що 01.09.2021 в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором банком було укладено з ОСОБА_1 . Договір застави майна №205-0160, предметом якого є товар, що має наступні характеристики: назва комплектна наземна сонячна електростанція потужністю 30кВт, придбаний за Договором купівлі-продажу товару, поставки та виконання робіт №17/21 від 05.08.2021, місцезнаходження – вул. Сумська, 19, с. Велика Рибиця, Краснопільський район, Сумської області.

Тож у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позичальником звертається до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 09.07.2026 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого судового розгляду на 10:00 27.08.2026.

25.08.2026 до суду надійшов відзив згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, як на підставу своїх заперечень посилається на відсутність в паспорті споживчого кредиту обмежувальних вимог, у тому числі щодо дострокової вимоги Банку на отримання кредитних коштів, згідно графіку платежів , останній з платежів запланований на 08.08.2027, вимога про дострокове повернення коштів не була вручена відповідачу у встановленому законом порядку, розрахунок заборгованості не відповідає заявленим вимогам.

Ухвалою суду від 27.08.2026 закрито підготовче провадження по справі, справа призначена до розгляду по суті на 10:30 08.10.2026.

03.09.2026 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, заперечення представника відповідача вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що паспорт споживчого кредиту не є

Договірною угодою або її частиною, є інформаційним документом та фіксує первинну комерційну пропозицію для порівняння з іншими ринковими варіантами. Банком дотримано вимог п. 3.9.1 та 3.9.2 Договору та було направлено вимогу про дострокове повернення боргу позичальнику на його адресу, а відтак дотримано вимог визначених умовами договору щодо відкликання кредиту.

Під час судового розгляду представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі та просив їх задовільнити, представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані суду докази на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.09.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №205-0160 (за продуктом «Зелена енергія»).

Згідно умов договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах договору, а позичаьник мав право отримати та зобов`язався належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається в загальному розмірі 722925,00 грн на строк 72 місяці, процентна ставка фіксована та становить 19,5 відсотків річних, за надання кредиту встановлено комісійну винагороду у розмірі 21615,46 грн. Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 10040,63 та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця. Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або поручителем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати дострокового повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором), у тому числі, але не виключно, у разі, якщо відбулося затримання на один календарний місяць сплати частини основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом,

Умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечував, що підтверджується його підписом у договорі. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

01.09.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір застави майна №205-0160, згідно якого предметом застави є товар, що має наступні характеристики: назва комплектна наземна сонячна електростанція потужністю 30кВт, придбаний за Договором купівлі-продажу товару, поставки та виконання робіт №17/21 від 05.08.2021, місцезнаходження – АДРЕСА_1 , договірна вартість предмету застави 850500,00 грн. Згідно з п. 4.1.6 – 4.1.7 договору заставодержатель має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором та/або заставодавцем обов`язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених договором, звернути стягнення на предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі.

09.09.2022 між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір №1 до договору про споживчий кредит №205-0160, згідно якого сторони домовилися, що позичальник сплачує прострочені за користування проценти в розмірі 22007,74 грн шляхом збільшення на відповідну суму залишку заборгованості.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме банком надано відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що не оспорюється відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за договором, банком відповідно до п. 3.9.1., п.3.9.2. кредитного договору на адресу реєстрації позичальника 18.03.2026 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за договором про споживчий кредит №205-0160 (за продуктом «Зелена енергія»).

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровано звернення стягнення на підставі договору застави майна в , серія та номер 205-0160, виданий 01.09.2021.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №205-0160 від 01.09.2021 вбачається, що станом на 07.05.2026 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у загальному розмірі 383235,07 грн, з яких 315722,65 грн заборгованість за основним боргом, 67512,42 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. ст. 629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань. Тобто в разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом з боржником і треті особи (пункт 6.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18).

Як вбачається з матеріалів справи зокрема розрахунку заборгованості, відповідачем було порушено строки сплати отриманих кредитних коштів та процентів за користування ними, внаслідок чого кредитодавцем було прийнято рішення про дострокове повернення коштів за укладеним кредитним договором.

Факт укладення кредитного договору, договору застави майна, отримання кредитних коштів та порушення грошового зобов`язання відповідачем не оспорюється.

Як зазначалося вище, у відповідача існує заборгованість за кредитним договором зі сплати простроченої заборгованості за тілом кредиту та процентами у сумі 383235,07 грн, оскільки він як позичальник належним чином не виконував свої кредитні зобов`язання, внаслідок чого й утворилась вказана заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Тобто, у позивача виникло право одержати задоволення своїх вимог за договором за рахунок заставленого майна, оскільки доведено факт неналежного виконання позичальником кредитного договору в частині повернення суми кредиту.

З огляду на законодавче визначення поняття застави та правові наслідки невиконання зобов`язання, заставодавець несе відповідальність перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета застави.

В постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №910/17648/18 визначено, що зазначена відповідальність заставодавців не обмежена саме вартістю предмета застави, визначеною сторонами у відповідних договорах застави, адже початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів, відповідно до вимог частини другої статті 591 ЦК України визначається в порядку, встановленому договором або законом, зокрема, може бути визначена в рішенні суду (тобто обов`язкове визначення вартості не передбачається у рішенні суду).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Частиною першою та другою статті 591 ЦК України встановлено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Доводи відповідача про не відповідність паспорту споживчого кредиту у мовам договору щодо дострокового повернення кредитних коштів не береться судом до уваги, оскільки паспорт споживчого кредиту містить виключно інформаційний характер та не є частиною укладеного договору, що нівелює його положення щодо умов визначених договором щодо яких дійшли згоди позикодавець та позичальник під час її укладення.

Щодо доводів представника відповідача про неотримання вимоги про дострокове повернення коштів.

Так на виконання вимог п.3.9.2 Кредитного договору позичальнику було направлено 18.03.2026 поштовим відправленням цінним листом вимогу про дострокове повернення коштів та повідомлення про порушення забезпечених заставою зобов`язань, одержувач ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 , повідомлення повернулося відправнику за закінченням терміну зберігання, тобто не було отримано адресатом.

Адреса на яку було відправлено вимогу про дострокове повернення коштів була зазначена відповідачем під час укладення кредитного договору, про зміну адреси для листування відповідач позивача не повідомляв, повідомлення повернулося за закінченням терміну зберігання, тобто у зв`язку з тим, що адресат не виявив бажання його отримати.

Тож суд приходить до висновку, що позикодавцем було дотримано умов кредитного договору щодо відкликання кредиту.

Відповідачем вимогу про дострокове повернення коштів у строки встановлені договором задоволено не було, а відтак позивач набув права звернутися до суду з позовом про дострокове повернення кредитних коштів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11497,06 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст.4, 5, 12, 13, 81, 247, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на заставне майно задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит №205-0160 (за продуктом «Зелена енергія») від 01.09.2021 у загальному розмірі 383235,07 грн.

У рахунок погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №205-0160 (за продуктом «Зелена енергія») від 01.09.2021 звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_1 , а саме товар, що має наступні характеристики: назва комплектна наземна сонячна електростанція потужністю 30кВт, придбаний за Договором купівлі-продажу товару, поставки та виконання робіт №17/21 від 05.08.2021, місцезнаходження – АДРЕСА_1 , шляхом реалізації предмета застави на електронних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку, задовольнити вимогу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» у сумі 383235,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 11497, 06 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 19.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09337356, адреса м.Суми, вул. Британська, 32

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Суддя Роман ОНАЙКО