Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №366/3584/25 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконна порубка лісу

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №366/3584/25

Суддя: Ковтунович Микола Іванович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 366/3584/25

провадження № 51-2974км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями представника Громадської організації «Захист навколишнього природного середовища «Дружба» - ОСОБА_6 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 липня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області

від 05 лютого 2026 року задоволено клопотання представника ТОВ «Розбудова»

та скасовано арешт, накладений ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 березня 2016 року на земельні ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:073:0027, площею 0,5774 га та кадастровий номер 3210900000:01:074:0044, площею 2,7129 га), що за адресою: Київська область,

м. Ірпінь, вул. Толстого, земельна ділянка 24.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник Громадської організації «Захист навколишнього природного середовища «Дружба» ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Київський апеляційний суд ухвалою від 02 липня 2026 року відмовив

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Громадської організації «Захист навколишнього природного середовища «Дружба» ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі з доповненнями представник ОСОБА_6 посилається

на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а апеляційну скаргу передати на розгляд

до цього суду.

Касатор детально викладає обставини справи у якій скасовано арешт, накладений на земельні ділянки, та обґрунтовує свої вимоги тим, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких самих правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті, тому вважає, що суд апеляційної інстанції не мав права відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, зазначає про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, не передбачених КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі з доповненнями представника, Суд дійшов висновку,що ця скарга не підлягає задоволенню

з огляду на таке.

Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.

За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення

у межах касаційної скарги.

Посилання представника ОСОБА_6 , викладені у касаційній скарзі

з доповненнями, стосовно незаконності рішення слідчого судді, яким

задоволено клопотання про скасування арешту майна, відповідно до вимог

ст. 424 КПК не можуть бути предметом касаційного розгляду, а тому Суд їх

не перевіряє.

Стосовно доводів касатора щодо незаконності ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2026 року, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства

є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, зазначена норма Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, з огляду на це кримінальний процесуальний закон визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку, що свідчить про те, що право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, які мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 3 ст. 307, частин 1, 2 ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, а відповідно до ч. 3 ст. 309 цього Кодексу інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Водночас зазначені положення необхідно застосовувати з урахуванням рішень Конституційного Суду України, якими їх окремі приписи визнано неконституційними у відповідній частині.

Колегія суддів зауважує, що апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, якою задоволено клопотання про скасування арешту майна, не передбачено нормами вказаних вище статей КПК, зокрема п. 9 ч. 1 ст. 309 цього Кодексу, згідно з яким під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Питання конституційності положень п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 309 КПК було предметом розгляду Конституційного Суду України (Рішення Конституційного Суду

України № 12-р(ІІ)/2026 від 14 жовтня 2026 року), який визнав зазначені приписи такими, що відповідають Конституції України. Зокрема, Конституційний

Суд України у вказаному вище рішенні зазначив, що приписи п. 9 ч. 1, ч. 3

ст. 309 КПК чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини та не встановлюють права на оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову

у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Із цих міркувань

приписи п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 309 КПК відповідають вимозі юридичної визначеності

(п. 4.3 Рішення).

До того ж, за змістом висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду

у складі Верховного Суду, викладених в ухвалі від 19 лютого 2019 року (справа

№ 569/17036/18) та постанові від 20 травня 2024 року (справа № 712/191/23), положення ст. 309 КПК не передбачають можливості апеляційного оскарження, зокрема ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановленої в порядку ст. 174 цього Кодексу.

Положення ч. 4 ст. 399 КПК передбачають, що суддя-доповідач відмовляє

у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, ухвала Київського апеляційного суду від 02 липня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області

від 05 лютого 2026 року про скасування арешту майна, є законною та обґрунтованою.

Підстав для її скасування за результатами касаційної перевірки не встановлено.

Доводи ж представника про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, не передбачених КПК, є неспроможними, оскільки у цьому провадженні слідчий суддя розглянув клопотання та постановив ухвалу в порядку, визначеному

ст. 174 цього Кодексу.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу з доповненнями представника Громадської організації «Захист навколишнього природного середовища «Дружба» - ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 02 липня 2026 року

- без зміни.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua