Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №914/1875/16(914/130/26) — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Справа № 914/1875/16(914/130/26)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»

до відповідача:ОСОБА_1

про:стягнення 6848100 грн. 00 коп.

в межах справи:№ 914/1875/16

про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»

Суддя Цікало А. І.

За участю секретаря Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:Комлик І. С. – арбітражний керуючий (ліквідатор)

Відповідача:Хрипта І. М. - адвокат

12.01.2026 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 132 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 6848100 грн. 00 коп. вартості безпідставно набутого нерухомого майна.

Позов обґрунтований тим, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу, набуто відповідачем на підставі аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута, проведеного в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман». Результати вказаного аукціону та договір купівлі-продажу, укладений за результатами такого аукціону визнано недійсними в судовому порядку. Відтак, відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість майна, набутого за недійсним правочином.

Одночасно з пред`явленням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить ОСОБА_1 в межах ціни позову у розмірі 6848100,00 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/1875/16(914/130/26); постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.03.2026 р.

Ухвалою суду від 15.01.2025 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить ОСОБА_1 в межах ціни позову у розмірі 6848100,00 грн.

05.03.2026 р. до суду за вх. № 6362/26 від ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

05.03.2026 р. до суду за вх. № 6380/26 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відповідача на лікуванні.

Ухвалою суду від 05.03.2026 р. розгляд справи відкладено на 23.04.2026 р.

Судове засідання, призначене на 23.04.2026 р. об 10:45 год., не відбулось у зв`язку з відсутністю доступу до підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, що унеможливило провести судове засідання через технічну несправність у системі ВКЗ.

Ухвалою суду від 23.04.2026 р. розгляд справи призначено на 30.06.2026 р.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2026 р. про забезпечення позову у справі №914/1875/16(914/130/26) скасовано в частині п.п.2.2 п.2 резолютивної частини та прийнято в цій частині нове рішення, яким вжито заходи забезпечення позову у справі №914/1875/16(914/130/26) шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2026 р. про забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) залишено без змін.

27.05.2026 р. до суду за вх. № 2476/26 від ОСОБА_1 надійшло клопотання вих. № А-133 від 25.05.2026 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих пунктом 2.2. резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 15.01.2026 р. у справі № 914/1875/16(914/130/26) щодо накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 в межах ціни позову у розмірі 6848100,00 грн. (з урахуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 р.).

27.05.2026 р. до суду за вх. № 15100/26 від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення вимог клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якій просить клопотання про скасування заходів забезпечення позову вих. № А-133 від 25.05.2026 р. розглядати в такій уточненій редакції: «Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) в частині накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме), що належить ОСОБА_1 , які застосовані з урахуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 р., у зв`язку з повним забезпеченням позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача.».

Ухвалою суду від 28.05.2026 р. клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.06.2026 р.

Ухвалою суду від 01.06.2026 р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26); скасовано заходи забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) в частині накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме майно), що належить ОСОБА_1 , які застосовані з урахуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 р.

30.06.2026 р. до суду за вх. № 18514/26 від ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.06.2026 р. розгляд справи відкладено на 15.09.2026 р.

15.09.2026 р. до суду за вх. № 25971/26 від ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.09.2026 р. розгляд справи відкладено на 13.10.2026 р.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених в усних поясненнях.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позов тим, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу, вибуло із володіння останнього на підставі аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута, проведеного в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман». За результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1), 01.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та переможцем аукціону - ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрований в реєстрі за № 6269.

Результати вказаного аукціону та договір купівлі-продажу, укладений за результатами такого аукціону, визнано недійсними постановою Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16.

Разом з тим, на дату винесення судового рішення від 05.07.2023 р., ОСОБА_1 вже було здійснено подальше відчуження нерухомого майна.

ТзОВ фірма «Гетьман» зверталось до Господарського суду Львівської області з позовами про витребування майна банкрута, проданого на недійсному аукціоні, зокрема, щодо нежитлових приміщень, загальною площею 77,4 кв.м. (приміщення позначені цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6 які розташовані на першому поверсі), що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Паращука М., буд. 3, РНОРМ 31073046101 (справа № 914/1875/16(914/347/24)) та щодо нежитлового приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОРМ 17773246101 (справа № 914/1875/16(914/348/24)).

Однак, постановами Верховного Суду від 14.08.2025 р. у справі № 914/1875/16(914/347/24) та від 14.08.2025 р. у справі № 914/1875/16(914/348/24) скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовлено у задоволенні позову про витребування майна.

Таким чином, щодо вказаних двох об`єктів нерухомого майна, які вибули із власності ТзОВ фірма «Гетьман» на підставі недійсного правочину, винесено остаточно рішення, яке набрало законної сили, яким відмовлено у витребування такого майна від останніх набувачів майна.

Відтак, посилаючись на положення ст. ст. 216, 1212, 1213 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача повну ринкову вартість двох об`єктів нерухомості (вул. Паращука, 3 та вул. Пекарська, 2, кв. 2а) у розмірі 6848100,00 грн., мотивуючи це неможливістю їх повернення в натурі через їхнє подальше відчуження третім особам.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав.

В судовому засіданні представник відповідача усну заперечив позовні вимог зазначивши, що ОСОБА_1 оплачено за весь придбаний лот, до складу якого входила велика кількість різноманітних об`єктів, а не за окремі об`єкти, які вибірково обрано позивачем. Також представник відповідача вказує, що визначення позивачем вартість майна, стягнення якої є предметом цього спору, здійснено на момент пред`являння позову без врахування істотного покращення такого майна відповідачем та іншими особами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман». Справа перебуває на стадії ліквідації банкрута, введеної постановою Господарського суду Львівської області від 28.07.2016 р.

01.11.2017 р. та 02.11.2017 р. на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення (номер публікації 46869) про проведення другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна, що належить банкруту (ТзОВ фірмі «Гетьман») з можливістю зниження початкової вартості.

До складу Лоту № 1 увійшло наступне майно:

- нежитлове приміщення загальною площею 54,6 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Грушевського, 36, приміщення 5;

- нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 86,8 кв.м. (приміщення позначені за планом земельної ділянки літерою «А-5» (1-11), що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 212;

- нежитлові приміщення загальною площею 290,5 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Миколайчука І, буд. 22;

- нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 113,1 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 76;

- нежитлові приміщення 54-1 54-21, приміщення підвалу ХУІІІ-ХХІІ, загальною площею 369,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул. Зубрівська, буд. 7а;

- нежитлові приміщення, загальною площею 77,4 кв.м. (приміщення позначені цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6 які розташовані на першому поверсі), що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Паращука М., буд. 3;

- нежитлові приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Пекарська, 2, кв. 2а;

- нежитлові приміщення, загальною площею 53,7 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 96;

- нежитлові приміщення загальною площею 88,5 кв.м. (нежитлові приміщення в підвалі позначені номерами II, III; на першому поверсі будинку 11-1, 11-2, 11-3, 11-4, 11-5), що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 173;

- нежитлове приміщення, загальною площею 22,4 кв.м. (нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5, розташовані на першому поверсі будинку), що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул.Хмельницького Б., буд. 273;

- нежитлове приміщення, загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 273;

- нежитлові приміщення загальною площею 119,7 кв.м. (приміщення позначені в поверхневому плані літерами 69, 70, 70(1), 71-75, 89, 90 і розташовані на першому поверсі будинку), що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул. Медової Печери, буд. 38;

- земельна ділянка, площею 1,0000 га, кадастровий номер 4624588300:02:000:0102, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва відпочинкового комплексу, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, Тухольківська сільська рада, урочище «Стаї»;

- будівля овочесховища площею 776,9 кв.м., розташована за адресою: Львівська обл., м. Золочів, вул. Бенівська, буд. 17;

- рухоме майно, товари в обороті (лікарські засоби) згідно переліку, вказаного в оголошенні;

- дебіторська заборгованість згідно переліку, вказаного в оголошенні.

Проведення зазначеного аукціону призначено на 01.12.2017 р.

01.12.2017 р. відбулися другі повторні торги (аукціон) з продажу майна банкрута - ТзОВ фірми «Гетьман», за результатами якого майно банкрута (Лот № 1) реалізовано за ціною 1523990,80 грн., а переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 .

За результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1), 01.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та переможцем аукціону - ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 6269.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман», який відбувся 01.12.2017 р.; визнано недійсним договір купівлі-продажу б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та ОСОБА_1 за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1).

У зв`язку з визнанням недійсним аукціону з продажу майна банкрута та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна на аукціоні, а також неможливості витребування майна у добросовісного набувача, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гетьман» звернулось до суду з цим позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості нерухомого майна у розмірі 6848100,00 грн., набутого ОСОБА_1 за результатами недійсного аукціону від 01.12.2017 р., виходячи зі звіту оцінки майна від 04.12.2025 р., проведеної ТзОВ «Гарант Експертиза»

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз статей 216, 328 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а незаконність набуття права власності, яка встановлена судом не може обґрунтовувати правомірності набуття права власності.

Отже, правочин який визнаний судом недійсним не породжує наслідків визнання за набувачем права власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного Кодексу України, кондикційні зобов`язання виникають у разі набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави.

Проте позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що майно, щодо якого заявлено позовні вимоги відносно стягнення 6848100,00 грн. вартості такого нерухомого майна, набутого ОСОБА_1 за результатами аукціону від 01.12.2017 р., було вкрадено чи отримано по-за волею боржника самовільно. Як підтверджуються матеріали справи, вказане майно було придбане на аукціоні у процедурі банкрутства, організованому ліквідатором - за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1), та затвердженому у встановленому Законом порядку.

Правова підстава існувала на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.12.2017 р. реєстраційний № 6269, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та ОСОБА_1 за результатами проведеного аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1) та передачі майна ОСОБА_1 і відпала лише внаслідок скасування результатів аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1) судовим рішенням від 05.07.2023 р.

Суд враховує, що застосування наслідків недійсності правочину, будь-то реституції чи кондикції у разі неможливості повернення в натурі, вимагає дотримання балансу інтересів сторін та врахування реального економічного стану.

Відповідач не є безпідставно збагаченим у розумінні ст. 1212 ЦК України, оскільки за придбане майно ним було сплачено грошові кошти на користь боржника в рамках процедури банкрутства відповідно до договору купівлі-продажу від 01.12.2017 р. реєстраційний № 6269, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та ОСОБА_1 .

Крім того, положення глави 83 ЦК України про зобов`язання внаслідок набуття майна без достатньої правової підстави не можуть застосовуватися таким чином, щоб створювати для боржника (банкрута) переваги у вигляді отримання як первинно сплачених за майно коштів, так і стягнення повної ринкової вартості цього ж майна за новою оцінкою, особливо за умови, що спірне майно вибуло з володіння внаслідок неналежного виконання обов`язків самим ліквідатором.

В свою чергу, позивач вимагає стягнути ринкову вартість майна станом на грудень 2025 року відповідно до звіту оцінки ТзОВ «Гарант Експертиза» від 04.12.2025 р.

Проте, позивачем проігноровано, що в межах виконання договору купівлі-продажу від 01.12.2017 р. реєстраційний № 6269, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та ОСОБА_1 , відповідачем було сплачено 1523990,80 грн. за повну вартість Лоту № 1, а не за дві позиції, вказаних позивачем.

Це є неприпустимим та призведе до безпідставного збагачення самого банкрута, ТзОВ фірми «Гетьман» за рахунок добросовісного учасника торгів ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що обрання позивачем способу захисту у вигляді стягнення ринкової вартості майна за оцінкою, проведеною через багато років після проведення аукціону, за відсутності механізму пропорційного заліку первинно сплачених коштів та без урахування реального стану майна на момент його передачі, суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Ризики незаконних дій ліквідатора (організатора аукціону) не можуть автоматично перекладатися на добросовісного покупця, який повністю виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу та сплатив кошти до ліквідаційної маси боржника

Позивач визначає ціну позову у розмірі 6848100,00 грн. виключно на підставі складеного на замовлення ліквідатора Звіту незалежної оцінки ТзОВ «Гарант Експертиза» від 04.12.2025 р., при цьому оцінка проводилася без урахування реального стану майна на момент його передачі у 2017 році, без вирахування зносу, а головне - безвідносно до того факту, що оцінюється лише частина майна з єдиного Лоту № 1.

Суд критично ставиться до такого розрахунку, оскільки стягнення ринкової вартості окремих об`єктів, які зазнали суттєвих інвестицій та поліпшень новими власниками, є юридично необґрунтованим.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема у справах щодо аналогічних об`єктів з цього ж Лоту № 1, наприклад, у постановах від 14.08.2025 у справах № 914/1875/16(914/347/24) та № 914/1875/16(914/348/24)) чітко сформував позицію щодо недопустимості покладення надмірного тягаря на осіб, які добросовісно набули майно, що первинно вибуло через порушення процедури самими державними органами чи ліквідаторами.

Змушувати ОСОБА_1 , який законно викупив майно на аукціоні, сплачувати надмірну компенсацію за ринковою вартістю без врахування реального економічного контексту, повернення первинних платежів та розподілу ризиків у справі про банкрутство, означає порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначалося у висновках Верховного Суду та доктринальних підходах щодо захисту прав учасників ланцюгових правочинів, стягнення збитків чи компенсацій із проміжного власника за вимогами кінцевих набувачів чи ліквідатора можливе лише за умови повного доведення вини, розміру реальних збитків та дослідження майнового стану боржника. Натомість перекладення всієї відповідальності через фінансову неспроможність ліквідаційної процедури на одну особу - переможця аукціону, є очевидним непропорційним та немотивованим.

Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 11 ГПК України, господарський суд при розгляді справ застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Усталена та послідовна практика ЄСПЛ чітко визначає критерії правомірності втручання у майнові права.

У рішенні по справі «Sporrong and Lцnnroth v. Sweden» (Спорронг і Льоннрот проти Швеції) ЄСПЛ наголосив, що суд у кожній справі повинен визначити, чи було дотримано справедливого балансу між вимогами загального інтересу та захистом фундаментальних прав людини. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу (Відповідача) було покладено індивідуальний і надмірний тягар (an individual and excessive burden).

В ухвалі Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 р. у справі № 914/1875/16 встановлено, що ліквідатором ТзОВ фірми «Гетьман» Винником О. В. неналежно здійснено повноваження щодо продажу майна банкрута. Таке неналежне виконання обов`язків призвело до визнання Верховним Судом недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ фірми «Гетьман».

В постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 р. у справі № Б-19/207-09 наведено правову позицію, що здійснення ліквідатором права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу майна банкрута, укладеного за результатом такого аукціону було предметом судового розгляду в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство ТзОВ фірми «Гетьман» за заявою забезпеченого кредитора.

За результатами такого судового розгляду, постановою Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16 встановлено, що аукціон з продажу майна банкрута, який відбувся 01.12.2017 р., проведено з порушенням вимог закону (організатором аукціону було недотримано приписів закону щодо фіксації аукціону технічними засобами).

Після визнання Верховним Судом недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами такого аукціону, у позивача виникла можливість звернення з позовом про стягнення 6 848 100,00 грн вартості нерухомого майна, набутого ОСОБА_1 за результатами аукціону від 01.12.2017 року.

Визнання судом недійсності аукціону з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі та правочину, укладеного за наслідками такого аукціону, свідчить про вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності і законності. Розпорядження ліквідатором майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння. Отже, у даному випадку, спірне майно вибуло поза волею власника (ТзОВ фірми «Гетьман»), проте з боку позивача не надано доказів, що б підтверджували незаконність дій відповідача, що призвели до такої недійсності аукціону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» до ОСОБА_1 про стягнення 6848100 грн. 00 коп. вартості безпідставно набутого нерухомого майна задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи

У даній справі суд вважає, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2025р. вжито заходи забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить ОСОБА_1 в межах ціни позову у розмірі 6848100,00 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2026 р. про забезпечення позову у справі №914/1875/16(914/130/26) скасовано в частині п.п.2.2 п.2 резолютивної частини та прийнято в цій частині нове рішення, яким вжито заходи забезпечення позову у справі №914/1875/16(914/130/26) шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2026 р. про забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2026 р. скасовано заходи забезпечення позову у справі № 914/1875/16(914/130/26) в частині накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме майно), що належить ОСОБА_1 , які застосовані з урахуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 р.

Відповідно до ч. 9 та ч. 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволені позову, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 15.01.2025 р., підлягають скасуванню.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 145, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» до ОСОБА_1 про стягнення 6848100 грн. 00 коп. вартості безпідставно набутого нерухомого майна – відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2025 р. у справі № 914/1875/16(914/130/26), а саме: скасувати арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення ухвали про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах ціни позову у розмірі 6848100 грн. 00 коп.

Повне рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.