Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №914/2461/26 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 Справа № 914/2461/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлень сторін

справу №914/2461/26

За позовом: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Лайтбуд”, м. Львів

про стягнення 4 948, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до Приватного підприємства “Лайтбуд” про стягнення 4 948, 00 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

13.08.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвал в його електронний кабінет.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження скеровувалась на адресу, яка відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з трекінгом, який відображено на офіційному сайті АТ «Укрпошта» відповідач отримав таку 03.09.2026.

28.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Аргументи сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним включенням відповідачем до вартості ремонтно-будівельних робіт за договором №630 від 27.11.2025 єдиного податку в розмірі 5% (4 123,00 грн) та військового збору в розмірі 1% (825,00 грн). Підставою звернення з позовом слугувала перевірка діяльності університету, про що складено акт №17/11 від 14.07.2026, де встановлено, що під час формування договірної ціни було включено витрати, що суперечать вимогам п.5.1 та 5.34 Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначив, що послуги позивачу були надані в повному обсязі, про що сторонами складено акт приймання №1за формою КБ-2в за листопад 2025 року. Зазначив, що будь-яких заперечень, зауважень, претензій щодо якості та повноти надання послуг від позивача, як замовника протягом всього строку дії договору не надходило. Факт прийняття позивачем наданих послуг свідчить про належне виконання виконавцем умов договору №630 від 27.11.2025 та про прийняття замовником результату надання послуг без претензій щодо їх виду, якості, обсягу чи вартості. Підписання акту приймання означає згоду замовника з використаними матеріалами та понесеними витратами.

Обставини справи.

27 листопада 2025 року Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (замовник) та Приватне підприємство «Лайтбуд» (виконавець) уклали договір № 630 «Поточний ремонт примішень національно-патріотичного виховання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів, вул. Клепарівська, 35» (додаткові роботи) ДК 021:2015:45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги в обсязі, встановленому в додатках до цього договору, що є невід`ємною його частиною.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна договору становить 82 467,00 грн, без ПДВ.

Загальна вартість виконання робіт включає єдиний податок 5% - 4 123,00 грн та військовий збір 1% - 825,00 грн (договірна ціна – додаток №1 до договору).

У пункті 2.5 договору сторони погодили, що уточнення (зменшення) вартості послуг до договору проводиться шляхом укладання додаткової угоди до цього договору, яка після підписання стає його невід`ємною частиною.

01 грудня 2025 року сторонами на виконання умов договору складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за формою КБ-2в за листопад 2025 року на суму 82 467,00 грн.

Додатком до акта приймання №1 також складено та підписано розрахунок загально виробничих витрат №1-2, відомість ресурсів до акта приймання №1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2025 року.

01 грудня 2025 року позивач оплатив надані відповідачем послуги, що підтверджено платіжною інструкцією №3261 від 01.12.2025 на суму 82 467,00 грн.

У період з 15.06.2026 по 14.07.2026 комісією МВС України було проведено перевірку окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. За результатами проведення перевірки складено акт № 17/11 від 14.07.2026, у якому, серед іншого, зазначено: «Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового Кодексу України: «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності».

Згідно з пунктом 293.3 статті 293 Кодексу об`єктом оподаткування 3-ї групи платників єдиного податку є отриманий ними дохід. Відповідно до абзацу 5 пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», «Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів».

Згідно з підпунктом 5.34 пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва: «До складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством».

В акті згадується лист Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 № 1673, відповідно до якого єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір в розмірі 1% до вартості будівельних робіт, проєктних робіт, експертизи, авторського та технічного нагляду не включається. При цьому, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 № 1400), Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об`єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції».

13.07.2026 позивач надіслав претензію відповідачу №90 01-3387/90 12 від 13.07.2026 з вимогою повернути сплачений ним єдиний податок (5%) на суму 4 123,00 грн та військовий збір (1%) на суму 825,00 грн.

Відповідач дану претензію отримав 15.07.2026. Проте жодної відповіді не надав та кошти не повернув.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

27 листопада 2025 року сторони у справі уклали договір №630 від 27.11.2025.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину). Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Наведене також узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.11.2018 у справі №910/8682/18, від 05.10.2021 у справі №922/3666/20 та від 04.03.2019 у справі №5015/6070/11.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу (податок на прибуток підприємств, ПДВ та ін.), на сплату єдиного податку.

Відповідно до пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, встановлюється у розмірі 5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Оскільки відповідач зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, то такий є платником єдиного податку та військового збору.

Договірна ціна встановлена замовником та виконавцем як тверда та відповідно до пункту 2.1 договору становить 82 467,00 грн без ПДВ. Сторони узгодили в додатках до договору, що в ціну договору включені прямі витрати, накладні витрати, прибуток, який виконавець планує одержати при наданні послуг з поточного ремонту цього договору та усі податки і збори (додаток №1 та №4 до договору), що сплачуються або мають бути сплачені виконавцем стосовно надання послуг з поточного ремонту.

Отже, сума вартості ремонтно-будівельних робіт за договором погоджена між сторонами, а роботи, які виконані відповідачем, прийняті позивачем без заперечень та зауважень, що не заперечено сторонами та підтверджено матеріалами справи.

Суд встановив, що узгоджена сторонами тверда договірна ціна вже охоплює всі витрати підрядника, включаючи його податковий тягар. Тому сплата податків та зборів є безумовним публічно-правовим обов`язком відповідача, який обчислюється і сплачується ним самостійно, виключно за рахунок отриманого доходу в межах погодженої ціни договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткових угод щодо зменшення ціни договору, а також доказів зміни погодженої сторонами твердої договірної ціни в іншому встановленому законом порядку.

Водночас, факт виконання умов договору та здійснення відповідних розрахунків між замовником та виконавцем у розмірі, який узгоджено умовами договору, сторонами підтверджено та не оспорюється. Відтак, загальна сума коштів, отримана відповідачем від позивача за виконані роботи, не перевищувала погодженої сторонами твердої договірної ціни. Доказів того, що відповідач отримав оплату понад суму, визначену договором, матеріали справи не містять.

Отже, на момент здійснення позивачем оплати існувала визначена договором правова підстава для перерахування відповідачу грошових коштів на суму 82 467,00 грн, а саме виконання позивачем як замовником свого договірного обов`язку з оплати прийнятих робіт.

Тому, включення до акту прийняття виконаних будівельних робіт єдиного податку за ставкою 5% та військового збору у розмірі 1% відповідає умовам договору, оскільки такі витрати погоджено сторонами в межах свободи договору.

Посилання позивача на виявлені порушення в частині включення до вартості робіт єдиного податку в розмірі 5% та військового збору в розмірі 1%, викладені в акті перевірки №17/11 від 14.07.2026, не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не змінюють правомірність виконання такого договору за наявності належних доказів, у даному випадку акту приймання виконаних робіт.

Суд звертає увагу, що акт комісії МВС України не породжує обов`язкових юридичних наслідків для відповідача у цій справі, а обставини, викладені в акті, підлягають доведенню на рівні з іншими обставинами, якими обґрунтовані вимоги та заперечення учасників справи.

Акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (Вимога щодо усунення встановлених правопорушень). Акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді. Встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №922/2810/21, від 07.12.2021 у справі №922/3816/19). Судом також враховано правові висновки вказані в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №916/1906/18, в якій зазначено, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Акт №17/11 від 14.07.2026, за відсутності інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлені цим актом порушення, не може бути достовірним, достатнім та обґрунтованим підтвердженням неправомірності включення до вартості виконаних відповідачем робіт податків та зборів визначених законодавством України.

Доводи позивача про те, що в порушення норм Податкового кодексу України, норм «Настанови з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021, в договірній ціні та акті приймання виконаних робіт форми КБ-2в, підписаному та оплаченому позивачем, включений єдиний податок та військовий збір, що призвело до завищення робіт відповідачем 4 948,00 грн зайво перерахованих коштів не спростовують основних мотивів, з яких виходив суд при ухваленні рішення, а саме: відповідач набув майно на правовій підставі – договору №630 від 27.11.2025, така підстава набуття коштів не відпала, договір не визнано недійсним, роботи прийняті без зауважень, доказів того, що загальна вартість виконаних робіт перевищує договірну ціну, погоджену сторонами в зазначеному договорі, позивачем суду надано не було, у зв`язку із цим кошти набуті відповідачем правомірним шляхом і підстави для їх повернення позивачу відсутні, а посилання на акт перевірки, як на підставу задоволення позову є недостатнім.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 73, 74, 123, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Никон О.З. у відпустці з 06.10.2026 по 20.10.2026 рішення ухвалено 21.10.2026, повне рішення складено 26.10.2026.

Суддя Никон О.З.