Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №908/713/20 (908/706/26) — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/8/20-21/38/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Справа № 908/713/20 (908/706/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО, за участю секретаря судового засідання Вікторії ПОДГАЙНОЇ, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/713/20 (908/706/26)

За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (вул. Руставі, буд. 12, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДРПОУ 32119653, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в особі ліквідатора Загрії Р.О. (а/с 107, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 35 415, 07 грн.

в межах провадження у справі № 908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Ліквідатор - Загрія Р.О. (а/с 107, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

ліквідатор - Загрія Р.О. , паспорт, особисто

відповідач - ОСОБА_1 , паспорт, особисто

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Грааль” в особі ліквідатора Загрії Р.О. звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 02-43/185 від 20.03.2026) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 35 415, 07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на такі обставини.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/713/20 Товариство з обмеженою відповідальністю “Грааль” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Загрію Р.О.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Грааль” (наймодавцем) та ОСОБА_1 (наймачем) укладено договір найму житлового приміщення № 41/2020 від 02.05.2020, за яким наймачеві передано у строкове платне користування для проживання разом із родиною житлове приміщення № 41 у гуртожитку по вул. Руставі, 12 у м. Запоріжжі, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.05.2020.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розмір плати за користування об`єктом за місяць складає 120, 00 грн., а оплата наймачем за комунальні послуги проводиться на підставі окремо виставлених наймодавцем рахунків; пунктом 3.2 договору передбачено, що плата вноситься наймачем щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Позивач зазначив, що загальний розмір заборгованості відповідача складається з двох частин: 5 836, 86 грн. - заборгованість за спожиті комунальні послуги станом на 01.11.2023 згідно з довідкою колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” ОСОБА_2 від 13.11.2023 та 29 578, 21 грн. - заборгованість за спожиті комунальні послуги (електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання, опалення, вивезення твердих побутових відходів, утримання майна) за період із березня 2024 року по січень 2026 року.

За твердженням позивача, за цей період відповідачеві (мешканцям приміщення № 41) нараховано послуг на загальну суму 63 704, 91 грн., з яких відповідач сплатив 34 126, 70 грн., унаслідок чого заборгованість склала 29 578, 21 грн. У сукупності заявлена до стягнення сума становить 35 415, 07 грн.

Правовими підставами позову позивач визначив частину 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтю 526 Цивільного кодексу України, статтю 12 Закону України “Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків”, Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, а способом захисту - примусове виконання обов`язку в натурі (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Позивач також послався на вжиття заходів досудового врегулювання спору (вимоги від 22.08.2025 та № 02-43/164 від 27.02.2026).

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечив у повному обсязі, подавши відзив на позовну заяву від 01.05.2026 та додаткові пояснення від 21.08.2026, і просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заперечення відповідача зводяться до такого: по-перше, відповідач вважає подання позову зловживанням процесуальними правами (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України) - позовом завідомо безпідставним та таким, що має штучний характер, дійсною метою якого, на думку відповідача, є не захист порушеного права, а тиск на нього як на представника конкурсних кредиторів (ПП “Піранья” та ОСОБА_3 ) у справі про банкрутство, і просив повернути позовну заяву без розгляду по суті; по-друге, відповідач посилається на недоведеність позивачем розміру заборгованості, відсутність обґрунтованого розрахунку з посиланням на первинні документи, відсутність приладів обліку (лічильників) у приміщенні № 41 та неможливість перевірити обсяги і вартість спожитих послуг; по-третє, відповідач заперечує проти включення до стягуваної суми вартості послуги з утримання майна (220, 00 грн. щомісячно), оскільки, за його твердженням, цю послугу не передбачено пунктом 3.1 договору № 41/2020; по-четверте, відповідач стверджує, що позивач не є виконавцем (постачальником) комунальних послуг у розумінні Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.2017 № 2189-VIII, а тому не має права вимагати їх оплати на свою користь, і що позивачем обрано неефективний спосіб захисту; по-п`яте, відповідач заявив про застосування позовної давності до суми 5 836, 86 грн. станом на 01.11.2023.

Одночасно відповідач наголосив, що не відмовляється від сплати своєї дійсної заборгованості за спожиті комунальні послуги за умови її документального підтвердження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.04.2026 відкрито провадження у справі № 908/713/20 (908/706/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07.05.2026 провадження у справі зупинено до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.04.2026 у цій справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2026 зазначену апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу від 01.04.2026 без змін.

Ухвалою від 08.06.2026 провадження у справі поновлено з 07.07.2026.

Ухвалою від 13.07.2026 суд задовольнив клопотання відповідача (вх. № 9779/08-08/26 від 04.05.2026) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання (вх. № 9281/08-08/26 від 27.04.2026) про витребування доказів, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд зі стадії відкриття провадження, призначив підготовче засідання та витребував у позивача обґрунтований розрахунок суми позовних вимог і первинні документи на підтвердження надання відповідачеві житлово-комунальних послуг за спірний період.

На виконання цієї ухвали позивач подав заяву вих. № 02-43/338 від 06.08.2026 (вх. № 17174/08-08/26 від 07.08.2026) з відповідними документами, а також клопотання про долучення доказів (вх. № 19125/08-08/26 від 04.09.2026 та вх. № 19582/08-08/26 від 11.09.2026); відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 18340/08-08/26 від 24.08.2026 та вх. № 19174/08-08/26 від 07.09.2026).

Ухвалою від 11.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2026.

У засіданні 24.09.2026 позивач позовні вимоги підтримав, відповідач заперечив з підстав, які зазначені у відзиві та додаткових запереченнях.

У засіданні 24.09.2026 оголошувалась перерва до 01.10.2026.

Для оголошення вступної та резолютивної частини рішення, у засіданні 01.10.2026 оголошена перерва в судовому засіданні на 02.10.2026, 10 - 00.

Судове засідання 01.10.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 02.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Провадження у справі про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, а в частині, не врегульованій ним, Господарським процесуальним кодексом України (стаття 2 Кодексу України з процедур банкрутства).

Спір розглянуто в межах провадження у справі № 908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль”.

Згідно з частиною 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/713/20 Товариство з обмеженою відповідальністю “Грааль” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Загрію Р.О.

За таких обставин звернення ліквідатора з позовом про стягнення заборгованості відповідає наданим йому законом повноваженням, а довід відповідача про пред`явлення позову неналежним позивачем відхиляється: позивач діє як наймодавець за договором найму № 41/2020, а обраний ним спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі, частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України) закону не суперечить.

Водночас наявність у позивача права на звернення до суду сама по собі не свідчить про обґрунтованість заявлених вимог по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши в сукупності надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Грааль” як наймодавцем та ОСОБА_1 як наймачем укладено Договір найму житлового приміщення № 41/2020 від 02.05.2020, за яким наймачеві передано у строкове платне користування жиле приміщення № 41 у гуртожитку по вул. Руставі, 12 у м. Запоріжжі (акт приймання-передачі від 02.05.2020).

Договір укладено саме щодо найму жилого приміщення (кімнати) № 41; поняття “житловий блок” умови договору не містять.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору № 41/2020 сторони пов`язали обов`язок наймача щодо внесення плати за комунальні послуги з виставленням наймодавцем відповідних рахунків: оплата наймачем комунальних послуг “проводиться на підставі окремо виставлених наймодавцем рахунків” та вноситься щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо виконання зобов`язання пов`язане з настанням певної обставини (у цьому випадку - виставленням наймодавцем рахунка), відповідний обов`язок підлягає виконанню з настанням такої обставини.

Щодо вимоги про стягнення 29 578, 21 грн. (заборгованість за період із березня 2024 року по січень 2026 року).

На виконання ухвали суду від 13.07.2026 позивач надав розрахунок заявленої до стягнення заборгованості, акти та рахунки постачальників комунальних послуг, а також зведені дані про розмір компенсацій (вартість послуг) за гуртожитком по кожному місяцю та кожному виконавцю послуг.

Вартість наданих гуртожитку послуг за спірний період за виконавцями наведена в таблиці:

сяць“Запоріжжя-електропос-тачання”“Водоканал”“МТМ” (опалення)“Вельтум-Запоріжжя”“Нафтогаз України”“Запоріжгаз”

Березень 202477 088, 0028 566, 5871 585, 323 336, 92989, 44135, 27

Квітень 202483 424, 0030 013, 3424, 003 336, 921 336, 76135, 27

Травень 202472 758, 4025 644, 6724, 003 336, 921 171, 49135, 27

Червень 202476 032, 0028 453, 1024, 003 336, 92936,69135, 27

Липень 202470 848, 0027 602, 0624, 003 336, 92756, 14135, 27

Серпень 202470 675, 0030 694, 1824, 003 336, 921 406, 38135, 27

Вересень 202467 564, 8026 467, 3424, 003 336, 921 314, 00135, 27

Жовтень 2024114 566, 4026 268, 7724, 003 336, 921 480, 14135, 27

Листопад 2024117 676, 8026 495, 7176 728, 543 336, 921 233, 48135, 27

Грудень 2024137 548, 8029 445, 9895 006, 653 336, 921 392, 85135, 27

Січень 2025122 342, 4026 212, 0395 802, 193 336, 921 446, 56176, 18

Лютий 2025117 676,8029 984, 98118 857,353 336, 921 646, 04176, 18

Березень 2025111 283, 2028 963, 7357 774, 973 336, 921 283, 37176, 18

Квітень 2025124 761, 6030 722, 5424, 003 336, 921 332, 62176, 18

Травень 202597 977, 6031 970, 7424, 003 336, 921 105, 85176, 18

Червень 202573 958, 4028 992, 1024, 003 336, 921 125, 82176, 18

Липень 202587 091, 2029 672, 9324, 003 336, 921 171, 33176, 18

Серпень 202578 278, 4030 467, 2324, 003 336, 921 381, 32176, 18

Вересень 202576 896, 0029 133, 9424, 003 336, 921 273, 10176, 18

Жовтень 2025123 379, 2042 608, 7424, 003 336, 921 246, 13176, 18

Листопад 2025112 147, 2036 367, 7841 347, 373 336, 921 624, 88176, 18

Грудень 2025109 382,4036 027, 36100 443, 943 336, 921 542, 4476, 18

Січень 2026120 960, 0035 474, 90124 259, 633 336, 921 584, 7777, 26

Всього2 244 316, 60696 250, 73782 141, 9676 749, 1629 781, 603 744, 12

Судом установлено, що за період із березня 2024 року по січень 2026 року на гуртожиток по вул. Руставі, 12 у м. Запоріжжі постачальниками (виконавцями) надано житлово-комунальні послуги - електропостачання, водопостачання та водовідведення, опалення, вивезення твердих побутових відходів і газопостачання на загальну суму 3 832 984, 17 грн., що підтверджується актами та рахунками постачальників і зведеними даними про розмір компенсацій.

Вартість цих послуг розподілялася ліквідатором між мешканцями гуртожитку пропорційно кількості проживаючих, а щодо опалення - відповідно до площі, у порядку абзацу 2 пункту 10 Правил № 572.

Кількість мешканців гуртожитку, з урахуванням якої ліквідатор здійснював розподіл вартості наданих послуг, за кожний розрахунковий місяць спірного періоду підтверджується довідкою позивача від 06.08.2026 № 02-43/337 про загальну кількість мешканців гуртожитку за період із березня 2024 року по січень 2026 року.

Зазначена довідка складена ліквідатором на підставі журналу щомісячного обліку мешканців гуртожитку, актів перевірки кількості осіб, які проживають у відповідних блоках (кімнатах), облікових карток, ордерів на жилу площу в гуртожитку та договорів найму житлових приміщень.

За таких обставин суд визнає довідку від 06.08.2026 № 02-43/337 належним і допустимим доказом загальної кількості мешканців гуртожитку за кожний розрахунковий місяць (статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням загальної кількості мешканців гуртожитку за наведеною довідкою та вартості послуг, наданих гуртожитку постачальниками (виконавцями), суд перевірив нарахування, здійснені ліквідатором відповідачеві (мешканцям кімнати № 41) за кожний розрахунковий місяць періоду з березня 2024 року по січень 2026 року:

Розрахунковий місяцьВартість послуг на гуртожиток, грн.Кількість мешканцівНараховано відповідачеві, грн.

Березень 2024181 701, 532002 954, 52

Квітень 2024118 270, 292001 994, 05

Травень 2024103 070, 752001 766, 06

Червень 2024108 917, 981901 939, 76

Липень 2024102 702, 391901 841, 62

Серпень 2024106 271, 751851 943, 33

Вересень 202498 842, 331851 822, 85

Жовтень 2024145 811, 501852 584, 51

Листопад 2024225 606, 721853 409, 28

Грудень 2024266 866, 471804 043, 99

Січень 2025249 316, 281803 745, 59

Лютий 2025271 678, 271803 967, 59

Березень 2025202 818, 371803 220, 98

Квітень 2025160 353, 861732 997, 47

Травень 2025134 591, 291732 554, 66

Червень 2025107 613, 421722 096, 80

Липень 2025121 472, 561802 244, 39

Серпень 2025113 664, 051802 114, 24

Вересень 2025110 840, 141772 098, 48

Жовтень 2025170 771, 171773 114, 26

Листопад 2025195 000, 331783 227, 31

Грудень 2025250 909, 241763 799, 33

Січень 2026285 893, 481764 223, 84

Всього3 832 984, 17-63 704, 91

Розподіл вартості наданих гуртожитку послуг здійснювався ліквідатором пропорційно загальній кількості мешканців гуртожитку за кожний розрахунковий місяць, а щодо опалення - відповідно до опалюваної площі, із розрахунку на трьох осіб, які проживають у кімнаті № 41.

За результатами перевірки суд установив, що нарахування відповідачеві за всі розрахункові місяці, крім березня 2024 року, відповідають вартості послуг постачальників та кількості мешканців гуртожитку і є правильними.

Натомість нарахування за березень 2024 року здійснене ліквідатором неправильно.

За вартості наданих гуртожитку послуг у цьому місяці 181 701, 53 грн. та кількості мешканців 200 осіб частка відповідача, обчислена за тією самою методикою, що застосована позивачем в інших місяцях, становить 2 594, 82 грн., а саме: електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання і вивезення твердих побутових відходів - 110 116, 21 грн. : 200 х 3 = 1 651, 74 грн.; опалення - 71 585, 32 грн. : 99 = 723, 08 грн.; плата за утримання майна - 220, 00 грн.

Натомість ліквідатор нарахував відповідачеві за березень 2024 року 2 954, 52 грн., тобто на 359, 70 грн. більше.

Різниця у розмірі 359, 70 грн. вартістю послуг постачальників за березень 2024 року та кількістю мешканців гуртожитку не підтверджується, у зв`язку з чим нарахування за цей місяць у частині 359, 70 грн. є необґрунтованим (завищеним).

Отже, обсяги наданих гуртожитку послуг судом установлені; нарахування відповідачеві за розрахункові місяці, крім березня 2024 року, є правильними, а за березень 2024 року - завищеними на 359, 70 грн.

За розрахунком ліквідатора частка відповідача (мешканців приміщення № 41) у вартості наданих гуртожитку послуг за період із березня 2024 року по січень 2026 року становить 63 704, 91 грн., з яких відповідачем сплачено 34 126, 70 грн.; нарахування відповідачеві за кожний місяць наведені в таблиці:

Період нарахуванняНараховано, грн.Сплачено, грн.

Березень 20242 954, 521 156, 32

Квітень 20241 994, 051 251, 36

Травень 20241 766, 06-

Червень 20241 939, 76-

Липень 20241 841, 62-

Серпень 20241 943, 332 291, 89

Вересень 20241 822, 85-

Жовтень 20242 584, 512 264, 73

Листопад 20243 409, 281 908, 27

Грудень 20244 043, 992 953, 48

Січень 20253 745, 592 039, 04

Лютий 20253 967, 591 961, 28

Березень 20253 220, 983 252, 14

Квітень 20252 997, 471 854, 92

Травень 20252 554, 661 699, 03

Червень 20252 096, 801 289, 97

Липень 20252 244, 391 451, 52

Серпень 20252 114, 241 304, 64

Вересень 20252 098, 481 303, 32

Жовтень 20253 114, 262 091, 17

Листопад 20253 227, 312 163, 50

Грудень 20253 799, 331 890, 12

Січень 20264 223, 84-

Всього63 704, 9134 126, 70

Різниця між нарахованим (63 704, 91 грн.) та сплаченим (34 126, 70 грн.) становить 29 578, 21 грн.

Отже, обставини надання послуг гуртожитку за спірний період та обсяги (вартість) нарахувань відповідачеві у наведених розмірах, що ґрунтуються на актах і рахунках постачальників та розрахунку ліквідатора, судом установлені.

Разом з тим обов`язок наймача щодо внесення плати за комунальні послуги за умовами пунктів 3.1, 3.2 договору № 41/2020 пов`язаний із виставленням наймодавцем відповідних рахунків: оплата проводиться “на підставі окремо виставлених наймодавцем рахунків” щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України у поєднанні з наведеними умовами договору строк виконання наймачем обов`язку зі сплати вартості комунальних послуг пов`язаний із виставленням наймодавцем рахунка; до виставлення (пред`явлення) наймодавцем рахунка обов`язок наймача внести відповідну плату таким, що настав, не вважається.

Обов`язок довести виставлення (направлення чи вручення) відповідачеві рахунків покладається на позивача, який посилається на цю обставину як на підставу своїх вимог (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження заявлених вимог позивач надав власний розрахунок заборгованості та докази направлення відповідачеві вимог про погашення заборгованості (вимога від 22.08.2025 та вимога № 02-43/164 від 27.02.2026).

Проте доказів виставлення відповідачеві рахунків на оплату комунальних послуг за спірний період (з березня 2024 року по січень 2026 року) матеріали справи не містять.

Вимога про погашення заборгованості, складена ліквідатором, за своїм змістом і призначенням рахунком у розумінні пунктів 3.1, 3.2 договору не є.

В описі вкладення до поштового відправлення від 27.02.2026, яке направлялось позивачем на ім`я відповідача зазначені вимога № 02-43/164 про сплату заборгованості від 27.02.2026 - 1 аркуш, рахунки на оплату комунальних послуг за період з березня 2024 р. по січень 2026 р. - 1 аркуш (загальна кількість предметів 2 (два).

Зазначений доказ не доводить належне виконання позивачем обов`язку виставлення відповідачеві рахунків на оплату комунальних послуг за спірний період з березня 2024 року по січень 2026 року, який саме рахунок відповідачеві направлено судом за матеріалами справи не встановлено.

За таких обставин, попри встановлені судом обсяги наданих гуртожитку послуг і нарахувань відповідачеві, позивач не довів ані дотримання погодженого сторонами порядку пред`явлення комунальних послуг до оплати (виставлення рахунків), ані настання строку виконання відповідачем відповідного грошового зобов`язання, а отже - і порушення відповідачем права позивача на час звернення з позовом, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у стягненні цієї суми.

Крім того, нарахування відповідачеві щомісячної плати за утримання майна у розмірі 220, 00 грн. договірної підстави не має.

Договір найму № 41/2020 укладено щодо найму жилого приміщення і обов`язку наймача сплачувати плату за утримання будинку (майна), у тому числі з розрахунку “за кожний блок”, не передбачає; доповнень до договору з цього питання сторони не укладали. Ця складова не входить і до наведеного вище розміру компенсацій вартості послуг постачальників (виконавців).

Таким чином, включення цієї складової до суми, заявленої до стягнення, суперечить умовам договору.

З наведеного вбачається, що вимога про стягнення 29 578, 21 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 5 836, 86 грн. (заборгованість станом на 01.11.2023).

Ця частина вимог ґрунтується виключно на довідці колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” ОСОБА_2 від 13.11.2023.

Первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджували б підстави виникнення та розмір цієї заборгованості (договори, рахунки, платіжні документи, дані про рух коштів за відповідний період), позивачем суду не надані.

Як пояснив ліквідатор під час розгляду справи, документи, які не були передані йому колишнім керівником товариства, у нього відсутні.

Відповідач наявність заборгованості у розмірі 5 836, 86 грн. заперечив.

Довідка від 13.11.2023 складена колишнім керівником товариства та не підтверджена первинними документами, за відсутності інших доказів не є достатнім доказом наявності й розміру заборгованості станом на 01.11.2023.

Оскільки позивач, на якому лежить тягар доказування (статті 74, 86 Господарського процесуального кодексу України), підстав виникнення та розміру цієї заборгованості належними й допустимими доказами не довів, вимога про стягнення 5 836, 86 грн. задоволенню також не підлягає.

Заява відповідача про застосування позовної давності до вимоги про стягнення 5 836, 86 грн. вирішенню по суті не підлягає.

За усталеною практикою Верховного Суду суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог; перш ніж застосувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, і лише у разі встановлення такого порушення та за наявності відповідної заяви сторони вирішує питання про наслідки спливу позовної давності.

Якщо ж суд доходить висновку про необґрунтованість (недоведеність) позовних вимог, у позові відмовляється саме з цих підстав, а позовна давність до таких вимог не застосовується (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 755/13805/16-ц).

Оскільки у задоволенні позову відмовлено за його недоведеністю, правових підстав для застосування позовної давності немає.

Щодо доводів про зловживання процесуальними правами.

Суд не кваліфікує подання позову як зловживання процесуальними правами у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для повернення позовної заяви з цих мотивів, а тому розглянув спір по суті.

Разом з тим, з наведених вище підстав, пов`язаних із недоведеністю позовних вимог, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог, вважається доведеною, якщо надані на її підтвердження докази є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79).

Установивши обсяги наданих гуртожитку послуг за актами постачальників та розрахунком ліквідатора, суд водночас, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов висновку, що позивач не довів дотримання погодженого сторонами договірного порядку пред`явлення комунальних послуг до оплати (виставлення відповідачеві рахунків), договірної підстави нарахування плати за утримання майна, а також підстав виникнення та розміру заборгованості станом на 01.11.2023, а відтак не довів настання строку виконання грошового зобов`язання та порушення відповідачем свого права.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76– 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 27.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ