Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №908/103/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 м. Дніпро Справа № 908/103/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г,

секретар судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 (суддя Юлдашев О.О.; повне судове рішення складено 29.01.2026) у справі № 908/103/25

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і постанови суду першої інстанції.

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» звернувся до Господарського суду Запорізької області 24.12.2025 з клопотанням про завершення процедури розпорядження майном, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 908/103/25.

Господарський суд Запорізької області від 25.12.2025, між іншим припинив процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», визнавши боржника банкрутом і відкривши ліквідаційну процедуру у справі № 908/103/25

Враховуючи рішення зборів кредиторів, відсутність пропозицій щодо санації боржника, відсутність в діях менеджменту боржника ознак дій, які свідчили про доведення підприємства до банкрутства, наявність ознак стійкої фінансової неспроможності боржника, встановленої за результатом проведеного аналізу фінансово-господарського становища боржника, місцевий господарський суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/103/25 скасувати і направити справу до місцевого господарського суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.

Скаржник вважає, що звіт фінансово-господарського стану боржника, на підставі якого місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у боржника ознак стійкої фінансової неспроможності, не відповідає вимогам методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006, оскільки містить лише фактичні дані, без належного їх аналізу та висновків за результатами поглибленого аналізу діяльності боржника, а деякі розділи аналізу, всупереч із наведеними методичними рекомендаціями, не містять аналізу діяльності боржника за три роки, що передували порушенню провадження у справі про банкрутство.

Скаржник зазначив, що в аналізі фінансового стану боржника не зазначені причини фактичного зменшення активів боржника, розпорядником майна не витребувано звіти про рух коштів на рахунках боржника за останні три роки, не витребувано пояснень керівника боржника щодо заходів стягнення дебіторської заборгованості, немає аналізу дебіторської заборгованості та надання оцінки правочинам боржника на предмет їх фраудаторності, не з`ясовано умови виходу зі складу учасників боржника ТОВ «Юг сервіс газ», Компанія Оленаріо венчерз лімітед і ТОВ «Компанія з управління активами «Юг інвест». Акт інвентаризації майна боржника не містить документального підтвердження наявності у боржника активів та його оцінки, розпорядником майна не встановлено фактичну наявність активів боржника і не здійснено в повному обсязі відображення зобов`язань, витрат майбутніх періодів, не проведено зіставлення фактичної наявності активів з даними бухгалтерського обліку.

Скаржник зауважив, що повторний звіт розпорядника майна про фінансовий стан боржника за період з 01.01.2021 по 30.06.2025, до місцевого господарського суду подано 24.12.2025 після проведення судового засідання, на якому ухвалено рішення про перехід в ліквідаційну процедуру, водночас суд не має право обґрунтовувати своє рішення доказами, які не досліджувалися у судовому засіданні.

Згідно з даними звіту станом на 31.12.2024 на балансі божника обліковувалися численні газопроводи та системи газопостачання із залишковою вартістю близько 227 млн грн, водночас інформації щодо підстав вибуття цього активу вже у 2025 році звіт не містить.

Скаржник вважає передчасним перехід до процедури ліквідації до вирішення судових справ щодо визнання укладених боржником правочинів про відчуження його майна недійсними.

Скаржник звертає увагу, що аналіз фінансово-господарської діяльності боржника містить дані стосовно балансової вартості його майна, в той час як для встановлення дійсного фінансового становища боржника, необхідно встановити реальну ринкову вартість його майна.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», – арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович, у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Арбітражний керуючий зазначає, що стійка неплатоспроможність боржника у даній справі підтверджується проведеним розпорядником майна аналізом фінансового становища товариства, відповідно до якого необоротні активи боржника зменшилися на 413564 тис. грн, оборотні активи зменшилися на 428206 тис. грн, що свідчить про зменшення частки активів на підприємстві.

За результатами проведеної у період з 28.08.2025 по 09.09.2025 інвентаризації майна боржника встановлено:

- наявність дебіторської заборгованості у розмірі 1359630955,31 грн;

- наявність кредиторської заборгованості у розмірі 2327638930,64 грн;

- наявність грошових коштів у розмірі 403829,48 грн;

- відсутність дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості, строк позовної давності за якою минув та яка планується до списання;

- наявність грошових документів, бланків суворої звітності вартістю 149,96 грн;

- наявність фінансових інвестицій у вигляді корпоративних прав у розмірі 862088736,00 грн. При цьому, в межах справи № 908/103/25 визнано недійсним акт приймання-передавання частки у статутному капіталі ТОВ «ТБ «ЦТК»» від 20.11.2024 на підставі якого ТОВ «Ю-газ» набуло частку у статутному капіталі ТОВ «ТБ «ЦТК» у розмірі 86188873,00 грн.

Арбітражний керуючий дійшов висновку, що активи підприємства складають 1436585333,20 грн, а сума визнаних грошових вимог становить 1670306615,76 грн. Вимоги забезпечені заставою майна складають 50170683,81 грн.

Під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, розпорядником майна не встановлено ознак фіктивного банкрутства чи доведення підприємства до банкрутства, тому враховуючи відсутність у товариства достатньої кількості активів для задоволення вимог кредиторів, відсутність пропозицій щодо відновлення платоспроможності боржника, арбітражний керуючий вважає неможливим перехід до процедури санації за рахунок власних ресурсів підприємства, у зв`язку з чим необхідно переходити до процедури ліквідації з метою задоволення вимог кредиторів.

Арбітражний керуючи зауважив, що причиною зменшення активів боржника стала переоцінка систем газопостачання, а відсутність цього активу в інвентаризаційних відомостях пояснюється його реалізацією на публічних торгах через веб-сайт «Прозоро.Продажі», які оголошені керівником боржника 13.06.2025.

Арбітражний керуючи вважає, що доводи про порушення вимог методичних рекомендацій проведення аналізу фінансового стану божника є безпідставними, оскільки під час його проведення арбітражний керуючий використовував баланс божника за 2022-2024 роки. Показники отриманих боржником у 2022-2024 роках доходів, у розрізі статей таких доходів та витрат, наведені у таблиці 2.13.2 звіту 2, де містяться показник змін, у тому числі щодо відрахувань до резерву сумнівних боргів.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзив на апеляційну скаргу апеляційному господарському суду не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.02.2026 відкрив провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/103/25.

У судовому засіданні 01.09.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 31.07.2025 відкрив провадження у справі № 908/103/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ». Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Євгенія Олександровича.

На підставі наказу № 7 від 28.08.2025 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», Ангелова Н.Х., 09.09.2025 проведено інвентаризацію боржника у справі № 908/103/25, за результатами якої встановлено, що підприємство має фінансову неспроможність щодо виконання вимог з боку кредиторів і зобов`язань перед бюджетом через відсутність грошових коштів на момент розрахунку з кредиторами, частина яких «заморожена» у вигляді дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій. Ознаки фіктивного банкрутства відсутні.

Згідно з актом від 09.09.2025 про результати інвентаризації грошових коштів, на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» обліковуються грошові кошти у розмірі 403829,48 грн.

Згідно з актом інвентаризації від 09.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» не має дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання.

Згідно з актом інвентаризації від 09.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» має грошові документи, бланків документів суворої звітності на суму 149,96 грн.

Згідно з актом інвентаризації від 09.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» не має заборгованості з розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків.

За результатами інвентаризації майна майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», арбітражний керуючий Шиман Євгеній Олександрович здійснив аналіз фінансово-господарської діяльності боржника у справі № 908/103/25 за період з 2021 року по 2024 рік, відповідно до якого станом на 31.12.2022 становила 3210321 тис. грн, а станом на 30.06.2025 – 2368551 тис. грн. Необоротні активи зменшилися на 413564 тис. грн, а оборотні активи зменшилися на 428206 тис. грн. Протягом аналізованого періоду основну частину зобов`язань підприємства складають інші поточні зобов`язання 36,5%, за отриманими авансами 24,9% та заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями 27,6%.

На підставі проведеного розпорядником майна аналізу фінансово-господарського становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», не виявлено ознак фіктивного банкрутства та дій з доведення до банкрутства. Встановлено ознаки стійкої фінансової неспроможності. Враховуючи встановлення ознак неплатоспроможності боржника та відсутність пропозицій щодо інвестування його господарської діяльності, арбітражний керуючий дійшов висновку про неможливість переходу боржника у процедуру санації.

На засіданні повторних перших зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» 02.12.2025 кредитори взяли до відома наданий розпорядником майна звіт про виконану роботу.

На засіданні зборів кредиторів 24.12.2025, оформлених протоколом № 24/12/25, кредитори відхилили розроблений план санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» і вирішили звернутися до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури у справі № 908/103/25.

Арбітражний керуючий Шиман Євгеній Олександрович 24.12.2025 і 25.12.2025 надав Господарському суд у Запорізької області звіт про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» за період з 01.01.2021 по 30.06.2025.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За змістом частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Частиною третьою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, зокрема такі обов`язки розпорядника майна:

розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

Положення статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчать, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної процедури щодо боржника, які визначені статтею 6 цього Кодексу, з застосуванням судового розсуду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19.

Судовий розсуд – це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Місцевий господарський суд у даній справі зі змісту поданого розпорядником майна Шиманом Євгенієм Олександровичем звіту про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» за період діяльності товариства з 2021 року по 2024 рік встановив, що за результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації майна боржника та вжитих заходів з виявлення активів товариства встановлено недостатність майна (активів) боржника для погашення кредиторської заборгованості, що свідчить про стійку неплатоспроможність боржника.

Враховуючи підтверджену неплатоспроможність боржника, відсутність пропозицій щодо інвестування його господарської діяльності з метою його фінансового оздоровлення та погашення наявної кредиторської заборгованості, а також рішення зборів кредиторів про перехід до процедури ліквідації боржника, місцевий господарський суд вирішив припинити процедуру розпорядження майном, визнати боржника банкрутом і перейти до ліквідаційної процедури.

Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника, оскільки частиною четвертою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених Кодексом України щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

За статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник-юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Таким чином, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку Кодексу України з процедур банкрутства вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

За своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20).

Положеннями статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

Таким чином, у поданому на розгляд кредиторів звіті, розпорядник майна має зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети процедури розпорядження майном, для визначення оптимальної подальшої процедури щодо боржника (санації, мирової угоди чи ліквідації).

Обов`язком розпорядника майна є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумні, щодо їх належного здійснення.

Тобто, розпорядник майна має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке знаходиться у третіх осіб, має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності боржника. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи розпорядника майна.

Оцінюючи повноту дій розпорядника майна та мотиви суду першої інстанції щодо прийняття оскарженої постанови, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини.

Звіт щодо аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ», розглянутий на засіданні повторних перших зборів кредиторів 02.12.2025, не містить аналізу та причин фактичного зменшення активів боржника з 31.12.2022 по 30.06.2025. Також розпорядник майна не проаналізував дебіторську заборгованість, не встановив обґрунтованості та перспектив щодо її стягнення.

Апеляційний господарський суд зазначає, що аналіз фінансово-господарського стану боржника також має включати дослідження правочинів (у тому числі господарських договорів), вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

У пункті 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3105/5 від 10.09.2020, визначено, що арбітражний керуючий проводить такий аналіз згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006 (у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010).

За змістом цих рекомендацій під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов`язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, укладені за попередні три календарні роки, у тому числі ті, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.

У правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом вищенаведених норм Кодексу України з процедур банкрутства з`ясування ознак фраудаторності правочинів боржника та їх оспорення у судовому порядку є обов`язком арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора боржника), тому господарський суд не вправі посилатися на можливість самостійної реалізації кредиторами такого права при оцінці відповідної бездіяльності ліквідатора боржника.

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 за результатами розгляду справи № 904/4387/19.

Таким чином, звіт розпорядника майна за результатами процедури розпорядження майном та/або доданий до звіту аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства має містити не тільки твердження про відсутність таких ознак, але й змістовне обґрунтування висновків та повноти проведеного аналізу за критеріями, визначеними у Методичних рекомендаціях від 19.01.2006 № 14.

Аналіз фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» за період 2021-2024 років, розглянутий кредиторами 02.12.2025, не містить з`ясування економічної доцільності правочинів, обґрунтованості ціни відчуження/придбання активів, реальності операцій (отримання коштів) та їх цільового використання, наслідків таких правочинів для боржника.

Звіт за період 2021-2024 років зборами кредиторів не затверджувався, а лише прийнятий до відома згідно з рішенням засідання повторних зборів кредиторів від 02.12.2025, оформлених протоколом № 02/12/25.

Своєю чергою, наданий до господарського суду 24.12.2025 і 25.12.2025 звіт про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-газ» за період з 01.01.2021-30.06.2025 кредиторами боржника у справі № 908/103/25 не розглядався, оскільки на засіданні зборів кредиторів 24.12.2025, оформленому протоколом № 24/12/25, ухвалено рішення відхилити запропонований план санації боржника і звернутися до господарського суду з клопотанням про перехід в процедуру ліквідації.

Таким чином, рішення про перехід в ліквідпроцедуру прийняте без затвердження кредиторами звіту про фінансово-господарську діяльність боржника.

Апеляційний господарський суд зауважує, що звіт про фінансовий стан боржника за період з 01.01.2021 по 30.06.2025, розпорядник майна склав 24.12.2025, водночас рішення про перехід у процедуру ліквідації місцевий господарський суд ухвалив також 25.12.2025. Тобто, між складенням звіту та ухваленням місцевим господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом минуло менше доби, у зв`язку з чим апеляційний господарський суд доходить висновку, що кредиторам не надано достатньо часу для ознайомлення з результатами цього звіту, для надання мотивованих заперечень, пропозицій тощо, що свідчить про порушення порядку переходу справи в ліквідаційну процедуру.

Головною метою Кодексу України з процедур банкрутства є захист прав кредиторів підприємства, що опинилося у скрутному матеріальному становищі, шляхом використання інститутів банкрутства, які дають змогу шукати активи, спростовування у судовому порядку майнових дій боржника, які завдали збитків боржнику, та погашати заборгованість.

Основною метою процедури розпорядження майном є забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану для визначення можливості відновлення платоспроможності боржника. Тобто для проведення аналізу фінансового стану боржника для подальшого відновлення його платоспроможності або максимально ефективної реалізації його актів для повернення боргів, необхідно здійснити повний комплекс визначених Кодексом України з процедур банкрутства заходів, зокрема з пошуку майна боржника, аналізу вчинених боржником протягом підозрілого періоду правочинів та встановлення наявності підстав для їх спростування у судовому порядку тощо.

Враховуючи виконання розпорядником майна своїх обов`язків у процедурі розпорядження майном не у повному обсязі, зокрема щодо пошуку майна боржника, ефективного аналізу фінансового стану боржника, правочинів боржника на предмет їх вчинення на шкоду кредиторам, розгляду кредиторами звіту про фінансово-господарську діяльність боржника, апеляційний господарський суд вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про перехід у ліквідаційну процедуру.

Апеляційний господарський суд зазначає, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тому на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (подібний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Оскаржувана постанова місцевого господарського суду таким вимогам не відповідає.

З урахуванням наведеного, спростовуються доводи арбітражного керуючого боржника у справі щодо повноти дії розпорядника майна в процедурі розпорядження майном боржника та висновки суду першої інстанції щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню із направленням справи на стадію розпорядження маном.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/103/25 задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 25.11.2025 у справі № 908/103/25 скасувати.

Справу № 908/103/25 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду зі стадії розпорядження майном.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.10.2026

Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ

Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД

Суддя О. ІВАНОВ