Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №910/6636/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. Справа№ 910/6636/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Король Д.А.

учасники справи:

від позивача : не з`явився.

від відповідача : не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 (Повне додаткове рішення складено та підписано 17.09.2026 року)

у справі №910/6636/26 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1"

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" (далі - позивач, Об`єднання, ОСББ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про зобов`язання передати технічну та проектну документацію на багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: АДРЕСА_1 ), а саме: технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок № 02092021-001 від 06.09.2021, складений ТОВ "Лекстатус Груп" (код ЄДРПОУ 39403451), реєстраційний номер технічної інвентаризації TI01:7226-2021-2438-7613, редакція № 4; плани всіх поверхів багатоквартирного житлового будинку, що входять до складу проектної документації; проектну документацію за об`єктом "Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями господарського призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва" (І черга будівництва), розроблену ТОВ "АІММ-БУД" (код ЄДРПОУ 40190385), реєстраційний номер проектної документації PD01:8108-4561-8693-9173, редакція № 4, а також усі додатки, креслення, схеми, специфікації, пояснювальні записки, технічні умови, експертні звіти, зміни до проекту та інші документи, що входять до складу зазначеної проектної та технічної документації на будинок.

У позовній заяві Об`єднання також вказало, що попередній (орієнтовний) розмір витрат останнього на оплату професійної правничої допомоги у даній справі склав 20 000,00 грн., які ОСББ просило суд стягнути з відповідача..

Рішенням від 09.09.2026 року в справі № 910/6636/26 господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Об`єднання та зобов`язав ОСОБА_1 передати ОСЮЮ технічну та проєктну документацію на багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: АДРЕСА_1), а саме: технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок № 02092021-001 від 06.09.2021, складений ТОВ "Лекстатус Груп" (код ЄДРПОУ 39403451), реєстраційний номер технічної інвентаризації TI01:7226-2021-2438-7613, редакція № 4; плани всіх поверхів багатоквартирного житлового будинку, що входять до складу проєктної документації; проєктну документацію за об`єктом "Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями господарського призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва" (І черга будівництва), розроблену ТОВ "АІММ-БУД" (код ЄДРПОУ 40190385), реєстраційний номер проєктної документації PD01:8108-4561-8693-9173, редакція № 4, а також усі додатки, креслення, схеми, специфікації, пояснювальні записки, технічні умови, експертні звіти, зміни до проєкту та інші документи, що входять до складу зазначеної проєктної та технічної документації на будинок. Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

11.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 11.09.2026 року, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги в загальній сумі 20 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/6636/26 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" від 11.09.2026 року про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/6636/26 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" 25.09.2026, надійшла апеляційна скарга, у якій скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі № 910/6636/26 та ухвалити нове, яким заяву про розподіл судових витрат задовольнити повністю, а також стягнути з Ігоря Юрійовича на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" 5 000 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- ОСББ фактично сплатило 20 000,00 грн;

- професійну правничу допомогу прийнято за актом без зауважень;

- позов задоволено повністю, отже обрана правова позиція була належною та результативною;

- сума 20 000,00 грн за повний супровід господарської справи у суді першої інстанції не має ознак очевидної надмірності, а відповідач протилежного не довів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2026 апеляційну скаргу у справі №910/6636/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі № 910/6636/26, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2026.

У судове засідання, яке відбулося 21.10.2026 учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час проведення судового засідання 21.10.2026 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення тобто 27.10.2026.

Переглянувши матеріали справи, оцінивши докази, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач вказував, що попередній (орієнтовний) розмір витрат останнього на оплату професійної правничої допомоги у даній справі складає 20 000,00 грн., які Об`єднання просило суд стягнути з відповідача у заяві від 11.09.2026 року.

На підтвердження розміру таких витрат ОСББ долучило до матеріалів справи копію укладеного 09.04.2026 року між ним (клієнт) та Адвокатським бюро "АРТЛЕКС" Арсена Маринушкіна" (Бюро) договору про надання професійної правничої допомоги № 25/2026 (далі - Договір), за умовами якого Бюро взяло на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а також здійснювати представництво інтересів клієнта, а клієнт зобов`язався оплатити вартість правничої допомоги у порядку та строки, погоджені сторонами.

Відповідно до пунктів 1.2, 3.1 Договору Бюро відповідно до узгоджених з клієнтом доручень надає останньому професійну правничу допомогу, найменування справи та обсяг якої визначаються у відповідному Додатку до цього Договору. Розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги за цим Договором, а також обсяг такої допомоги визначаються сторонами у Додаткових угодах до цього Договору.

У Додатку від 13.05.2026 року № 2 до Договору його сторони погодили, що Бюро приймає на себе зобов`язання надавати клієнту професійну правничу допомогу, зокрема здійснювати представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, надавати правові консультації, здійснювати правовий аналіз документів та обставин справи, збір, витребування та підготовку доказів, складати та подавати процесуальні та інші документи, а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані із захистом прав та охоронюваних законом інтересів клієнта у справі за позовом до ОСОБА_1 та/або ТОВ "Управляюча компанія "Креатор Сервіс" та/або ТОВ "БАУ-Україна" та інші про зобов`язання передати технічну документацію ОСББ з усіма повноваженнями, передбаченими чинним процесуальним законодавством України.

Розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги за цим Договором становить 20 000,00 грн. та є фіксованим. Вказаний гонорар не залежить від кількості судових засідань, тривалості розгляду справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, часу, витраченого адвокатом, чи інших обставин, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжної інструкції від 01.06.2026 року № 193 Об`єднання оплатило виставлений Бюро рахунок на оплату від 13.05.2026 року № 25/2026_3 на суму 20 000,00 грн., а 02.06.2026 року сторони Договору підписали відповідний акт приймання-передачі наданих послуг № 25/2026_3 на суму 20 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

У той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи та витраченого адвокатом часу на участь у справі, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, місцевий суд законно і обґрунтовано частково задовольнив заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" про ухвалення додаткового рішення, стягнувши з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Також, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, оскільки таке суперечило б змісту ГПК України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Креатор-Сіті-1" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/6636/26 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/6636/26 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов