Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №910/4217/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. Справа№ 910/4217/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2026 (повний текст рішення складено 09.07.2026)

у справі № 910/4217/26 (суддя Пукшин Л. Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Київської міської ради

про стягнення 13 775, 64 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст і підстави позовних вимог

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі за текстом - ТОВ "Євро-Реконструкція", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі за текстом - Київрада, відповідач) про стягнення 13 775, 64 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_2 у м. Києві. У період з 09.05.2023 по 05.05.2025 квартира АДРЕСА_2 перебувала у власності та розпорядженні територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09.05.2023 у справі №753/12276/21. Однак відповідач своєчасно не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 4 728, 38 грн, зі сплати послуг за гаряче водопостачання у розмірі 7 767, 34 грн та зі сплати абонентського обслуговування у розмірі 1 279, 92 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі № 910/4217/26 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Київради на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 20, ідентифікаційний код 37739041) заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 4 728 грн 38 коп., заборгованість зі сплати послуг за гаряче водопостачання у розмірі 7 767 грн 34 коп., заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 279 грн 92 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328 грн 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем не спростовний.

Короткий зміст апеляційної скарги. Позиція інших учасників справи

В апеляційній скарзі Київрада просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі № 910/4217/26 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до такого:

відповідач вказує, що зареєстрував своє право власності на квартиру 03.11.2023 на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09.05.2023 у справі №753/12276/21, а тому саме з цієї дати у нього виникло право на володіння, користування та розпорядження своїм майном;

сторонами не укладались договори про надання послуг на постачання теплової енергії та гарячої води;

зважаючи на відсутність в квартирі розподільних (індивідуальних) засобів обліку гарячої води та відсутність зареєстрованих осіб протягом спірного періоду, нарахування послуг за постачання гарячої води здійснювалось позивачем відповідно до показників приладів комерційного (будинкового) обліку споживання гарячої води з розрахунку на одну особу;

позивач не надав доказів щодо інформування відповідача про нарахування вартості комунальних послуг, строків, видів послуг;

позивачем допущені помилки у розрахунках;

відповідач зазначив, що з урахуванням викладеного та реєстраційних дій щодо права власності і зняття обтяження з вказаної квартири та розподілу як службової за працівником керуючої компанії окремої юридичної особи належних доказів отримання відповідачем комунальних послуг.

Підставами апеляційного оскарження скаржник визначив неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (Цивільного кодексу України, Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 07.02.2022 № 265) та порушення норм процесуального права (пункти 1 - 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вказуючи, що наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості за послугу з постачання гарячої води та теплової енергії є деталізованими та містять необхідні відомості визначення вартості наданих послуг, зокрема: періоди утворення заборгованості, тарифи, обсяги наданої послуги до квартири (гкал/м.куб), кількість користувачів послуги, наявність чи відсутність вузлів розподільного та комерційного обліку, опалювальну площу приміщення та інші; право на неоплатність вартості комунальних послуг виникає лише за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; доказів того, що відповідач, до моменту подання позовної заяви до суду, звертався до ТОВ "Євро-Реконструкція" із заявою про відключення його квартири від гарячої води та опломбування запірних вентилів, а позивачем було проведено таке відключення та опломбування, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київради на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі № 910/4217/26 та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Витребувано з суду першої інстанції матеріали цієї справи.

Матеріали справи надійшли до суду 10.09.2026.

Обставини справи

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" № 1198-VII від 10.04.2014 року виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_2, як теплопостачальною організацією, з 01.07.2014 здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" на підставі ліцензії, яка видана НКРЕКП відповідно до рішення №198 від 01.06.2012, яке переоформлено рішенням №1159 від 21.06.2016.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09.05.2023 №753/12276/21 витребувано на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, (ідентифікаційний код: 22883141) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 21 м2, житловою площею 11,6 м2 з чужого незаконного володіння.

03.11.2023, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09.05.2023 у справі №753/12276/21, яке набрало законної сили 17.07.2023, зареєстровано право власності територіальної громади в особі Київської міської ради на квартиру АДРЕСА_2 .

05.03.2025 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією видано ОСОБА_1 ордер на право зайняття службового приміщення №000066 жилою площею 11, 6 кв.м., яке складається з 1 кімнат у квартирі (ізольована, комунальна) АДРЕСА_2.

Як вбачається з витягу з розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №219 від 31.03.2025, 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_4 включено до числа службових жилих приміщень.

Позивач зазначає, що оскільки у період з 09.05.2023 по 05.05.2025 квартира АДРЕСА_2 перебувала у власності та розпорядженні територіальної громади м. Києва, і протягом цього періоду у квартирі були відсутні особи, місце проживання яких зареєстровано за вищевказаною адресою (що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва), власник квартири має обов`язок зі сплати коштів за надані до квартири комунальні послуги.

Через те, що відповідач не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування, станом на 05.05.2025 утворилась заборгованість у розмірі 13 775,64 грн, що складається із: заборгованості з постачання теплової енергії у розмірі 4 728,38 грн, заборгованості із сплати послуг за гаряче водопостачання у розмірі 7 767, 34 грн, та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 1 279,92 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши у відзиві, що право власності на квартиру зареєстровано лише 03.11.2023, а тому саме з цієї дати у відповідача виникло право на володіння, користування та розпорядження своїм майном, крім того арешт нерухомого майна припинено 11.09.2024, разом з цим позивачем не надано доказів щодо інформування Київської міської ради про нарахування вартості комунальних послуг, строків, видів послуг.

Отже предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для стягнення Київради на користь ТОВ "Євро-Реконструкція заборгованості з постачання теплової енергії у розмірі 4 728 грн 38 коп., зі сплати послуг за гаряче водопостачання у розмірі 7 767 грн 34 коп. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 279 грн 92 коп., нарахованої за період з 09.05.2023 по 05.05.2025.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 2189-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За приписами статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач, зокрема, має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п.1 ч.1); індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.п.1, 5 частина 3).

Відповідно до пункту 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та пункту 12 Правил надання послуг з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

13.10.2021, типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та типовий договір про надання послуг з постачання гарячої води опубліковані на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" за посиланням: https://tec4.kiev.ua.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, договори про надання послуг на постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води сторонами укладені не були.

За нормами ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).

У постанові від 23.05.2019 у справі №922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою для набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

Отже, набуття особою права та реєстрація такого права не є тотожними поняттями і настання цих подій може не збігатися в часі.

У даному випадку, право власності у Київради на квартиру АДРЕСА_2 виникло не з моменту його державної реєстрації, а з моменту набрання законної сили заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №753/12276/21, на підставі якого була здійснена реєстрація такого права.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.

У даному випадку, відповідач як власник зазначеної квартири, що отримує житлово-комунальні послуги, є індивідуальним споживачем.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Таким чином, договір на постачання теплової енергії та договір про надання послуги з постачання теплової енергії та договір про надання послуг з постачання гарячої води є укладеними з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.

Водночас відсутність підписаного сторонами договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16.

Відтак судом апеляційної інстанції відхиляються доводи скаржника про відсутність укладеного між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Євро-Реконструкція" надавало відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з жовтня 2023 по березень 2025 року, що підтверджується копіями корінців нарядів на підключення та відключення об`єктів теплоспоживання №951/1 від 08.04.2023, №3167/1 від 16.10.2023, №984/1 від 28.03.2024, №3106/1 від 30.10.2024, №944/1 від 24.03.2025, актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, актами №1211 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2023 - 2024 р.р., та в опалювальний період 2024 - 2025 р.р., звітами показників будинкового засобу обліку за спірні періоди (з 15.10.2023 по 25.10.2023, з 01.11.2023 по 23.11.2023, з 01.12.2023 по 23.12.2023, з 01.01.2024 по 26.01.2024, з 01.02.2024 по 21.02.2024, з 01.03.2024 по 26.03.2024, з 29.10.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 25.12.2024, з 01.01.2025 по 20.01.2025, з 01.02.2025 по 17.02.2025, з 03.03.2025 по 26.03.2025), які є належними та допустимими доказами у відповідності до приписів статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, 01.01.2024 було виявлено несправність комерційного засобу обліку теплової енергії, про що складено відповідний акт, у зв`язку з чим позивачем здійснювалося нарахування з січня 2024 року по жовтень 2024 року по середньодобовому споживанню тепла мешканцями будинку, на підставі показників комерційного (будинкового) засобу обліку теплової енергії за попередній опалювальний період 2023 - 2024 років.

Про належне виконання ТОВ "Євро-Реконструкція" своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення ним умов договору щодо надання визначених послуг.

Тоді як, відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв`язку з чим виник борг за спожиту теплову енергію в сумі 4 728, 38 грн

Як зазначає позивач, і це не спростовано відповідачем, квартира АДРЕСА_2 протягом спірного періоду обліковувалась як така, що не обладнана розподільним (індивідуальним) засобом обліку гарячої води.

Протягом спірного періоду в будинку АДРЕСА_2, були встановлені наступні прилади комерційного (будинкового) обліку споживання гарячої води: №2012474 у період з 01.06.2020 по 04.08.2022; №2095546 у період з 04.08.2022 по 04.11.2025.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІХ "Визначення та розподіл загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води" Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіонбуду від 22.11.2018 № 315, для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від: - зареєстрованих у приміщенні для житлових приміщень; кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не падав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи.

Таким чином, зважаючи на відсутність в квартирі розподільних (індивідуальних) засобів обліку гарячої води, а також відсутність зареєстрованих осіб протягом спірного періоду, нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснювалось позивачем відповідно до показників приладів комерційного (будинкового) обліку споживання гарячої води з розрахунку на одну особу.

Будь-якого доказу, зокрема акту про відключення будинку чи квартири відповідача від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, чи доказів надання послуг іншою юридичною особою відповідачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на те, що споживачі не звільняються від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у випадку не користування послугою з постачання гарячої води, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності споживання наданих послуг та, відповідно, обов`язку з їх оплати.

Відповідно до вимог Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (зі змінами), комерційний облік послуги ведеться вузлом комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі з урахуванням показань вузлів розподільного обліку гарячої води споживачів. У разі ненадання у визначений договором строк споживачем (ами) виконавцю показань індивідуального (их) вузла (ів) розподільного обліку гарячої води, виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким (ими) споживачем(ами) послуги за попередні 12 місяців. У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку таким (и) споживачем (ами) виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним(и), а також з усіма споживачами будинку відповідно до Методики розподілу.

Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої гарячої води окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.

Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358), у будівлі будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку гарячої води, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями вузла комерційного обліку (загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку) та між сумарним обсягом спожитої витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях. Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.

Інформація про показання індивідуальних вузлів розподільного обліку, отримана виконавцем від споживача або знята під час контрольного огляду, вноситься до автоматизованої системи розрахунків, яка забезпечує розподіл загальних обсягів споживання теплової енергії між співвласниками будинку (з урахуванням загального обсягу споживання. визначеного за показаннями будинкового вузла комерційного обліку), згідно вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 № 315 (в редакції наказу від 28.12.2021 № 358).

Відтак, згідно наданої позивачем бухгалтерської довідки за послугу з гарячого водопостачання/постачання гарячої води позивачем за період з травня 2023 по травень 2025 здійснено нарахування коштів за надані послуги з гарячого водопостачання з розрахунку на 1 особу в сумі 7 767, 34 грн.

Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315, в кожному розрахунковому періоді визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Відповідний обсяг теплової енергії визначається з урахуванням місця приготування гарячої води (у будинку або поза його межами) та наявності циркуляції та визначається як відповідна частка від обсягу теплової енергії використаної на приготування гарячої води:

- за умови наявності циркуляції - 20%;

- при непрацюючій циркуляції - 10%.

Відповідно, усі споживачі, в тому числі і ті, що тимчасово не користуються послугою з постачання гарячої води або встановили індивідуальні водопідігрівачі, щомісячно здійснюють оплату за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.

Нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання здійснюється за тарифом на послугу з постачання теплової енергії, з урахуванням визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу.

За умови наявності будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії використаної для надання послуги з постачання гарячої води, обсяг теплової енергії витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання визначається з урахуванням показань вузла комерційного обліку та фактичного обсягу спожитої гарячої води мешканцями будинку.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання визначається в одиницях виміру (Гкал) та розподіляється між усіма споживачами будівлі пропорційно. При цьому, при розподілі не враховується фактичне споживання гарячої води в одиницях виміру (куб. м) у приміщенні споживача.

У відповідності до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги по житловому приміщенню (квартирі), що розташоване за адресою АДРЕСА_2 за період з травня 2023 по травень 2025 року позивачем нараховано 1 279,92 грн плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до пункту 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженої постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги та обсягів теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги, відповідно до обраної моделі договірних відносин. Споживач надає виконавцю інформацію про кількість осіб, які фактично користуються послугою у приміщенні (квартирі) споживача, та інші вихідні дані, необхідні для застосування обраного способу розподілу обсягів послуги відповідно до Методики розподілу (пункт 28 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію: 1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; 2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг; 3) період, за який здійснюється нарахування; 4) загальна сума до сплати; 5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач); 6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання; 7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги; 8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення).

Розрахунок спожитої теплової енергії здійснюється на підставі Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 Україна 244-94); Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ "Євро-Реконструкція" не надано доказів правильності наданого суду розрахунку заборгованості відповідача, колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржником розрахунок заборгованості за вказаний період не спростовано, контррозрахунку не надано.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості з постачання теплової енергії, гарячого водопостачання та плати за абонентське обслуговування за спірний період матеріали справи не містять.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем не спростовний, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі є обґрунтованими та доведеними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/4217/26 залишити без змін

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко