Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №910/2715/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Справа № 910/2715/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Карапетян А.С.

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 (повний текст ухвали складений та підписаний 04.08.2026)

про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду від 28.05.2024

за заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про роз`яснення судового рішення

у справі № 910/2715/24 Господарського суду міста Києва (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання"

до Приватного підприємства "Енхол",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (третя особа-1);

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа-2);

3. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (третя особа-3),

про стягнення 80 443,85 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про роз`яснення судового рішення

03.08.2026 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, третя особа-2), звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою від 03.08.2026 про роз`яснення судового рішення у справі № 910/2715/24, в якій просила суд здійснити роз`яснення судового рішення, а саме мотивувальної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у даній справі, вказавши, на які саме права чи обов`язки НКРЕКП та яким саме чином може вплинути рішення господарського суду у справі № 910/2715/24, що стало підставою для залучення НКРЕКП до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача?

За доводами заявника, необхідність такого роз`яснення обумовлена тим, що мотивувальна частина ухвали від 28.05.2024 містить лише загальне посилання на те, що НКРЕКП є регулятором у сферах енергетики та комунальних послуг, однак не містить висновку суду щодо того, які саме права чи обов`язки НКРЕКП можуть бути порушені, змінені або на які може вплинути судове рішення.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі № 910/2715/24 відмовлено в задоволенні заяви НКРЕКП про роз`яснення ухвали суду від 28.05.2024.

Ухвалу суду мотивовано тим, що ухвала від 28.05.2024 про залучення на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до участі у справі НКРЕКП не передбачає виконання, тому таке рішення (ухвала) не підлягає роз`ясненню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі № 910/2715/24, НКРЕКП звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, в якому виключити з мотивувальної частини доводи щодо НКРЕКП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, фактично, НКРЕКП було залучено до участі у справі виключно з огляду на наявність у неї статусу державного регулятора, без зазначення конкретного юридичного зв`язку між предметом спору та правами чи обов`язками НКРЕКП, хоча саме наявність такого зв`язку є необхідною та обов`язковою умовою залучення особи до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог. Таким чином, з огляду на відсутність у мотивувальній частині рішення інформації щодо того, на які права чи обов`язки НКРЕКП та яким чином може вплинути рішення суду у справі № 910/2715/24, у НКРЕКП виникли обґрунтовані сумніви щодо змісту та порядку виконання судових рішень у межах даної справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 (колегія суддів у складі: головуючого - Демидової А.М., суддів: Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання НКРЕКП про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі № 910/2715/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НКРЕКП на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі № 910/2715/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2026 об 11:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 14.09.2026.

Позиції учасників справи

Учасники справи не скористались своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 29.09.2026 з`явився представник третьої особи-2.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-3 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їхньої участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник третьої особи-2 (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - ТОВ "Запоріжжяелектропостачання", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Енхол" (далі - ПП "Енхол", відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 80 443,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/2715/24; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго", третя особа-1).

10.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову в даній справі.

11.04.2024 ПАТ "Запоріжжяобленерго" подало до Господарського суду міста Києва клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - НКРЕКП як регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго, третя особа-3) як адміністратора комерційного обліку електричної енергії.

Також, 11.04.2024 ПАТ "Запоріжжяобленерго" подало до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі № 910/2715/24 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" про зміну предмета позову; встановлено учасникам справи строк 15 днів з моменту отримання даної ухвали на подання пояснень щодо позовних вимог з урахуванням прийнятої заяви про зміну предмета позову; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - НКРЕКП та НЕК "Укренерго"; запропоновано третім особам надати пояснення щодо позовних вимог у даній справі; зупинено провадження у справі № 910/2715/24 до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23; зобов`язано учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

При постановленні вказаної ухвали суд першої інстанції виходив, зокрема, із доцільності залучення НКРЕКП до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, зважаючи на те, що НКРЕКП здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 поновлено провадження у даній справі.

03.08.2026 до Господарського суду міста Києва від НКРЕКП надійшла заява про роз`яснення судового рішення в даній справі, в якій заявник просив суд роз`яснити судове рішення, а саме мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі № 910/2715/24, вказавши, на які саме права чи обов`язки НКРЕКП та яким саме чином може вплинути рішення Господарського суду у справі № 910/2715/24, що стало підставою для залучення НКРЕКП до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

За доводами заявника, необхідність такого роз`яснення обумовлена тим, що мотивувальна частина ухвали від 28.05.2024 містить лише загальне посилання на те, що НКРЕКП є регулятором у сферах енергетики та комунальних послуг, однак не містить висновку суду щодо того, які саме права чи обов`язки НКРЕКП можуть бути порушені, змінені або на які може вплинути судове рішення.

Як зазначив заявник, відсутність у судовому рішенні відповідного мотивування створює правову невизначеність щодо процесуального статусу НКРЕКП у справі, не дає можливості встановити межі його процесуальної заінтересованості, визначити обсяг обставин, які підлягають доведенню з боку регулятора, сформувати належну правову позицію та реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 42, 50 ГПК України.

Заявник вважає, що НКРЕКП було залучено до участі у справі виключно з огляду на наявність у неї статусу державного регулятора, без зазначення конкретного юридичного зв`язку між предметом спору та правами чи обов`язками НКРЕКП, хоча саме наявність такого зв`язку є необхідною та обов`язковою умовою залучення особи до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог.

Таким чином, за доводами НКРЕКП, з огляду на відсутність в мотивувальній частині рішення інформації щодо того, на які права чи обов`язки НКРЕКП та яким чином може вплинути рішення суду в даній справі, у заявника виникли обґрунтовані сумніви щодо змісту та порядку виконання судових рішень у межах даної справи.

Розглянувши заяву НКРЕКП про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Згідно із частиною першою статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 904/2526/18 зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19 вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Отже, роз`яснення рішення здійснюється тим судом, який прийняв рішення, розуміння якого викликає труднощі (воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання), не вносячи при цьому змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024 у справі № 380/15190/22.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в рішенні є незрозумілим, у чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 814/907/16.

У постанові від 17.02.2025 у справі № 420/32785/23 Верховний Суд також вказував, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, а в противному випадку судове рішення підлягає роз`ясненню.

Водночас положення статті 245 ГПК України не наділяють суд повноваженнями надавати правову оцінку мотивам ухвалення судового рішення, роз`яснювати правові висновки суду, надавати учасникам справи юридичні консультації щодо порядку вчинення процесуальних дій у майбутньому або роз`яснювати порядок застосування процесуальних норм під час наступних етапів розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що за частиною другою статті 245 ГПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Така правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, ухвалі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 914/2259/17.

Зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у даній справі, яку в частині залучення до участі у справі просила роз`яснити НКРЕКП, вбачається, що суд першої інстанції залучив останню до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача як регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг. Зазначена ухвала у відповідній частині не містить приписів зобов`язального чи стягувального характеру, і нею спір по суті не вирішувався, а її резолютивна частина є вичерпною, чіткою та не припускає декількох варіантів тлумачення чи суперечностей щодо розуміння її змісту.

Як правильно вказав суд першої інстанції, ухвала від 28.05.2024 про залучення на підставі ст. 50 ГПК України НКРЕКП до участі у справі як третьої особи не передбачає виконання.

Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що зазначена ухвала не підлягає роз`ясненню, у зв`язку із чим правомірно відмовив заявнику в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду від 28.05.2024.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної в даній справі ухвали відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі № 910/2715/24 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 26.10.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська