Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №910/3317/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. Справа№ 910/3317/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект»

про розподіл судових витрат

за матеріалами апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026

у справі №910/3317/26 (суддя - Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 348 400, 24 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" з позовом до Приватного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" про стягнення грошових коштів в сумі 348 400,24 грн, з яких 314 960,00 грн основного боргу; 18 443,62 грн - пені; 11 312,48 грн - інфляційні втрати; 3 684,14 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/3317/26 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; ЄДРПОУ 24185151) 9 221, 81 грн (дев`ять тисяч двісті двадцять одна гривня 81 копійки) - пені; 10 972, 03 грн (десять тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні три копійки) - інфляційні втрати; 3 948, 59 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок вісім гривень 59 копійок) - 3% річних. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3317/26 - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; ЄДРПОУ 24185151) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.). В іншій частині заяви - відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 30.06.2026, в межах встановлених процесуальних строків, надійшла апеляційна скарга, у якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3317/26 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким зменшити розмір пені до 1, 00 грн, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Крім того, апелянт просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

За доводами скаржника, за окремими видатковими накладними період прострочення становив менше п`ятнадцяти днів, а тому підстав для нарахування інфляційних втрат за відповідні неповні місяці не було.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції, установивши помилки позивача у визначенні початкових і кінцевих дат прострочення під час нарахування трьох процентів річних, безпідставно визнав правильним розрахунок пені за ті самі періоди. На думку скаржника, під час обчислення пені та трьох процентів річних належало врахувати приписи статей 254, 255 ЦК України, перенесення останнього дня строку з вихідного на перший робочий день і невключення дня фактичної сплати до періоду прострочення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник стверджує, що оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного встановлення обставин, які мають значення для справи, а наявні докази та заперечення відповідача оцінені неналежним чином.

Апелянт указує, що під час визначення інфляційних втрат суд першої інстанції не врахував висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, відповідно до якого за неповний місяць прострочення тривалістю не більше п`ятнадцяти днів інфляційна складова боргу не нараховується.

У скарзі наведено власні періоди прострочення та контррозрахунки за договорами поставки № 846/24/16-25, № 848/24/16-25 і № 849/24/16-25 щодо кожної спірної видаткової накладної. Заявник вважає, що такі розрахунки підтверджують завищення сум пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних, присуджених місцевим господарським судом.

Окремо апелянт наполягає на зменшенні пені до 1,00 грн. На обґрунтування цього посилається на добровільне погашення основного боргу, відсутність доказів завдання позивачу збитків, статус ПрАТ «АК «Київводоканал» як оператора критичної інфраструктури, необхідність забезпечення безперебійного водопостачання та водовідведення в умовах воєнного стану, збитковість діяльності підприємства і невстановлення економічно обґрунтованого тарифу.

Оскаржуючи додаткове рішення, скаржник посилається на часткове задоволення позову та принцип пропорційного розподілу судових витрат. За його розрахунком, задоволено 6,92 відсотка заявлених вимог, тому сума витрат на професійну правничу допомогу, яка могла бути покладена на відповідача, не повинна перевищувати 1 038,00 грн.

Крім того, апелянт вважає суму 8 000,00 грн неспівмірною зі складністю малозначної справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, та посилається на відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт як на обставину, що унеможливлювала належну перевірку обсягу і вартості наданих послуг.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/3317/26 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/3317/26 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2026.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2026 у справі № 910/3317/26 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3317/26 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/3317/26 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3317/26 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/3317/26 залишено без змін.

31.08.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/3317/26 у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3317/26 прийнято до розгляду без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

01.09.2026 від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просив залишити без задоволення заяву про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/3317/26.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши долучені позивачем до матеріалів справи докази понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, заперечення відповідача проти ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 гривень Позивачем подано суду одночасно з позовною заявою копію Договору про надання професійної правничої допомоги № 2-05/2022; Додаткова угода № 16 від 17.07.2026; рахунок № 17 від 24.08.2026.

З наданих доказів, встановлено, що 25 травня 2022 року між ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" та адвокатом Сологубом С.А. укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 2- 05/2022.

Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що оплата за цим Договором здійснюється на підставі Додаткових угод. Оплата здійснюється Клієнтом протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповідних рахунків адвоката.

17.07.2026 між Сторонами укладено Додаткову угоду № 16 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2-05/2022.

Даною додатковою угодою Сторони погодили наступне:

1.АДВОКАТ зобов`язується за замовленням КЛІЄНТА представляти інтереси ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" у Північному апеляційному господарському суді щодо апеляційного розгляду справи №910/3317/26 за позовом ТОВ "ТК "Технокомплект" до ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал.

2. Гонорар адвоката становить 10000 грн за участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

3. Оплата послуг Адвоката за цим Договором здійснюється наступним чином: Клієнт протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання цієї Додаткової угоди перераховує Адвокату аванс в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень на підставі рахунку виставленого Адвокатом. Адвокат вважається таким, що виконав свої обов`язки за цією Додатковою угодою в повному обсязі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Додаткова оплата може бути сплачена Клієнтом Адвокату за окремим рахунком, згідно замовлених Клієнтом додаткових послуг або залученням для Клієнта Адвокатом необхідних для виконання доручення або завдання підрядників, виконавців (як фізичних так і юридичних осіб). У випадку несвоєчасної оплати Клієнтом послуг, Адвокат має право призупинити або скасувати їх надання до оплати простроченої суми, та/або розірвати даний Договір в односторонньому порядку, попередньо повідомивши Клієнта. Клієнт зобов`язаний підписати надані Адвокатом Акти приймання-передачі наданих послуг та завірити їх печаткою або надати мотивовану письмову відмову від його підписання протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання Актів. Мотивованою відмовою в контексті цього пункту вважатиметься відмова Клієнта від підписання Акту на підставі неотримання Послуг. У випадку ненадання Адвокату вмотивованої відмови від підписання Актів протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання Акту, послуги, надані Адвокатом, вважаються наданими якісно, в повному обсязі та такі, що відповідають вимогам Клієнта і прийнятими Клієнтом. Допускається направлення рахунків, Актів приймання-передачі та інших документів з використанням засобів електронного зв`язку (e-mail).

24.08.2026 Адвокатом виставлено ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" рахунок на оплату № 17 на суму у розмірі 10 000,00 грн. з призначенням «Аванс за представництво інтересів ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" у Північному апеляційному господарському суді щодо апеляційного розгляду справи №910/3317/26 за позовом ТОВ "ТК "Технокомплект" до ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал.»

Аргументи відповідача зводяться до того, що вимоги Позивача щодо покладення на Відповідача витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та безпідставними.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що при зменшенні витрат на правову допомогу слід враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 30.11.2023 у справі №924/878/22).

Досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів частково погоджується з доводами наведеними відповідачем стосовно їх неспівмірності, фактичності та неминучості їх надання, з огляду на наступне.

Відзив позивача на апеляційну скаргу є незначним за своїм обсягом та базується на наявній судовій практиці. Отже, дана справа не є унікальною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають та перебували на розгляді у судах всіх інстанцій, а правова позиція позивача не змінилася. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви позивача по суті спору кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших подібних спорів.

Зважаючи на це слід відмітити, що позивачу для складання відзиву на апеляційну скаргу не потребувалося значних затрат часу та зусиль (з огляду на сформовану позицію позивача, яка є сталою).

Заявлений позивачем до стягнення розмір витрат за надані послуги в сумі 10 000 грн є завищеним, неспівмірним з виконаною адвокатом роботою, не відповідає критерію необхідності та дійсності, а їх відшкодування матиме надмірний характер для відповідача, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, беручи до уваги заперечення відповідача на заяву позивача вважає, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект» витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 10 000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З огляду на зазначене та врахувавши заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект» розміру витрат на професійну правничу допомогу з 10 000 грн до 5 000 грн.

Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 5 000 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Технокомплект» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; ЄДРПОУ 24185151) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов