Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №910/12257/13 (910/82/23) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа№ 910/12257/13 (910/82/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Тарасенко К.В.

Сибіги О.М.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1

про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат

до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 у справі № 910/12257/13 (910/82/23)

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025

у справі № 910/12257/13 (910/82/23) (суддя Яковенко А.В)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ"

до ОСОБА_1 (відповідач-1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" (відповідач-2)

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача 1: Служба безпеки України; Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент будівництва та житлового забезпечення

про визнання недійсним договору

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ"

про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва

в межах справи №910/12257/13

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" задоволено частково. Залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині відмови у задоволенні первісного позову. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині задоволення позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест". В цій частині прийнято нове судове рішення, яким закрито провадження у справі за позовними вимогами за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест". Залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" та визнання за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційнна компанія "Інтербудінвест" на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) грн. Змінено пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23), виклавши його у новій редакції: « 4. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; ідентифікаційний код 38090593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4465,23 грн». Скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційнна компанія "Інтербудінвест" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 950, 00 грн. В цій частині прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційнна компанія "Інтербудінвест" у розмірі 17 950,00 грн. Змінено мотивувальну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23), викладено в редакції даної постанови. Змінено п. 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23), викладено його у новій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; ідентифікаційний код 38090593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 35900,00 грн».

12.10.2026 ОСОБА_1 звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. у зв`язку з розглядом справи в Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат до постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) прийнято до розгляду та ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи можливість подати свої пояснення щодо заяви ОСОБА_1 у строк до 21.10.2026.

12.10.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" надійшло клопотання, в якому заявник просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 12.10.2026 про стягнення з ТОВ «ІБФ «АВМ» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, у зв`язку з недоведеністю чинної договірної підстави та розміру витрат. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн. Заявник зазначає, що постановою суду апеляційної інстанції від 07.10.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" задоволено частково: рішення від 13.10.2025 змінено, провадження у частині зустрічного позову до ТОВ «БІК «Інтербудінвест» закрито. За п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно. Зустрічний позов пред`явлено до двох відповідачів; щодо одного з них (Інтербудінвест) позиція заявника в апеляційній інстанції не знайшла підтримки. На думку заявника, розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним, обґрунтованою є сума 6000,00 грн (2000,00 грн за подання відзиву на апеляційну скаргу, 4000,00 грн за участь у судових засіданнях). Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", розумним є стягнення 3000,00 грн (50% від 6000,00 грн).

Проаналізувавши матеріали справи та вищевказаної заяви, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 за заявою про ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим, встановити їхню дійсність та необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2020 між ОСОБА_1 (надалі- "Клієнт") та Адвокатом Мельником Миколою Анатолійовичем (надалі "Адвокат") укладено договір №М-01 про надання правничої допомоги (надалі - "Договір"), відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у справі №910/12257/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору правничу допомогу, що надається Авокатом, Клієнт оплачує в гривнях, в розмірі, що визначений у актах про надання послуг, що є невід`ємними частинами Договору.

Згідно з п. 4.4. Договору за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується кожною зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість.

Відповідно до п. 7.3 Договору сторони погодили, що після закінчення строку дії договору, якщо строни продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін.

За змістом Додаткової угоди до Договору №М-01 про надання правничої допомоги від 21.11.2023 сторони доповнили Розділ "Предмет Договору" пунктом 1.2 та виклали його в наступній редакції: "Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у справі №910/12257/13 (910/82/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно- будівельна фірма "АВМ" про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві №131/1-16 від 03.09.2007 та за зустрічним позовом ОСОБА_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно інвестиційна компанія "Інтербудінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма №АВМ" про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва (квартиру) в обсягах та умовах визначених договором..

На підтвердження виконання адвокатом зобов`язань за Договором ОСОБА_1 надано Акт про надану правничу допомогу від 09.10.2026, у якому зазначено перелік наданих послуг, вартість та період виконання, а саме:

підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 року у справі № 910/12257/13 (910/82/23) - 05.06.2026, 4000, 00 грн,

участь у судовому засіданні 22.07.26 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в Північному апеляційному господарському суді - 22.07.2026, 4,000,00 грн,

Підготовка додаткових письмових пояснень у справі № 910/12257/13 (910/82/23) до Північного апеляційного господарського суду - 29.07.2026, 2000,00 грн,

Участь у судовому засіданні 16.09.26 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в Північному апеляційному господарському суді - 16.09.2026, 4000,00 грн,

Підготовка додаткових письмових пояснень у справі № 910/12257/13 (910/82/23) до Північного апеляційного господарського суду - 02.10.2026, 2000,00 грн,

Участь у судовому засіданні 07.10.26 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в Північному апеляційному господарському суді - 07.10.2026, 4000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані ОСОБА_1 докази на

підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн, враховуючи заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма АВМ", Північний апеляційний господарський суд вважає, що заявлений розмір витрат не може бути покладений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" повністю, та визначає суму відшкодування з урахуванням принципу пропорційності.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" задоволено частково. Залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині відмови у задоволенні первісного позову. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині задоволення позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест". В цій частині прийнято нове судове рішення, яким закрито провадження у справі за позовними вимогами за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест". Залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" та визнання за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційнна компанія "Інтербудінвест" на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) грн. Змінено пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23), виклавши його у новій редакції: « 4. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; ідентифікаційний код 38090593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4465,23 грн». Скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційнна компанія "Інтербудінвест" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 950, 00 грн. В цій частині прийнято нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційнна компанія "Інтербудінвест" у розмірі 17 950,00 грн. Змінено мотивувальну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23), виклавши в редакції даної постанови. Змінено п. 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/12257/13 (910/82/23), виклавши його у новій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; ідентифікаційний код 38090593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 35900,00 грн».

Витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.4 ст.129 ГПК).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку за можливе покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма АВМ".

Зокрема, суд вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн відповідає як критерію співмірності та реальності понесених адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судова колегія відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма АВМ" відносно того, що оскільки Договір про надання правничої допомоги від 31.01.2020 №М-01 укладено строком до 31.12.2020, то відсутня належна правова підстава для стягнення витрат на правничу допомоги, оскільки відповідно до п. 7.3 Договору сторони погодили, що після закінчення строку дії договору, якщо строни продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін. Про продовження виконання умов Договору свідчить також Додаткова угода до Договору про надання правничої допомоги від 21.11.2023 №М-01, якою сторони доповнили Розділ "Предмет Договору" пунктом 1.2 та виклали його в новій редакції, про що зазначено вище.

Оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи та витраченого адвокатом часу на участь у справі, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма АВМ" 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12257/13 (910/82/23) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 38090593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/12257/13 (910/82/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 26.10.2026

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді К.В. Тарасенко

О.М. Сибіга