Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №695/3389/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3389/26

Номер рядка у звіті 197

27 жовтня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250370000618 від 03.06.2026, за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінське Драбівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, особою з інвалідністю та/або постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, та/або депутатом будь-якого рівня, та/або учасником бойових дій не є, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судимості не має,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

З моменту видання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 почав діяти воєнний стан терміном 30 діб.

У подальшому воєнний стан на території України багаторазово продовжувався відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджених відповідними Законами України.

ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, 31.05.2026 близько 13 години 00 хвилин, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав, знайшовши у лісовому масиві, неподалік колишнього дитячого санаторію «Гайдар» в с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області нарізну вогнепальну зброю, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-26/7547 від 10.06.2026 є 5,6-мм однозарядною спортивно-мисливською гвинтівкою моделі ТОЗ-8М, № 41116, промислового виробництва «Тульський збройовий завод» м. Тула, СРСР 1959 року виготовлення, в конструкцію якої внесені зміни саморобним способом шляхом украплення металевої планки та встановлення оптичного прицілу, та яка придатна для стрільб, яку з моменту придбання зберігав при собі та переніс до свого човна в с. Благодатне, Золотоніського району.

У подальшому, 31.05.2026 близько 15 год. 00 хв ОСОБА_4 , зберігаючи при собі вказану нарізну вогнепальну зброю – 5,6-мм однозарядну спортивно-мисливську гвинтівку моделі ТОЗ-8М, на власному човні перевіз її до острівної частини, що розташована в прибережній зоні р. Дніпро Липівського орнітологічного заказника в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району, де без передбаченого законом дозволу зберігав до моменту виявлення та вилучення працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області 02.06.2026 у період часу з 20 години 41 хвилин до 21 години 09 хвилин.

Отже, ОСОБА_4 придбав, зберігав та носив вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши відповідні обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що під час риболовлі, в адміністративних межах с. Благодатне випадково знайшов мисливську рушницю, яку зберігав два дні на острівній частині села. Потім під час інспекції природоохоронних органів факт зберігання рушниці було розкрито, і органи поліції її вилучили в нього. У скоєному щиро кається й обіцяє подібного не чинити.

Оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, викладеним в обвинувальному акті, і ним не оспорюються, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, якому роз`яснено, що при відмові дослідження всіх доказів щодо фактичних обставин справи він буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку, на що обвинувачений ОСОБА_4 погодився та ствердив свою позицію щодо визнання вини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини кримінального правопорушення, правильну кваліфікацію його дій органами досудового розслідування, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

За змістом ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 зазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який добре характеризується за місцем проживання, не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення, тяжкості його наслідків, враховуючи особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк – 1 рік.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи № СЕ-19/124-26/7547 від 10.06.2026 загальною вартістю 2 888,16 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, 373-374, 392, 395, 532 КПК України, ст. 65-67, 75-77 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Початок іспитового строку рахувати з 27.10.2026.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 2 888,16 грн.

Речові докази по справі: вогнепальну зброю – 5,6-мм однозарядна спортивно-мисливська гвинтівка моделі ТОЗ-8М, № 41116 промислового виробництва «Тульський збройовий завод» м. Тула, СРСР 1959 року виготовлення, яка поміщена до паперової коробки з відповідними написами, предмети для чищення зброї, які поміщені до сейф-пакету HYQ0141463, та металеву пластину, яка поміщена до сейф-пакету PSP2087838, передані для зберігання в кімнату зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, - знищити.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1