Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №570/1868/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №570/1868/26

Суддя: Штогун О.С.

Справа № 570/1868/26

Номер провадження 2/570/1855/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

20 квітня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ") звернулось в Рівненський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №71186746 від 13 вересня 2025 року у розмірі 17100,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 13 вересня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит №71186746, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 9000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,25 % на день строком на 30 днів. В подальшому, 25 лютого 2026 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" укладено договір факторингу № 25/02/26, згідно якого ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого його заборгованість за кредитним договором становить 17100,00 грн, а саме сума заборгованості за основою сумою боргу - 9000,00 грн, сума заборгованості за процентами - 2430,00 грн, сума заборгованості за комісією - 1350,00 грн та сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування - 4320,00 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17100,00 грн, судовий збір 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу 4500,00 грн.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві зазначила, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 вересня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит №71186746 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) та підписання із використанням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором 42228 (п. п. 5.5., 5.6., 12 договору).

Згідно п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1. договору).

Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит. Тип кредиту - кредит (п. 2.1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору сума кредиту складає 9000,00 грн, строк кредиту 30 днів. Процентна ставка в день 0,250% (фіксована). Дата надання кредиту - 13 вересня 2025 року. Дата повернення кредиту (останній день) - 12 жовтня 2025 року. Денна процентна ставка (в день) - 0,750%. Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в день - 4,00%. Пеня (в день) - 4,00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,17%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 7150,00 грн. Загальні витрати за кредитом - 2025,00 грн.

Згідно п.п. 5.1. договору перед укладанням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця; інформацією, передбаченою Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про споживче кредитування", Законом України "Про захист персональних даних".

Відповідно до п. 6.1. договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, з кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п. 6.2 договору позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого Кредиту та сплатити Проценти в строк, визначений Договором, будь-яким доступним йому способом. За умовами укладеного Договору у Позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням Кредиту. Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно Кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості Кредиту для Позичальника.

Відповідно до п.7.1 - 7.4 договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/ або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку кредитування відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку кредитування обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.

За продовження строку користування Кредитом, Позичальник вносить Кредитодавцю платіж, який визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі та/або додатковій угоді, та кількості днів, на яку Позичальник бажає оформити Пролонгацію (з урахуванням мінімального та максимального можливого строку Пролонгації, який доступний Позичальнику та відображається в Особистому кабінеті), та розраховується за наступною формулою: A х В х С, де А - Сума Кредиту/її частина на момент оформлення Пролонгації, В - процентна ставка, яка діє на момент оформлення Пролонгації, С - кількість днів пролонгації, обраних Позичальником.

У разі Пролонгації після закінчення Строку кредитування (застосовується до договорів, за якими Сума Кредиту, одержана Позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), за продовження Строку кредитування Позичальник вносить Кредитодавцю платіж, який, окрім платежу, визначеному в пункті 7.2. Договору, включає в себе також суму нарахованої та несплаченої пені.

Позичальник має право подовжити строк користування Кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого Кредиту/його частини на момент оформлення Пролонгації.

Продовження строку кредитування є неможливим, якщо: позичальником сплачено кредит у повному обсязі і заборгованість за договором відсутня; кредитодавець відступив право вимоги за договором третій особі або звернувся до суду для примусового стягнення заборгованості; якщо сума кредиту на момент підключення пролонгації становить менше п`ятисот гривень; з десятого дня після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладання такого договору); після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладання такого договору); у зв`язку з обмеженнями щодо застосування спрощених заходів належної перевірки клієнтів, відповідно до вимог Додатку 2 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (п. 7.5. договору).

Відповідно до Додатку № 1 сторони 13 вересня 2025 року електронними підписами з одноразовим ідентифікатором підписали таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання коштів у кредит №71186746 від 13 вересня 2025 року, де відображені умови кредиту, які ідентичні умовам договору про надання коштів у кредит №71186746 від 13 вересня 2025 року.

08 жовтня 2025 року між Позикодавцем та Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15938364 до Договору позики №71186746, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 26 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 56 днів тобто до 07.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,75 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 21481, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_3).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71186746 від 13 вересня 2025 року виконав свої зобов`язання передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ "Європейська платіжна сисстема" діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № 08720764-903d-4fb9-9597-8eaa1e9cd3ce від 13 вересня 2025 року.

Згідно листа №25/02/26-32602 від 25 лютого 2026 року, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 08720764-903d-4fb9-9597-8eaa1e9cd3ce (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №71186746.

З наданих АТ "Універсал Банк" на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 20 липня 2026 року письмових доказів, зокрема виписки про рух коштів вбачається, що 13 вересня 2025 року на банківську карту № НОМЕР_2 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 здійснено перерахування грошової суми у розмірі 9000,00 грн.

Відтак, з досліджених судом доказів вбачається, що реквізити платіжної картки, емітованої на ім`я ОСОБА_1 збігаються із тими, які зазначено відповідачем у Договорі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії від 13 вересня 2025 року № 71186746, заборгованість відповідача станом на 26 березня 2026 року становить 17100,00 грн та складається з: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2430,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1350,00 грн - заборгованість за комісією; 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

25 лютого 2026 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром маркет" уклали Договір факторингу №25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором від 09 червня 2025 року № 71882698.

Відповідно до п.1.1. Договору ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов`язується відступити ТОВ "Фінпром маркет" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ "Фінпром маркет" зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року ТОВ "Фінпром маркет" перейшло право вимоги до відповідача за договором від 13 вересня 2025 року № 71186746 в розмірі 17100,00 грн.

Таким чином, ТОВ "Фінпром маркет" наділено правом вимоги за кредитним договором ід 13 вересня 2025 року № 71186746.

Доказів повного погашення заборгованості перед позивачем у даній справі відповідач суду не надав.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 та 4 ст.203 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Нормою ч. 1 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом норми ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України).

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Так, ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 ст. 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та не погасив кредитну заборгованість.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Щодо вирішення вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1350,00 грн, яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця заборгованості за комісією у розмірі 1350,00 грн є нікчемними з моменту укладення договору.

Щодо процентів нарахованих за понадстрокове користування, то їх нарахування проведено на підставі п.10.5 договору, який за своїм змістом визначає міру відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 625 ЦК України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та виключено п. 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді процентів нарахованих за понадстрокове користування кредитом в сумі 4320,00 грн за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71186746 від 13 вересня 2025 року нарахованих в період дії в Україні воєнного стану, а тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а отже нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, в тому числі і в розмірі визначеному договором, є безпідставним.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 11430,00 грн, яка складається із 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2430,00 грн - сума заборгованості за відсотками .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 66,84 % від ціни позову, що становить 1779,55 грн (2662,40 грн*66,84 %).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 4500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, витяг з Акту №9ФП приймання передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, акт приймання - передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №579946018.1 від 25 березня 2026 року.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3007,80 грн (4500 * 66,84 % = 3007,80 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за договором кредиту №71186746 від 13 вересня 2025 року у розмірі 11430 (одинадцять тисяч чотириста тридцять) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1779 (одна тисяча сімсот сімдесят дев`ять) грн 55 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 3007 (три тисячі сім) грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Штогун О.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua