Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №569/17497/26
Суддя: Левчук О. В.
Справа № 569/17497/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - О. Левчука
присяжних: О. Пекунової, А. Лащука
секретар судового засідання - А. Бугайчук,
учасників справи:
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката І. Дудки,
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі ордеру про надання правничої допомоги діє адвокат І. Дудка, звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , загиблим в районі населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на те, що заявниця перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 02.08.2017, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.08.2017. Від шлюбу у заявниці та ОСОБА_4 є спільний син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає спільно з заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою ОСББ “ Перлина” № 07 від 13 липня 2026 року. За фактом зникнення особи, ОСОБА_2 (надалі - заінтересована особа 1), 14.11.2023 звернулася до ВП №2 (смт. Зарічне) Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за чим відкрито кримінальне провадження №12023181120000181. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_4 набув цього статусу 31.01.2024, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 01.04.2024. ОСОБА_4 , командир 3 штурмового взводу 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділу Збройних Сил України, зник безвісти 04.11.2023 поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім`ї №1/8295, видаго ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.11.2023.
Як вбачається з акту службового розслідування № 4186 (саме з опису обставин події) з рапорту командира 5 штурмового батальйону підполковника ОСОБА_6 за вихідним номером 1294/р від 04.11.2023 військовослужбовця в бойовій обстановці стало відомо наступне, що 04.11.2023 в період часу 00:55-01:45 годин в ході артилерійського обстрілу противника по позиції штурмової групи 5 шб поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області, зник безвісти старший лейтенант ОСОБА_4 , командир 3 штурмового взводу 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону, що підтверджується актом службового розслідування.
З пояснення солдата ОСОБА_7 , гранатометника 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 15 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону, стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області під час ротації особового складу з передових позицій в кількості 6 осіб розпочався мінометний обстріл. В перерві між обстрілами він почув як його кликав старший солдат ОСОБА_8 , підбігши до нього побачив, що він накладав турнікет старшому лейтенанту ОСОБА_4 , який був провідником з 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону. Вони почали евакуацію старшого лейтенанта ОСОБА_4 , але після декількох спроб перетягування побачили, що в нього пішла піна з ротової порожнини та він перестав подавати ознаки життя. Солдат ОСОБА_7 та старший солдат ОСОБА_8 прийняли рішення залишити тіло ОСОБА_9 , так як вівся масований обстріл артилерії, та не було навіть куди сховатись. Під час обстрілу військовослужбовці знаходились у засобах індивідуального захисту, а саме бронежилеті та шоломі кевларовому.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.11.2022 № 309 (зі змінами) ( далі-Перелік) станом на дату зникнення ОСОБА_4 поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області територія, на якій останній, зник безвісти, була територією на якій велись активні бойові дії. У зв`язку з чим, заявниця просить оголосити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) загиблим в районі населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України та встановити дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 27 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження з повідомленням учасників справи.
22 вересня 2026 року від заінтересованої особи - Міністерства оборони України до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказали, що у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 28 лютого 2025 року № 376 наявний запис за № UA14020010030085322 активні бойові дії на території н.п. Андріївка, Бахмутського району, Донецької області розпочались 15.09.2023 та станом на поточний момент не завершені. Отже, відлік шестимісячного строку встановлений частиною другою статті 46 ЦК України у даному випадку не розпочався та відповідно є передчасним звернення до суду першої інстанції із заявою про оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на зазначене представник Міноборони вважає, що у даному випадку у задоволені заяви про оголошення особи померлою слід відмовити.
02 жовтня 2026 року від заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказали, що у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 28 лютого 2025 року № 376 наявний запис за № UA14020010030085322 активні бойові дії на території н.п. Андріївка, Бахмутського району, Донецької області розпочались 15.09.2023 та станом на поточний момент не завершені. Отже, відлік шестимісячного строку встановлений частиною другою статті 46 ЦК України у даному випадку не розпочався, просять суд при розгляді даної заяви щодо оголошення фізичної особи померлою врахувати дані факти.
08 жовтня 2026 року від заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме - матеріалів службового розслідування.
В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заяву про оголошення фізичної особи померлою, просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився. У поданих до суду 22.09.2026 додаткових поясненнях просив розгляд справи проводити без їхньої участі та відмовити у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою.
Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився. У поданій до суду 27.07.2026 заяві просив розгляд справи проводити без їхньої участі.
Від заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду надійшли 26.10.2026 заяви про розгляд справи без участі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 02.08.2017, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Морочненською сільською радою Зарічненського району Рівненської області 02.08.2017, актовий запис № 8, отже має право на звернення до суду з вищезазначеною заявою.
Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає спільно з заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою ОСББ “ Перлина” № 07 від 13 липня 2026 року.
За фактом зникнення особи, ОСОБА_2 , 14.11.2023 звернулася до ВП №2 (смт. Зарічне) Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за чим відкрито кримінальне провадження №12023181120000181.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_4 набув цього статусу 31.01.2024, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 01.04.2024.
ОСОБА_4 , командир 3 штурмового взводу 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділу Збройних Сил України, зник безвісти 04.11.2023 поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім`ї №1/8295, видаго ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.11.2023.
Як вбачається з акту службового розслідування № 4186 (саме з опису обставин події) з рапорту командира 5 штурмового батальйону підполковника ОСОБА_6 за вихідним номером 1294/р від 04.11.2023 військовослужбовця в бойовій обстановці стало відомо наступне, що 04.11.2023 в період часу 00:55-01:45 годин в ході артилерійського обстрілу противника по позиції штурмової групи 5 шб поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області, зник безвісти старший лейтенант ОСОБА_4 , командир 3 штурмового взводу 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону, що підтверджується актом службового розслідування.
З пояснення солдата ОСОБА_7 , гранатометника 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 15 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону, стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області під час ротації особового складу з передових позицій в кількості 6 осіб розпочався мінометний обстріл. В перерві між обстрілами він почув як його кликав старший солдат ОСОБА_8 , підбігши до нього побачив, що він накладав турнікет старшому лейтенанту ОСОБА_4 , який був провідником з 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону. Вони почали евакуацію старшого лейтенанта ОСОБА_4 , але після декількох спроб перетягування побачили, що в нього пішла піна з ротової порожнини та він перестав подавати ознаки життя. Солдат ОСОБА_7 та старший солдат ОСОБА_8 прийняли рішення залишити тіло ОСОБА_9 , так як вівся масований обстріл артилерії, та не було навіть куди сховатись. Під час обстрілу військовослужбовці знаходились у засобах індивідуального захисту, а саме бронежилеті та шоломі кевларовому.
З витягу з журналу бойових дій вбачається, що 04.11.2023 в період часу 00:55-01:45 годин в ході артилерійського обстрілу противника по позиції штурмової групи 5 шб поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області, зник безвісти старший лейтенант ОСОБА_4 , командир 3 штурмового взводу 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону.
В акті службового розслідування відображено, що ОСОБА_4 проходив службу на посаді командира 3 штурмового взводу 13 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та зник безвісти під час виконання бойового завдання. Також у матеріалах службового розслідування містяться пояснення військовослужбовців, які підтверджують обставини виконання бойового завдання, бойову обстановку, мінометний обстріл, та неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 після вказаної події.
Таким чином, з матеріалів службового розслідування та пояснень бойових побратимів вбачається, що ОСОБА_4 зник не за невідомих побутових чи цивільних обставин, а саме під час виконання бойового завдання, на виконання бойових розпоряджень командування, в умовах мінометного обстрілу противника та ведення бойових дій. Зазначені обставини об`єктивно загрожували його життю та дають достатні підстави припускати його загибель.
В зв`язку з фактичними обставинами, які склалися, заявниця не має можливості набути статусу члена сім`ї загиблого захисника України, отримати одноразові та щомісячні виплати, реалізувати право на спадкування та юридичного підтвердження вшанування пам`яті загиблого захисника України Захаревича Д.О.
Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 13 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.
Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого законом строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №177/11/20, від 07.11. 2023 у справі № 607/159/23.
Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 148/1207/22).
Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально- правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як зазначає заявниця, оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_4 необхідно їй для набуття статусу члена сім`ї загиблого захисника України, отримання одноразових та щомісячних виплат, реалізації права на спадкування та юридичного підтвердження вшанування пам`яті загиблого захисника України.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, ? протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії РФ проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
В постанові від 11.12.2024 Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 також зазначила, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Отже, шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - Наказ № 309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. Цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди повинні використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Однак, станом на поточний момент Наказ № 309 втратив свою чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 р. № 376 (надалі - Наказ № 376).
В свою чергу, у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 28 лютого 2025 р. № 376 наявний запис за № НОМЕР_6 активні бойові дії на території н.п. Андріївка, Бахмутського району, Донецької області розпочались 15.09.2023 та станом на поточний момент не завершені.
Відтак, військовослужбовець ОСОБА_4 , згідно з актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби, поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області 04.11.2023, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою, так і під час розгляду справи судом.
З урахуванням зазначеного, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, суд дійшов висновку, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі ОСОБА_4 в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області, оскільки дана територія як на момент зникнення безвісти військовослужбовця, та і на даний час є територією ведення активних бойових дій.
За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_1 про оголошення особи померлою є передчасною та задоволенню не підлягає. Відтак, військовослужбовець ОСОБА_4 , згідно з актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби, поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області 04.11.2023, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою, так і під час розгляду справи судом.
Керуючись статтями 23, 258, 259, 264, 265, 305, 306, 308, 309, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення такого рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування учасників справи:
заявниця - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 );
заінтересована особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 );
заінтересована особа: Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Рівне, проспект Миру, 14, 33013);
заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 );
заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, 03168, ЄДРПОУ 00034022.
Повне судове рішення складене та підписане 27.10.2026.
Суддя О. Левчук
Присяжні А. Лащук
О. Пекунова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua