Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №569/22575/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22575/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

учасники справи в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №94931 від 31.10.2023 у розмірі 11 350, 00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 000, 00 грн, заборгованість за відсотками - 8 350, 00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2023 між ТОВ "Фінансова компанія "Авіра Груп" та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №94931 за умовами якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 3 000, 00 грн строком на 90 днів. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти у розмірі 3 000, 00 грн були перераховані відповідачу.

23.12.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Авіра Груп" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір факторингу №23122024 відповідно до якого до позивача перейшло за плату право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №94931 від 31.10.2023.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилася вказана заборгованість.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

31.10.2023 між ТОВ "Фінансова компанія "Авіра Груп" та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №94931 за умовами якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 3 000, 00 грн строком на 90 днів. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти у розмірі 3 000, 00 грн були перераховані відповідачу.

23.12.2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Авіра Груп" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір факторингу №23122024 відповідно до якого до позивача перейшло за плату право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №94931 від 31.10.2023.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем договору про надання фінансового кредиту №94931 від 31.10.2023 в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором KL2085.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1077 ЦК Україн,и за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що право вимоги за договором про надання фінансового кредиту№94931 від 31.10.2023 перейшло від ТОВ"Фінансова компанія "Авіра Груп" до позивача на підставі договору факторингу №23122024 від 23.12.2024.

Доказів повернення основної суми боргу за договором про надання фінансового кредиту №94931 від 31.10.2023 відповідач суду не надала.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з висновком суду про задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 662, 40 грн судового збору.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи стверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в розмірі 6 000, 00 грн.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000, 00 грн, який є завищеним. Суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,280-282, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №94931 від 31.10.2023 у розмірі 11 350, 00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 000, 00 грн, заборгованість за відсотками - 8 350, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (вул. Симона Петлюри 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, ІК 42649746);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 27.10.2026.

Суддя О. Левчук