Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №552/6561/26 — Семенівський районний суд Полтавської області

Суд: Семенівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №552/6561/26

Суддя: Харченко В. Ф.

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №552/6561/26

Провадження №2/547/875/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нексора Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача – Л.В.Сластнікова,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (далі ТОВ "Ум Факторинг") звернулося до Київського районного суду міста Полтави із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту за кредитним договором № 1510018 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 18.05.2024, укладеним між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 29700,00 грн, а саме 6600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу і 23100,00 грн заборгованість за відсотками. Позивач вказує, що набув право стягнення вказаної заборгованості на підставі договору факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн.

09.09.2026 справа надійшла для розгляду за підсудністю до Семенівського районного суду Полтавської області на підставі ухвали Київського районного суду міста Полтави від 12.08.2026.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 10.09.2026 позовну заяву залишено без руху, через відсутність доказів надіслання позивачем відповідачеві ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

17.09.2026 усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24.09.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропоновано відповідачеві, зокрема, в 15-денний строк подати відзив на позов; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення № R180150032073 від 16.09.2026 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; тощо.

Відповідач копію ухвали суду та судове повідомлення не отримала 28.09.2026 за своїм зареєстрованим місцем проживання через відсутність за ним, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду 14.10.2026, що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) є належним врученням відповідачеві судового повідомлення (а.с. 63, 94, 116 ).

19.10.2026 суд отримав відомості про зміну 09.10.2026 найменування позивача із ТОВ "Ум Факторинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нексора Фінанс".

Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзив на позов або будь-яких інших документів у справі.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), надані судові дані і докази, суд встановив таке.

18.05.2026 між ТОВ "Селфі Кредит" як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір № 1510018 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" на суму 6600,00 грн. Строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором. Стандартна процентна ставка 549% річних (1,50 % в день). Знижена процентна ставка 411,75% річних (1,125% в день). Тип процентної ставки – фіксована. Реальна річна процентна ставка 10352,48%. Кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення: 14 шт. Пеня відсутня. Штрафи 990,00 грн на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 72,6 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Вказаний договір і паспорт кредиту підписані електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором Н174, 18.05.2024 12:47 (а.с. 101, 102, 108-113).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично – у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

Відтак суд робить висновок про належне укладення відповідачем ОСОБА_1 із ТОВ "Селфі Кредит" договору № 1510018 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 18.05.2024 на суму 6600,00 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

ТОВ "Пейтек", яке є небанківським надавачем платіжних послгу, листом від 08.07.2025 № 20250708-1130 повідомив про успішність зарахування 18.05.2024 на картку № НОМЕР_1 коштів у сумі 6600,00 грн на платіжну картку клієнта ТОВ "Селфі Кредит" (а.с. 114).

АТ "Акцент-Банк" листом від 08.10.2026 № 68188/47-261007/312-БТ повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 ; на відповідний картковий рахунок 18.05.2024 надійшов грошовий переказ 6600,00 грн (а.с. 117, 118).

Отже відповідач отримав передбачені кредитним договором кошти.

18.12.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "Ум Факторинг" укладено договір факторингу № 18/12/24 відповідно до умов якого ТОВ "Селфі Кредит" передало ТОВ "ФК "Ум Факторинг" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Ум Факторинг" прийняло належні ТОВ "Селфі Кредит" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників цим договором факторингу (а.с. 7).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Відповідно до змісту ст. 1082 ЦК боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже позивач набув право грошової вимоги за договором № 1510018 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 18.05.2024 на підставі вказаного договору факторингу..

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором № 1510018 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 18.05.2024, не погашена і згідно розрахунку і виписки з рахунку становить всього 29700,00 із них: 6600,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 23100,00 грн заборгованість по несплачених процентах (а.с. 103-107).

Вказаний розрахунок відповідає обмеженням витрат за користування кредитом у складі загальної вартості кредиту, які запроваджено Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-IX.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано до суду доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем чи первинним кредитором розрахунку.

Отже, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 належить 29700,00 грн, що є ціною позову.

Щодо судового збору

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК).

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати 2662,40 грн (а.с. 54), що є сплаченим позивачем судовим збором із позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 76-83, 89, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нексора Фінанс" заборгованість за договором № 1510018 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 18.05.2024 у сумі 29700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нексора Фінанс" 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нексора Фінанс" (попереднє найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг"; місцезнаходження: м. Київ, Майдан Незалежності, буд. 2, офіс 712; ідентифікаційний код 40274286).

Відповідач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 27.10.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua